16/03/2026
#психолог
«А раптом…?»
А раптом щось піде не так?
А що, якщо мене неправильно зрозуміють?
А якщо майбутнє складеться гірше, ніж я думаю?
Такі думки можуть прокручуватися в голові знову і знову, забираючи сили та увагу. Іноді ми витрачаємо багато енергії на переживання про те, що ще навіть не сталося.
Є проста психологічна техніка, яка допомагає розкласти тривогу по місцях. Вона називається «Дерево переживань».
Її ідея дуже проста: більшість наших переживань можна поділити на два типи.
🔹 Гіпотетичні ситуації — катастрофічні думки про майбутнє, які здаються можливими, але не мають підстав у реальності.
🔹 Реальні проблеми — ситуації, що відбуваються зараз і на які ми можемо вплинути.
Коли ми починаємо розрізняти ці два типи тривоги, стає значно легше зрозуміти: де варто діяти, а де — відпустити думки.
Ця техніка може бути корисною, якщо ви помічаєте, що:
• постійно прокручуєте в голові ситуації, на які не можете вплинути
• хвилюєтесь за майбутнє без чітких підстав
• тривога заважає зосередитися
• важко відрізнити реальні проблеми від нав’язливих думок
📌 Спробуйте зробити кілька простих кроків.
1. Усвідомте думку.
Спробуйте коротко сформулювати своє переживання. Наприклад:
«А раптом мені не продовжать контракт?»
або
«А що, якщо рідні не зрозуміють мене?»
2. Запитайте себе:
— це вже сталося чи я лише уявляю, що може статися?
— чи можу я щось змінити в цій ситуації прямо зараз?
Якщо відповідь «ні» — це, ймовірно, гіпотетична тривога. Тобто думки про можливе майбутнє, яке може й не настати.
Якщо відповідь «так» — перед вами реальна ситуація, на яку можна вплинути.
3. Оберіть шлях: діяти або відпустити.
Якщо проблема реальна, почніть із маленького кроку.
Запитайте себе: «Що я можу зробити прямо зараз?»
Іноді достатньо зовсім простої дії: написати повідомлення, перевірити файл, домовитися про зустріч. Такий крок дає відчуття, що процес вирішення вже почався.
Якщо дія прямо зараз неможлива — сформулюйте чіткий план:
що саме ви зробите, коли і як повернетеся до цього питання.
Коли з’являється план, тривога часто зменшується — тому що з’являється ясність.
4. Виділіть “час для хвилювання”.
Наприклад, 20 хвилин увечері.
Протягом дня, коли виникають тривожні думки, просто записуйте їх у нотатки, не заглиблюючись.
Коли настане цей час, перегляньте записи і визначте:
що з цього — реальні питання, а що — лише тривожні сценарії.
Після цього переключіть увагу на дію, яка повертає вас у теперішній момент: прогулянку, рух, розмову або іншу діяльність.
Якщо щось поза вашим контролем — ви можете обрати не витрачати на це свій ресурс.
На завершення зробіть глибокий вдих і запитайте себе:
«Чи змінився мій погляд на проблему?»
«Чи стало мені трохи легше?»
І якщо так — дайте собі хвилину це помітити.
Іноді найважливіше — не позбутися всіх переживань, а навчитися поводитися з ними інакше.
Приєднуйтесь до нашої групи у Viber КЗ «Будинок Ветеранів» РМР, щоб не пропустити важливих новин -https://invite.viber.com/?g=A-1z4sjOvVNwm3Vkgh3XzidaJKSdwa8oЗапрошуємо скористатися новим ресурсом для ветеранів у Рівному! Чат-бот (https://t.me/vetprostory_bot). Цей чат-бот надає можливість координувати надання послуг нашими фахівцями військовослужбовцям, ветеранам, ветеранкам та їх родин.
Телефон психолога – 0964912591
КЗ «Будинок Ветеранів» РМР
Мінветеранів
Департамент соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради
