02/15/2026
Знайомтеся! Українка ВІКТОРІЯ ГОНЧАРУК, яка в 2022 р. залишила роботу своєї мрії в Нью-Йорку аби допомагати боронити Батьківщину. Про неї пише Нью Йорк Пост та низка українських видань, люди дивуються її рішенню покинути успішну кар'єру на Волл-стріт, а вона тим часом рятує життя на фронті...
Вікторія народилася в Україні біля Житомира, а до США потрапила вперше у 15 років за грантом на навчання спершу в коледжі, потім - університеті, де вивчала комп’ютерні науки, й залишилася там. Маючи здібності до англійської мови, програмування та фінансів, вона швидко зробила кар'єру на Волл-стріт - та сама знаменита вулиця, що є фінансовим центром світу, де вирішують справи на мільйони та трильйони, звідки починаються світові фінансові та економічні кризи. У 22 роки Вікторія працювала у Морган Стенлі, одному з найбільших інвестиційних банків в світі, мала дорогу квартиру з прекрасним видом на Нью-Йорк і, за її словами, була щасливою і задоволеною своїм життям. Тим більше, все лише починалося...
Але все кардинально змінилося через криваве повномасштабне вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року, розповідає Diaspora.ua. Вікторія, хоч і була за тисячі кілометрів від Батьківщини, в безпеці та комфорті, з блискучими перспективами, вже не могла насолоджуватися життям та позбутися думок про війну. Уривок її відеоінтерв'ю ми публікували раніше: https://www.facebook.com/share/r/1D5pGDEqCX/
Завершивши свої справи у Нью-Йорку та підготувавшись морально до нової реальності, в грудні 2022 року Вікторія приїхала в Україну і пішла медиком на передову, приєднавшись до Госпітальєрів. Без досвіду. Просто маючи величезне бажання і відчуття обов'язку допомогти, бути пліч-о-пліч з українцями, які захищають Україну. Військовий фах вона обрала, виходячи з потреб українського війська - тоді найбільше бракувало екстреної медичної допомоги, нагадує Diaspora.ua.
"Я боялася крові. Боялася голок. Ніколи не робила нічого медичного, - розповість згодом Вікторія в інтерв'ю. - Але знала, що саме це маю робити". Через 2 тижні після мобілізації вона вже надавала першу допомогу та здійснювала евакуацію поранених російським вогнем на фронті.
За три роки на війні Вікторія щодня рятувала військовиків, маючи справу з жахливими травмами - часто це були хлопці без кінцівок, очей і частин обличчя. Вона й сама пережила кілька контузій, зокрема після влучання російської керованої авіабомби в будівлю, де розміщувався пункт швидкої медичної допомоги, з якої вона проводила евакуацію. Та найгірше - втрати побратимів і посестер, друзів, які стали мов рідні. "Я втратила всіх друзів, з якими прийшла на війну", - розповіла вона New York Post, який зацікавився її історією.
Однак Вікторія не шкодує про свій вибір, зроблений в 2022 році, коли їй було лише 22 роки: "Якби я залишилася в Нью-Йорку, як би дивилася в очі своїм майбутнім дітям? Якщо я помру завтра, мені майже нема про що шкодувати. Я прожила гарне життя. Я віддала борг". І хоча нью-йоркський банк, в якому вона працювала, досі чекає на її повернення, а війна триває нескінченно довго, забираючи сили, здоров'я та надії, Віка не хоче повертатися до свого щасливого і безпечного життя. Позаяк усвідомлює, що Україні необхідно перемогти в цій війні, інакше історія повторюватиметься і далі забиратиме найкращих синів та дочок України, її землю та гідність українців. А для цього кожен із нас, українців, має зробити все можливе для перемоги. Так як робить Вікторія.
©️ Diaspora.ua
Підготовлено спеціально для Diaspora.ua. Передрук - ЛИШЕ за умови згадки перед початком (!) тексту та активного посилання на Diaspora.ua.
