Дніпровський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі

23/04/2026

Нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій Російської Федерації є нікчемними

Нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій Російської Федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків, і нікчемність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована.



Згідно з Конституцією України, наша держава є правовою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).



Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.



Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Також зазначаємо, що відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта, відповідно до норм і принципів міжнародного права.



Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України (частини третя, четверта статті 5 цього Закону).



Відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації РФ у Донецькій і Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.



Відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії РФ, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.

17/04/2026

Головна сторінка Державної податкової служби України



Державна податкова служба України

Про Службу

Діяльність

Законодавство

Адміністративні послуги

ЦОП

Е-сервіси

Для громадськості

Пресцентр

Контакти

Людям із порушенням зору

In English

Шукати по словуабопо точній фразі

Ключові слова

Пошук по сайту Знайти

Основні поняття та напрями безбар’єрності

Безбар’єрність

Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Доступність

Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

Інклюзія

Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.

Фізична безбар’єрність

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Інформаційна безбар’єрність

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Цифрова безбар’єрність

Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Суспільна та громадянська безбар’єрність

Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Освітня безбар’єрність

Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Економічна безбар’єрність

Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

17/03/2026

17/02/2026

Соціальне відторгнення

Соціальне відторгнення
Соціальне відторгнення протиставляють соціальному залученню, тобто інклюзії, і воно є проявом порушення базових прав людини. Соціальне відторгнення — процес, за якого різні групи людей не мають можливостей брати участь у житті суспільства, не мають доступу до освіти та ресурсів, відчувають дискримінацію.

Відторгнення відбувається з різних причин: через упереджене ставлення одних людей до інших чи внаслідок систематичної дискримінації людей через їхню сексуальну орієнтацію, стать, вік, інвалідність, статус мігранта тощо. Але соціальне відторгнення не зводиться лише до окремих форм дискримінації. Воно також може відбуватися через відсутність інфраструктури. Наприклад, люди, які живуть у віддалених сільських та гірських територіях, можуть не мати доступу до ресурсів через відсутність зв’язку, доріг і транспортного сполучення. Соціальне відторгнення дуже небезпечне, адже коли величезна кількість людей є відчуженими, країна не може досягти високого рівня розвитку.

23/01/2026

Стаття 40 ККУ: коли держава звільняє від відповідальності за дії, вчинені під тиском

Створено: 12 грудня 2025

У часи війни мільйони українців опинилися перед викликами, коли агресор застосовує до них насильство чи погрози, щоб змусити діяти проти власної держави. Це може бути фізичний тиск (побиття, катування, позбавлення волі) або психічний примус (залякування, погрози життю близьких).

У таких випадках на захист людини стає стаття 40 Кримінального кодексу України. Її ключові положення зводяться до наступного:

- дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, не вважаються кримінальним правопорушенням;

- якщо особа зберігала здатність контролювати свої дії, але була під тиском примусу, питання її відповідальності вирішується відповідно до положень іншої статті, а саме статті 39 ККУ.

- винним є не той, кого змусили, а той, хто примушував, саме він нестиме повну кримінальну відповідальність.

У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Таким чином, українське законодавство чітко розмежовує дії тих, хто добровільно пішов на протиправний вчинок, і тих, хто був змушений до цього шляхом насильства чи залякувань.

І стосується це не лише обставин, пов’язаних з російською агресією. До прикладу, якщо особу змусили розкрити службову або іншу конфіденційну інформацію, погрожуючи життю її чи близьких — вона не несе кримінальної відповідальності, якщо не мала реальної можливості діяти інакше.

16/01/2026

Безбар'єрність для дітей — це створення рівних можливостей для навчання, розвитку, відпочинку та отримання послуг, незалежно від віку, стану здоров'я чи особливостей дитини, що включає фізичну доступність (пандуси), інформаційну доступність (зрозумілі матеріали), інклюзивну освіту та поважне ставлення, щоб кожна дитина почувалася поміченою, важливою та захищеною у суспільстві.

Ключові аспекти безбар'єрності для дітей:

Рівні можливості: Діти з інвалідністю, особливими освітніми потребами (ООП) чи просто різні діти мають мати однакові шанси навчатися, гратися та брати участь у житті суспільства.

Фізична доступність: Створення середовища без бар'єрів – пандуси, поручні, спеціальні туалети в школах, парках, громадському транспорті.

Інформаційна доступність: Надання інформації у зрозумілому форматі (малюнки, картки, мова жестів) для дітей із різними можливостями сприйняття.

Освітня інклюзія: Забезпечення доступу до якісної освіти для всіх, підтримка вчителів спеціалістами, створення комфортної атмосфери.

Соціальна інклюзія: Формування культури поваги та підтримки, де кожна дитина відчуває: «Я бачу тебе», «Я чую тебе», «Тобі є місце тут».

Як це працює на практиці:

У школі: Вчитель, який розуміє, що кожна дитина унікальна, використовує різноманітні методи навчання та ігри, забезпечуючи залучення всіх учнів.

У місті: Дитина на візку може вільно поїхати в парк, а батьки з коляскою – скористатися зручним транспортом.

У спілкуванні: Використання коректної мови, яка ставить людину на перше місце, а не її особливість (наприклад, "дитина з інвалідністю", а не "інвалід").

Безбар'єрність – це не лише про пандуси, це про зміну ставлення та створення середовища, де кожен може реалізувати свій потенціал.

12/01/2026

Іноді здається, що втрачений документ — це втрачена можливість: оформити допомогу, підтвердити родинні зв’язки, отримати спадщину чи вирішити важливе юридичне питання. Особливо тоді, коли йдеться про записи, зроблені десятки років тому.
Та насправді сьогодні відновлення документів ДРАЦС — це не лабіринт бюрократії, а чіткий і зрозумілий алгоритм, якщо знати, з чого почати.
📅 13 січня 2026 року об 11:00
📍 Наживо на сторінці Facebook Дніпровської юстиції
Запрошуємо на вебінар:
«Як відновити документи ДРАЦС: просто про складне»
🎙 Спікерка:
Мехтієва Тетяна, начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Під час ефіру поговоримо про найпоширеніші запити громадян:
✔️ як отримати повторні свідоцтва та витяги;
✔️ як подати заяву про видачу повторних документів ДРАЦС онлайн через Дія;
✔️ хто має право отримати документи замість вас.
Цей вебінар — для тих, хто хоче розуміти свої можливості і діяти впевнено, навіть у складних життєвих обставинах.
📲 Долучайтеся наживо.
Зберігайте ефір.
Діліться з тими, кому ця інформація може бути справді потрібною.
Юстиція працює для людей — просто про складне.

Управління державної реєстрації Дніпровського МУ МЮУ
Відділ ДРАЦС у Запорізькій області УДР

16/12/2025

Що таке фізична безбар’єрність: коротко і просто. Що таке доступний простір?

Що таке фізична безбар’єрність: коротко і просто. Що таке доступний простір?

Що таке фізична безбар’єрність: коротко і просто. Що таке доступний простір?
Що таке фізична безбар’єрність: коротко і просто. Що таке доступний простір?
Фізична3
09 Жовтня, 2025
Фізична безбар’єрність
Фізична безбар’єрність
Що таке фізична безбар’єрність
Фізична безбар’єрність означає, що простір враховує потреби всіх людей. Наприклад, тротуари, будівлі або зупинки влаштовані так, щоб ними було зручно користуватись людям у кріслах колісних, з дитячими візками, на милицях, людям старшого віку або тим, хто несе важкі речі. Це не «особливі умови», а звичайна норма будь-якої локації — така сама, як ширина сходів чи освітлення вулиці.

Цей напрям визначений у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року як один із шести ключових пріоритетів. Детальніше про поняття безбар’єрності – у «Довіднику безбар’єрності».

Що таке доступний простір і як забезпечити вхід
Доступний простір — це місце, куди людина може потрапити без перешкод і користуватись ним без сторонньої допомоги.
Починається він із зручного входу: без сходів, із пандусом, дверима достатньої ширини та комфортними для відкривання.

У ньому враховані базові вимоги:

Двері завширшки щонайменше 90 см, а проходи та коридори — від 1,2 м.
Пандуси з правильним кутом нахилу, поручнями і майданчиками згідно з «Альбомом безбар’єрних рішень» та нормами ДБН.
Наявність ліфтів у будівлях з кількома поверхами.
Тактильні елементи, контрастні позначки, дублювання інформації в доступному форматі — для тих, хто має порушення зору або слуху.
Паркувальні місця для транспортних засобів людей з інвалідністю поруч із входом, з чіткими позначками доступності.
Зупинки, школи, аптеки, ЦНАПи, бібліотеки чи парки — усі громадські місця мають бути зручними для кожного. Більше про доступність за посиланням.

Кому це потрібно
Кожному та кожній, бо це як мінімум зручніше Приблизно половина українського суспільства має потребу в зручному доступному просторі — постійно або в окремих життєвих ситуаціях. Це стосується людей з інвалідністю, батьків з маленькими дітьми, вагітних, літніх людей, ветеранів, тих, хто одужує після травм або хвороб.

Фізична безбар’єрність створює зручність для кожної людини — щодня, у звичних ситуаціях. Наприклад, валіза на колесах, велосипед, тростина — усе це потребує безпечного, зрозумілого і доступного середовища.

09/12/2025

Нормативно-правові акти окупаційних сил і окупаційних адміністрацій російської федерації є нікчемними та не створюють жодних правових наслідків

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на рф, як на державу-окупанта, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

За фізичними особами, незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу, та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

26/11/2025

За яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності: стаття 40 ККУ

Стаття 40 Кримінального кодексу України пояснює, що якщо особу примусили фізично (наприклад, били, катували, тримали в полоні), і вона через це не могла контролювати свої вчинки, вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності. Тобто, якщо особа не мала іншого вибору і не могла контролювати свої дії, вона не вважається злочинцем.

Закон визнає два види примусу- фізичний та психічний.
Під фізичним примусом розуміється застосування до особи фізичного насильства, метою якого є примус до протиправних дій або бездіяльності.
Психічний: погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо.
Нагадуємо, що крайньою необхідністю - є заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.

17/11/2025

Безбар’єрність — це коли зручно всім без винятку

Замість точкової допомоги тим, хто «за бар’єром», треба усунути цей бар’єр. Необхідно створити такі умови, щоб кожна людина не натикалась на нього на будь-якому етапі свого життя.

Безбар’єрність це також про усунення «ментальних та психологічних бар’єрів», які, на жаль, частково у нас все ще існують. Після затвердження Національної стратегії був створений Довідник з безбар’єрності. У ньому викладено всю коректну термінологію, яку варто використовувати замість дискримінаційної, образливої лексики щодо певних груп людей, яку іноді в суспільстві все ще використовують до сьогодні.

Наприклад, ви напевне чули такі слова, як «інвалід», «каліка», «неповносправний», «людина з особливими потребами/обмеженими можливостями». Ці слова несуть негативне забарвлення, принижують людську гідність. Правильно казати особа/людина з інвалідністю.

Також варто поговорити про національності. Замість «маланці», «жиди», «цигани», «хачі», «вихідці з Кавказу», необхідно вживати євреї, роми, вірмени, азербайджанці, грузини.

Існують гомосексуальні, гетеросексуальні та бісексуальні люди, так їх і треба називати замість «гомосексуаліст», «гомик» тощо.

Не «негр», «чорний», а темношкірий/темношкіра чоловік або жінка.

У спілкування варто уникати стигматизації. Ознака не може бути характеристикою людини. Стереотипів складно позбутися, і вони впливають на думки та судження. Наприклад, коли ми говоримо про людей з інвалідністю, часто вважається, що ці люди нещасні. Або що всі роми крадуть чи обманюють. А люди з гомосексуальною орієнтацією тільки те й роблять, що шукають сексуального партнера/партнерку. Що насправді, далеко не так. Адже кожна людина часом може відчувати себе не зовсім щасливою, серед представників всіх національностей є недоброчесні, а люди з гомосексуальною орієнтацією, як і всі інші, не завжди прагнуть сексуальних стосунків — все залежить лише від конкретної людини.

Варто розуміти, що він/вона, перш за все, людина. І всі люди — різні. У кожного з нас є відмінні ознаки, але це нас повністю не характеризує і не визначає.

Також варто згадати про нейрорізноманітність. Не так давно, коли говорили про розлад аутичного спектра (або аутизм), орієнтувались саме на розладі, тобто на тому, що працює у мозку не так. Натомість термін нейрорізноманітність вказує нам на те, що мозок може працювати по-різному і краще використовувати його потенціал, замість триматися умовної норми.