Екосенс

27/08/2026

Зелене відновлення: що потрібно ВПО, ветеранам і захисникам, їхнім родинам?

Запрошуємо внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, військовослужбовців і членів їхніх родин узяти участь в опитуванні про зелене відновлення і розвиток Запоріжжя, яке проводить громадська організація Екосенс

Просимо поділитися вашим досвідом пересування по міських вулицях, користування двором чи парками, укриттями та зупинками громадського транспорту міста. Чи міські простори Запоріжжя досить зручні для вас? Місто зелене і затишне чи ні?
Що могли би робити разом громадські організації із мешканцями вже цієї осені і наступної весни для того, щоб місто стало зеленішим і комфортнішим?
Просимо відповісти на ці питання в анкеті за посиланням:
https://forms.gle/g2NNEgbbBNA6iA6LA

Анкетування добровільне і абсолютно анонімне. Ми не запитуємо ім'я, адресу, місце роботи чи служби, не просимо ваш контакт чи номер телефону. Надана вами інформація буде проаналізована в узагальненому вигляді і допоможе громадським організаціям, владі і донорам краще планувати заходи із зеленого відновлення Запоріжжя.
Заповнення анкети займе 10–15 хвилин. Ви можете припинити участь у будь-який момент. Дякуємо заздалегідь за ваш час і небайдужість!

Дослідження проводиться і заходи будуть реалізовані ГО "Екосенс" у співпраці з Благодійна організація «Благодійний фонд Запорізьке серце » за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії Norad та Швеції Sida - Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete.
#ІнклюзивнеВідновлення

25/08/2026

Плідний тиждень! Завершили проведення експертних фокус-групових обговорень із стейкхолдерами щодо впливу зміни клімату на Запорізьку область, яке проводили в рамках підготовки Регіональної стратегії адаптації до зміни клімату, над якою працюємо в складі офіційної робочої групи із Департаментом захисту довкілля ЗОДА.

Перша експертна група із представників органів місцевого самоврядування громад Запорізької області, включаючи окуповані громади, департаментів Запорізької обласної державної адміністрації та місцевого бізнесу, обговорювала вплив зміни клімату та заходи з адаптації з фокусом на інфраструктуру громад і житлово-комунальну сферу. Особливу увагу учасники звернули увагу на альтернативні джерела забезпечення питною і технічною водою та децентралізоване енергозабезпечення. Приділили увагу зменшенню викидів парникових газів від сміттєзвалищ та збереженню лісосмуг.

Друга експертна група сконцентрувалася на обговоренні впливу зміни клімату на різні економічні сектори Запорізької області, зокрема на агропромисловий сектор, фермерські господарства та бджолярство, зелений туризм. Її активними учасниками стали профільні фахівці ЗОДА, представники промислових підприємств, представники профільних асоціацій підприємців, науковці агросфери, місцеві підприємці. Важливим фокусом обговорення став кластерний підхід до подолання кліматичних ризиків та впровадження найкращих доступних технологій, що вимагає співпраці бізнесу, держави, місцевої влади та територіальних громад.

Всі учасники обговорень визнали кліматичну проблематику важливою, попри війну, та акцентували на необхідності провадження кліматичної просвіти на різних рівнях, від дитсадків до університетів і програм перенавчання бізнесу.
Результатами обговорень стали напрацьовані заходи із підвищення кліматичної стійкості громад Запорізької області, які в подальшому будуть враховані під час розробки Плану заходів до державного стратегічного документу та інших місцевих програм, а також можуть стати основою для проєктів державно-приватного партнерства.

Щиро дякуємо всім учасникам і учасницям за приділений час, експертизу і візійне бачення!

Хто не встиг, сьогодні ще можна пройти анкетування про вплив зміни клімату на Запорізьку область за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd0s9Dxwtq2WTM-cN0NJahEIM7qRWbnA8vo_A49ulfT7-isdg/viewform?usp=send_form

Фокус-групові обговорення були організовані ГО «Екосенс» як складова проєкту «Від кліматичної партисипації до регіональної адвокації справедливого зеленого відновлення», який ми реалізуємо у межах Проєкту «Імпульс», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду «Східна Європа» за фінансування Норвегії та Швеції.

24/08/2026

Вітаємо з Днем Незалежності України! 🇺🇦 Зібрали для вас ключові екологічні зміни, які Україна пройшла за 35 років незалежності.

24/08/2026

Вітаємо з 35-ю річницею Незалежності України!

За 35 років незалежності Україна подолала величезний шлях у сфері охорони довкілля від радянського спадку «підкорення природи» до усвідомлення її цінності.

Попри всі труднощі і повномасштабну війну, ми рухаємось до побудови сучасної євроінтегрованої природоохоронної системи. Наша держава має сучасне законодавство, активну екологічну спільноту та інтегрований у європейський простір порядок денний.

Головне спільне завдання на наступні роки – відстояти Незалежність України та реалізувати ці норми під час повоєнного «зеленого» відновлення.
Тож у цей день бажаємо вам наснаги та енергії, віри у світле майбутнє України та злагоди!

З повагою,
Команда громадської організації «Екосенс»

20/08/2026

🦯Безбар’єрність у громадах: від аудиту доступності до практичних рішень

14 серпня Павлівська і Матвіївська громади Запорізької області, а також Сурсько-Литовська та Васильківська громади Дніпропетровської області підбили підсумки шестимісячної роботи, присвяченої розвитку безбар’єрності в громадах.
У межах проєкту ГО «Спільно HUB» «Громади без бар’єрів: шлях до інклюзивного відновлення» команди пройшли три навчальні модулі, присвячені партисипації, дослідженню потреб громади та безбар’єрності. Після навчання разом з експертами проводили аудити фізичної доступності об’єктів, а один об’єкт у кожній громаді досліджували самостійно.

✍🏻Одним із головних результатів проєкту стала власна методологія аудиту фізичної доступності. Її розробили на основі наявних підходів до оцінки доступності та доповнили увагою до деталей, які часто залишаються поза межами стандартної оцінки.

Практичні аудити показали, що безбар’єрність не закінчується біля входу в будівлю. У Павлівській громаді дослідили заклад освіти, у Матвіївській – ліцей, адміністративну будівлю та зупинку громадського транспорту, а в Сурсько-Литовській перевірили ЦНАП, відділ соціального захисту та ветеранської політики, будинок культури й зупинку.

Представники громад наголосили, що частину змін можна реалізувати вже зараз, а для масштабніших рішень планують залучати грантове фінансування та враховувати вимоги безбар’єрності під час майбутніх ремонтів і розвитку інфраструктури.

Більше про результати аудиту та подальші кроки громад читайте на сайті 👉 https://vidnova.info/bezbar-yernist-krok-za-krokom.html
#ІмпульсдляГО #Екоімпульс

20/08/2026

Як громади можуть відновлювати водойми, береги та зелену інфраструктуру та отримувати від цього прибуток?

Яри, ставки, лісосмуги чи ділянки вздовж річок часто залишаються поза увагою. Їх розорюють, забудовують або просто не доглядають. Водночас такі невеликі природні території допомагають утримувати воду, захищають ґрунти від ерозії та можуть стати домом для рідкісних видів.

У матеріалі «Рубрики» розповідають про досвід Мережі екопоселень України, де природні території беруть під опіку, відновлюють і захищають. А результати цієї роботи фіксують за допомогою цифрових платформ, що відкриває нові можливості для фінансування.

Детальніше про те, як громади можуть отримувати кошти за відновлення та збереження природи, читайте у матеріалі:

Як громади можуть заробляти на відновленні природи: досвід Мережі екопоселень України, стюардство та екологічні кредити.

19/08/2026

Чому штучні хвойні ліси можуть бути більш вразливими до пожеж?

Через відсутність дощів лісова підстилка пересихає і може спалахнути від найменшої іскри. Але ризик пожеж залежить не лише від погоди. Важливо й те, як сформований сам ліс.
Тривалий час у багатьох країнах лісове господарство орієнтувалося передусім на економічний прибуток. Щоб отримувати більше якісної деревини для будівництва, масово висаджували чисті хвойні насадження замість природних мішаних або листяних лісів.

У Запорізькій області, зокрема, поширені соснові насадження. Сосну обирали через її стійкість до посухи, цінність деревини та природну стійкість до гниття.
Але штучні хвойні монокультури мають і свої ризики. Хвоя розкладається повільніше за листя через високий вміст смол. Тому суха підстилка може роками накопичуватися на землі, формуючи товстий шар легкозаймистої біомаси. У літню спеку він висихає ще сильніше.

Під час пожежі випаровування смол може сприяти різкому спалаху, через що низова пожежа здатна швидко перейти у верхову і поширитися на крони дерев.

Світовий досвід показує, що природні рідколісся з більшими відстанями між деревами можуть створювати природні бар’єри для вогню. Натомість щільні штучні насадження стають суцільними зонами високої пожежної небезпеки.
А зміна клімату, зокрема тривалі періоди спеки та відсутності опадів, створює сприятливіші умови для поширення вогню. Тому пожежі в екосистемах можуть бути одним із наслідків змін, які відбуваються з кліматом регіону.

Але як саме змінюється клімат Запорізької області та як ці зміни вже відчувають люди? Це важливо зрозуміти, щоб оцінити ризики для регіону та визначити, до чого потрібно готуватися. ГО «Екосенс» спільно з Департаментом захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації досліджує це в межах нашого опитування про зміну клімату в області.

Пройти опитування: https://forms.gle/GGAtRVzS4PgQTVMEA
Будемо вдячні, якщо також поширите анкету серед друзів і рідних із Запорізької області.
#адаптація #опитуванняклімат

19/08/2026

Кишенькові парки: як невеликі зелені зони можуть змінювати міський простір

Кишеньковий парк – це компактна зелена зона та водночас громадський простір, який облаштовують на невеликій території серед щільної забудови. Найзручнішими для цього вважаються ділянки площею від 300 до 1000 м², оскільки їхнє створення не потребує масштабного перепланування.

Такий підхід дозволяє повертати місту втрачені або нефункціональні території й перетворювати їх на невеликі зелені оази. Створення мережі таких просторів може дати більш якісний і масштабований результат, ніж облаштування одного великого парку, який потребуватиме значно більше ресурсів.

Існує три основні типи кишенькових парків. Активні парки передбачають конкретний сценарій використання. Наприклад, там може бути дитячий майданчик, невелика зона для гри в баскетбол. Пасивні парки – це невеликі зони для відпочинку з вуличними меблями, розташованими в затінку. Поруч може бути фонтан або інше джерело води.

Бонусними називають найменші кишенькові парки. Вони можуть займати лише кілька десятків квадратних метрів і створюватися як зелені острівці на перехрестях, місцях для паркування, біля магазинів чи кафе в результаті благоустрою території.

Проєктування такого простору потребує окремого підходу. Перед облаштуванням важливо дослідити потреби потенційних відвідувачів, адже наповнення парку залежатиме від конкретного місця та людей, які ним користуватимуться. Вартість створення також може суттєво відрізнятися: від кількох десятків тисяч гривень до кількох мільйонів.

🌿 Одним із лідерів у створенні кишенькових парків є Велика Британія. Наприклад, у 2013–2015 роках міська влада Лондона оголосила марафон зі створення таких зелених зон. За короткий проміжок часу в місті з’явилося понад 100 кишенькових парків у 26 районах.

Для Запоріжжя потенційними місцями для їхнього облаштування можуть стати території стихійних сміттєзвалищ, самозахоплені ділянки, які використовують для паркування автомобілів, перехрестя, занедбані будівельні майданчики та інші території, які сьогодні не мають функціонального призначення.

Кишенькові парки – одне з 10 природоорієнтованих рішень, зібраних у посібнику «Природоорієнтовані рішення для адаптації міста Запоріжжя до зміни клімату», підготовленому ГО «Екосенс»:https://vidnova.info/.../04/POR-dlya-Zaporizhzhya-min.pdf
#ІмпульсдляГО #Зеленевідновлення

18/08/2026

Нам важлива ваша думка про зміни клімату в Запорізькій області 🌿

Громадська організація «Екосенс» спільно з Департамент захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації проводить соціологічне
опитування. Його результати допоможуть сформувати регіональну стратегію адаптації до зміни клімату та визначити пріоритети для місцевих програм.

Якщо ви жили в області до 2022 року або живете тут зараз, а також якщо ви виїхали та перебуваєте в іншому регіоні України чи за кордоном, долучайтеся.

Заповнення анкети займе кілька хвилин. Ваш голос важливий, адже саме з таких відповідей складається розуміння того, якою має бути кліматична адаптація області.

👉 Пройти опитування: https://forms.gle/GGAtRVzS4PgQTVMEA

#адаптація #опитуванняклімат