IAA - Institute of Analytics and Advocacy

11/06/2026

Результати роботи Державна митна служба України за травень 2026!

Підсумовуємо ключові показники зовнішньої торгівлі, митних надходжень, переміщень у NCTS, програми АЕО та авторизацій митних брокерів.

📦 Зовнішньоекономічна діяльність:
▪️ Експорт у травні — $3,6 млрд.
▪️ Оподаткований імпорт — $5,5 млрд.
▪️ Податкове навантаження — $0,56/кг.

💰 Митні надходження до держбюджету:
▪️ Перераховано 68,9 млрд грн митних платежів.
▪️ Рівень виконання індикативу — 91%.

📦 Основні бюджетоформувальні товари (за 5 місяців 2026 року):
▪️ паливно-енергетичні товари — 126,2 млрд грн;
▪️ машини, устаткування та транспорт — 95,9 млрд грн;
▪️ продукція хімічної промисловості — 47,2 млрд грн.

⏱ Середній час митного оформлення декларацій залишається нижчим, ніж торік.
▪️ Найбільш помітно скоротився час оформлення транзитних декларацій — на 28%.

🚛 NCTS (митний безвіз):
▪️ Загалом здійснено 18 597 переміщень.
▪️ З України — 12 364.
▪️ До України — 6 233.

Найактивніший рух вантажів відбувався з Польщею та Німеччиною. Значна кількість транзитних переміщень з України була здійснена до Чехії, а до України — з Грузії.

🏢 Програма АЕО:
▪️ Кількість підприємств АЕО зросла до 124.
▪️ У травні статус АЕО-С отримали ще 4 підприємства.
▪️ Загалом 6 підприємств мають авторизації обох типів — АЕО-С та АЕО-Б.

Україні все ще необхідно досягти щонайменше 10 авторизацій АЕО-Б для початку процедури взаємного визнання програми АЕО з ЄС.

📝 Авторизації митних брокерів:
▪️ Подано заяв — 152.
▪️ Отримали відмову — 70.
▪️ Усі відмови — на стадії попереднього розгляду.
▪️ Успішно отримали авторизацію — 359 митних брокерів.

Станом на 20 квітня 2026 року в реєстрі CDS.UA було 2 388 авторизованих митних брокерів.

Отримання авторизацій на провадження митної брокерської діяльності залишається доступним і після завершення перехідного періоду.

🚨 Порушення митних правил:
▪️ Виявлено 1 141 порушення на 400 млн грн.
▪️ До суду передано 676 справ на 150 млн грн.
▪️ Судами накладено стягнень — близько 570 млн грн.
▪️ Митниками накладено штрафів — 4 млн грн.
▪️ Стягнуто — 6 млн грн.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ІАА — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

10/06/2026

Новий Митний кодекс уже на горизонті. Але чи готова митна система до його впровадження?

У своїй новій колонці аналітикиня Інституту аналітики та адвокації Валерія Торяник аналізує уроки, які держава має засвоїти перед запуском однієї з наймасштабніших реформ у митній сфері.

Деякі цифри говорять самі за себе:
🔹 у митній сфері одночасно діють щонайменше 29 стратегій, концепцій і планів;
🔹 лише 40% стратегічних документів містять аналіз реальних проблем галузі;
🔹 у Середньостроковому плані реформування митних органів лише 19% заходів мають вимірювані показники результативності;
🔹 на початковому етапі переходу до системи авторизацій 53% заяв митних брокерів отримували відмову через помилки та недоліки в документах.

На думку авторки, головний виклик полягає не лише в ухваленні нового законодавства, а й у здатності держави забезпечити якісне планування, належну координацію змін та ефективний діалог із бізнесом.

Адже новий Митний кодекс стане тестом не лише для митниці, а й для всіх стейкхолдерів у митній сфері.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

09/06/2026

Цифровізація митниці — один із ключових напрямів інтеграції України до європейського митного простору.

Наші аналітики у звіті «Реформа митниці: як працює координація між державою, бізнесом і громадськістю» дослідили, як у 2025 році працювали механізми доступу до інформації у митній сфері.

Результати показали, що наприкінці 2025 року:
🔹 Держмитслужба володіла 57 наборами відкритих даних;
🔹 45 із них уже були оприлюднені на Порталі відкритих даних — це 79% від загальної кількості;
🔹 для 37 наборів даних було проведено та оприлюднено результати трискладового тесту щодо можливості їх відкриття в умовах воєнного стану;
🔹 29 наборів даних визнано такими, що можуть бути оприлюднені повністю.

Водночас дослідження виявило й виклики. Один із важливих цифрових інструментів митниці — BI-модуль публічної аналітики, створений на основі відкритих даних, не оновлювався з 2024 року.

А це важливо не лише для прозорості. Відкриті дані використовують бізнес, аналітики, медіа та державні органи для аналізу зовнішньої торгівлі, моніторингу ринку та оцінки ефективності державної політики.

Цікаво, що після ознайомлення з чернеткою дослідження Держмитслужба доопрацювала розділ про відкриті дані на своєму офіційному сайті. Це один із прикладів того, як аналітика може впливати на практичні зміни.

Цифровізація митниці — це, крім нових сервісів та автоматизації процедур, також якість даних, їх доступність та можливість використовувати їх для ухвалення рішень.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

08/06/2026

До початку процедури взаємовизнання АЕО з ЄС залишилося всього три компанії.

Ще одне українське підприємство отримало авторизацію АЕО-Б. Станом на 8 червня в Україні вже 7 компаній мають цей статус, а загальна кількість авторизованих економічних операторів зросла до 126.

Після того, як кількість авторизацій АЕО-Б досягне 10, Україна зможе розпочати процедуру взаємного визнання програми АЕО з ЄС. Це означатиме, що українські компанії зі статусом АЕО зможуть користуватися перевагами та спрощеннями не лише в Україні, а й під час взаємодії з митними органами країн Європейського Союзу. Фактично йдеться про визнання українського статусу надійного партнера на всьому ринку ЄС.

Водночас ринок митних брокерів поступово зменшує темп переходу на нову систему авторизацій. У травні до Держмитслужби надійшло 152 заяви — майже стільки ж, як у липні 2025 року, коли бізнес ще не мав чіткого розуміння щодо документації та процедури загалом. За місяць авторизацію отримали 359 підприємств, ще 70 отримали відмову на етапі попереднього розгляду документів.

Загалом від початку реформи подано понад 5 тисяч заяв, а частка відмов досі залишається високою — 44%. Станом на 1 червня авторизацію вже мали близько 3 тисяч митних брокерів.

Основний потік компаній, які раніше працювали за дозволами, уже пройшов процедуру в межах перехідного періоду. Тому нинішнє зменшення кількості заяв свідчить не про втрату інтересу до реформи, а про поступову стабілізацію ринку.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

04/06/2026

Що найбільше турбує громадян у взаємодії з митницею?

Аналітики ІАА проаналізували результати координації стейкхолдерів митної сфери у 2025 році за різними параметрами. Одним із показників ефективності взаємодії держави та громадян стали звернення, які надходили до Державна митна служба України.

Найчастіше людей цікавили питання, пов’язані з:
🔹 транспортними засобами;
🔹 особистими речами;
🔹 валютними цінностями;
🔹 міжнародними поштовими відправленнями.
Саме ці категорії становили 72% усіх звернень громадян до митниці.

Для більшості українців взаємодія з митницею починається не з зовнішньоекономічної діяльності чи міжнародної торгівлі, а з повсякденних життєвих ситуацій: ввезення автомобіля, отримання посилки з-за кордону, перевезення особистих речей або валютних коштів.

Саме тому доступність інформації та зрозумілі роз’яснення залишаються важливою складовою митної політики. Чим простіше громадянам знайти відповіді на свої запитання, тим менше виникає непорозумінь, затримок та конфліктних ситуацій під час перетину кордону чи митного оформлення.

Реформа митниці — це не лише про зміни для бізнесу загалом, а й про якісний сервіс для людей, які щодня стикаються з митними процедурами.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

02/06/2026

Транзит по-новому: як перехід на NCTS Фаза 6 вплине на логістику та митницю.

З 1 червня 2026 року Україна перейшла на нову версію транзитної системи — NCTS Фаза 6. Головна зміна для бізнесу: тепер безпекові дані про вантаж можна подавати прямо в транзитній декларації, без окремих паперів чи додаткових електронних форм. Але є нюанси, які залежать від маршруту.

Як це працюватиме на практиці:
🔹 якщо вантаж прямує до Польщі, Словаччини або інших країн, які обрали модель «Opt-in» (як Україна), однієї комбінованої транзитної декларації достатньо для виконання вимог безпеки. Жодних додаткових загальних декларацій прибуття (ENS) подавати не потрібно;
🔹 якщо маршрут проходить через Румунію чи Угорщину (країни, що поки застосовують модель «Opt-out»), система автоматично не обмінюватиметься безпековими даними. Декларанту доведеться окремо подавати ENS відповідно до їхніх національних правил;
🔹 перелік країн оновлюється на сайті Єврокомісії — трейдерам важливо перевіряти актуальний статус перед відправленням.

Що змінюється в роботі бізнесу:
🔹 менше бюрократії — для прямих поставок до ЄС через суміжні країни, які вже застосовують NCTS Фаза 6, зникає необхідність дублювати безпекову інформацію. Це економія часу та зниження ризику помилок;
🔹 нові вимоги до даних — потрібно буде коректно вказувати коди EORI для нерезидентів, чітко описувати товар (загальні фрази типу «консолідований вантаж» більше не підійдуть) та заповнювати нові поля, зокрема індикатори безпеки для автомобільного чи залізничного транспорту;
🔹 прогнозованість на кордоні — митниці країн ЄС отримуватимуть повний пакет даних заздалегідь, що має пришвидшити проходження контролю та зменшити кількість затримок.

Фактично нові правила мають запрацювати повноцінно вже за кілька днів. Держмитслужба підготувала методичні рекомендації щодо заповнення транзитних декларацій, а також спільно з EU4PFM проведе відповідний онлайн-семінар 4 червня 2026 року.

Перехід на NCTS Фаза 6 — це не лише технічне оновлення, а й реальний крок до того, щоб український бізнес працював у єдиному митному просторі з ЄС за спільними правилами.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

29/05/2026

Україна досі не виконала податкові маяки МВФ, хоча перегляд програми вже розпочався.

Травневий Моніторинг, підготовлений консорціумом , показує: місія МВФ уже працює над першим переглядом нової програми, однак Україна не виконала податкові структурні маяки. За оцінкою експертів, це може призвести або до затримки перегляду програми, або до перенесення термінів виконання невиконаних зобов’язань.

Ключові сигнали:

🔹 Верховна Рада підтримала ратифікацію Меморандуму з ЄС про Ukraine Support Loan, який визначає умови надання бюджетної підтримки у 2026 році. Умови для отримання першого траншу переважно виконані, тоді як наступні транші передбачають ухвалення значно складніших рішень;

🔹 у межах програми Ukraine Support Loan Україна може отримати до кінця 2026 року три транші бюджетної підтримки: €1,25 млрд, €3,7 млрд та €3,35 млрд за умови виконання визначених зобов’язань;

🔹 Верховна Рада ухвалила ще один із чотирьох законів, необхідних для отримання $3,35 млрд від Світового банку. Йдеться про закон щодо публічних закупівель. Таким чином уже ухвалено два із чотирьох необхідних законів;

🔹 водночас Україна досі не виконала податкові структурні маяки МВФ: рішення щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкових пільг для імпортних посилок;

🔹 у межах Плану України (Ukraine Facility) невиконаними залишаються дев’ять індикаторів IV кварталу 2025 року, пов’язаних із фінансуванням близько €2,1 млрд, та ще шість індикаторів І кварталу 2026 року, пов’язаних із фінансуванням близько €2,4 млрд;

🔹 автори моніторингу також попереджають про високі ризики невиконання індикаторів Плану України у ІІ кварталі 2026 року.

Спецтема випуску: «Україна на URC 2026: що ми маємо, чого ми хочемо».

Підготовка до URC 2026 пов’язана не лише із залученням міжнародної підтримки, а й зі спроможністю держави та громад ефективно управляти розвитком. Серед ключових напрямів – реформа управління публічними інвестиціями (УПІ), для якої вже затверджено порядок стратегічного планування, однак законодавчі зміни щодо її інтеграції до середньострокового бюджетного планування досі не подано до парламенту.

Водночас уже оновлено Державну стратегію регіонального розвитку на 2021–2027 роки. Важливими напрямами залишаються завершення розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, а також залучення інвестицій у громади та регіони.

План України передбачає, що вже у 2026 році щонайменше 5% безповоротної підтримки в межах Ukraine Facility має бути спрямовано на субнаціональний рівень, а до кінця 2027 року цей показник має зрости до 20%.

(Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – консорціум чотирьох українських аналітичних центрів: Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy, ІЕД / IER, ІАА (Інститут аналітики та адвокації) та DiXi Group. Щомісяця RRR4U готує Моніторинг виконання умов ключових програм фінансування з МВФ та ЄС. Детальні звіти – на сайті: rrr4u.org

Моніторинг підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Економічне відновлення сьогодні: виконання зобов’язань і формування бачення поствоєнної економіки України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

28/05/2026

Система відновлення України поступово переходить у нову фазу. Якщо раніше для громад головним викликом було знайти фінансування, то сьогодні ключовим стає інше – здатність пройти повний цикл управління проєктом відповідно до вимог державних і міжнародних програм.

Саме про це говорили під час третього практичного воркшопу «Залучення громад до реалізації фінансових програм відновлення через DREAM - система управління публічними інвестиціями». Учасники детально розбирали, як працюють Програма відновлення України III (ПВУ-3) та Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), які є одними з ключових механізмів фінансування проєктів відновлення громад.

Серед ключових критеріїв, які сьогодні впливають на шанси отримати фінансування:
🔹готовність проєктної документації;
🔹реалістичність бюджету та фінансових розрахунків;
🔹енергоефективність;
🔹безбар’єрність;
🔹соціально-економічний ефект;
🔹відповідність державним і регіональним стратегіям;
🔹спроможність громади забезпечити реалізацію та звітність проєкту.

Зокрема, у межах Програми відновлення України III максимальна вартість одного проєкту може становити до €5 млн у гривневому еквіваленті, а строк реалізації — до 18 місяців. Водночас громади мають забезпечити співфінансування не менше 23% вартості проєкту, яке покриває, зокрема, ПДВ, податки, комісії, страхування та авторський нагляд. Окремою вимогою є збереження об’єктів у комунальній власності щонайменше 20 років.

Кредитні кошти не можуть використовуватися на сплату ПДВ і податків, операційні витрати, банківські комісії, придбання землі чи приміщень, купівлю вживаного обладнання, штрафи або витрати, які вже покриваються з інших джерел. Це означає, що громади мають заздалегідь прораховувати власне співфінансування, фінансові резерви та механізми реалізації проєкту ще до подання заявки.

Фактично громади вже працюють у системі, де оцінюється не лише сам проєкт, а й здатність реалізувати його відповідно до міжнародних стандартів управління коштами.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та Європейського Союзу.

27/05/2026

Наша команда починає роботу в межах проєкту «Громадський нагляд та доброчесність заради стійкості та відновлення України».

Україна входить у процес відновлення з безпрецедентним масштабом потреб: за останньою оцінкою RDNA4, протягом наступного десятиліття наша держава потребуватиме близько $524 млрд на відновлення. Але питання полягає не лише в тому, де знайти ці ресурси. Не менш важливо, як зробити так, щоб вони працювали ефективно, прозоро та приносили результат громадам.

Саме тому Інститут аналітики та адвокації (ІАА) працюватиме над цими завданнями в межах проєкту «Громадський нагляд та доброчесність заради стійкості та відновлення України». Він реалізується за підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва Norad у межах Програми підтримки України Нансена.

Наша мета – зробити процеси відновлення більш підзвітними, ефективними та такими, що створюють реальні можливості.

Що будемо робити?
✔ надавати аналітичну підтримку реформі управління державними інвестиціями;
✔ аналізувати регіональні диспропорції у доступі до фінансування відновлення та напрацьовуватимемо рекомендації для їх зменшення;
✔ підтримувати громади через навчання, консультації та практичні інструменти;
✔ працювати над рішеннями для посилення доброчесності та підзвітності на місцевому рівні.

Протягом реалізації проєкту планується охопити 300 територіальних громад, провести щонайменше 15 навчальних заходів та підтримати 500 представників громад через навчання й розвиток практичних навичок роботи з інструментами управління державними інвестиціями.

Попереду – аналітика, дослідження, навчання та багато практичної роботи... Будемо ділитися процесом і результатами.

Проєкт реалізується спільно з Transparency International Ukraine та Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації (ІАА) і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

27/05/2026