03/09/2024
🏠Нові вікна та двері встановили активісти громадської організації "ВЕЙС" в будинку пані Інни з міста Ізюм
☝️Як вдалося вижити під час окупації, пані Інна розповіла волонтерам громадської організації "ВЕЙС".
Пані Інна живе в місті Ізюм на Харківщині.
▪️ Ізюм перебував під окупацією російських військ пів року. За час воєнних дій та окупації в місті загинуло щонайменше 1000 людей.
Пані Інна згадує потужні обстріли: на початку квітня 2022 року біля її будинку вже було шість вирв від прильотів, відбулося пряме влучання у сусідній будинок, внаслідок якого вибуховою хвилею в будинку потерпілої було вибито вікна та двері, пошкоджено паркан. Сусідів на той момент вже вдома не було, їм пощастило виїхати та залишитися живими. Пані Інна спочатку переховувалася від обстрілів у підвалі місцевої церкви. З розпачем згадує пряме влучання керованої авіабомби в багатоповерхівку, де загинули усі хто, перебував у підвалі. Зі сльозами на очах каже, що за словами очевидців трагедії, люди, які не загинули одразу, кричали під завалами, але їм ніхто не міг допомогти через постійні обстріли. Тоді, в результаті авіаудару, загинули щонайменше 44 цивільні особи.
В місті внаслідок постійних обстрілів зникло світло та опалення. Пані Інна була вимушена покинути власний будинок та перейти до будинку свого сина, де на той час збереглася дров'яна піч. Згодом пані Інна дізналася, що в її будинку оселилися російські військові. Жінка мала забрати свої теплі речі та наглядати за худобою, яку тримала на подвір'ї. Пані Інна наважилася навідатися додому, російські військові дозволили зайти в будинок. ЇЇ супроводжували два озброєних солдат:
💬 "Коли я прийшла забрати деякі свої речі, окупанти ходили за мною по моєму ж будинку з автоматами в мене за спиною. В будинку було все перерите, з подвір'я зник весь інструмент, з льоху винесли усю консервацію."
Пані Інна з радістю говорить, що окупанти не чіпали бичка, якого тримала на своєму подвір'ї.
З сумом згадує, скільки горя принесли росіяни в рідне місто: по вулицях тинялася велика кількість покинутих свійських тварин, котів та собак. Люди, втікаючи, просто відчиняли двері та випускали худобу, птицю. Адже забрати їх з собою не мали змоги.
- Пані Інно, де ви брали продукти харчування?
- На той час в місті вже нічого не працювало. Їли картоплю, яка залишилася в льохах, макарони, які отримували в гуманітарній допомозі. Дуже важко прийшлося моєму синові та невістці. В них було немовля. Родині доводилося сидіти тижнями в підвалі будинку в жахливих умовах. На щастя їм вдалося виїхати завдяки волонтерам.
Пані Інна повернулася до свого будинку вже після того, як українські військові звільнили місто. В будинку не було дев'яти вікон та вхідних дверей, всередині безлад, на подвір'ї росіяни вкрали весь будівельний та сільськогосподарський інструмент, з льоху винесли усі консервовані продукти та закрутки. Оскільки були проблеми з документами на будинок, допомогу від держави пані Інна отримати не могла. До війни працювала у дитячому садочку, який розбомбили окупанти.
📌В будинку пані Інни волонтерами громадської організації було встановлено нові металопластикові вікна та вхідні металеві двері.
💬"Хочу висловити щиру подяку громадській організації "Вейс" за надану допомогу в заміні вікон та дверей, які були пошкоджені під час бойових дій.
Це єдина організація яка не відмовила та пішла назустріч. Велике Вам спасибі!"
📍 Проєкт громадської організації "ВЕЙС" з відновлення приватних домогосподарств та об'єктів соціальної інфраструктури відбувається в рамках реалізації проєкту "Підтримка відновлення громад на сході України", що реалізується в межах підтримки України з боку Швейцарії за фінансуванням Swiss Solidarity.
-------------------------------------------------------
EN
🏠New windows and doors were installed by activists of the PO “WEYS” in the house of Ms. Inna from the city of Izium
Ms. Inna told the volunteers of the PO “WEYS” how she managed to survive the occupation.
Inna lives in the town of Izyum in the Kharkiv region.
▪️ Izyum was occupied by Russian troops for six months. During the war and occupation, more than 1000 people died in the city.
Ms. Inna recalls the powerful shelling: in early April, there were already six craters near her house, and there was a direct hit to a neighboring house, which resulted in the blast wave breaking windows and doors in the victim's house and damaging the fence. The neighbors were not at home at the time, and they were lucky to leave and survive. Ms. Inna first hid from the shelling in the basement of a local church. With despair, she recalls a direct hit by a guided aerial bomb into a high-rise building, killing everyone who was hiding in the basement. He says with horror that, according to eyewitnesses, the people who did not die immediately were screaming under the rubble, but no one could help them because of the constant shelling. At least 44 civilians were killed in the air strike.
The city lost power and heating as a result of constant shelling. Ms. Inna was forced to leave her own house and move to her son's house, where a wood stove was still in use. Later, Ms. Inna found out that russian soldiers had moved into her house. She had to take her warm clothes and look after the cattle she kept in the yard. Ms. Inna decided to visit the house, and the Russian military allowed her to enter the house, accompanied by two armed soldiers:
💬“When I came to pick up some of my things, the occupiers followed me around my own house with machine guns behind me. Everything in the house was ransacked, all the tools disappeared from the yard, and all the canned food was taken out of the cellar."
Inna is happy to say that the occupiers did not touch the bull she kept in her yard.
She recalls with sadness how much grief they brought to her hometown: a large number of abandoned pets, cats and dogs roamed the streets. People, fleeing, simply opened their doors and let their cattle and poultry out. They simply could not take them with them.
- Ms. Inna, where did you get food?
- At that time, nothing was working in the city. We ate potatoes left in the cellars, pasta that we received in humanitarian aid. It was very hard for my son and daughter-in-law. They had a baby. The family had to stay in the basement of the house for weeks. Fortunately, they managed to leave thanks to volunteers.
Ms. Inna returned to her house after the Ukrainian military had liberated the city. The house was missing nine windows and the front door. Because there were problems with the documents for the house, Ms. Inna could not receive assistance from the state. Before the war, she worked in a kindergarten that was bombed by the occupiers.
📌Volunteers of the PO "WEYS" installed new metal-plastic windows and a metal door in Ms. Inna's house.
💬“I would like to express my sincere gratitude to the "WEYS" for their assistance in replacing the windows and doors that were damaged during the hostilities.
This is the only organization that did not refuse and met us halfway. Thank you very much!”
📍 The project of the PO “WEYS” to restore private households and social infrastructure is part of the project “Support for Community Recovery in Eastern Ukraine”, which is being implemented as part of Switzerland's support to Ukraine with funding from Swiss Solidarity.