Одеська Асоціація євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів

  • Home
  • Ukraine
  • Odessa
  • Одеська Асоціація євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів

Одеська Асоціація євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів Збереження історичної пам'яті про жертв Голокосту та тих, кому вдалося вижити, встановлення пам'ятних знаків;
Надання допомоги членам Асоціації.

Одеська регіональна Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів була створена у травні 1990 року. Вона стала першим у Радянському Союзі об'єднанням людей, які постраждали від цілеспрямованого фашистського геноциду в роки окупації, і згодом стала прикладом у створенні аналогічних єврейських організацій в інших регіонах на всьому пострадянському просторі.
Сьогодні у її склад

і понад 300 колишніх в'язнів фашизму.
Щоб поставити надійну перешкоду на шляху неонацизму, антисемітизму, ксенофобії, необхідно завжди пам'ятати факти та уроки історії, дбати про увічнення пам'яті про жертв Голокосту, намагатися розповісти молоді все про те, що було пережито, незважаючи на біль спогадів про жахливі жахіття військового часу. Цим аспектам діяльності рада Асоціації приділяє пильну увагу. Останніми роками у багатьох місцях масового розстрілу єврейського населення з'явилися пам'ятні знаки.
Відповідно до рішення Ради Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів 22 червня 2009 р. було відкрито Музей Голокосту — жертв фашизму.

В дополнении к предыдущему посту выкладываем дополнительные фотографии
09/06/2026

В дополнении к предыдущему посту выкладываем дополнительные фотографии

Шановні наші читачі!Сьогодні, цього літнього одеського дня, члени нашої Асоціації відвідали етно-парк «Нью Васюки». Поїз...
09/06/2026

Шановні наші читачі!
Сьогодні, цього літнього одеського дня, члени нашої Асоціації відвідали етно-парк «Нью Васюки». Поїздка була організована Общинним єврейським центром «Мігдаль».
Все було виконано за вищим класом – комфортабельний автобус доставив людей похилого віку прямо в парк. Було проведено оглядові екскурсії територією парку. Колишні в'язні оглянули страусину ферму, козячу ферму, каньйон із динозаврами, зоопарк, різні атракціони. Усіх вразила величезна територія парку. Сподобалася також галерея героїв із «Дванадцяти стільців». Дуже незвичайно виконано.
Після екскурсії для всіх присутніх було організовано обід.
І приємний сюрприз для присутніх – їх прийшли вітати діти із літнього табору «Мігдаль». Молодше покоління влаштувало імпровізований концерт для колишніх в'язнів. Також діти провели невелику вікторину зі знання єврейських свят. Всі ці заходи були тепло зустрінуті колишніми в'язнями.
І навіть літня злива на зворотному шляху не затьмарила враження про цю поїздку. Рада та члени Асоціації дякують беззмінному керівнику Общинного центру «Мігдаль» Верховській Кірі та його співробітникам за проведений захід, за комфортну поїздку та цікавий дитячий концерт. Усі залишилися дуже задоволені відвідинами етно-центру «Нью Васюки».
Рада Асоціації.

Уважаемые наши читатели!
Сегодня, в настоящий летний одесский день, члены нашей Ассоциации посетили этно-парк «Нью Васюки». Поездка была организована Общинным еврейским центром «Мигдаль».
Все было выполнено по высшему классу – комфортабельный автобус доставил пожилых людей прямо в парк. Были проведены обзорные экскурсии по территории парка. Бывшие узники осмотрели страусиную ферму, козью ферму, каньйон с динозаврами, зоопарк, различные аттракционы. Всех поразила огромная территория парка. Понравилась также галерея героев из «Двенадцати стульев». Очень необычно выполнено.
После экскурсии для всех присутствующих был организован обед.
И приятный сюрприз для присутствующих – их пришли приветствовать дети из летнего лагеря «Мигдаль». Младшее поколение устроило импровизированный концерт для бывших узников. Также дети провели небольшую викторину по знанию еврейских празлников. Все эти мнроприятия были тепло встречены бывшими узниками.
И даже летний ливень на обратном пути не омрачил впечатления об этой поездке. Совет и члены Ассоциации благодарят бессменного руководителя Общинного центра «Мигдаль» Верховскую Киру и его сотрудниковза проведенное мероприятие, за комфортную поездку и интересный детский концерт. Все остались очень довольны посещением этно-центра «Нью Васюки».
Совет Ассоциации.

Шановні наші читачі! У цій статті ми завершуємо цикл оповідань про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та н...
08/06/2026

Шановні наші читачі!
У цій статті ми завершуємо цикл оповідань про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, що відбувся в Одесі 1991 року.
Після проведення З'їзду необхідно було затвердити у Міністерстві юстиції низку документів, головним із яких був Статут Громадського об'єднання Міжнародної Асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів. Проект Статуту складався з понад п'ятдесяти сторінок машинописного тексту. Із цим документом Давид Таубкін записався на прийом до дрібного чиновника Міністерства юстиції. Чиновник залишив Статут у себе та попросив зайти за кілька днів. Коли Таубкін прийшов, йому повернули документ із значною кількістю правок. Чиновник був явно некомпетентний і, очевидно, вперше зустрівся з таким важливим документом. Тоді Давид попрямував безпосередньо до начальника відділу цього Міністерства, у переговорах з яким було знято більшість зауважень та погоджено основний текст Статуту.
Залишилось кілька принципово важливих питань, які треба було вирішити лише на рівні Міністра юстиції. Давида Таубкіна прийняв перший заступник міністра юстиції СРСР М.П.Вишинський. Було обговорено основні проблеми та прийнято рішення зареєструвати Статут Міжнародної Асоціації в'язнів гетто та нацистських концтаборів за адресою 270011, Одеса, вул. Маркса, 30.
10 жовтня 1991 року Міністерство юстиції СРСР зареєструвало за №0332 "Міжнародну Асоціацію євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів". У цьому документі метою діяльності Асоціації було визначено: "Захист прав та інтересів євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, координація діяльності їхніх регіональних об'єднань та груп".
ІІІ. Рух колишніх в'язнів нацизму після З'їзду
Незважаючи на Голокост, світове єврейство відродилося – тому наказом держава Ізраїль, спільний будинок для кожного єврея. "Масада більше не повториться! Ізраїль – єдине місце у світі, де у нас, євреїв, є право та можливість захищати себе власними силами", - сказав Прем'єр Міністр Ізраїлю Аріель Шарон.
Радість та біль ми відчуваємо у своїх серцях. Радість, що вижили і сумуємо за своїми загиблими рідними та близькими, за мільйонами євреїв Європи, що згинули. Свобода до них спізнилася.
Євреї гинули і боролися, як могли... Тепер ми знаємо, що в роки Другої світової війни у військах антигітлерівської коаліції було півтора мільйона єврейських воїнів та партизанів. У лавах Червоної Армії воювало 500 тисяч євреїв, понад 200 тисяч із них загинули. Дуже багато євреїв боролися з нацистами в партизанських загонах, герої опору самовіддано боролися у важких умовах гетто. Жертви воїнів-євреїв і борців опору величезні і марні, вони принесені на вівтар перемоги заради існування людства.
Перемога над Гітлерівською Німеччиною принесла небагатьом євреям Європи, що залишилися в живих, довгоочікувану свободу і не дозволила гітлерівцям знищити світове єврейство, за що низько схиляємо голови перед полеглими в боротьбі з нацизмом і висловлюємо глибоку вдячність нашим Арміятам. США, Англії та Франції, партизанам та Праведникам Народів Світу, які рятували євреїв.
Можна із задоволенням констатувати, що створене 24 роки тому об'єднання колишніх в'язнів нацизму не перестало існувати з розвалом СРСР, а стало потужною авторитетною міжнародною структурою – "Союзом Об'єднань євреїв – колишніх в'язнів фашизму", до якого увійшли організації Росії, Білорусії, України, Молдови, Естонії, Німеччини. Сьогодні колишні в'язні гетто, вихідці з СРСР, живуть у різних країнах, їм уже за 80 років, але вони в міру своїх сил продовжують брати участь у громадському житті своїх місцевих організацій.
(За матеріалами Давида Таубкіна та Інтернету).

Уважаемые наши читатели!
В этой статье мы завершаем цикл рассказов о первом (учредительном) съезде бывших узников гетто и нацистских концлагерей, который состоялся в Одессе в 1991 году.
После проведения Съезда необходимо было утвердить в Министерстве юстиции ряд документов, главным из которых был Устав Общественного объединения Международной Ассоциации евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей. Проект Устава, состоял из более пятидесяти страниц машинописного текста. С этим документом Давид Таубкин записался на приём к мелкому чиновнику Министерства юстиции. Чиновник оставил Устав у себя и попросил зайти через несколько дней. Когда Таубкин пришёл, ему вернули документ со значительным количеством правок. Чиновник был явно некомпетентен и очевидно впервые встретился со столь важным документом. Тогда Давид направился напрямую к начальнику отдела этого Министерства, в переговорах с которым было снято большинство замечаний и согласован основной текст Устава.
Остались несколько принципиально важных вопросов, которые нужно было решить на уровне Министра юстиции. Давида Таубкина принял первый Заместитель Министра юстиции СССР М.П.Вышинский. Были обсуждены основные проблемы и принято решение зарегистрировать Устав Международной Ассоциации узников гетто и нацистских концлагерей по адресу 270011, Одесса, ул. Маркса, 30.
10 октября 1991 года Министерство юстиции СССР зарегистрировало за №0332 "Международную Ассоциацию евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей". В этом документе целью деятельности Ассоциации было определено: "Защита прав и интересов евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей, координация деятельности их региональных объединений и групп".
III. Движение бывших узников нацизма после Съезда
Несмотря на Холокост, мировое еврейство возродилось – тому порукой государство Израиль, общий дом для каждого еврея. "Масада больше не повторится! Израиль – единственное место в мире, где у нас, евреев, есть право и возможность защищать себя собственными силами", - сказал Премьер Министр Израиля Ариэль Шарон.
Радость и боль мы ощущаем в своих сердцах. Радость, что выжили и скорбим по своим погибшим родным и близким, по сгинувшим миллионам евреев Европы. Свобода к ним опоздала.
Евреи погибали и боролись, как могли... Теперь мы знаем, что в годы Второй мировой войны в войсках антигитлеровской коалиции находилось полтора миллиона еврейских воинов и партизан. В рядах Красной Армии воевало 500 тысяч евреев, более 200 тысяч из них погибли. Очень много евреев сражалось с нацистами в партизанских отрядах, герои сопротивления самоотверженно боролись в тяжелейших условиях гетто. Жертвы воинов-евреев и борцов сопротивления огромны и не были напрасны, они принесены на алтарь победы во имя существования человечества.
Победа над Гитлеровской Германией принесла немногим оставшимся в живых евреям Европы долгожданную свободу и не позволила гитлеровцам уничтожить мировое еврейство, за что низко склоняем головы перед павшими в борьбе с нацизмом и выражаем глубокую благодарность нашим освободителям: солдатам и офицерам Красной Армии и Армиям США, Англии и Франции, партизанам и Праведникам Народов Мира, спасавшим евреев.
Можно с удовлетворением констатировать, что созданное 24 года тому назад объединение бывших узников нацизма не перестало существовать с развалом СССР, а стало мощной авторитетной международной структурой – "Союзом Объединений евреев – бывших узников фашизма", в который вошли организации России, Белорусии, Украины, Молдовы, Эстонии, Германии и Израиля. Сегодня бывшие узники гетто, выходцы из СССР, живут в разных странах, им уже за 80 лет, но они в меру своих сил продолжают участвовать в общественной жизни своих местных организаций.
(По материалам Давида Таубкина и Интернета).

Шановні наші читачі! У цій статті ми продовжуємо свою розповідь про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та ...
01/06/2026

Шановні наші читачі!
У цій статті ми продовжуємо свою розповідь про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, що відбувся в Одесі 1991 року.
Про Леоніда Петровича Сушона, одного з найнеспокійніших і найблагородніших представників єврейської громадськості Одеси, треба пам'ятати. Саме йому завдячують можливістю провести З'їзд в Одесі. Був він людиною дуже діяльною, яка багато попрацювала для збереження пам'яті про жертви Катастрофи. Вперше у мемуарно-історичній літературі він створив твір великого масштабу про події Другої Світової Війни – «Трансністрія: Євреї в пеклі», про трагедію євреїв у регіоні Трансністрії, де було винищено понад 300 тис. осіб. Він виконав завіт загиблих: розповів моторошну та гірку правду нинішньому та майбутнім поколінням, щоб зберегти історичну пам'ять свого народу, пам'ятати про страждання тисяч закатованих євреїв. Книгу "Люди святого обов'язку" Леонід Петрович присвятив тим, хто допомагав євреям у їхніх бідах, хто виконував свій головний людський Святий обов'язок - допомагати "приниженим та ображеним".
Найскладнішим виявилося створити та організувати ділову обстановку та направити їх у русло розробки рішень та резолюцій З'їзду. Ця ситуація пояснювалася тим, що більшість делегатів вперше отримали можливість розповісти про те, як їм вдалося врятуватися та вижити. І вони всі хотіли розповісти присутнім у залі.
Фінансував З'їзд ВААДА та особисто контролював Михайло Анатолійович Членов. Одеський міський виконком надав конкретну допомогу у проведенні такої значущої події. Борис Шпігель виділив додаткові кошти для організації всіх заходів (харчування, церемонії, квіти, оформлення залу та інше).
З'їзд схвалив основну доповідь, ухвалив рішення про утворення Міжнародної Асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, що об'єднав місцеві організації колишніх в'язнів нацизму. На першому засіданні було обрано Раду у складі 24 своїх членів та два співголови Асоціації – Давид Таубкін та Леонід Сушон. Першому було доручено вести роботу з представниками зарубіжних та центральних організацій у Москві, другому – вести всю організаційну роботу з місцевими організаціями. Рада визначила місце розташування офісу Асоціації - м. Одесу.
З'їзд прийняв резолюцію, звернення до глав держав, урядів, до політичних та громадських діячів, низки міжнародних організацій.
Принциповими положеннями у цих документах з'їзду було:
- Необхідність встановлення в СРСР офіційного статусу «колишній в'язень гетто»; ухвалення закону про "В'язні концтаборів і гетто" та встановлення для цієї категорії людей низки пільг. (Ця вимога була частково задоволена виданням Указу Президента РРФСР від 25 липня 1991 р. за № 16 та аналогічних указів в інших республіках Радянського Союзу).
– вимагати від уряду ФРН встановити для євреїв – колишніх в'язнів нацизму регулярну гуманітарну грошову допомогу. (З деяким запізненням Німеччина виконала цю вимогу).
Обробка та аналіз зібраних анкет, розданих делегатам з'їзду, дозволили зробити цікаві соціологічні висновки про те, що значна більшість делегатів з'їзду, радянських євреїв, які вціліли в Голокості, мають вищу та середньотехнічну освіту. Велика частина їх мають вчені ступені докторів і кандидатів наук. Це свідчить про те, що євреї, які залишилися в живих, потрапили в екстремальні умови у важкі часи, зберегли людські якості, виявили мужність, силу волі і незважаючи на горе і страждання, втрату рідних і близьких витримали і не зломилася.
Проведення З'їзду та його наступна реєстрація дозволила відкрито, голосно, через засоби масової інформації сповістити, що серед громадян країни є особлива категорія людей, винятковість доль яких десятиліттями замовчувалася і що вони були у владі неблагонадійних. Створена Міжнародна Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів стала офіційним джерелом інформації про масове винищення нацистами євреїв (яка десятиліттями заглушалася Радянською владою). Крім того, офіційне визнання Голокосту дозволило видавати книги, мемуари, брошури, статті про Голокост. Стало можливим вирішувати проблеми, пов'язані з увічненням пам'яті євреїв – жертв нацизму. З'явилася офіційна юридична можливість домагатися у різних державних установах та судах документів для встановлення факту перебування тієї чи іншої особи в гетто. Створення єдиної Асоціації поклало край розрізненій, найчастіше малокваліфікованій діяльності місцевих організацій, що виявлялася в основному в індивідуальних листах і проханнях у різні державні установи та закордонні представництва, які не приносили належного ефекту. Одночасно було наведено порядок та надано допомогу місцевим організаціям у діловодстві, розроблено та передано єдині методичні правила оформлення документів. Стало можливим відвідувати індивідуально або у складі делегацій єврейські та інші громадські організації за межами Союзу.
Закінчення циклу оповідань про історію створення Асоціацій колишніх в'язнів нацизму у наступній статті.
(За матеріалами Давида Таубкіна та Інтернету).

Уважаемые наши читатели!
В этой статье мы продолжаем свой рассказ о первом (учредительном) съезде бывших узников гетто и нацистских концлагерей, который состоялся в Одессе в 1991 году.
О Леониде Петровиче Сушоне, одном из самых беспокойных и благородных представителей еврейской общественности Одессы, надо помнить. Именно ему обязаны возможностью провести Съезд в Одессе. Был он человеком очень деятельным, много потрудившимся для сохранения памяти о жертвах Катастрофы. Впервые в мемуарно-исторической литературе он создал произведение крупного масштаба о событиях Второй Мировой Войны - «Транснистрия: Евреи в аду», о трагедии евреев в регионе Транснистрии, где было истреблено свыше 300 тыс. человек. Он исполнил завет погибших: рассказал жуткую и горькую правду нынешнему и будущим поколениям, чтобы сохранить историческую память своего народа, помнить о страданиях тысяч замученных евреев. Книгу "Люди святого долга" Леонид Петрович посвятил тем, кто помогал евреям в их бедах, кто выполнял свой главный человеческий Святой долг - помогать "униженным и оскорблённым".
Самым сложным оказалось создать и организовать деловую обстановку и направить её в русло разработки решений и резолюций Съезда. Эта ситуация объяснялась тем, что большинство делегатов впервые получили возможность рассказать о том, как им удалось спастись и выжить. И они все хотели об рассказать присутствующим в зале.
Финансировал Съезд ВААДА и лично контролировал Михаил Анатольевич Членов. Одесский городской исполком оказал конкретную помощь в проведении столь значимого события. Борис Шпигель выделил дополнительные средства для организации всех мероприятий (питание , церемонии, цветы, оформление зала и прочее).
Съезд одобрил основной доклад, принял решение об образовании Международной Ассоциации евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей, объединивший местные организации бывших узников нацизма. На первом заседании был избран Совет в составе 24 своих членов и два сопредседателя Ассоциации – Давид Таубкин и Леонид Сушон. Первому было поручено вести работу с представителями зарубежных и центральных организаций в Москве, второму – вести всю организационную работу с местными организациями. Совет определил местом размещения офиса Ассоциации - г. Одессу.
Съезд принял резолюцию, обращение к главам государств, правительств, к политическим и общественным деятелям, ряду международных организаций.
Принципиальными положениями в этих документах съезда было:
– необходимость установления в СССР официального статуса «бывший узник гетто»; принятие закона об "Узниках концлагерей и гетто" и установления для этой категории людей ряда льгот. (Это требование было частично удовлетворено изданием Указа Президента РСФСР от 25 июля 1991 г. за № 16 и аналогичных указов в других республиках Советского Союза).
– потребовать от правительства ФРГ установить для евреев – бывших узников нацизма регулярную гуманитарную денежную помощь. (С некоторым опозданием Германия выполнила это требование).
Обработка и анализ собранных анкет, розданных делегатам съезда, позволили сделать интересные социологические выводы о том, что значительное большинство делегатов съезда, советских евреев уцелевших в Холокосте, имеют высшее и среднетехническое образование. Немалая их часть имеют учёные степени докторов и кандидатов наук. Это свидетельствует том, что оставшиеся в живых евреи, попавшие в экстремальные условия в тяжелые времена, сохранили человеческие качества, проявили мужество, силу воли и несмотря на горе и страдания, потерю родных и близких выдержали и не сломилась.
Проведение Съезда и его последующая регистрация позволила открыто, громогласно, через средства массовой информации известить, что среди граждан страны имеется особая категория людей, исключительность судеб которых десятилетиями замалчивалось и что они были у власть предержащих в разряде неблагонадежных. Созданная Международная Ассоциация евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей стала официальным источником информации о массовом истреблении нацистами евреев (которая десятилетиями заглушалась Советской властью). Кроме того официальное признание Холокоста позволило издавать книги, мемуары, брошюры, статьи о Холокосте. Стало возможным решать проблемы, связанные с увековечиванием памяти евреев – жертв нацизма. Появилась официальная юридическая возможность добиваться в различных государственных учреждениях и судах документов, для установления факта пребывания того или иного лица в гетто. Создание единой Ассоциации положило конец в разрозненной, зачастую малоквалифицированной деятельности местных организаций, проявлявшейся в основном в индивидуальных письмах и просьбах в различные государственные учреждения и зарубежные представительства, которые не приносили должного эффекта. Одновременно был наведен порядок и оказана помощь местным организациям в делопроизводстве, разработаны и переданы единые методические правила оформления документов. Стало возможным посещать индивидуально либо в составе делегаций еврейские и другие общественные организации за пределами Союза.
Окончание цикла рассказов о истории создания Ассоциаций бывших узников нацизма в следующей статье.
(По материалам Давида Таубкина и Интернета).

Шановні наші читачі! У цій статті ми продовжуємо цикл оповідань про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та ...
25/05/2026

Шановні наші читачі!
У цій статті ми продовжуємо цикл оповідань про перший (установчий) з'їзд колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, що відбувся в Одесі у 1991 року.
ІІ. З'їзд: проведення, значення та результати
Виникнувши в травні 1990 р., Одеська Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів стала першим у Радянському Союзі об'єднанням людей, які постраждали від цілеспрямованого фашистського геноциду в роки окупації, і згодом послужила прикладом у створенні аналогічних єврейських організацій. І лише за кілька років такі Асоціації відкрилися в Києві та Москві.
Біля джерел створення одеської Асоціації стояли: Володимир Гольдман, Давид Стародинський, Борис Гідалевич, Йосип Бондар, Анатолій Мараховський, Семен Заєць, Борис Блувштейн, Леонід Сушон, Ганна Келіна, Леонід Дусман. Вони віддали багато сил та енергії справі становлення та розвитку нашої Асоціації.
Основною метою створення Асоціації було: об'єднання євреїв — колишніх в'язнів гетто та нацистських концентраційних таборів у період Великої Вітчизняної війни, захист їхніх прав, свобод та інтересів, координація діяльності об'єднань, розташованих на території Одеси та Одеської області. Завдання Асоціації - протидія фашизму, екстремізму та іншим проявам расової дискримінації, виявлення місць масового знищення євреїв у період Другої світової війни, увічнення пам'яті жертв геноциду, увічнення та пошук людей, які рятували євреїв, з метою надання їм звання Праведник народів світу.
Величезний внесок у об'єднання вже створених місцевих Асоціацій – євреїв колишніх в'язнів нацизму та впорядкування їхньої роботи зробив ВААД, очолюваний Михайлом Членовим. З ініціативи ВААД незабаром після завершення II з'їзду єврейських організацій та громад було сформовано оргкомітет з підготовки першого (установчого) З'їзду колишніх в'язнів гетто. На чолі оргкомітету стали Давид Таубкін (Москва) та Леонід Сушон (Одеса). До складу оргкомітету увійшли керівники регіональних та великих обласних об'єднань: Фелікс Липський та Михайло Трейстер (Білорусь), Клара Винокур, Аркадій Криштейн, Ігор Коган (Київ), Давид Стародинський, Борис Білерт, Ганна Коліна (Одеса); від Північно-Західного об'єднання (Ленінград) до складу комітету увійшли Григорій Єренбург та Павло Рубінчик; від Вінницької асоціації – Лейзер Зінгер та Михайло Бартик; від Донецької асоціації – Є. Гельфонд, від Львівської – Марат Зальцман, від Молдавської – Небрат.
Попередньо, з приводу місця проведення з'їзду розгорнулися дебати, були різні думки – звісно, всі звикли, що Москва – столиця, і вважалося, саме тут найкраще місце для проведення такого значущого заходу. Але з огляду на те, що найбільші за кількістю та чисельним складом Асоціації колишніх в'язнів нацизму утворилися на території України, було вирішено провести з'їзд в Одесі. Ця пропозиція була підтримана Одеською міською та обласною владою.
Основне навантаження щодо підготовки з'їзду випало на місцеву одеську Асоціацію, на її керівників та активістів (Леонід Сушон, Давид Стародинський, Б. Білерт, Д. Розенфельд, В. Пейсехман, А. Заславський, Лариса Гольдман та багатьох представників єврейської громади). У роботі З'їзду брали участь делегати та керівники організацій – євреїв в'язнів нацизму з України, Білорусії, Росії, Естонії, Литви, Латвії, США, Канади, Фінляндії та Німеччини. Делегатів привітав Президент ВКРЕ Борис Шпігель.
Делегати З'їзду представляли майже всі регіони та республіки Радянського Союзу. Було своєчасно сформовано структури, необхідні для нормального функціонування З'їзду. Зала засідання з'їзду була прикрашена емблемою Асоціації, плакатами «Немає фашизму, немає антисемітизму», «За дружбу між народами, згоду та мир».
На сцені перед столом президії серед квітів було встановлено портрети Андрія Сахарова, Іллі Еренбурга, Євгена Євтушенка.
Честь відкриття з'їзду було надано Леоніду Петровичу Сушону, який виступив із вступним словом. Основну доповідь з'їзду зробив Давид Аронович Таубкін. З'їзд пройшов організовано та продуктивно. Загалом у роботі З'їзду як делегатів та гостей взяло участь понад 600 осіб.
Продовження слідує.
(За матеріалами Давида Таубкіна та Інтернету).

Уважаемые наши читатели!
В этой статье мы продолжаем цикл рассказов о первом (учредительном) съезде бывших узников гетто и нацистских концлагерей, который состоялся в Одессе в 1991 году.
II. Съезд: проведение, значение и результаты
Возникнув в мае 1990 г., Одесская Ассоциация евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей стала первым в Советском Союзе объединением людей, пострадавших от целенаправленного фашистского геноцида в годы оккупации, и впоследствии послужила примером в создании аналогичных еврейских организаций в других регионах на всем постсоветском пространстве. И только через несколько лет такие Ассоциации открылись в Киеве и в Москве.
У истоков создания одесской Ассоциации стояли: Владимир Гольдман, Давид Стародинский, Борис Гидалевич, Иосиф Бондарь, Анатолий Мараховский, Семен Заяц, Борис Блувштейн, Леонид Сушон, Анна Келина, Леонид Дусман. Они отдали много сил и энергии делу становления и развития нашей Ассоциации.
Основной целью создания Ассоциации являлось: объединение евреев — бывших узников гетто и нацистских концентрационных лагерей в период Великой Отечественной войны, защита их прав, свобод и интересов, координация деятельности объединений, расположенных на территории Одессы и Одесской области. Задачи Ассоциации — противодействие фашизму, экстремизму и другим проявлениям расовой дискриминации, выявление мест массового уничтожения евреев в период Второй мировой войны, увековечивание памяти жертв геноцида, увековечение и поиск людей, спасавших евреев, с целью предоставления им звания Праведник народов мира.
Огромный вклад в объединение уже созданных местных Ассоциаций – евреев бывших узников нацизма и в упорядочение их работы внес ВААД, возглавляемый Михаилом Членовым. По инициативе ВААДа вскоре после завершения II съезда еврейских организаций и общин был сформирован оргкомитет по подготовке первого (учредительного) Съезда бывших узников гетто. Во главе оргкомитета стали Давид Таубкин (Москва) и Леонид Сушон (Одесса). В состав оргкомитета вошли руководители региональных и крупных областных объединений: Феликс Липский и Михаил Трейстер (Белоруссия), Клара Винокур, Аркадий Криштейн, Игорь Коган (Киев), Давид Стародинский, Борис Билерт, Анна Колина (Одесса); от Северо-Западного объединения (Ленинград) в состав комитета вошли Григорий Еренбург и Павел Рубинчик; от Винницкой ассоциации – Лейзер Зингер и Михаил Бартик; от Донецкой ассоциации – Е. Гельфонд, от Львовской – Марат Зальцман, от Молдавской – Небрат.
Предварительно, по поводу места проведения съезда развернулись дебаты, были разные мнения – конечно, все привыкли, что Москва – столица, и считалось, именно здесь самое подходящее место для проведения столь значимого мероприятия. Но учитывая, что наиболее крупные по количеству и численному составу Ассоциации бывших узников нацизма образовались на территории Украины, было решено провести съезд в Одессе. Это предложение было поддержано Одесской городской и областной властью.
Основная нагрузка по подготовке съезда выпала на местную одесскую Ассоциацию, на ее руководителей и активистов (Леонид Сушон, Давид Стародинский, Б. Билерт, Д. Розенфельд, В. Пейсехман, А. Заславский, Лариса Гольдман и многих представителей еврейской общины). В работе Съезда участвовали делегаты и руководители организаций – евреев узников нацизма из Украины, Белоруссии, России, Эстонии, Литвы, Латвии, США, Канады, Финляндии и Германии. Делегатов приветствовал Президент ВКРЕ Борис Шпигель.
Делегаты Съезда представляли практически почти все регионы и республики Советского Союза. Были своевременно сформированы структуры, необходимые для нормального функционирования Съезда. Зал заседания съезда был украшен эмблемой Ассоциации, плакатами «Нет фашизму, нет антисемитизму», «За дружбу между народами, согласие и мир».
На сцене перед столом президиума среди цветов были установлены портреты Андрея Сахарова, Ильи Эренбурга, Евгения Евтушенко.
Честь открытия съезда была предоставлена Леониду Петровичу Сушону, выступившему со вступительным словом. Основной доклад съезду сделал Давид Аронович Таубкин. Съезд прошел организовано и продуктивно. Всего в работе Съезда в качестве делегатов и гостей приняло участие более 600 человек.
Продолжение следует.
(По материалам Давида Таубкина и Интернета).

Шановні наші читачі! У цій статті ми розповімо Вам про іудейське свято Шавуот, яке починається увечері 21 травня і закін...
18/05/2026

Шановні наші читачі!
У цій статті ми розповімо Вам про іудейське свято Шавуот, яке починається увечері 21 травня і закінчується увечері 23 травня 2026 року.
Шавуот - це спочатку був святом перших жнив, або першого снопа, а в подальшому став відзначатися 6 сивана, на 50 день омера. Основний релігійний сенс свята - дарування євреям Тори на горі Сінай під час виходу з Єгипту.
На 50-й день після виходу з Єгипту євреї наблизилися до гори Сінай і отримали там від Бога Тору, цим укладаючи з Ним договір бути Йому «царством священиків і святим народом», тобто виконувати всім серцем нові заповіді, які Бог дає єврейському народу, і поширювати знання про Бога по всьому.
Як і багато інших єврейських свят, Шавуот відзначає не лише певну історичну подію, а й настання нового сезону року, завершення чергового сільськогосподарського циклу. Шавуот святкувався на початку сезону жнив пшениці. У минулі часи у цей день спостерігали за пшеницею. З пшениці свіжого помелу випікали 2 короваї та несли їх у Храм. Іншою жертвою були найкращі перші плоди, перші фрукти.
У свято заведено прикрашати синагоги зеленню. У синагогах виносять сувій Тори та читають розповідь про те, як вона була дарована, текст Десяти заповідей та фрагмент, що розповідає про закони святкування Шавуот у Храмі.
Святкова трапеза в Шавуот обов'язково включає молочну і борошняну їжу: сир, сир, сметану, млинці з сиром, пироги, торти, пряники з медом, пиріжки. Цей звичай бере початок із дня вручення Тори. Повернувшись до табору від гори Сінай і не встигнувши «відкашерити» посуд, євреї задовольнялися молочною їжею.
Шавуот – дуже світле свято. Шавуот є завершення Песаха. Так само, як у Песах євреї їли м'ясо двох різних жертв — великодньої жертви та Хагігі, у Шавуот — дві різні страви — одна молочна та одна м'ясна. Кожне з них євреї їдять з окремим хлібом — не можна їсти з одним хлібом молочну та м'ясну страви. Ці два хліби нагадують нам про два хліби, які євреї приносили до храму Шавуот.
Вітаємо Вас з Шавуотом, святом перших плодів. Нехай же цей день буде радісним для кожного з нас, нехай пам'ять про Дарування Тори приносить у наші серця світло в ці теплі, погожі дні, нехай щастя посміхається нашим сім'ям не лише сьогодні, а й завжди. Бажаємо також усім нам мирного неба та світла!
За матеріалами з Інтернету

Уважаемые наши читатели!
В этой статье мы расскажем Вам о иудейском празднике Шавуот, который начинается вечером 21 мая и заканчивается вечером 23 мая 2026 года.
Шавуот— это первоначально бывший праздником первой жатвы, или первого снопа, а в последующем стал отмечаться 6 сивана, на 50 день омера. Основной религиозный смысл праздника — дарование евреям Торы на горе Синай при исходе из Египта.
На 50-й день после исходa из Египта евреи приблизились к горе Синай и получили там от Бога Тору, этим самым заключая с Ним договор быть Ему «царством священников и святым народом», то есть исполнять всем сердцем новые заповеди, которые Бог даёт еврейскому народу, и распространять знание о Боге по всему миру.
Как и многие другие еврейские праздники, Шавуот отмечает не только определённое историческое событие, но и наступление нового сезона года, завершение очередного сельскохозяйственного цикла. Шавуот праздновался в начале сезона жатвы пшеницы. В древности в этот день в Храме делали второе приношение пшеницы нового урожая. Из пшеницы свежего помола выпекали 2 каравая и несли их в Храм. Другой жертвой были самые лучшие первые плоды, первые фрукты.
В праздник принято украшать синагоги зеленью. В синагогах выносят свиток Торы и читают рассказ о том, как она была дарована, текст Десяти заповедей и фрагмент, рассказывающий о законах празднования Шавуот в Храме.
Праздничная трапеза в Шавуот обязательно включает молочную и мучную пищу: сыр, творог, сметану, блинчики с творогом, пироги, торты, коврижки с мёдом, пирожки. Этот обычай берёт начало со дня вручения Торы. Вернувшись в лагерь от горы Синай и не успев «откашерить» посуду, евреи довольствовались молочной пищей.
Шавуот – очень светлый праздник. Шавуот — есть завершение Песаха. Точно так же, как в Песах евреи ели мясо двух различных жертв — пасхальной жертвы и Хагиги, в Шавуот - два различных блюда — одно молочное и одно мясное. Каждое из них евреи едят с отдельным хлебом — нельзя есть с одним и тем же хлебом молочное и мясное блюда. Эти два хлеба напоминают нам о двух хлебах, которые евреи приносили в Храм в Шавуот.
Поздравляем всех Вас с Шавуотом, праздником первых плодов. Пусть же этот день будет радостным для каждого из нас, пусть память о Даровании Торы приносит в наши сердца свет в эти теплые, погожие дни, пусть счастье улыбается нашим семьям не только сегодня, но и всегда. Желаем также всем нам мирного неба и света!
По материалам из Интернета

Address

Ніжинська, 77/79, 2 поверх, каб. 232
Odessa
65023

Opening Hours

Monday 09:00 - 13:00
Tuesday 09:00 - 13:00
Wednesday 09:00 - 13:00
Thursday 09:00 - 13:00
Friday 09:00 - 13:00

Telephone

+380487374051

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Одеська Асоціація євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Одеська Асоціація євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів:

Shortcuts

Share

Category