19/08/2025
Україна стоїть на порозі значних змін у сфері житлової політики.
16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №12377 "Про основні засади житлової політики", ініційований Кабінетом Міністрів України. Цей документ має на меті модернізувати систему забезпечення громадян житлом, враховуючи виклики воєнного часу, економічні реалії та європейські стандарти.
Законопроект не просто технічний акт - це спроба переосмислити роль держави в забезпеченні права на житло, яке закріплене в статті 47 Конституції України.
У воєнних реаліях, коли мільйони українців втратили домівки через обстріли та окупацію, такий закон набуває особливого значення.
Але чи готові ми до змін, які передбачає цей документ?
Розглянемо ключові аспекти проекту, його потенційні наслідки та рекомендації для громадян.
Основні положення законопроекту: від принципів до механізмів
Законопроект визначає основні засади житлової політики як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення громадян доступним, якісним та безпечним житлом. Його мета - створити умови для реалізації права на житло через державні гарантії, ринкові механізми та соціальний захист. Ключові принципи включають доступність, безбар'єрність, пріоритетність для вразливих груп (внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю) та екологічність.
Серед основних нововведень:
- Скасування безкоштовної приватизації. Закон пропонує визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду". Неприватизовані квартири державного та комунального фондів не підлягатимуть приватизації, обміну чи продажу, за винятком окремих випадків, передбачених законом. Мешканці таких квартир стануть наймачами, сплачуючи орендну плату та комунальні послуги. Це стосується як житла, отриманого до незалежності, так і сучасного соціального житла.
- Державні гарантії та механізми забезпечення житлом. Держава зобов'язується створювати умови для придбання або оренди житла через пільгове кредитування, лізинг, державно-приватне партнерство та соціальне житло. Особлива увага - вразливим групам: ВПО матимуть пріоритет у черзі на соціальне житло, а ветерани - пільги на ремонт та адаптацію помешкань.
- Роль органів місцевого самоврядування. Громади отримають повноваження формувати місцевий житловий фонд, управляти ним та надавати орендне житло. Закон передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи - цифрової платформи для обліку житла, черг на нього та моніторингу ринку.
- Соціальне та службове житло. Введено чіткі правила оренди соціального житла: плата включатиме оренду, комунальні послуги та витрати на управління будинком. Службове житло надаватиметься працівникам державних органів на час виконання обов'язків.
- Прикінцеві положення. Закон набуде чинності з 31 грудня 2025 року, окрім скасування Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" який набуває чинності через рік після припинення воєнного стану, що дає час на адаптацію. До цього періоду діятиме чинне законодавство про приватизацію.
Ці зміни спрямовані на перехід від масової приватизації 1990-х до моделі, де держава активно регулює ринок житла, запобігаючи спекуляціям і забезпечуючи доступність для тих, хто не може купити помешкання самостійно.
Наслідки для українців: виклики та можливості
Для 10-15% домогосподарств, які досі не приватизували, закон означає перехід на орендні відносини. Позитив - державні субсидії на оренду для малозабезпечених і пріоритет для ВПО. Але ризики очевидні: зростання витрат на житло в умовах економічної кризи та можливе обмеження прав на спадщину.
Для власників житла зміни менш радикальні: посилюється роль ОСББ у управлінні, вводяться норми щодо енергоефективності та доступності для осіб з інвалідністю. Загалом, закон може стимулювати будівництво доступного житла через державно-приватне партнерство, але потребує чітких бюджетних гарантій.
Рекомендації: як підготуватися до змін
Поки закон не набув чинності, громадяни мають час на дії:
- Приватизуйте житло. Якщо ви маєте право на безкоштовну приватизацію, зверніться до місцевої ради з документами (ордер, паспорт, довідка про склад сім'ї). Строки - до набрання чинності нового закону (1 рік після припинення чи скасування военного стану).
- Перевірте статус квартири. Внесіть інформацію про право власності в єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
- Створіть ОСББ. Для багатоквартирних будинків це спосіб самостійно керувати витратами та отримувати державну підтримку на ремонти.
- Моніторьте зміни. Стежте за сайтом Верховної Ради та новинами - друге читання може внести корективи.
Україна потребує сучасної житлової політики, але її успіх залежить від балансу між державним регулюванням і правами громадян.
Чи стане цей закон кроком до справедливості, чи джерелом нових проблем - покаже час.
Головне - не ігнорувати зміни, а активно брати участь у їх формуванні.