https://www.facebook.com/111246025231170/

Громадська організація «обізнаний - значить захищений», Odessa (2026)

05/08/2026

У практиці державної реєстрації речових прав на нерухоме майно доволі часто виникають випадки, коли відомості про особу, зазначені в документах, що є підставою для проведення державної реєстрації прав, не повністю збігаються з відомостями, зазначеними в документі, що посвідчує особу.

Найчастіше такі розбіжності пов’язані з очевидними орфографічними помилками, відмінностями, що виникли під час перекладу персональних даних, або особливостями написання прізвища, власного імені чи по батькові. Наприклад: «Наталя» та «Наталія», «Вячеславович» та «В’ячеславович», «Ганна» та «Анна» тощо.

У подібних ситуаціях державні реєстратори нерідко приймали рішення про відмову в державній реєстрації прав, а заявники були змушені звертатися до суду для встановлення відповідних юридичних фактів.

Водночас Міністерство юстиції України у своєму роз’ясненні від 04.08.2026 звертає увагу на те, що ідентифікація особи під час державної реєстрації здійснюється не лише за її прізвищем, власним ім’ям та по батькові. Для цього також використовуються відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та інших державних інформаційних систем.

Отже, за наявності незначних розбіжностей у написанні персональних даних державний реєстратор має оцінювати всі наявні відомості в сукупності та приймати рішення за результатами проведених перевірок, а не лише на підставі формального порівняння ПІБ.

#обізнанийзначитьзахищений

30/07/2026

Втрата, пошкодження чи псування документів на нерухомість завжди викликають занепокоєння. Особливо зараз, коли через війну хтось був змушений поспіхом залишити свій дім і не встиг забрати документи, хтось загубив їх під час евакуації, а в когось вони були знищені разом із будинком внаслідок ворожих обстрілів.

Проте важливо пам’ятати: втрата документа не означає втрати права власності.

Сьогодні законодавство України передбачає різні механізми підтвердження прав на нерухоме майно. Який саме спосіб можна застосувати, залежить від того, який документ було втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, а також від часу виникнення права.

У цьому відео розглянемо, які існують варіанти відновлення документів або підтвердження права власності, а також на що варто звернути увагу в кожній конкретній ситуації.

✍️Нормативна база:

- Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV;

- п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127;

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (щодо видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів).

#обізнанийзначитьзахищений
#ДержавнаРеєстрація
#нерухомість

13/07/2026

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі», якщо строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день смерті орендодавця або після його смерті, такий договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою.

☝️ При цьому зазначено, що така заява має бути подана до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом одного місяця з дня, коли орендарю стало відомо про смерть орендодавця.

У листі-роз’ясненні Міністерства юстиції України від 26 травня 2026 року «Щодо надання роз’яснення порядку проведення державної реєстрації права оренди землі відповідно до вимог частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що для проведення державної реєстрації подаються заява про державну реєстрацію прав та договір оренди, який підлягає поновленню.👇
https://minjust.gov.ua/files/general/2026/06/01/20260601082503-23.pdf

Водночас у державних реєстраторів виникло практичне питання: чи повинен державний реєстратор перевіряти дотримання орендарем зазначеного місячного строку?

У своєму роз’ясненні від 13 липня 2026 року Мінʼюст наголошує, що строки, встановлені, зокрема частиною сьомою статті 19 Закону України «Про оренду землі», адресовані відповідним суб’єктам правовідносин, а не державному реєстратору. Такі строки визначають модель поведінки учасників правовідносин та їхні обов’язки, однак не розширюють повноваження державного реєстратора і не покладають на нього обов’язку перевіряти їх дотримання.

Водночас державний реєстратор прав на нерухоме майно з використанням Державного реєстру актів цивільного стану громадян має встановити сам факт смерті фізичної особи - орендодавця з метою встановлення підстав для проведення державної реєстрації права оренди відповідно до положень частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі».

#обізнанийзначитьзахищений

22/06/2026

📢 УВАГА‼️
Роз’яснення Міністерство юстиції України
від 17.06.2026.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1127 державний реєстратор відкриває окремий розділ та реєструє права щодо кожного об’єкта у складі комплексу будівель і споруд, якому присвоєно ідентифікатор.

Водночас при відкритті розділу в ДРРП державний реєстратор повинен внести обов’язкові відомості, передбачені Порядком № 1141, зокрема загальну площу об’єкта, що на практиці не завжди можливо стосовно окремих складових частин комплексу, оскільки іноді окремі ідентифікатори присвоюються складовим частинам, які фактично є приналежними речами до основних будівель. Для прикладу: вертикальна ємність, силос із плоским дном, автомобільні ваги з пропускником, пожежні резервуари, когенераційний модуль тощо. При цьому площа таких об’єктів у ЄДЕССБ зазначена як «0».

У зв’язку з цим до Міністерства юстиції було направлено запит щодо алгоритму дій державного реєстратора в описаній ситуації: чи необхідно відкривати окремі розділи в ДРРП щодо споруд, яким присвоєно ідентифікатори, але які не є самостійними об’єктами нерухомого майна та не мають загальної площі.

✍️ Міністерство у своїх роз’ясненнях зазначає:

✅ Якщо об’єкту будівництва присвоєно ідентифікатор у ЄДЕССБ, його самостійність як об’єкта нерухомого майна презюмується.

✅ Державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав та відкриває окремий розділ у ДРРП щодо кожного об’єкта нерухомого майна у складі комплексу, якому присвоєно ідентифікатор.

✅ Відомості, отримані з ЄДЕССБ, користуються презумпцією достовірності.

✅ За наявності ідентифікатора програмне забезпечення ДРРП дозволяє проводити реєстраційні дії навіть за відсутності відомостей про загальну площу внутрішніх приміщень, якщо такі дані надійшли з ЄДЕССБ.

‼️ ВИСНОВОК:
Наявність у об’єкта власного ідентифікатора в ЄДЕССБ є достатнім підтвердженням його самостійності для цілей державної реєстрації прав.

#обізнанийзначитьзахищений

18/06/2026

Сьогодні у суспільстві активно обговорюється запровадження механізму компенсації за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. Проте перед впровадженням таких програм необхідно врахувати низку практичних проблем, які вже сьогодні виникають під час державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Права на значну кількість земельних ділянок посвідчуються державними актами старого зразка без кадастрових номерів, тому відомості про такі земельні ділянки відсутні в Державному земельному кадастрі. Крім того, на тимчасово окупованих територіях можуть бути втрачені або знищені архівні матеріали Державного земельного кадастру, що, своєю чергою, унеможливлює підтвердження факту реєстрації таких державних актів.

‼️ За відсутності кадастрового номера державний реєстратор не лише не може зареєструвати право, а й технічно позбавлений можливості сформувати та зареєструвати відповідну заяву в ДРРП.

Вже мав місце випадок, коли суд зобов’язав державного реєстратора зареєструвати право власності на земельну ділянку за державним актом 1997 року без кадастрового номера. Для встановлення відомостей про земельну ділянку державним реєстратором було направлено запит до Держгеокадастру, однак отримано відповідь про неможливість надання інформації у зв’язку з перебуванням архівних матеріалів на тимчасово окупованій території.
(Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2025
року справа Nº360/1867/25).

З метою належного виконання рішення суду державний реєстратор звертався до суду із заявою про роз’яснення способу його виконання, проте в задоволенні заяви було відмовлено. Після цього представником заявника було ініційовано відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду та попереджено державного реєстратора про відповідальність за його невиконання.

Наразі представник заявника також оскаржує відмову державного виконавця у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду.

Також необхідно враховувати, що навіть у випадках, коли відомості про земельну ділянку наявні в Державному земельному кадастрі, інформація, необхідна для проведення державної реєстрації прав, нерідко є неповною. Зокрема, у ДЗК можуть бути відсутні відомості про правовстановлюючий документ, прізвище, ім’я та по батькові власника.

На сайті Мінʼюсту можна ознайомитися з наказами за результатами камеральних перевірок про притягнення державних реєстраторів до відповідальності та блокування їм доступу до Державного реєстру речових прав у випадках, коли, незважаючи на наявність державного акта та відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, відомості про власника в ДЗК були відсутні.

У зв’язку з вищенаведеним було направлено звернення до Міністерства юстиції України щодо можливих шляхів виконання таких судових рішень.

☝️ Мінʼюст у своїх розʼясненнях наголошує:

• Державна реєстрація права на земельну ділянку можлива лише за наявності відомостей про неї в ДЗК.

• Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номера.

• За відсутності відомостей про земельну ділянку в ДЗК заява не підлягає розгляду, а державний реєстратор або адміністратор ЦНАП навіть не формує та не реєструє її в ДРРП.

• Програмне забезпечення ДРРП технічно унеможливлює формування заяви щодо земельної ділянки без кадастрового номера.

• Примусове виконання судового рішення не змінює порядок проведення реєстраційних дій та не звільняє від вимог спеціального законодавства.

‼️ Згідно з положеннями статті 6 Конституції України та статті 2 КАС адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в конституційну дискрецію (вільний розсуд) відповідача, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню адміністративного судочинства (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2024, справа Nº 990/167/24).

#обізнанийзначитьзахищений

14/06/2026

📢 УВАГА‼️
ДРУГА ЧАСТИНА узагальнень та висновків за результатами круглого столу, який відбувся 06.06.2026 року, з посиланнями на нормативно-правові акти та роз’яснення Міністерство юстиції України.

1️⃣ ПУНКТ 66 ПОРЯДКУ № 1127 (ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЗА ПОМЕРЛОЮ ОСОБОЮ): ПОЄДНАННЯ З ІНШИМИ РЕЄСТРАЦІЙНИМИ ДІЯМИ, ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК, МЕЖІ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ У СПАДКОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ

Пунктом 66 Порядку державної реєстрації прав, затвердженого постановою КМУ № 1127, передбачено можливість проведення державної реєстрації права власності за померлою особою на підставі заяви спадкоємця.

Для такої реєстрації державному реєстратору або нотаріусу подаються:
• документ, що підтверджує набуття права власності спадкодавцем;
• витяг зі Спадкового реєстру про відкриття спадкової справи;
• інформація про коло спадкоємців, видана нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Мінʼюст у своїх роз’ясненнях зазначає, що під час проведення державної реєстрації права власності положення пункту 66 Порядку № 1127 можуть застосовуватися у поєднанні з іншими пунктами цього Порядку.

За померлою особою може бути зареєстроване право власності на земельну ділянку на підставі рішень про передачу земельної ділянки у власність, прийнятих до 1 січня 2013 року, у тому числі рішень, прийнятих відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок».

Також спадкоємець має право звернутися для виправлення помилок у Державному реєстрі речових прав, якщо такі помилки були допущені під час реєстрації права за спадкодавцем.

Водночас слід пам’ятати, якщо право власності було належним чином зареєстроване до 1 січня 2013 року, перенесення відомостей про таке право до Державного реєстру речових прав не є обов’язковим. Для оформлення спадщини достатньо підтвердження факту державної реєстрації права відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Однак у випадках втрати державного акта або свідоцтва про право власності оформлення спадщини здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав. У такому разі спочатку необхідно провести державну реєстрацію права власності за спадкодавцем в ДРРП, а вже після цього оформлювати спадщину.

Водночас, якщо втрачено договір купівлі-продажу, міни, дарування або свідоцтво про право на спадщину, для оформлення спадщини необхідно отримати дублікат такого документа.

Пункт 66 Порядку № 1127 не застосовується у разі припинення права власності у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна. У таких випадках спадкоємці спочатку оформлюють право власності на спадкове майно за собою, а вже після цього подають заяву про припинення права власності у зв’язку зі знищенням об’єкта.

Сам факт знищення нерухомого майна не припиняє право власності. Таке право припиняється лише з моменту державної реєстрації його припинення в ДРРП. Тому, якщо право власності не було припинено в Реєстрі, воно входить до складу спадщини незалежно від того, коли фактично було знищено об’єкт : до чи після відкриття спадщини.

У випадках, коли право на земельну ділянку під будинком, збудованим до 5 серпня 1992 року, вже зареєстроване за спадкоємцями, це не є перешкодою для державної реєстрації права власності на будинок за померлою особою та подальшого оформлення спадщини на такий об’єкт нерухомого майна.

‼️Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2023/10/03/20231003150756-40.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2026/02/25/20260225103114-65.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2025/10/13/20251013181230-27.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2026/02/25/20260225103114-65.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2024/05/08/20240508164126-14.pdf

2️⃣ ПОДІЛ, ВИДІЛ ТА ОБ’ЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА: КОЛИ НЕОБХІДНИЙ ДОГОВІР, А КОЛИ ДОСТАТНЬО ЗАЯВИ, ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ, УТВОРЕННЯ ПРАВА СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ В РЕЗУЛЬТАТІ ОБ’ЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Нормативне регулювання передбачено пунктами 54, 54-1, 54-2 та 54-3 Порядку державної реєстрації прав, затвердженого постановою КМУ № 1127.

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з поділом, виділом або об’єднанням земельних ділянок необхідна наявність у ДЗК відомостей про новосформовані земельні ділянки.

Для державної реєстрації права власності на новоутворені в результаті поділу, виділу або об’єднання об’єкти нерухомості необхідна наявність у ЄДЕССБ відомостей про їх технічні характеристики та присвоєні адреси, а у випадку реконструкції - також відомостей про прийняття об’єкта в експлуатацію.

Договір про поділ спільного майна, договір про виділ частки в натурі або рішення суду подаються тоді, коли внаслідок поділу чи виділу припиняється право спільної власності для всіх співвласників або для співвласника, який виділяє свою частку.

Якщо в результаті поділу новоутворені об’єкти також залишаються у спільній частковій власності тих самих співвласників, договір про поділ спільного майна не вимагається. У такому випадку частки співвласників визначаються як рівні, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників або рішенням суду. На підтвердження домовленості про інший розмір часток може бути подана відповідна заява співвласників.

Якщо після виділу об’єкт продовжує перебувати у спільній власності інших співвласників, державний реєстратор здійснює перерахунок їхніх часток відповідно до вимог законодавства. Якщо співвласники домовилися про інший розмір часток, на підтвердження такої домовленості подається нотаріально посвідчена заява співвласників або відповідний договір. Якщо до виділу частки співвласники мали різний розмір часток, їх перерахунок здійснюється пропорційно попереднім часткам.

У разі поділу майна подружжя або виділу частки одному з подружжя для державної реєстрації права власності подається договір про поділ майна або відповідне рішення суду.

Навіть якщо право власності раніше вже було зареєстроване за одним із подружжя, після поділу необхідно провести державну реєстрацію права власності на майно, набуте в результаті такого поділу.

Поділ об’єкта нерухомості та відкриття нових розділів у ДРРП не перешкоджають витребуванню майна з чужого незаконного володіння. Якщо майно було відчужене поза волею власника, він може витребувати через суд новоутворені об’єкти, що виникли внаслідок поділу, оскільки закон спрямований на відновлення права власності саме на такі об’єкти.

У разі поділу об’єкта нерухомого майна право власності на первісний об’єкт не погашається, а припиняється у зв’язку із закриттям відповідного розділу ДРРП. При цьому записи про право власності із закритого розділу не переносяться до розділів новоутворених об’єктів - право власності на них реєструється як нове право.

У разі об’єднання об’єктів нерухомості, які до реконструкції належали різним власникам, на новоутворений об’єкт може бути зареєстроване право спільної власності. Якщо співвласники не визначили розмір часток, такі частки вважаються рівними.

‼️Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2023/11/07/20231107125405-22.pdf

https://www.facebook.com/share/1JJ1j8ZgRV/?mibextid=wwXIfr

https://www.facebook.com/share/1KstUo3wWj/?mibextid=wwXIfr

3️⃣ ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ, ЩО ВИНИКЛИ ДО 2013 РОКУ: ПАПЕРОВІ НОСІЇ, ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ, ЗАПИТИ ДО БТІ ТА ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Перевірка наявності та дійсності права, державна реєстрація якого була проведена БТІ до 01.01.2013 з використанням паперових носіїв інформації, є обов’язковою складовою процедури державної реєстрації прав та прямо передбачена статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, державний реєстратор зобов’язаний запитувати інформацію від БТІ у випадках, коли право на об’єкт нерухомого майна виникло до 01.01.2013 у період здійснення БТІ функцій з державної реєстрації прав на паперових носіях, однак державна реєстрація такого права в установленому законодавством порядку проведена не була.

Водночас відсутня необхідність у направленні запиту до БТІ у випадках, коли для державної реєстрації подається документ, що підтверджує набуття права, виданий у період функціонування Реєстру прав власності на нерухоме майно (РПВН), оскільки відомості про зареєстровані права можуть бути перевірені державним реєстратором безпосередньо в зазначеному реєстрі.

У зв’язку зі збройною агресією в окремих випадках доступ до архівів БТІ є відсутнім, а частина архівних матеріалів втрачена або знищена. За таких обставин особи нерідко змушені звертатися до суду для підтвердження належності їм прав, державна реєстрація яких здійснювалася на паперових носіях інформації.

Якщо судовим рішенням встановлено факт набуття права власності та зобов’язано державного реєстратора провести державну реєстрацію права, таке рішення може бути належною підставою для реєстрації.
Якщо ж суд лише зобов’язав повторно розглянути заяву, державний реєстратор повинен здійснити всі дії та перевірки, передбачені Законом.

‼️Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2025/12/02/20251202121504-94.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2026/04/23/20260423175142-45.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2024/12/09/20241209175829-47.pdf

4️⃣ СПІЛЬНА СУМІСНА ТА СПІЛЬНА ЧАСТКОВА ВЛАСНІСТЬ: УСУНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ НЕДОЛІКІВ

Спільна сумісна та спільна часткова власність - це різні та взаємовиключні правові режими.

Якщо щодо одного об’єкта нерухомого майна у ДРРП одночасно наявні записи про спільну сумісну та спільну часткову власність, це може бути наслідком особливостей оформлення прав у різні роки.

Однак, визначення частки хоча б одного зі співвласників припиняє режим спільної сумісної власності та має наслідком виникнення режиму спільної часткової власності.

Саме тому пункт 54-3 Порядку № 1127 передбачає можливість за заявою одного зі співвласників змінити в ДРРП вид права зі спільної сумісної власності на спільну часткову із зазначенням часток співвласників.

Така дія є державною реєстрацією змін без зміни дати та часу первинної реєстрації права.
Додаткові документи про визначення часток не подаються, якщо інший розмір часток не встановлений законом, домовленістю співвласників або рішенням суду.

‼️Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2024/12/09/20241209175829-17.pdf

Перша частина висновків за посиланням👇
https://www.facebook.com/share/p/18bvQV8PBd/?mibextid=wwXIfr

#обізнанийзначитьзахищений

10/06/2026

📢 УВАГА‼️

Роз’яснення Міністерство юстиції України
від 09.06.2026 щодо поділу об’єкта нерухомого майна без реконструкції: які відомості є достатніми для проведення державної реєстрації прав.

☝️ Чинне законодавство та практика свідчать, що поділ об’єкта нерухомого майна не завжди пов’язаний із реконструкцією. Зокрема, поділ нежитлових приміщень, який здійснюється без втручання в несучі конструкції будівлі та без зміни основних техніко-економічних показників обʼєкта. У такому випадку поділ є юридичною процедурою утворення нових самостійних об’єктів нерухомого майна, а не наслідком виконання будівельних робіт.

✍️ Мінʼюст зазначає:

✅ Якщо під час поділу не здійснювалися роботи, для яких законодавством передбачено отримання дозвільних документів у сфері будівництва, державний реєстратор не повинен вимагати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію.

✅ У разі виявлення під час технічної інвентаризації самочинних будівельних робіт відповідні відомості вносяться до Реєстру будівельної діяльності. Відповідно, саме дані ЄДЕССБ мають підтверджувати наявність або відсутність таких робіт.

✅ Якщо після поділу в ЄДЕССБ містяться:
- технічні характеристики новоутворених об’єктів;
- відомості про присвоєння їм адрес;
- відсутня інформація про самочинні будівельні роботи,
це є достатнім підтвердженням того, що поділ проведено без виконання робіт, які потребують отримання дозвільних документів та прийняття об’єкта в експлуатацію.

✅ Окремо Мін’юст вказує, що висновок щодо технічної можливості поділу лише підтверджує можливість поділу об’єкта з технічної точки зору та не є доказом проведення реконструкції чи інших будівельних робіт.

#обізнанийзначитьзахищений

07/06/2026

🗓️ 6 червня нашою організацією було проведено круглий стіл на тему:
«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА, АКТУАЛЬНА ПРАКТИКА, РОЗ’ЯСНЕННЯ МІН’ЮСТУ».

👩‍💻 Захід був присвячений актуальним питанням державної реєстрації прав, аналізу законодавства та практики його застосування, останнім роз’ясненням Міністерства юстиції України, а також обговоренню проблемних ситуацій, з якими стикаються державні реєстратори у своїй роботі.

У круглому столі взяли участь державні реєстратори Одеської області, інженери з технічної інвентаризації, фахівці у сфері земельних відносин та працівники ЦНАП.

Захід пройшов у форматі відкритого професійного діалогу та став майданчиком для обміну практичним досвідом, конструктивного обговорення актуальних проблем і пошуку шляхів їх вирішення.

Щиро дякуємо всім учасникам за активну участь, професійну дискусію та небайдужість до розвитку сфери державної реєстрації.

Окрема подяка Олені Дубровіній, яка вже не вперше долучається до підвищення професійної обізнаності колег, ділиться своїм досвідом, практичними напрацюваннями та завжди готова до фахового діалогу.

Висловлюємо щиру вдячність Маяківській сільській раді за сприяння в організації заходу та надання комфортного і затишного місця для його проведення.

‼️ ПЕРША ЧАСТИНА
узагальнень та висновків за результатами круглого столу з посиланнями на НПА та на роз’яснення Міністерство юстиції України 👇

1️⃣ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛОВІ, САДОВІ ТА ДАЧНІ БУДИНКИ, ГОСПОДАРСЬКІ БУДІВЛІ, СПОРУДИ, ГАРАЖІ, ЗБУДОВАНІ ДО 05.08.1992 РОКУ

Для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових і дачних будинків, господарських (присадибних) будівель та споруд, прибудов до них, а також гаражів, завершених будівництвом до 5 серпня 1992 року, документ про прийняття в експлуатацію не вимагається. Це правило поширюється як на гаражі, збудовані громадянами самостійно, так і на гаражі у складі гаражно-будівельних кооперативів.

Залежно від наявності на відповідній території погосподарського обліку застосовуються два механізми державної реєстрації:

✅ Якщо погосподарський облік не вівся застосовуються пункти 77–79 Порядку № 1127 - за наявності відомостей про технічну інвентаризацію та присвоєння адреси об’єкту.

Для індивідуальних (садибних) житлових, садових та дачних будинків документ про присвоєння адреси не вимагається, якщо право власності на земельну ділянку зареєстроване в ДРРП, а всі необхідні реквізити адреси містяться у відомостях ДЗК.
Водночас зазначена норма не поширюється на господарські (присадибні) будівлі та споруди, у тому числі гаражі.

✅ Якщо на відповідній території вівся погосподарський облік, державна реєстрація проводиться за статтею 31 Закону на підставі виписки з погосподарської книги та документа на земельну ділянку, крім випадку коли право за землю вже зареєстроване в ДРРП (документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність).

Проведення технічної інвентаризації не є обов’язковим, якщо у виписці з погосподарської книги містяться відомості про технічні характеристики об’єкта, необхідні для внесення в ДРРП.

Якщо виписка з погосподарської книги містить відомості про колгоспний двір, право власності реєструється за членами такого двору, зазначеними у виписці, на праві спільної сумісної власності. Якщо у виписці зазначена лише одна особа, право власності реєструється за нею одноособово.

Для уникнення подвійної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, збудовані до 05.08.1992 року, державний реєстратор зобов’язаний запитувати від БТІ інформацію про права, зареєстровані до 01.01.2013 на паперових носіях.

📌 Розʼяснення МЮУ:
tp://minjust.gov.ua/files/general/2024/07/23/20240723174628-55.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2026/02/25/20260225103115-11.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2025/11/24/20251124100247-47.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2025/06/12/20250612000255-73.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2025/10/13/20251013181230-27.pdf

2️⃣ КОМПЛЕКСИ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД: ПОДІЛ, ПРОВЕДЕННЯ НОВОЇ ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЙНІ ДІЇ У РАЗІ ЗНИЩЕННЯ ЧАСТИНИ ОБ’ЄКТА

Пункт 20 Порядку № 1127 передбачає, що якщо кожній будівлі чи споруді у складі комплексу присвоєно окремий ідентифікатор, державна реєстрація проводиться щодо кожного такого об’єкта окремо.

Тому у разі, коли щодо кожної будівлі у складі комплексу вже відкрито окремий розділ у ДРРП та зареєстровано окреме право, додатковий поділ комплексу не досягає жодної правової мети, оскільки такі об’єкти вже є самостійними учасниками цивільного обороту.

Однак якщо у ДРРП існує лише один розділ на комплекс, а окремі будівлі не зареєстровані як самостійні об’єкти, перед відчуженням окремої будівлі або частини комплексу необхідно провести поділ (виділ) з відкриттям окремих розділів та присвоєнням адрес новоутвореним об’єктам.

Щодо проведення нової технічної інвентаризації з присвоєнням ідентифікаторів кожній будівлі у складі комплексу та бажання заявників внести такі зміни до реєстру, коли право вже зареєстроване в ДРРП як на один об’єкт нерухомого майна, слід зазначити, що пункт 20 Порядку № 1127 не може застосовуватися лише через те, що власник виготовив новий технічний паспорт та присвоїв ідентифікатори.

Якщо право власності на комплекс будівель і споруд, єдиний майновий комплекс чи інший подібний об’єкт уже зареєстроване в ДРРП з відкриттям одного розділу, сама по собі технічна інвентаризація не змінює правового статусу такого об’єкта.

Інша справа, коли відбуваються реальні зміни в об’єкті нерухомого майна. Наприклад, у складі комплексу створюється новий об’єкт у результаті реконструкції або, навпаки, один із об’єктів знищується. У таких випадках виникають підстави для проведення відповідних реєстраційних дій та застосування положень пункту 20 Порядку № 1127.
Так само цей пункт може застосовуватися під час проведення державної реєстрації правочинів щодо комплексу : його відчуження, передачі в іпотеку чи оренду.

📌 Розʼяснення МЮУ :
https://www.facebook.com/share/p/1JoTazyx19/?mibextid=wwXIfr

https://www.facebook.com/share/p/14fCgHCK6MW/?mibextid=wwXIfr

3️⃣ РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЗА ФЕРМЕРСЬКИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ ТА ВИТРЕБУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ У ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

З урахуванням судової практики Порядок державної реєстрації прав було доповнено пунктом 81-10, який передбачає можливість реєстрації прав на земельні ділянки за фермерським господарством на підставі документів, виданих на ім’я його засновника, члена такого фермерського господарства.

Верховний Суд у своїх висновках зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, не припиняється у зв’язку зі смертю засновника та не входить до складу спадщини, оскільки зберігається за фермерським господарством.

Міністерство юстиції наголошує, що вимагати документи про передачу земельної ділянки безпосередньо фермерському господарству не потрібно, якщо вона була надана засновнику для створення та ведення фермерського господарства.

Актуальним залишається питання виконання судових рішень про витребування земельних ділянок, які після смерті засновника фермерського господарства були передані у приватну власність.

Проблема полягає в тому, що право постійного користування може існувати лише щодо земель державної або комунальної власності, тоді як судові рішення не завжди вирішують питання зміни власника земельної ділянки.

Мін’юст роз’яснює, що виконання таких рішень може здійснюватися шляхом одночасної державної реєстрації права постійного користування за фермерським господарством та права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку. Фактично йдеться про відновлення того правового стану, який існував до незаконного вибуття земельної ділянки.

📌 Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2026/05/25/20260525160802-78.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2023/04/05/20230405114734-10.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2022/08/02/20220802131909-45.pdf

4️⃣ ТЕХНІЧНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

Дане питання регулюється пунктом 58 Порядку № 1127 і залишається одним із найбільш дискусійних у сфері державної реєстрації через неоднозначність його формулювань. Саме тому Міністерство юстиції надало низку роз’яснень щодо його практичного застосування.

Сьогодні вирішальне значення має не технічний паспорт як паперовий документ, а наявність актуальних відомостей про технічні характеристики об’єкта, внесених до ЄДЕССБ, з якими і працює державний реєстратор.

За загальним правилом, якщо у правовстановлюючих документах відсутні технічні характеристики об’єкта, такі відомості повинні міститися в ЄДЕССБ.

При цьому загальна площа є обов’язковою технічною характеристикою, а житлова площа зазначається лише за наявності. Якщо житлова площа відсутня, але зазначена загальна площа, державний реєстратор не має права вимагати технічний паспорт лише з цієї підстави.

Якщо відомості про житлову площу відсутні у правовстановлюючому документі, але заявник наполягає на їх внесенні до ДРРП, такі відомості мають бути внесені до ЄДЕССБ. Старий технічний паспорт у такому випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей.

☝️ Водночас нова технічна інвентаризація не потрібна, якщо технічні характеристики:
• містяться у правовстановлюючому документі;
• наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його архівній складовій;
• можуть бути отримані державним реєстратором шляхом запиту до БТІ.

Крім того, внесення відомостей про технічні характеристики до ЄДЕССБ не вимагається, якщо технічний паспорт прямо визначений невід’ємною частиною правовстановлюючого документа. Це фактично єдиний випадок, коли державний реєстратор використовує паперовий технічний паспорт під час проведення державної реєстрації.

📌 Розʼяснення МЮУ:
https://minjust.gov.ua/files/general/2023/06/22/20230622141021-48.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2023/06/22/20230622141602-97.pdf

https://minjust.gov.ua/files/general/2023/07/27/20230727150217-52.pdf

Другу частину узагальнень та висновків за результатами круглого столу опублікуємо найближчим часом.

#обізнанийзначитьзахищений

Громадська організація «обізнаний - значить захищений»

05/08/2026

30/07/2026

13/07/2026

22/06/2026

18/06/2026

14/06/2026

10/06/2026

07/06/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request