03/07/2026
Кажуть, що після подій, описаних у книгах про Harry Potter, чарівний світ почав змінюватися. Маги зрозуміли: щоб зберегти рівновагу між світом людей і світом чарівників, потрібно відкривати нові школи магії в різних куточках світу. Маги почали досліджувати стародавні місця сили. Виявилося, що у Карпатських горах є прихована долина, де магія особливо потужна. Колись там жили мольфари — українські чарівники, які вміли розмовляти з вітром, дощем і горами. Саме туди відправилось новацтво станиці Стрий, щоб стати першими учнями філії відомої магічної школи – Hogwarts.ua. Їхнім завданням було навчитись шукати магію навколо – навчитись бачити незвичайне у звичайному. Діти шукали магію у знаннях, добрих вчинках, дружбі, сміливості, молитві, відкриттях і щирій радості. Магічний ліс привідкривав для них таємниці своїх рослин і тварин, професор Малакіт вчив досліджувати алхімічні речовни, які можна знайти на кожній кухні, проводилися заняття з саджання чарівних рослин (сукулентів), досліджували магію давнього українського мистецтва (вибійка на тканині), кожен учень школи мав можливість поділитися своїми магічними здібностями з іншими на шоу талантів. Ну і як же без квідича і багато різних ігор? Крок за кроком, день за днем, кожне випробування і гра, спів і майстерка, експеримент і кожна спільна перемога повертали світло магічним кристалам. І коли вони засяяли знову, стало зрозуміло: справжня магія живе не в заклинаннях, а в людях, які творять добро, навчаються, підтримують одне одного та вірять у дива.
Дякуємо усім нашим професорам і викладачам магії, які допомогли створити таборову казку для дітей: директорці магічної школи (комендантці табору) Оксана Кобрин а також викладачам і професорам (виховникам роїв) Галина Кітраль Зоряна Пилипів Юлія Бецко, Віталію Курішко, а також рою Сонячні зайчики зі станиці Щасливе та їхній сестричці Оксані Совач та Світлані Гарюгінійза те, що були разом з нами у цій таборовій пригоді.
Окреме наше велике ДЯКУЮ летить до наших захисників, бо саме завдяки їм наш табір був спокійним і ми почувалися у безпеці. І це теж неабияка магія :)