13/04/2026
📊ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПОДІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: ПОТЕНЦІАЛ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ
📣Продовжуємо цикл інтерв’ю в рамках виконання проєкту «Розробка стратегій розвитку Подільської та Савранської громад та пакету політик щодо управління відновленням, економічною та соціально-гуманітарною сферами» з мешканцями Подільської міської територіальної громади Подільська міська громада . Новим етапом збору даних стало інтерв’ю на тему «Економічний потенціал територіальної громади».
Ми запитали – ви відповіли👥!
📌На питання щодо визначення загального економічного стану громади на сьогодні респонденти надали такі відповіді: пані Марія (перукарка) відповіла, що громада адаптується в умовах війни, економіка громади наразі потребує інвестицій, але вже має позитивну динаміку; пані Тетяна (бухгалтерка) - потрібен акцент на стратегічному плануванні та залученні інвестицій, економіка громади потребує подальшого розвитку; пан Владислав (IT-фахівець) вбачає потенціал, але відмітив, що бракує можливостей для молоді; пан Андрій (підприємець у логістиці) відповів, що потрібні додаткові інвестиції та активізація бізнесу.
В свою чергу, представниця малого бізнесу пані Марина (власниця кав’ярні) та пані Наталія (підприємниця) відмітили, що війна спричинила негативний вплив на темпи економічного розвитку і громада потребує інвестицій, а малий та середній бізнес потребує цілеспрямованої підтримки; пані Катерина (вчителька) охарактеризувала економічний стан як задовільний.
Отже, усі респонденти визнають наявність потенціалу, але підкреслюють потребу в інвестиціях та розвитку нових можливостей, підтримці бізнесу.
📌 Щодо питання про основні джерела доходів громади (сільське господарство, промисловість, сфера послуг) відповіді розподілилися наступним чином:
• промисловість, аграрний сектор, транспорт.
• транспорт і логістика, аграрний сектор, промисловість, торгівля.
• аграрний сектор, торгівля, бюджетна сфера.
• сільське господарство, сфера послуг, торгівля.
• сільське господарство, малий бізнес, торгівля, послуги.
• сільське господарство, торгівля, малий бізнес, сфера послуг.
• транспорт і логістика, аграрний сектор, торгівля, послуги.
Домінуючими, як ми бачимо, є аграрний сектор, торгівля та сфера послуг, логістика й транспорт також відіграють значну роль.
📌Наступне запитання мало визначити т.зв. «економічне ядро» громади. Пані Тетяна та пані Олена перелічили такі пріоритетні підприємства, як залізниця та залізничний вузол, агропромисловий комплекс, цукровий завод, хлібозаводи, м’ясопереробні цехи, комунальний сектор; пан Владислав відмітив великі агропідприємства та виробничі компанії; пан Андрій - агропідприємства, переробні підприємства, медичні та комунальні установи; пані Марина назвала аграрні підприємства та місцевих підприємців (ФОПи), а пані Наталія - великі аграрні підприємства та торговельні компанії.
Тож, економічне ядро громади це аграрні та промислові підприємства, залізниця, комунальний сектор та інфраструктура.
📌Про вплив війни/кризи на економічну активність громади мешканці відповіли наступним чином: пані Марія відмітила помірну інфляцію, пані Тетяна та пані Марина - збільшення кількості ВПО, що стимулювало торгівлю, пан Владислав підкреслив таку тенденцію, як зменшення інвестицій та невизначеність, а пан Андрій додав про скорочення бізнесу, але відмітив нові можливості через релокацію та гуманітарну логістику.
Пані Марина (ФОП) акцентувала увагу на зниженні активності, скороченні виробництва та логістичних труднощах, пані Катерина та Олена (представниці сфери освіти) наголошували на складних економічних умовах, особливо проблемах виживання бізнесу в громаді та адаптаційних механізмах на даний час.
Отже, війна створила критично значущі виклики, особливо для малого та середнього підприємництва, але в той же час державою створені підґрунтя для релокованого бізнесу та працевлаштування ВПО
📌Чи існують в громаді програми підтримки малого та середнього бізнесу? Респонденти зазначили, що затверджено порядок підтримки нових підприємців, діють місцеві, регіональні та державні програми, є також грантові програми для ВПО та малого бізнесу. В той же час, мешканці відмічають не досить розгалужену поінформованість про можливості програм підтримки для молоді.
Отже, підтримка бізнесу проводиться через державні, регіональні, обласні програми, гранти, особливо для ВПО та ветеранів, але потрібна краща комунікація та доступність для молоді. Респонденти також відмітили, що громада намагається залучати інвестиції, в т.ч. від міжнародних організацій.
📌На питання щодо наявних можливих бар’єрів розвитку, що найбільше стримують економічну динаміку громади відповіді були наступними: пані Марія зазначила, що в рамках проєкту, всі наявні бар’єри опрацьовуються у новій Стратегії розвитку громади, що формується з експертами проєкту від Центр розвитку та правової підтримки села; пані Тетяна, Олена та пані Марина відмітили кадровий дефіцит, інфраструктурні обмеження, фінанси, воєнні ризики; пан Владислав - відсутність коворкінгів, слабку цифрова інфраструктура; пан Андрій наголосив на інфраструктурних та фінансових обмеженнях; пані Наталія згадала про бюрократію, кредитні зобов’язання та недофінансування; пані Катерина ключовим бар’єром економічного стримування назвала війну;
Підсумовуючи, головними бар’єрами можна вважати воєнні дії, відтік кадрів, інфраструктурні збитки та обмеженість фінансування.
📌 У наступному питанні мешканці оцінили рівень зайнятості населення та чи є в громаді можливості для створення нових робочих місць. Пані Тетяна відмітила попит на фахівців у продажах, держсекторі, логістиці; працевлаштування ветеранів та ВПО; пан Владислав відмітив розвиток IT-сектору та дистанційної роботи і появу робочих місць в цьому секторі; пан Андрій знов підкреслив нові можливості через релокацію бізнесу; пані Марина та пані Наталія висловили бачення щодо створення нових робочих місць саме у сфері послуг і торгівлі.
Конструктивним було твердження пані Катерини: «Хто хоче – працює». Отже, мова йде про потенційно існуючі можливості працевлаштування у громаді. А пані Олена говорила про дефіцит кадрів через мобілізацію.
Можемо підсумувати, що потенціал зайнятості наявний, але є дефіцит кадрів і потрібні сучасні формати працевлаштування (IT, дистанційна робота, сфера послуг, цифровізація).
📌Щодо можливостей для перекваліфікації та навчання економічно активного населення, пані Марія відмітила центр зайнятості, де проводиться безкоштовне навчання дорослих; пані Тетяна згадала державні, місцеві та грантові програми перепідготовки; пан Владислав зауважив, що потрібні курси цифрових навичок для мешканців громади. Отже, навчання та певні курси перекваліфікації доступні, але бракує сучасних цифрових програм і поширення інформації про наявні можливості.
📌Мешканці громади також відмітили в інтерв’ю, що поінформовані про успішні економічні ініціативи, такі як індустріальні парки, гранти для ВПО та підприємців, можливості відкриття нових бізнесів ВПО, програма «Власна справа», розвиток мікробізнесу, компенсація відсотків за кредити, підтримка нових підприємців.. Але дехто вказував, що не володіє інформацією.
📌Які ж першочергові кроки потрібно зробити для економічного відновлення та зростання територіальної громади? Мешканці перелічили наступні, на їх погляд:
- завершення формування Стратегії розвитку, узгодження з реформою інвестицій;
- короткострокове та довгострокове стратегічне планування, підтримка бізнесу, інвестиції в громаду;
- цифровізація громади, інноваційні простори;
- активізація інвестицій та бізнесу;
- розвиток локальних продуктів і переробки;
- звернення уваги на аграрні підприємства як основу експорту.
Отже, аграрний сектор визнаний стратегічним, наголошено на необхідності створення аграрних кластерів, що посилить їх регіональний а міжнародний вплив. Також, ключовим пріоритетами є цифровізація громади та залучення інвестиції.
____________________
🔰За результатами проведених інтерв’ю, зробимо висновок, що Подільська громада має сильний аграрний та логістичний потенціал, але стикається з кадровим дефіцитом, інфраструктурними проблемами та браком цифрових рішень. Війна створила виклики, але держава допомагає віднайти нові можливості (розвиток сфери послуг, торгівлі, релокація бізнесу). Успішні приклади - гранти, компенсації, стратегічне планування, але молодь та жінки потребують більшої інтеграції та залученості до наявних та потенційних програм. Першочерговими кроками визначені – завершення Стратегії розвитку Подільської міської територіальної громади, залучення інвестиції, цфровізацію громади та розвиток сучасних форм зайнятості.
___________________
🌐Проєкт «Розробка стратегій розвитку Подільської та Савранської громад та пакету політик щодо управління відновленням, економічною та соціально-гуманітарною сферами» реалізується в межах проєкту «Імпульс» «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» Міжнародний фонд "Відродження" та Фондом Східна Європа Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
__________________________
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
#ІмпульсДляГо #ЦентрРозвиткуСела #Меморандум #партнерство #АРРОО #ОНЕУ #Відновлення #Стійкість
@подписчики
Міжнародний фонд "Відродження"
Фонд Східна Європа
Агенція регіонального розвитку Одеської області
Одеський національний економічний університет