12/08/2026
Я – молодь, і мене надихає волонтерство в Червоному Хресті тим, що я можу підтримувати людей у найважчі моменти їхнього життя, адже сама через таке пройшла.
Мене звати Поліна. У 2024 році трапилось те, що назавжди змінило моє життя, – у нашому домі сталася пожежа. Ми з родиною, а нас шестеро, разом із нашою собачкою, втратили дах над головою і мусили шукати прихисток. Це були страшні дні, повні розгубленості й болю, коли доводилось починати майже з нуля. Саме тоді я по-справжньому зрозуміла, наскільки важливою є підтримка інших людей у важку хвилину – іноді просте плече поруч важить більше, ніж будь-які слова.
На початку 2026 року я дізналася про Червоний Хрест від викладачки у моєму коледжі. Вона розповіла про діяльність організації, і щось усередині мене відгукнулося – я одразу зрозуміла, що хочу бути частиною цього. Я приєдналася до Товариства Червоного Хреста України, і відтоді моє життя набуло нового сенсу.
Сьогодні я – лідерка клубу Товариства Червоного Хреста у своєму коледжі. Мене надзвичайно цікавлять напрямки гуманістичної освіти, особливо «Life Skills» – адже саме навички, які допомагають справлятися з труднощами, будувати стосунки та приймати виважені рішення, я вважаю по-справжньому важливими для кожної молодої людини.
Мій власний досвід втрати дому навчив мене, що біда може прийти будь-коли, але поруч завжди можуть бути люди, готові простягнути руку допомоги. Тепер я хочу бути саме такою людиною для інших. З нагоди Дня Молоді передаю естафету активним волонтерам Українського Червоного Хреста.
Червоний Хрест України
#БезТебеНіяк #МиПоруч #МиРазом #УЧХволонтери #волонтери #деньмолодізУЧХ
