25/09/2026
🏰 У місті Дубно упродовж майже 20 років (з 1774 до 1793 року) відбувалися знамениті Контрактові ярмарки. Вони стали яскравим явищем, знаменитим на всю Європу.
ℹ️ Детальніше про це розповідає Юрій Пшеничний Yurii Pshenychnyi, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубно, експерт проєкту:
📜 У 1773 році до Дубна зі Львова були перенесені славнозвісні контрактові ярмарки, завдяки яким життя у місті дуже пожвавилось. Протягом двох наступних десятиліть Дубно кожного року в січні ставало важливим центром фінансового і світського життя Речі Посполитої. Під час цих з’їздів шляхти, адвокатів, банкірів і комерсантів не лише з Волині, Поділля та глибини Речі Посполитої, а й багатьох країн Європи тут проводилися мільйонні торгові операції. Окрім них, сюди з’їжджався гамірний натовп зацікавлених осіб: шулерів, акторів, музикантів, художників, авантюристів. Щоденні грошові інтереси: виплати, позики, застави, купівлі — відбувалися на тлі різних розваг, найбільшою принадою з яких були зелені картярські столики та рулетка.
🏛️ Під впливом контрактових ярмарків у 70–80-х рр. XVIII ст. князь Михайло Любомирський провів суттєву перебудову міста, в ході якої Дубно набуло нового вигляду. Було побудовано міську ратушу та будинки навколо ринкової площі. Мурована двоповерхова ратуша, позначена на планах кінця XVIII – початку ХІХ ст., була збудована так, що її західна сторона виходила на сучасну вулицю Кирила і Мефодія, а південна — на вулицю Данила Галицького і, ймовірно, стояла на місці давнішої споруди у західній частині ринкової площі. Разом із прибудованим до неї від вулиці Кирила і Мефодія рядом одноповерхових крамниць мурована ратуша становила замкнуту будівлю з внутрішнім двором і охоплювала площу близько 5400 м².
📖 Генрих Олехнович, який відвідував дубенські контракти в середині ХІХ ст., описує, що на другому поверсі ратуші знаходилася контрактова зала, яка складалася із двох великих салонів, оточених попід стінами приїзними крамницями. У цій залі, пише він, цілий день людно і гамірно, як на ярмарку, бо також ресторація була поруч у сусідніх кімнатах.
💃 За контрактовою залою знаходилася велика бальна зала із нішою для оркестру, відділеною бар’єром. Один раз на тиждень у цій залі відбувалися так звані казина, які становили собою розваги із поєднанням азартних ігор і танців. Під час цих забав дами у бальних сукнях не платили за вхід, тоді як чоловіки платили по одному рублю. В описі ратуші 1836 р. бігцем згадується про гіпсову ліпнину у цих великих залах. Зазначені джерела свідчать про те, що пристосовані приміщення для укладення контрактів знаходилися на другому поверсі міської ратуші. А ось затверджувалися такі угоди, набуваючи відповідної юридичної сили, у канцелярії офіцини Дубенського замку.
🏠 Поруч із ратушою, з північної сторони, з’явився у той самий час будинок, який і зараз називають контрактовим, де знаходиться будинок дітей та молоді. Перший поверх цієї будівлі був зайнятий приміщеннями для торгівлі, а другий мав якесь громадське призначення, не виключено, як ресторація чи театр.
✡️ Князь Михайло Любомирський підтримав будівництво нової великої синагоги, потрібної для юдеїв Дубна, кількість яких в останній чверті XVIII ст. сягала 70 % від загальної кількості населення міста. За його сприяння в 1785 р. було проведено реконструкцію Луцької брами, коли проїзд через неї закрили і надбудували третій поверх. Ймовірно, що в цей час відбувається реконструкція та будівництво інших будівель, зокрема мурованих броварень, солодовні, господарських та торговельних приміщень.
⚖️ Любомирським у місті також належала монополія на борошномельну і алкогольну промисловість. Важливе місце Дубна у міжнародній торгівлі позитивно відобразилось на збільшенні його території і зростанні чисельності населення до шести тисяч осіб, що перетворило місто у той час на найбільше на Волині.
🎬 👉 Нагадаємо, у рамках проєкту «(Ре)Анімована історія: спадщина князів Любомирських», який реалізовує ГО Регіональний центр розвитку "Тріада" у партнерстві з Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей та Дубенський замок за підтримки Український культурний фонд, буде створено серію анімованих історій про спадщину князів Любомирських. Одна з них буде присвячена саме контрактовим ярмаркам.
#запідтримкиУКФ
