03/08/2026
Більше грошей – більше реформ. Але ключовий виклик для України тепер не лише запуск нових змін, а й виконання вже накопичених зобов’язань.
Липневий Моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС, підготовлений консорціумом , показує: Україна отримала нове фінансування від міжнародних партнерів, однак подальші транші напряму залежатимуть від здатності держави виконувати реформи вчасно.
Ключові сигнали:
🔹 Україна отримала від Світового банку $3,39 млрд за інструментом підтримки Development Policy Operation (DPO-1 2026);
🔹 для отримання ще $1 млрд від Світового банку за DPO-2 визначено 12 зобов’язань України. Вони стосуються трьох основних напрямів: фінансування та інвестицій приватного сектору, кваліфікованої робочої сили та зайнятості, а також транскордонної ринкової інтеграції;
🔹 серед завдань для DPO-2 – практична реалізація закону про публічно-приватне партнерство, ухвалення рішень щодо факторингу, інвестиційних фондів, оцінки майна, приєднання до SEPA, малої приватизації, корпоративного управління держпідприємствами, професійної освіти, аграрної платіжної агенції та інтеграції ринку електроенергії з ЄС;
🔹 20 липня 2026 року Рада директорів МВФ затвердила перший перегляд програми розширеного фінансування. Україна отримала другий транш на суму близько $690 млн;
🔹 у релізі МВФ зазначено, що загалом виконання програми було задовільним, однак темпи реалізації реформ уповільнилися: кілька структурних маяків не були виконані або були виконані із запізненням;
🔹 в оновленому Меморандумі з МВФ з’явилося 8 нових структурних маяків, 7 із яких – фіскальні. Серед них – податкові зміни, трансфертне ціноутворення, незалежність НКРЕКП, нові KPI для ДПС та зміни щодо спрощеної системи оподаткування;
🔹 30 липня Рада ЄС схвалила зміни до Плану України, відкривши шлях до залучення додаткових понад €8 млрд фінансування у 2026 році в межах Ukraine Support Loan;
🔹 після оновлення Плану України кількість індикаторів зростає зі 146 до 173. До Плану включено 27 нових етапів реформ, із яких 10 вимагатимуть ухвалення законів;
🔹 водночас борги з виконання індикаторів накопичуються. У Моніторингу зазначено, що це може “коштувати” Україні близько €7,35 млрд.
Спецтема випуску: «Як неефективні правоохоронні органи погіршують інвестиційний клімат». Бізнес в Україні взаємодіє не з одним правоохоронним органом. У сфері господарської діяльності ключову роль має БЕБ, але бізнес також може мати справу з ДБР, СБУ, Національною поліцією та НАБУ – залежно від категорії провадження. Окремо у Моніторингу згадується й Офіс генерального прокурора в контексті мораторію на перевірки бізнесу. Саме тому проблема не зводиться лише до окремого органу. Для бізнесу важливо, щоб ефективно працювала кожна ланка правоохоронної системи.
Питання інституційної спроможності, ресурсів, чіткого фокусу та якості роботи правоохоронних органів залишаються критично важливими для інвестиційного клімату.
Неефективні правоохоронні органи – це не лише проблема правосуддя. Це фактор, який впливає на довіру бізнесу, готовність інвестувати, економічне відновлення та спроможність України залучати приватний капітал.
(Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – консорціум чотирьох українських аналітичних центрів: Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy, ІЕД / IER, ІАА (Інститут аналітики та адвокації) та DiXi Group.
Моніторинг підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у межах проєкту «Економічне відновлення сьогодні: виконання зобов’язань і формування бачення поствоєнної економіки України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
