What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

IAA - Institute of Analytics and Advocacy, Гоголя, 12. Офіс 501, Poltava (2026)

16/09/2026

Чому транспортні зміни потрібні Україні саме зараз?

ІАА реалізує проєкт EU on the move, щоб допомогти Україні поступово наближати законодавство та практики у транспортному секторі до підходів ЄС.

Це наближення відбувається одночасно з відновленням транспортного сектору після масштабних руйнувань. Саме тому така робота зараз особливо важлива.

Війна суттєво вплинула на роботу транспорту. Закриття повітряного простору, обмеження роботи портів та знищення залізничного рухомого складу збільшили вартість перевезень і посилили роль автомобільного транспорту.

За оцінкою RDNA5, транспортний сектор посідає друге місце за обсягом збитків від російської агресії — $40,3 млрд. Потреби у його відновленні сягають $96,3 млрд.

Тому сьогодні питання не лише в тому, що потрібно відновити. Не менш важливо — як має працювати транспортна система України надалі.

Транспортна євроінтеграція охоплює значно більше, ніж інфраструктуру. Один із напрямів — запровадження чіткіших правил доступу до транспортного ринку. Для внутрішніх перевезень це, зокрема, вимоги до технічного стану транспортних засобів, їх екологічності, організації роботи перевізників, режиму праці та відпочинку водіїв.

Логіка проста: правила мають зменшувати ризик того, що на маршрут вийде несправний транспортний засіб або водій, який не дотримався вимог до відпочинку. Водночас чіткі вимоги до перевізників створюють рівніші умови для тих, хто працює легально та виконує встановлені правила.

Ще один напрям — обмін транспортними даними з ЄС. Йдеться, зокрема, про інформацію щодо перевізників, перевірок, штрафів і порушень. Але щоб повноцінно обмінюватися такими даними з європейськими системами, Україні спочатку потрібно системно збирати, агрегувати та стандартизувати їх усередині країни.

Тобто дані — це не просто технічна складова цифровізації. Вони стають основою для контролю ринку, фіксації порушень і взаємодії з транспортними системами ЄС.

Саме тому відновлення та євроінтеграція сьогодні відбуваються одночасно. Україна має можливість не лише відновлювати втрачене, а й паралельно закладати правила та інструменти, за якими транспортна система працюватиме надалі.

У межах EU on the move ІАА аналізує європейські системи та підходи, визначатиме наявні в Україні прогалини й на цій основі готуватиме рекомендації та пропозиції щодо нормативно-правових змін. А до їх обговорення залучимо учасників ринку.

Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.

14/09/2026

Цифрова митниця чи електронна бюрократія?

Подати заяву онлайн ще не означає швидше проходження процедури. Українська митниця активно впроваджує цифрові системи. І там, де цифровізація справді супроводжується автоматизацією, це вже дає результат. Наприклад, АСМО «Центр» позитивно впливає на швидкість митного оформлення завдяки автоматизованому випуску декларацій.

Але є й інша сторона цифрової трансформації. На практиці CDS.UA переважно цифровізує подання заяв і фіксацію рішень щодо авторизацій, втім, один із ключових етапів — попередній розгляд документів — досі відбувається в ручному режимі.

Тобто електронний інтерфейс уже є, але сам процес суттєво не змінився. Як наголошують аналітики в нашому Тіньовому звіті, саме ручне опрацювання документів є головним «вузьким місцем» системи. Без подальшої автоматизації CDS.UA ризикує залишитися цифровою надбудовою над тією ж бюрократичною процедурою, а не інструментом її спрощення.

Ще один приклад — система рішень щодо зобов’язуючої тарифної інформації, або BTI. Вона має допомагати бізнесу заздалегідь дізнаватися, як митниця класифікуватиме товар, і в перспективі бути сумісною з європейською системою EBTI.

Але станом на квітень 2026 року в українській системі було зареєстровано менш ніж 100 рішень BTI. Крім того, у публічній частині реєстру немає обґрунтувань рішень із посиланнями на правила класифікації. Через це інструмент поки не став реальним механізмом правової визначеності для бізнесу.

Що пропонують автори Тіньового звіту:
🔹 автоматизувати розгляд заяв на авторизації через інтеграцію CDS.UA з державними реєстрами та автоматичну перевірку даних;
🔹 використовувати інструменти штучного інтелекту для первинного виявлення ризиків, неповної інформації чи очевидних невідповідностей;
🔹 зробити систему BTI повноцінним інструментом правової визначеності для бізнесу та сумісною з європейською EBTI;
🔹 поширити автоматичний випуск декларацій на імпортні операції для всіх доброчесних учасників ЗЕД.

Цифровізація митниці має означати не просто перенесення старих процедур в онлайн. Її результатом мають бути менше ручної роботи, простіші процеси та більш передбачувана взаємодія бізнесу з митницею.

Більше про цифровізацію митниці та інші складові євроінтеграції — у Тіньовому звіті щодо прогресу України у наближенні до розділу 29 «Митний союз».

Посилання на звіт залишаємо у коментарях.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» та Технології Прогресу й не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

10/09/2026

12 із 33 показників досягнуто: де транспортна стратегія просувається, а де гальмується?

У попередній публікації ми розповідали, як виконується операційний план Національної транспортної стратегії України до 2030 року. Але кількість виконаних заходів – лише частина картини. Важливіше питання: чи дають вони результат і чи наближають транспортну систему до визначених стратегічних цілей? Саме над цим зараз працюють наші аналітики під час підготовки нового policy paper.

За підсумками 2025 року аналітики оцінили 33 показники досягнення чотирьох стратегічних цілей НТС:
✅ 12 – досягнуто;
❌ 7 – не досягнуто;
↕️ 6 – мали нестабільну динаміку;
⚠️ для 4 наразі відсутня можливість досягнення;
📊 ще для 4 неможливо розрахувати фактичне значення.

За однією зі стратегічних цілей на цьому проміжному етапі вдалося досягти всіх трьох визначених показників. Йдеться про зростання обсягів залученого зовнішнього фінансування, впровадження проєктів міжнародної технічної допомоги та масштабування електронної черги на державному кордоні.

Є позитивна динаміка й у пасажирських перевезеннях: у 2025 році кількість пасажирів різних видів наземного транспорту зросла на 1–18% порівняно з 2023 роком. На противагу цьому трамваями користувалися на 5% менше людей.

Але загальна картина показує важливий розрив. Швидше просуваються так звані «м’які» реформи – законодавчі зміни, цифровізація процедур та інституційне впорядкування.

Натомість складніше досягати «твердих» результатів, які потребують значних ресурсів і фізичних змін: відновлення інфраструктури, оновлення рухомого складу, відновлення та збільшення вантажних перевезень, підвищення безпеки та декарбонізація транспорту. І тут причини вже цілком конкретні.

У 2026–2028 роках 100% надходжень Державного дорожнього фонду спрямовуються до загального фонду держбюджету. Це обмежує можливості довгострокового планування ремонтів і будівництва.

Погодження нової концепції DREAM - система управління публічними інвестиціями між Мінрозвитку та Мінфіном тривало понад рік – із травня 2025-го до червня 2026-го, що затримало цифровізацію управління публічними інвестиціями.

Є проблеми і на місцевому рівні. Наприклад, у деяких областях регіональні програми розвитку автомобільного транспорту не були розроблені чи перебувають на доопрацюванні через брак фахівців, обмежені бюджети та безпекові ризики.

Тож перші результати нашого аналізу показують: наявність стратегії та виконання окремих заходів ще не означають однакового прогресу за всіма її цілями. Найскладніше – перетворити нормативні, цифрові та інституційні зміни на результат, який можна побачити безпосередньо у транспортній системі.

Наступна важлива точка – 2027 рік. Саме за його результатами передбачена перша звірка показників НТС і можливе коригування стратегії. Тому найближчий період покаже, чи вдасться скоротити розрив між «м’якими» реформами та «твердими» результатами і наблизити транспортну систему до цілей, визначених на 2030 рік.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у межах проєкту "Економічне відновлення сьогодні: виконання зобов’язань і формування бачення поствоєнної економіки України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

09/09/2026

Інститут аналітики та адвокації в межах проєкту ACCORD проводить опитування, щоб оцінити реальний рівень поінформованості та залученості ключових стейкхолдерів до процесу підготовки та впровадження митної реформи.

Запрошуємо представників:
🔹консультативно-дорадчих органів (Громадські ради при Міністерство фінансів України та Державна митна служба України);
🔹громадських організацій-експертів у митній та торгівельній сфері;
🔹імпортерів, експортерів та бізнес-асоціацій;
🔹незалежних фахівців.

Опитування займе лише 5 хвилин і є повністю анонімним.

Нам важливо почути саме вашу думку! Ваші відповіді допоможуть визначити прогалини в комунікації та напрацювати рекомендації для більш ефективного діалогу між владою, бізнесом та громадськістю.

Посилання на анкету: https://forms.gle/8YVDx6uFsgtEzLnA6

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ІАА — Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

08/09/2026

Як просувається реалізація Національної транспортної стратегії до 2030 року?

Аналітики ІАА працюють над новим policy paper про реалізацію ключових стратегічних документів у транспортній сфері, і ми готові поділитися першими результатами аналізу.

Один із досліджуваних документів – Національна транспортна стратегія України до 2030 року. Її перший операційний план охоплює 2025–2027 роки, містить 99 заходів, до виконання яких залучено понад 50 органів влади, підприємств та установ.

Що показав перший рік реалізації?

✅ 18 заходів виконано вчасно або достроково. Із них 13 були заплановані на 2025 рік, ще 4 – на 2026-й, а один – на 2027-й.

Ще один захід виконано із запізненням. Йдеться про унормування функціонування DREAM - система управління публічними інвестиціями: нову концепцію мали затвердити у 2025 році, однак через затягування процедур це відбулося лише в червні 2026-го.

Найпомітніший прогрес наші аналітики фіксують у сфері автомобільного транспорту та дорожнього господарства: 26% заходів цього напряму виконано вчасно, ще 9% – із випередженням плану.

Водночас реалізація стратегії відбувається нерівномірно. Чотири заходи довелося відкласти, призупинити або виключити з плану.

Причини різні. Наприклад, затвердження Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг перенесли на період після припинення або скасування воєнного стану через обмежені можливості фінансування. А заходи щодо транспортного сполучення з аеропортами призупинено через безпекові умови та закритий повітряний простір.

Перші результати аналізу показують: головний виклик уже не у відсутності стратегічних орієнтирів, а у спроможності доводити заплановане до результату. Серед ключових бар’єрів – нестабільне фінансування, тривалі міжвідомчі процедури, безпекові ризики та необхідність гармонізувати рішення з правом ЄС.

Тож наступний важливий крок – перейти від переважно законодавчих, цифрових та інституційних змін до «твердих» результатів: відновлення і модернізації інфраструктури, оновлення рухомого складу, підвищення безпеки та декарбонізації транспорту. У наступних публікаціях покажемо, де цей перехід уже відбувається, а де темпи реалізації створюють ризик недосягнення цілей до 2030 року.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у межах проєкту "Економічне відновлення сьогодні: виконання зобов’язань і формування бачення поствоєнної економіки України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

07/09/2026

Запрошуємо представників громад на практичний вебінар про підготовку стратегічного та економічного обґрунтування публічних інвестиційних проєктів у DREAM.

Здатність переконливо обґрунтовувати необхідність залучення ресурсів — один із ключових чинників успішності громади. Якісний інвестиційний проєкт формується ще до його внесення в систему, а DREAM є інструментом для його структурованого представлення та подальшого супроводу.

📅 Дата: 10 вересня 2026 року
🕒 Час: 10:00–11:30
💻 Формат: онлайн, Zoom
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/nqh1tjHggyVzoVXe6

Спікерки:
— Анна Півень, експертка з розбудови потенціалу громад;
— Марія Листопад, експертка з розбудови потенціалу громад.

Вебінар поєднає теоретичний і практичний блоки. Учасники дізнаються про необхідні практичні кроки для підготовки стратегічного й економічного обґрунтування проєктів та побачать демонстрацію роботи в DREAM. Також поговоримо про те, як перейти від формального заповнення полів у системі до якісного доведення доцільності рішення.

Публікація є частиною проєкту «Громадський нагляд та доброчесність заради стійкості та відновлення України», спрямованого на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності процесів відновлення. Проєкт реалізується за підтримки Норвегії.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації (ІАА) і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії.

04/09/2026

Як зробити процес відбудови України прозорим, узгодженим та ефективним на всіх рівнях — від уряду до громад?

Запрошуємо на презентацію Тіньового звіту RISE Ukraine - Coalition for Reconstruction «Архітектура відновлення України: врядування та принцип “Відбудувати краще, ніж було”».

📅 Дата та час: 7 вересня 2026 року 13:00–17:50 (реєстрація з 13:00)
💻 Формат: онлайн
🌐 Мова: українська та англійська
📝 Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/4xy8amJ

Виконавчий директор ІАА і голова правління RISE Ukraine Yurii Romashko разом із представниками уряду, громад та міжнародних партнерів обговорять:
✔️як перейти від фрагментованої архітектури відновлення до системи ефективної реалізації проєктів;
✔️як посилити координацію між державою, громадами, донорами та громадянським суспільством;
✔️як зробити ефективнішим управління державними інвестиціями.

Серед спікерів події:
🔹 Штефан Шльойнинг, керівник відділу співробітництва, Представництво ЄС в Україні;
🔹 Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД, членкиня правління RISE Ukraine;
🔹 Анна Акерманн, Центр екологічних ініціатив "Екодія";
🔹 Тетяна Ломакіна, Радниця-Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності;
🔹 Віктор Нестуля, керівник Проєктного офісу DREAM;
🔹 Олена Шуляк, народна депутатка, Голова Комітету з організаціі державноі влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
🔹 Антон Антоненко, віце-президент DiXi Group.

Долучайтеся до важливої дискусії про майбутнє відбудови!

Організатори: EU4Reconstruction (Напрямок 1), ІЕД / IER і RISE Ukraine - Coalition for Reconstruction

03/09/2026

Чому управління транспортною системою має спиратися на дані?

На першому етапі проєкту EU on the move ІАА проаналізує європейські транспортні системи та те, як вони взаємодіють. Результати дослідження стануть основою для рекомендацій і пропозицій щодо змін до законодавства.

Вантажівка може приїхати до термінала вчасно. Але якщо порт не отримав інформацію про її прибуття, залізничний слот не синхронізований, а митні дані ще опрацьовуються, логістичний ланцюг усе одно втрачає час.

Цей приклад показує, чому транспорт не варто розглядати як набір окремих систем. Автомобільні, залізничні, морські, авіаційні та внутрішні водні перевезення пов’язані між собою. Так само мають бути пов’язані й дані, які супроводжують рух пасажирів і вантажів.

Україна не починає з нуля. У транспортній сфері вже є окремі цифрові рішення та ініціативи — єЧерга, е-ТТН, цифрові дозволи та TRANSPORT DATA HUB. Вони охоплюють різні завдання: від управління чергами на кордоні й електронного обміну документами до консолідації та аналізу транспортних даних.

Втім, системи збору й обміну даними залишаються фрагментованими, використовують різні стандарти та поки не можуть повноцінно взаємодіяти між собою і з системами ЄС.
Тому наступний крок — забезпечити сумісність даних і систем.

Саме це дає змогу перейти від реагування на проблему до прогнозування ризиків і коригування рішень до того, як виникне затримка.

ЄС, своєю чергою, розвиває цифрову архітектуру, у якій транспортні системи можуть залишатися децентралізованими й водночас бути інтероперабельними — обмінюватися даними та працювати за спільними правилами.

Такий підхід дає змогу:
🔹 бачити реальний стан транспортної мережі;
🔹 прогнозувати затори, затримки та дефіцит пропускної спроможності;
🔹 координувати рух різних видів транспорту;
🔹 оптимізувати маршрути, транспортні потоки й використання ресурсів;
🔹 швидше виявляти відхилення, ризики та неефективні рішення.

Для держави це означає якіснішу основу для планування, моніторингу й контролю. Для бізнесу – менше простоїв і дублювання інформації, швидшу взаємодію з державними органами та більш передбачувані умови роботи.

Саме тому проєкт EU on the move побудований як послідовний процес. Спочатку команда ІАА проаналізує, як у ЄС працюють електронні системи транспортних даних на нормативному, технічному й інституційному рівнях. Це допоможе визначити релевантні для України практики та наявні прогалини, підготувати рекомендації й пропозиції щодо оновлення нормативно-правової бази.

Напрацьовані рішення обговоримо з органами влади, представниками транспортного ринку та експертним середовищем. Це дасть змогу врахувати позиції й потреби тих, хто надалі працюватиме за новими правилами.

Так проєкт закладе фундамент для практичного наближення України до підходів ЄС у сфері інтелектуальних транспортних систем.

Транспорт працює як одна система. Дані також не мають залишатися роз’єднаними.
Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.

01/09/2026

€4,48 млрд – вартість 15 індикаторів Плану України за 2025 рік та перше півріччя 2026 року, які досі залишаються невиконаними.

Серпневий Моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС, підготовлений консорціумом , показує: частину заборгованих індикаторів вдалося виконати із затримкою, однак темп реформ залишається недостатнім. Від своєчасного виконання зобов’язань напряму залежить подальше фінансування від ЄС, МВФ та Світового банку.

Ключові сигнали:

🔹 Україна поки що повільно виконує зобов’язання, які дозволять отримати від Світового банку транш допомоги за інструментом Development Policy Operation (DPO-2 2026). Для цього визначено 12 зобов’язань;

🔹 за серпень не відбулося суттєвих зрушень з виконання умов для другого компоненту позики DPO на суму $1 млрд. Україна має виконати ці зобов’язання до кінця 2026 року або принаймні не пізніше І кварталу 2027 року;

🔹 зобов’язання для DPO-2 стосуються трьох основних напрямів: фінансування та інвестицій приватного сектору, кваліфікованої робочої сили та зайнятості, а також транскордонної ринкової інтеграції;

🔹 у вересні починає роботу Місія МВФ з другого перегляду Програми. Вона оцінюватиме виконання структурних маяків і кількісних критеріїв станом на кінець червня 2026 року, а також, найвірогідніше, аналізуватиме Проєкт Державного бюджету на 2027 рік;

🔹 структурні маяки з терміном виконання до кінця червня – виконані. Йдеться про оновлену стратегію державних банків та набрання чинності системою нагляду за ризиками критично важливих третіх сторін у фінансовому секторі;

🔹 водночас виконання наступних маяків затримується. Станом на 31 серпня не виконано маяк щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та скасування податкового звільнення для недорогих імпортних товарів у поштових відправленнях;

🔹 також станом на 31 серпня відсутні зміни до Податкового кодексу щодо реформування правил трансфертного ціноутворення та обмеження процентних витрат, а також зміни щодо підвищення порогу проведення позапланових перевірок у разі заявлення бюджетного відшкодування або від’ємного значення ПДВ;

🔹 частину індикаторів Плану України виконали у серпні із затримкою. Зокрема, призначили суддів ВАКС – це зобов’язання мало бути виконане ще у 2025 році;

🔹 водночас досі залишаються невиконаними 14 індикаторів Плану України за 2025 рік та перше півріччя 2026 року: 6 індикаторів за 2025 рік, 3 за І квартал 2026 року та 5 за ІІ квартал 2026 року. У Моніторингу зазначено, що їх невиконання може “коштувати” Україні близько €4,48 млрд;

🔹 у межах Ukraine Support Loan виконано 4 з 12 умов, необхідних для отримання ІІ траншу допомоги. Водночас закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, Президент досі не підписав, тому цей індикатор повернули у статус "в процесі".

Спецтема випуску: "Новий уряд, новий темп: чи вдасться Україні прискорити реформи?". Після оновлення Плану України головним викликом стає не лише запуск нових реформ, а й своєчасне виконання вже накопичених зобов’язань. Новий уряд працюватиме в умовах, коли частину дедлайнів уже пропущено, а наступні рішення стають складнішими.

Тому ключове питання – чи вдасться перейти від формального планування реформ до стабільного виконання рішень у визначені строки.

(Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – консорціум чотирьох українських аналітичних центрів: Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy, ІЕД / IER, ІАА (Інститут аналітики та адвокації) та DiXi Group.

Моніторинг підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Економічне відновлення сьогодні: виконання зобов’язань і формування бачення поствоєнної економіки України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

28/08/2026

Що змінилося у правилах роботи з публічними інвестиційними проєктами?

До постанови Кабінету Міністрів України №527 «Деякі питання управління публічними інвестиціями» внесено зміни. Вони уточнюють правила підготовки, оцінки, реалізації та звітування щодо публічних інвестиційних проєктів і програм.

Що важливо для громад і регіонів?

🔹 DREAM - система управління публічними інвестиціями визначено першоджерелом даних про проєкт. Кожен проєкт отримує унікальний ідентифікатор, який зберігається протягом усього його життєвого циклу.

🔹 Врегульовано внесення змін до проєкту. Після суттєвого коригування інформація підлягає повторній секторальній та/або експертній оцінці. Водночас зміна короткого опису, обкладинки чи керівника проєкту повторної оцінки не потребує.

🔹 Уточнено правила співфінансування. Якщо проєкт потребує коштів із бюджету іншого рівня, він має відповідати напряму публічного інвестування, визначеному у Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) цього рівня, та пройти відповідну оцінку.

🔹 Визначено умови готовності проєкту до реалізації. Серед них – готове техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), включення до Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) або відповідної програми, підтверджене фінансування та визначені компоненти.

🔹 Окремі правила передбачено для критичної інфраструктури та публічно-приватного партнерства (ППП). Для чутливих даних може застосовуватися особливий режим доступу в DREAM, а для ППП-проєктів уточнено процедуру підготовки та оцінки.

🔹 Деталізовано реалізацію та звітування. Ініціатор відповідає за план реалізації, координацію компонентів і актуальність даних у DREAM. Передбачено щомісячні дані, піврічний і щорічний звіти, а також звіт після завершення проєкту чи програми.

Також оновлено чек-лист секторальної оцінки, правила відбору проєктів до програм та порядок оновлення ЄПП громад, регіонів і держави.

Публікація є частиною проєкту «Громадський нагляд та доброчесність заради стійкості та відновлення України», спрямованого на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності процесів відновлення. Проєкт реалізується за підтримки Норвегії.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації (ІАА) і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

IAA - Institute of Analytics and Advocacy

16/09/2026

14/09/2026

10/09/2026

09/09/2026

08/09/2026

07/09/2026

04/09/2026

03/09/2026

01/09/2026

28/08/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00