03/12/2025
В 1984 році на пестицидному заводі у Бхопалі (Індія) сталася страшна аварія. Завод пестицидів компанії Union Carbide вибухнув та викинув в атмосферу смертельний газ (метил ізоціанат), що внаслідок стало причиною понад 500 тис. захворювань та понад 200 тис. смертей. Випадки хронічних захворювань і досі трапляються серед тих, хто вижив.
Міжнародна коаліція екологічних організацій Pesticide Action Network International (PAN) у 1998 році оголосила 3 грудня - «Міжнародним днем боротьби з пестицидами», в пам’ять цієї найстрашнішої хімічної і промислової катастрофи. На сьогодні до Міжнародної мережі дій проти пестицидів входять понад 600 неурядових екологічних та громадських організацій зі всього світу.
Пестициди, як і хімічна зброя мають спільну системну основу, вони базуються на єдиних інформаційних та матеріальних потоках. Ще в довоєнні часи та у період Другої світової війни розробка пестицидів та виробництво нервово-паралітичних газів розвивалися в спільному руслі.
Індустріальне виробництво пестицидів бере свій початок після Другої світової війни. Причиною масового виробництва пестицидів стала потреба в утилізації переповнених складів хімічної зброї в США. На переобладнаних заводах по виробництву хімічної зброї розпочалося масове виробництво пестицидів. Мабуть більшість людей таки вважають, що особливу потребу в хімічних пестицидах на той час мали фермери Сполучених Штатів? Насправді то були перші дози «пестицидної голки»…
Фосфорорганічні сполуки, зокрема зарин, вперше були розроблені під час Другої світової війни як бойові хімічні речовини, але пізніше низькі концентрації цих сполук знайшли застосування в якості пестицидів.
Гліфосат (N-фосфонометил-гліцин) був синтезований під час Другої світової війни як отруйна речовина нервово – паралітичної дії. У невеликих концентраціях він має гербіцидні властивості. У 1970-у році гліфосат в комплексі із засекреченими «допоміжними» речовинами (ад’ювантами) був запатентований як препарат – Раундап, який швидко став одним із найпопулярніших гербіцидів у світі.
Хлорпірифос, речовина, яка вироблялася нацистською Німеччиною як хімічна зброя нервово-паралітичної дії і досі використовується в Україні. Цей відомий біоцид із групи інсектицидів десятками років отруює продукти харчування, повітря та питну воду в нашій країні.
Циклон Б — торгова назва пестициду, який був винайдений у Німеччині на початку 1920-х років. Газ Циклон Б (ціанистоводнева кислота, HCN) спочатку не використовувався як хімічна зброя. 3 вересня 1941 року Циклон Б вперше був використаний як зброя масового ураження в таборі смерті Аушвіц. Незважаючи на трагічні наслідки використання Циклону Б під час Другої світової війни, його виробляють і надалі, як фумігант під торговою маркою - Uragan D2.
Інші гербіциди, такі як паракват та 2,4-D також вироблялися як хімічна зброя. Гербіцид-дефоліант Agent Orange, який використовувався військовими США між 1962 і 1971 роками, під час війни у В’єтнамі був сумішшю 2,4-D і 2,4,5-T у співвідношенні 50-50. Ці гербіциди подвійного призначення використовували Міністерство оборони та Міністерство сільського господарства США. Гербіцид 2,4-D і досі використовується у складі препаратів для боротьби з бур’янами на українських полях.
Володіючи величезними фінансовими можливостями, виробники пестицидів організовують масштабні фальсифікації доказів безпечності пестицидів. Їхній бізнес пов'язаний з підкупом (непрямим або прямим) офіційних і посадових осіб, з впливом на державні регуляторні служби, як в розвинених, так і в бідних країнах світу. Вони застосовують на своєму шляху підкупи та погрози відносно вчених, позбавляючи порядних науковців фінансування, статусу та роботи. Потужні хімічні компанії, що виробляють пестициди вже десятки років масово маніпулюють громадською думкою, зокрема через відомі світові ЗМІ. На сьогодні нам повністю ще не відомі катастрофічні масштаби впливу хімічних пестицидів на навколишнє середовище, ресурси життєзабезпечення та здоров’я людини.
