16/10/2026
👥Знайомство з національними тренерами: Анна-Ельжбета Федосеєнко
Продовжуємо знайомити вас із національними тренерами, які долучатимуться до професійного розвитку працівників соціальної сфери в межах проєкту «Зміцнення системи професійного розвитку та компетентностей працівників соціальних служб».
Проєкт реалізує ГО «Ліга соціальних працівників України» спільно з UNICEF Ukraine, у співпраці з Національна соціальна сервісна служба України за фінансової підтримки Уряду Швеції.
Ми поспілкувалися з Анною-Ельжбетою Федосеєнко, національною тренеркою системи надання соціальних послуг, яка має понад десять років досвіду в соціальній і гуманітарній сферах.
❓Розкажіть трохи про себе: у чому Ваша професійна спеціалізація та з якими напрямками Ви працюєте як національна тренерка?
💬«Моя професійна база – соціальна робота. Маю магістерський ступінь у цій сфері та понад десять років досвіду роботи в соціальному й гуманітарному секторах. За цей час мала можливість побачити систему з різних боків: від безпосередньої роботи з людиною та сім’єю до кейс-менеджменту, координації команд, розвитку соціальних послуг, взаємодії з громадами, державними установами та міжнародними партнерами.
Сьогодні працюю у благодійному фонді «Рокада». Моя робота пов’язана з гуманітарним реагуванням: підтримкою внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, постраждалих від війни та гендерно зумовленого насильства, веденням випадків, індивідуальним плануванням, безпечним перенаправленням і міжвідомчою взаємодією.
Окремий важливий напрям моєї практичної і тренерської роботи – підтримане проживання та розвиток соціальних послуг для людей із інвалідністю і людей з обмеженою мобільністю. Працювала з громадами та командами, які впроваджують такі послуги, брала участь у розробці навчальних матеріалів і проводила у різних регіонах тренінги з підтриманого проживання, безбар’єрності та практичного впровадження нових підходів на рівні громад.
У тренерській роботі надаю не теорію, а те, що сама використовую у практиці: як провести якісну оцінку потреб, побудувати план роботи з випадком, організувати безпечне перенаправлення, налагодити взаємодію між різними службами, врахувати потреби людей з інвалідністю, працювати з ризиками ГЗН, підтримати дитину чи сім’ю та діяти у складній гуманітарній ситуації. Окремою частиною моєї роботи є розробка SOP, алгоритмів, методичних і навчальних матеріалів для фахівців.
З 2023 року я провела понад три десятки тренінгів і навчальних заходів для фахівців соціальної сфери, представників державних установ, громад та громадських організацій. Найважливіше для мене, щоб після навчання людина розуміла не лише те, як має бути за стандартом чи процедурою, а й що конкретно вона може зробити у своїй роботі вже завтра».
❓Що найбільше надихає Вас у роботі з фахівцями соціальної сфери?
💬«Найбільше надихає момент, коли навчання перестає бути передачею інформації і стає для фахівця реальною опорою в роботі. Коли під час розбору випадків людина раптом бачить рішення, якого раніше не помічала, або після складної теми каже: «Тепер я розумію, що робити далі».
Я дуже поважаю практичний досвід людей, які приходять на навчання. Соціальні працівники щодня працюють із непростими життєвими ситуаціями, часто в умовах великого навантаження, постійних змін законодавства, браку ресурсів і необхідності одночасно координувати багато служб. Тому не сприймаю тренера як людину, яка приходить «навчити, як правильно».
Для мене тренінг – це можливість поєднати професійні знання з досвідом самої групи, розібрати реальні ситуації, задати незручні запитання і разом знайти рішення, яке можна застосувати на практиці».
❓Яка навичка, на Вашу думку, сьогодні особливо важлива для національних тренерів?
💬«На мою думку, одна з найважливіших навичок для національного тренера – вміння пояснювати складне просто, не спрощуючи при цьому зміст. У соціальній сфері дуже багато нормативних документів, процедур, професійної термінології та алгоритмів. Людина може почути правильну інформацію, але якщо вона не зрозуміла, як це стосується її щоденної роботи, навчання не виконало своєї задачі.
Саме тому мені близький підхід простої мови та легкого читання. Важливо добре розуміти тему і передати її зрозуміло, структуровано та без зайвого професійного жаргону. Особливо це актуально у соціальній сфері, де від того, наскільки чітко ми пояснюємо правила, права, послуги чи алгоритм дій, інколи залежить, чи отримає людина необхідну допомогу.
Водночас я переконана, що тренер має відчувати групу, бачити її потреби і вміти змінювати темп, приклад або спосіб пояснення. Адже одна й та сама програма по-різному працює з досвідченими керівниками соціальних служб, соціальними працівниками громади, психологами, представниками громадських організацій чи людьми, які тільки починають працювати у системі.
Відтак у моєму розумінні якісний тренер – це не той, хто демонструє, скільки він знає, а той, після кого учасник почувається більш впевнено у своїй роботі. Якщо після навчання людина може сказати: «Я зрозуміла, навіщо це потрібно, знаю, як це зробити і можу застосувати це завтра», – значить тренінг справді спрацював».