Вишгородський історико-культурний заповідник

15/06/2026

ICOMOS joins UNESCO in condemning in the strongest terms the drone and missile attacks by the Russian Federation on Ukraine on 14–15 June 2026, which caused further human suffering and damaged cultural heritage, cultural institutions and places of worship.

ICOMOS expresses its full solidarity with Ukrainian heritage professionals and stands ready to support damage assessment, emergency protection measures, and the safeguarding of affected cultural heritage.

Read the full statement here: https://buff.ly/tuPCBm6

15/06/2026

15/06/2026

Лише за останні 12 годин внаслідок чергових російських атак постраждали Харківський художній музей, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Кіностудія імені Олександра Довженка, Мистецький Арсенал, Скарбниця Національного музею історії України, Будинок органної музики у Дніпрі.

Черговою атакою росія вкотре намагається знищити не лише будівлі, а й те, що формує нашу ідентичність, історичну пам’ять і культурний код.

Кожен удар по музею, заповіднику, архіву чи мистецькому осередку - це удар по нашій спадщині, по пам’яті поколінь, по самій суті української державності.

14/06/2026

Шановні учасники, дорогі викладачі, керівники та батьки!
Від імені всього міжнародного складу журі Сьомого Міжнародного очно-дистанційного двотурового мистецького дитячо-юнацького та дорослого фестивалю-конкурсу «Formidable» щиро вітаю вас із завершенням першого етапу нашого грандіозного марафону!

Ми щойно завершили опрацювання конкурсних програм, надісланих на дистанційну частину фестивалю. Повірте, це була колосальна й напружена робота. Кількість заявок та високий художній рівень учасників дитячо-юнацької та дорослої категорій приємно вразили всю суддівську колегію. Кожне відео, кожен номер ми розглядали з особливою увагою, аби забезпечити максимальну об'єктивність. Саме через запеклі професійні дискусії та прагнення справедливо оцінити кожного, ми трішки затримали оприлюднення протоколів, за що дякуємо вам за терпіння.

Сьогодні ми починаємо публікувати результати. Але пам’ятайте, що це лише перша частина нашого великого свята! Попереду на нас чекає найяскравіша подія — урочистий Гала-концерт, який відбудеться 28 червня на мальовничому Співочому полі в Києві!

Вітаю всіх, хто здобув свої перші перемоги на дистанційному етапі, та з нетерпінням чекаю особистої зустрічі з найкращими з вас на очній сцені «Formidable». Творіть, надихайте та до зустрічі 28 червня!
З повагою,
Влада Литовченко
Голова журі VII Міжнародного фестивалю-конкурсу «Formidable»

14/06/2026

У другий недільний день після П’ятидесятниці наша Церква згадує Всіх святих, які в Україні-Руси просяяли. Ми прославляємо тих святих, хто близький нам за родом і місцем життя свого, хто в землях нашого рідного краю ніс служіння та звершував подвиги, довершувався у чеснотах, засвідчував віру через мучеництво.

Наша Церква має сонм українських святих – священнослужителів, а також благочестивих християн-мирян, які своїм земним життям і працею догодили Господу. Вже перші віки християнської віри в Київській державі ознаменовані появою святих мучеників, серед яких відомі імена святих Іоана та Федора, що були християнами з варягів. Серед українських святих також великі князі, які мудро керували своїм народом (наприклад, святі рівноапостольні князі Володимир і Ярослав та княгиня Ольга), князі, які опирались насильству своєю лагідністю (князі-страстотерпці Борис і Гліб), засновники монашого життя на нашій землі (преподобні Антоній і Феодосій Печерські), численні мученики, преподобні і праведні.

А скільки святителів прославили українську землю своїми архіпастирськими трудами! Святий Іларіон, Митрополит Київський і всієї Руси, перший українець на Київській митрополичій кафедрі, відомий також як чернець-подвижник. У його печері на схилах Дніпра оселився після повернення на батьківщину з Афону преподобний Антоній. Святитель Петро Могила залишив неоціненний скарб турботи про благочестя церковне та поширення православної освіти. І багато-багато інших!

Святі землі Української для нас – духовні батьки й матері, вони наші вчителі й наставники. Навчаючись від життя їхнього, ми утверджуємося у розумінні того, що й український народ ні чим не менший серед інших народів, серед яких Бог прославив угодників Своїх. Бо і серед наших предків звучала проповідь з вуст апостольських. З нашого роду вийшли сонми праведників.

І не лише у давніх часах, князівських, козацьких, але і у близькому минулому наша земля має видатних святих. Ми сьогодні також вшановуємо новомучеників та сповідників, які в Україні та в інших землях у ХХ столітті від гоніння безбожників постраждали.

Своє служіння всі святі звершували не лише за земного життя і в минулому – вони і нині звершують його. Бо у Бога немає мертвих, у Нього всі – живі. Тому хоча за плоттю і відійшли прославлені Церквою святі угодники від життя світу цього – але духом своїм вони живі у Бога, і безперестанно моляться за наш народ, бо і вони належать до нього. Вони моляться за Україну, бо і для них вона – Батьківщина і рідна земля.

Тож радіймо, що маємо серед наших рідних і предків сонм святих Божих, звертаймося до них про молитву і берімо приклад з їхнього життя, віри та подвигів. А також просімо у них про допомогу в нашій нинішній праведній боротьбі з окупантом, з ненаситним ворогом. Всі святі землі Української, моліть Бога за нас!

12/06/2026

Сьогодні Вишгородський історико-культурний заповідник мав честь приймати надзвичайно поважних гостей : представників Бюро ЮНЕСКО в Україні, ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру» та голову Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Валентину Демʼян, Малої академії наук України, а також педагогів Спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №27 Шевченківського району міста Києва, які реалізували на базі свого закладу культурно-освітній проєкт «Глиняний код Київщини» та сьогодні презентували його результати.

Під час зустрічі було підбито підсумки чергового етапу проєкту «Глиняний код Київщини» та обговорено перспективи реалізації міжнародного проєкту «Вчити і навчатися за допомогою живої спадщини», який впроваджується за підтримки ЮНЕСКО.

Для гостей було організовано ознайомчу програму: екскурсію історичним Вишгородом, відвідування музеїв Заповідника та майстер-клас із ліплення з глини в Музеї давньоруського гончарства.

Особливу увагу під час зустрічі приділили презентації проєкту «Глиняний код Київщини». Педагоги школи №27 поділилися досвідом його впровадження, розповіли про дослідницьку роботу учнів, створення тематичних виставок, інтеграцію теми гончарства в освітній процес та співпрацю з музейними установами, у тому числі, з Вишгородським історико-культурним заповідником.

Київщина здавна була одним із провідних центрів гончарства України. Саме тут сформувалися унікальні традиції роботи з глиною, які сягають корінням ще часів трипільської культури. Сьогодні ці знання та навички набувають нового звучання через освітні програми, музейні практики та роботу з молоддю.

Щиро дякуємо всім партнерам проєкту за плідний діалог, обмін досвідом та спільну роботу над збереженням і популяризацією живої культурної спадщини України.

Попереду - нові проєкти, нові ідеї та нові можливості для розвитку культурної освіти через спадщину.

Фото Ольги Думанської

12/06/2026

🧶На Київщині народжувалися й зберігалися традиції, які стали частиною культурної спадщини всієї України.

26 червня у Коломиї відкриється міжмузейний виставковий проєкт «Свою Україну любіть», присвячений двом видатним українським майстриням художнього ткацтва — Ганні Верес із Київського Полісся та Ганні Василащук із Гуцульщини й Покуття. Проєкт об’єднує історії двох лауреаток Національної премії України імені Тараса Шевченка, які піднесли народне ткацтво до рівня високого мистецтва та створили власну художню мову українського рушника.

Вишгородський історико-культурний заповідник долучився до проєкту архівним фотоблоком, підготовленим у співпраці з Державною архівною службою України.

📌До експозиції увійдуть ткані твори, архівні матеріали та світлини з фондів кількох музейних установ. Виставка стане культурним діалогом між Київщиною та Івано-Франківщиною, двома регіонами, які поєднує спільна історія українського народного мистецтва.

📍 26 червня, 14:00
📍 м. Коломия, Івано-франківська область.

#українськакультура #мистецтво

12/06/2026

У Коломиї відбудеться презентація книги Дмитра Стуса ,,Василь Стус: життя як творчість»

У межах міжмузейного виставкового проєкту ,,Свою Україну любіть» 26 червня о 17.00
в Музеї історії Коломиї відбудеться зустріч із Дмитром Стусом та презентація його книги про батька - видатного українського поета Василя Стуса.

📍 Місце: Музей історії Коломиї
📅 Дата: 26 червня
🕔 Час: 17:00

Вхід вільний

Організатори:
• Івано-Франківська обласна державна адміністрація
• Коломийська міська рада
• Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського

Ведуча заходу:

Мар’яна Кодіна, заступниця Коломийського міського голови

Музичний супровід:

Едвард Пнівчук - 12-річний піаніст і композитор, м. Коломия (фортепіано)

Координатори: Влада Литовченко, Ярослава Ткачук

Книга «Василь Стус: життя як творчість» - одна з перших біографічних праць у незалежній Україні, що поєднує науковий аналіз із белетристичним викладом. Автор вибудовує багатовимірний образ поета через архівні матеріали, листи, щоденникові записи та поетичні тексти, доповнюючи їх особистими спогадами.
У центрі видання - постать Василя Стуса як митця і людини, чия творчість і життєвий вибір стали символом боротьби за людську та національну гідність. За цю працю Дмитро Стус був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2007 році.
Видання також порушує питання розвитку української біографістики, наголошуючи на важливості поєднання літературознавчого аналізу з цілісним баченням особистості письменника.
Під час події буде можливість придбати книгу. Видання також доступне для передзамовлення у видавництві «Фоліо».

Довідка про Дмитра Стуса

Дмитро Васильович Стус - український письменник, літературознавець, редактор і культурний менеджер, громадський діяч, кандидат філологічних наук.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2007 року.
З 2012 року - генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, де розвиває сучасні музейні практики та популяризує українську культурну спадщину.

Син видатного поета-дисидента Василя Стуса. Автор і упорядник наукових та біографічних праць, присвячених українській літературі ХХ століття.

Найвідоміша його праця - книга «Василь Стус: життя як творчість», у якій поєднано науковий і мемуарний підхід.

10/06/2026

Тетяна Бережна про «Тисячовесну», фінансування культурних інституцій і захист культурної спадщини. Якими є пріоритети Мінкульту? Як налагоджують міжнародні культурні процеси? Як держава реагує на втрати культурної спадщини і що сьогодні реально можна врятувати?

Дивіться інтерв'ю з міністеркою культури на YouTube-каналі Суспільне Культура 👇

https://www.youtube.com/watch?v=rHX1kN5ePKY

09/06/2026

🟩 «СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ»

Творчий діалог Ганни Верес і Ганни Василащук до 65-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка

🏤26 червня | 14:00 м.Коломия,
- Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

Міжмузейний виставковий проєкт «Свою Україну любіть» присвячений двом видатним українським майстриням художнього ткацтва - Ганні Верес та Ганні Василащук, які стали символами двох унікальних культурних регіонів України - Київського Полісся та Гуцульщини-Покуття.

У 1968 році обидві мисткині були удостоєні Національної премії України імені Тараса Шевченка за цикл українських народних тканих рушників, створених у 1965–1967 роках. Їхня творчість стала визначним явищем українського декоративного мистецтва другої половини ХХ століття, а їхні твори піднесли народне ткацтво до рівня високого мистецтва та національного культурного коду.

Ганна Верес - голос Київського Полісся, землі стриманих орнаментів, давньої символіки та лаконічної кольорової гармонії. Ганна Василащук - виразна представниця Гуцульщини та Покуття, яка принесла у ткацтво барви Карпат, ритми народної орнаментики та поетичну образність гірського світу. Дві мисткині, два регіони, два художні всесвіти, які об’єднані спільною ідеєю української традиції.

Особливе місце у їхній спадщині займає унікальний авторський жанр - ,,поезія у ткацтві», де поетичне мислення Шевченка, народна символіка та авторська інтерпретація перетворюються на тканий образ. У цих тканих роботах твір стає не побутовим предметом, а текстом культури, де кожен орнамент є словом, а кожна композиція - строфою.

Окремою знаковою віхою є «Тканий Кобзар» 1971 року - унікальне видання та мистецький проєкт, у якому поезія Тараса Шевченка отримала візуальне продовження у тканих образах обох майстринь. Це один із найяскравіших прикладів синтезу літератури й народного мистецтва в українській культурі ХХ століття.

Назва проєкту ,,Свою Україну любіть» є прямим зверненням до Шевченкового слова і водночас ключем до розуміння творчості обох мисткинь: любов до України тут не декларується, а виткається у матеріалі культури : нитка за ниткою, образ за образом.

Тож не випадковою є присвята проєкту 65-річчю Національної премії України імені Тараса Шевченка, бо саме ця відзнака стала ключовою точкою перетину творчих біографій Ганни Верес і Ганни Василащук. Відзначені Шевченківською премією у 1968 році, вони увійшли в історію як майстрині, які перетворили народне ткацтво на високе мистецтво та сформували нову художню мову українського рушника.

Через 65 років ювілей премії стає не лише датою вшанування, а й можливістю переосмислити масштаб їхнього внеску як явища, яке з’єднало регіональні традиції, мистецьку школу та національну ідентичність. У цьому сенсі проєкт є одночасно вшануванням лауреаток і поверненням до витоків сучасного українського культурного канону.

Унікальність цього проєкту полягає у міжмузейному та міжрегіональному об’єднанні матеріалів і наративів, що вперше створюють цілісну розповідь про двох лауреаток Шевченківської премії.

Експозиція включає ткані твори та архівні матеріали з фондів Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, з фондів Національного музею Тараса Шевченка, зокрема матеріали, пов’язані з присудженням Шевченківської премії 1968 року та смт. Іванків Вишгородського району Київської області, де у 2022 році російськими окупантами був знищений Іванківський краєзнавчий музей з творами Ганни Верес. Важливою складовою проєкту є матеріали з особистого архіву доньки Ганни Василащук, а також матеріали Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.

Окремим блоком представлено архівний фотопроєкт, підготовлений Вишгородським історико-культурним заповідником у співпраці з Державною архівною службою України.

Проєкт формує культурний міст між Київщиною та Івано-Франківщиною, де два регіональні коди з’єднуються у спільну мову українського ткацтва ХХ століття.

ОРГАНІЗАТОРИ:
- Національний музей Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського
- Вишгородський історико-культурний заповідник
• Національний музей Тараса Шевченка
• Іванківська селищна рада

Світлана Онищук Голова Івано-Франківської ОВА
Людмила Сірко
Івано-Франківська обласна державна адміністрація
Івано-Франківська обласна рада
Міністерство культури України