14/08/2026
«Не спалюй те, що може працювати на наступний урожай»!
Пожнивні рештки — це не відходи, а частина майбутньої родючості поля. Якщо їх спалити, господар фактично спалює частину органічної речовини, вуглецю та поживних елементів, які могли б повернутися в ґрунт. FAO прямо рекомендує зберігати рослинні рештки як джерело органічної речовини та поживних речовин.
🔥 Що відбувається при спалюванні?
Вогонь дуже швидко переводить значну частину органічного вуглецю в атмосферу, знищує поверхневу органіку та частину ґрунтової біоти. Після цього поле залишається фактично без органічного захисного шару.
Так, частина мінеральних елементів залишається в золі, але це не рівноцінна заміна пожнивним решткам. Втрачається головне — органічний вуглець, субстрат для мікроорганізмів і фізичний захист ґрунту.
🌱 Що дають пожнивні рештки, якщо залишити їх у полі?
1. Вони повертають вуглець у ґрунт.
Рештки — це джерело органічної речовини, з якої формується ґрунтовий органічний вуглець. А органічна речовина — це фактично енергетична база ґрунту для мікроорганізмів. Чим активніше працює ґрунтова біота, тим ефективніше проходять процеси розкладання, утворення гумусових сполук та кругообігу поживних елементів.
2. Повертають поживні елементи.
Рослина винесла з ґрунту N, P, K, S, Ca, Mg та мікроелементи. Частина цих елементів залишається саме в соломі, стеблах, листках, кошиках тощо.
Якщо рештки залишити й правильно розкласти, вони поступово повертають ці елементи в ґрунтовий кругообіг. FAO називає органічну речовину своєрідним «оборотним фондом поживних речовин».
3. Захищають ґрунт.
Рослинний покрив:
- зменшує удар дощових крапель;
- знижує поверхневий стік;
- захищає від водної та вітрової ерозії;
- зменшує випаровування;
- допомагає утримувати вологу;
- знижує перегрівання ґрунту.
Тобто солома на поверхні — це природна мульча.
4. Покращують структуру ґрунту.
Під час розкладання органічної речовини утворюються сполуки, які беруть участь у формуванні та стабілізації ґрунтових агрегатів.
У результаті ґрунт краще утримує воду, краще пропускає повітря і воду та стає більш стійким до ущільнення й ерозії.