25/05/2026
Шановні наші читачі!
У цій статті ми продовжуємо цикл оповідань про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, що відбувся в Одесі у 1991 року.
ІІ. З'їзд: проведення, значення та результати
Виникнувши в травні 1990 р., Одеська Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів стала першим у Радянському Союзі об'єднанням людей, які постраждали від цілеспрямованого фашистського геноциду в роки окупації, і згодом послужила прикладом у створенні аналогічних єврейських організацій. І лише за кілька років такі Асоціації відкрилися в Києві та Москві.
Біля джерел створення одеської Асоціації стояли: Володимир Гольдман, Давид Стародинський, Борис Гідалевич, Йосип Бондар, Анатолій Мараховський, Семен Заєць, Борис Блувштейн, Леонід Сушон, Ганна Келіна, Леонід Дусман. Вони віддали багато сил та енергії справі становлення та розвитку нашої Асоціації.
Основною метою створення Асоціації було: об'єднання євреїв — колишніх в'язнів гетто та нацистських концентраційних таборів у період Великої Вітчизняної війни, захист їхніх прав, свобод та інтересів, координація діяльності об'єднань, розташованих на території Одеси та Одеської області. Завдання Асоціації - протидія фашизму, екстремізму та іншим проявам расової дискримінації, виявлення місць масового знищення євреїв у період Другої світової війни, увічнення пам'яті жертв геноциду, увічнення та пошук людей, які рятували євреїв, з метою надання їм звання Праведник народів світу.
Величезний внесок у об'єднання вже створених місцевих Асоціацій – євреїв колишніх в'язнів нацизму та впорядкування їхньої роботи зробив ВААД, очолюваний Михайлом Членовим. З ініціативи ВААД незабаром після завершення II з'їзду єврейських організацій та громад було сформовано оргкомітет з підготовки першого (установчого) З'їзду колишніх в'язнів гетто. На чолі оргкомітету стали Давид Таубкін (Москва) та Леонід Сушон (Одеса). До складу оргкомітету увійшли керівники регіональних та великих обласних об'єднань: Фелікс Липський та Михайло Трейстер (Білорусь), Клара Винокур, Аркадій Криштейн, Ігор Коган (Київ), Давид Стародинський, Борис Білерт, Ганна Коліна (Одеса); від Північно-Західного об'єднання (Ленінград) до складу комітету увійшли Григорій Єренбург та Павло Рубінчик; від Вінницької асоціації – Лейзер Зінгер та Михайло Бартик; від Донецької асоціації – Є. Гельфонд, від Львівської – Марат Зальцман, від Молдавської – Небрат.
Попередньо, з приводу місця проведення з'їзду розгорнулися дебати, були різні думки – звісно, всі звикли, що Москва – столиця, і вважалося, саме тут найкраще місце для проведення такого значущого заходу. Але з огляду на те, що найбільші за кількістю та чисельним складом Асоціації колишніх в'язнів нацизму утворилися на території України, було вирішено провести з'їзд в Одесі. Ця пропозиція була підтримана Одеською міською та обласною владою.
Основне навантаження щодо підготовки з'їзду випало на місцеву одеську Асоціацію, на її керівників та активістів (Леонід Сушон, Давид Стародинський, Б. Білерт, Д. Розенфельд, В. Пейсехман, А. Заславський, Лариса Гольдман та багатьох представників єврейської громади). У роботі З'їзду брали участь делегати та керівники організацій – євреїв в'язнів нацизму з України, Білорусії, Росії, Естонії, Литви, Латвії, США, Канади, Фінляндії та Німеччини. Делегатів привітав Президент ВКРЕ Борис Шпігель.
Делегати З'їзду представляли майже всі регіони та республіки Радянського Союзу. Було своєчасно сформовано структури, необхідні для нормального функціонування З'їзду. Зала засідання з'їзду була прикрашена емблемою Асоціації, плакатами «Немає фашизму, немає антисемітизму», «За дружбу між народами, згоду та мир».
На сцені перед столом президії серед квітів було встановлено портрети Андрія Сахарова, Іллі Еренбурга, Євгена Євтушенка.
Честь відкриття з'їзду було надано Леоніду Петровичу Сушону, який виступив із вступним словом. Основну доповідь з'їзду зробив Давид Аронович Таубкін. З'їзд пройшов організовано та продуктивно. Загалом у роботі З'їзду як делегатів та гостей взяло участь понад 600 осіб.
Продовження слідує.
(За матеріалами Давида Таубкіна та Інтернету).
Уважаемые наши читатели!
В этой статье мы продолжаем цикл рассказов о первом (учредительном) съезде бывших узников гетто и нацистских концлагерей, который состоялся в Одессе в 1991 году.
II. Съезд: проведение, значение и результаты
Возникнув в мае 1990 г., Одесская Ассоциация евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей стала первым в Советском Союзе объединением людей, пострадавших от целенаправленного фашистского геноцида в годы оккупации, и впоследствии послужила примером в создании аналогичных еврейских организаций в других регионах на всем постсоветском пространстве. И только через несколько лет такие Ассоциации открылись в Киеве и в Москве.
У истоков создания одесской Ассоциации стояли: Владимир Гольдман, Давид Стародинский, Борис Гидалевич, Иосиф Бондарь, Анатолий Мараховский, Семен Заяц, Борис Блувштейн, Леонид Сушон, Анна Келина, Леонид Дусман. Они отдали много сил и энергии делу становления и развития нашей Ассоциации.
Основной целью создания Ассоциации являлось: объединение евреев — бывших узников гетто и нацистских концентрационных лагерей в период Великой Отечественной войны, защита их прав, свобод и интересов, координация деятельности объединений, расположенных на территории Одессы и Одесской области. Задачи Ассоциации — противодействие фашизму, экстремизму и другим проявлениям расовой дискриминации, выявление мест массового уничтожения евреев в период Второй мировой войны, увековечивание памяти жертв геноцида, увековечение и поиск людей, спасавших евреев, с целью предоставления им звания Праведник народов мира.
Огромный вклад в объединение уже созданных местных Ассоциаций – евреев бывших узников нацизма и в упорядочение их работы внес ВААД, возглавляемый Михаилом Членовым. По инициативе ВААДа вскоре после завершения II съезда еврейских организаций и общин был сформирован оргкомитет по подготовке первого (учредительного) Съезда бывших узников гетто. Во главе оргкомитета стали Давид Таубкин (Москва) и Леонид Сушон (Одесса). В состав оргкомитета вошли руководители региональных и крупных областных объединений: Феликс Липский и Михаил Трейстер (Белоруссия), Клара Винокур, Аркадий Криштейн, Игорь Коган (Киев), Давид Стародинский, Борис Билерт, Анна Колина (Одесса); от Северо-Западного объединения (Ленинград) в состав комитета вошли Григорий Еренбург и Павел Рубинчик; от Винницкой ассоциации – Лейзер Зингер и Михаил Бартик; от Донецкой ассоциации – Е. Гельфонд, от Львовской – Марат Зальцман, от Молдавской – Небрат.
Предварительно, по поводу места проведения съезда развернулись дебаты, были разные мнения – конечно, все привыкли, что Москва – столица, и считалось, именно здесь самое подходящее место для проведения столь значимого мероприятия. Но учитывая, что наиболее крупные по количеству и численному составу Ассоциации бывших узников нацизма образовались на территории Украины, было решено провести съезд в Одессе. Это предложение было поддержано Одесской городской и областной властью.
Основная нагрузка по подготовке съезда выпала на местную одесскую Ассоциацию, на ее руководителей и активистов (Леонид Сушон, Давид Стародинский, Б. Билерт, Д. Розенфельд, В. Пейсехман, А. Заславский, Лариса Гольдман и многих представителей еврейской общины). В работе Съезда участвовали делегаты и руководители организаций – евреев узников нацизма из Украины, Белоруссии, России, Эстонии, Литвы, Латвии, США, Канады, Финляндии и Германии. Делегатов приветствовал Президент ВКРЕ Борис Шпигель.
Делегаты Съезда представляли практически почти все регионы и республики Советского Союза. Были своевременно сформированы структуры, необходимые для нормального функционирования Съезда. Зал заседания съезда был украшен эмблемой Ассоциации, плакатами «Нет фашизму, нет антисемитизму», «За дружбу между народами, согласие и мир».
На сцене перед столом президиума среди цветов были установлены портреты Андрея Сахарова, Ильи Эренбурга, Евгения Евтушенко.
Честь открытия съезда была предоставлена Леониду Петровичу Сушону, выступившему со вступительным словом. Основной доклад съезду сделал Давид Аронович Таубкин. Съезд прошел организовано и продуктивно. Всего в работе Съезда в качестве делегатов и гостей приняло участие более 600 человек.
Продолжение следует.
(По материалам Давида Таубкина и Интернета).