02/06/2026
Молдаванка: що далі? А далі - відповідь на поверхні: брати й робити своїми руками, бо чарівник з країни Оз сюди не завітає. Саме до цього висновку прийшли мешканці Молдаванки, які на 8 годин засіли на стратегічній сесії. Були всі: від 18-річних студентів до 88-річних експертів із життя в одеських двориках. І вони накидали купу ідей, якими ми зараз поділимось з вами👇
З'ясувалося, що найбільше людям болить руйнація старої архітектури та занепад Дюківського парку, а ще усім не вистачає нормальних дитячих майданчиків, безпечних укриттів та банальної чистоти на вулицях. Учасники чітко розділили цей стос скарг на два табори. Перший – це глобальні проблеми, як-от реставрація кінотеатру «Родина» чи ремонт тротуарів. Другий табір – це локальні культурні справи, де бібліотека імені Івана та Юрія Лип може стати штабом для дій.
Окремо зайшла тема наративу. Молдаванка у масовій свідомості – це "Япончик", "Одеса-мама" і бандитський романтизм. Люди на сесії від цього втомились. Бо насправді тут жили ремісники, підприємці, єврейські родини, греки, вірмени – цілий мікс, від якого залишились хіба що назви вулиць. Тому серед пропозицій були і краєзнавчі маршрути екскурсій без "Япончика" в головній ролі, виставки про людей, збір усних історій від старожилів.
Також обрали п'ять головних проєктів. Абсолютним лідером став ярмарок. Також у топі опинилися створення умов для фізичної активності, відкриття локального музею, мистецький простір із кінопоказами й арт-терапією для ВПО та школярів, а ще екологічний проєкт для підлітків.
Що можемо зробити ми вже зараз, без великого бюджету і дозволів від міста? Провести зустріч, дати простір, зібрати архів фотографій, організувати клуб читання або мовну практику з іноземними волонтерами. Саме це і є роль бібліотеки – бути місцем, де мешканці перестають чекати і починають діяти самостійно. Список охочих долучитись вже є. Якщо ви теж хочете – двері відчинені😁