Громадська організація «обізнаний - значить захищений»

  • Home
  • Ukraine
  • Odessa
  • Громадська організація «обізнаний - значить захищений»
Directions

Громадська організація «обізнаний - значить захищений» Сприяння досягненню соціальної справедливості, підвищення юридичної обізнаності громадян

Державним реєстраторам та нотаріусам добре знайома ситуація, коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (д...
05/10/2026

Державним реєстраторам та нотаріусам добре знайома ситуація, коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) відкрито розділ на об’єкт нерухомого майна та зареєстровано право, зокрема одного зі співвласників, тоді як відомості про права інших, зареєстровані до 2013 року, містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН).

Надалі співвласником ініціюється процедура виділу частки в натурі, внаслідок чого відповідний розділ у ДРРП перебуває у процесі поділу (виділу) та є технічно заблокованим. За таких умов інші співвласники фактично не можуть зареєструвати у ньому свої раніше набуті права.

На практиці виникали навіть ситуації, коли нотаріус видавав свідоцтво про право на спадщину, однак провести державну реєстрацію права спадкоємця у ДРРП не міг через відповідний технічний статус розділу.

Саме з огляду на цю практичну проблему було направлено запит до Міністерство юстиції України щодо алгоритму дій державного реєстратора при зверненні заявника за державною реєстрацією права спільної часткової власності, якщо відповідний розділ у ДРРП перебуває у процесі виділу та є технічно заблокованим для внесення інших записів.

☝️ Короткий висновок із роз’яснення Мін’юсту: якщо одним зі співвласників здійснено виділ частки в натурі, первісний об’єкт припиняє існування як об’єкт цивільних прав. Тому права інших співвласників, зареєстровані до 2013 року, реєструються не в існуючому розділі ДРРП, а шляхом відкриття нового розділу на об’єкт, утворений у результаті виділу, з відповідним перерахунком часток.
Після державної реєстрації прав усіх співвласників первісний розділ у ДРРП закривається, а в РПВН проставляється відмітка про погашення запису про обʼєкт нерухомого майна.

#обізнанийзначитьзахищений

Державному реєстратору за результатами камеральної перевірки заблокували доступ до ДРРП. З’ясувалося, що наказ Держгеока...
04/10/2026

Державному реєстратору за результатами камеральної перевірки заблокували доступ до ДРРП. З’ясувалося, що наказ Держгеокадастру, на підставі якого було зареєстровано право власності, виявився підробленим.

Чи несе в такому випадку відповідальність державний реєстратор та який обсяг перевірки документів і відомостей покладено на нього законом - роз’яснює Міністерство юстиції України у відповіді на запит.

Мін’юст чітко розмежував повноваження державного реєстратора речових прав та органів, відповідальних за ведення Державного земельного кадастру.

‼️ Ключова позиція: під час державної реєстрації права на земельну ділянку реєстратор використовує відомості ДЗК для встановлення факту існування та державної реєстрації земельної ділянки як об’єкта цивільних прав.

При цьому державний реєстратор не повинен повторно перевіряти законність внесення відомостей до Державного земельного кадастру, документи із землеустрою чи дотримання вимог земельного законодавства під час прийняття рішень органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Контроль за законністю відповідних дій належить до компетенції інших уповноважених органів, а не державного реєстратора.

Мін’юст окремо наголошує: державна реєстрація речових прав не створює право, а є офіційним визнанням і підтвердженням державою вже набутого права.
Тому завдання державного реєстратора - перевірити підставу набуття речового права та відповідність поданих документів вимогам законодавства, а не перебирати на себе функції кадастрового реєстратора чи здійснювати повторну правову експертизу процедури формування земельної ділянки.

Більше того, при встановленні суперечностей державний реєстратор відповідно до статті 24 Закону має оцінювати виключно суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а не співставляти дату прийняття наказу чи рішення з датою розроблення документації із землеустрою або формування земельної ділянки.

☝️ВИСНОВОК:
щодо земельної ділянки державний реєстратор встановлює виключно факт наявності її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Водночас відповідальність за достовірність даних у документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

#обізнанийзначитьзахищений

📣 УВАГА‼️ Розʼяснення Міністерство юстиції Українивід 04.09.2026 стосовно питання: чи можлива державна реєстрація права...
06/09/2026

📣 УВАГА‼️
Розʼяснення Міністерство юстиції України
від 04.09.2026 стосовно питання: чи можлива державна реєстрація права власності на житлові, садові та дачні будинки, побудовані до 5 серпня 1992 року, за фізичними особами, які на момент завершення будівництва таких об’єктів були малолітніми або неповнолітніми.

✍️«…якщо фізичною особою заявляється набуття права власності на новостворене нерухоме майно, що створене саме у результаті його будівництва безпосередньо такою особою, яка на момент створення майна не мала повної цивільної дієздатності, то навряд чи можна вести мову про наявність правових підстав набуття права власності на новостворене нерухоме майно такою особою в розумінні положень статті 331 Цивільного кодексу України, що і матиме наслідком застосування державним реєстратором підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав відповідно до статі 24 Закону.»

#обізнанийзначитьзахищений

👩‍💻 У практиці державної реєстрації трапляються випадки, коли:✅ Під час проведення державної реєстрації прав через техні...
19/08/2026

👩‍💻 У практиці державної реєстрації трапляються випадки, коли:

✅ Під час проведення державної реєстрації прав через технічні збої ДРРП або ЄДЕССБ була відсутня технічна можливість внести до ДРРП ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в ЄДЕССБ або такий ідентифікатор помилково не був внесений державним реєстратором.

У такому випадку державна реєстрація проводилася з урахуванням наявних на той момент технічних можливостей програмного забезпечення, а технічні характеристики об’єкта вносилися державним реєстратором вручну.
Після усунення технічних несправностей виникає необхідність внесення до вже відкритого розділу ДРРП відомостей про відповідний ідентифікатор.

✅ Після проведення державної реєстрації прав була змінена адреса об’єкта нерухомого майна.

Власник виготовляє новий технічний паспорт, у якому зазначаються актуальна адреса та технічні характеристики об’єкта нерухомого майна. Відомості про такий технічний паспорт вносяться до ЄДЕССБ, у якій об’єкту присвоюється відповідний ідентифікатор.
Відповідно, виникає необхідність актуалізувати відомості про об’єкт нерухомого майна у вже відкритому розділі ДРРП шляхом внесення відомостей про змінену адресу та ідентифікатор об’єкта в ЄДЕССБ.

☝️ Разом з тим функціонал заяви про виправлення технічної помилки (внесення змін до запису ДРРП) не передбачає технічної можливості внесення ідентифікатора об’єкта нерухомого майна: Реєстр видає повідомлення про те, що в ЄДЕССБ відсутні відомості про адресу об’єкта та блокує можливість проведення подальших дій.

✍️ Міністерство юстиції України у роз’ясненні від 14.08.2026 звертає увагу, що заяви типу «Заява про державну реєстрацію прав» та «Інший» містять доступне для заповнення та перевірки внесеного значення поле «Ідентифікатор об’єкта в ЄДЕССБ» та блок «Адреса нерухомого майна», який може заповнюватися відомостями про адресу об’єкта нерухомого майна, отриманими як від ЄДЕССБ у порядку інформаційної взаємодії, так і безпосередньо державним реєстратором.

У такому разі, якщо операція (дія) «реєстрація змін/виправлення» щодо відкритого розділу на об’єкт нерухомого майна проводиться на підставі рішення, прийнятого за заявою типу «Заява про державну реєстрацію прав» або «Інший», підпорядкований блок «Адреса нерухомого майна» можна заново додати до відповідного розділу.

Це можливо навіть за умови, якщо під час реєстрації такої заяви в порядку інформаційної взаємодії від ЄДЕССБ не було отримано відомостей про «пов’язану» з певним ідентифікатором об’єкта в ЄДЕССБ адресу такого об’єкта.

Під час «актуалізації» відомостей про об’єкт нерухомого майна за ідентифікатором об’єкта в ЄДЕССБ у розділі блок «Адреса нерухомого майна» заповнюється саме тим значенням, яке міститься у відповідній заяві, на підставі якої державним реєстратором прийнято рішення.

Додатково Мін’юст повідомляє, що наразі опрацьовуються питання щодо внесення змін як до нормативно-правових актів, так і до порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та ЄДЕССБ, спрямованих на максимальне наповнення Державного реєстру прав відомостями про ідентифікатори об’єктів нерухомого майна в ЄДЕССБ та подальше оновлення відомостей про такі об’єкти відомостями, отриманими в порядку інформаційної взаємодії з ЄДЕССБ.

#обізнанийзначитьзахищений

Одне з найбільш дискусійних питань серед державних реєстраторів та нотаріусів - застосування пункту 66 Порядку № 1127 у ...
17/08/2026

Одне з найбільш дискусійних питань серед державних реєстраторів та нотаріусів - застосування пункту 66 Порядку № 1127 у випадку, коли право власності спадкодавця вже було зареєстроване до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Одні фахівці вважають, що п. 66 Порядку застосовується виключно у випадках, коли спадкодавець набув право на нерухоме майно, однак за життя не здійснив його державну реєстрацію. Інші дотримуються позиції, що положення цього пункту можуть застосовуватися і тоді, коли право спадкодавця вже було зареєстроване, а спадкоємці звертаються із заявою щодо «перереєстрації» такого права в ДРРП.

У своєму роз’ясненні від 14.08.2026 Міністерство юстиції України зазначає, що незалежно від того, чи були зареєстровані речові права спадкодавця на нерухоме майно відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, спадкоємець може виступати заявником у разі подання документів для державної реєстрації таких прав.

#обізнанийзначитьзахищений

У практиці державної реєстрації речових прав на нерухоме майно доволі часто виникають випадки, коли відомості про особу,...
05/08/2026

У практиці державної реєстрації речових прав на нерухоме майно доволі часто виникають випадки, коли відомості про особу, зазначені в документах, що є підставою для проведення державної реєстрації прав, не повністю збігаються з відомостями, зазначеними в документі, що посвідчує особу.

Найчастіше такі розбіжності пов’язані з очевидними орфографічними помилками, відмінностями, що виникли під час перекладу персональних даних, або особливостями написання прізвища, власного імені чи по батькові. Наприклад: «Наталя» та «Наталія», «Вячеславович» та «В’ячеславович», «Ганна» та «Анна» тощо.

У подібних ситуаціях державні реєстратори нерідко приймали рішення про відмову в державній реєстрації прав, а заявники були змушені звертатися до суду для встановлення відповідних юридичних фактів.

Водночас Міністерство юстиції України у своєму роз’ясненні від 04.08.2026 звертає увагу на те, що ідентифікація особи під час державної реєстрації здійснюється не лише за її прізвищем, власним ім’ям та по батькові. Для цього також використовуються відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та інших державних інформаційних систем.

Отже, за наявності незначних розбіжностей у написанні персональних даних державний реєстратор має оцінювати всі наявні відомості в сукупності та приймати рішення за результатами проведених перевірок, а не лише на підставі формального порівняння ПІБ.

#обізнанийзначитьзахищений

30/07/2026

Втрата, пошкодження чи псування документів на нерухомість завжди викликають занепокоєння. Особливо зараз, коли через війну хтось був змушений поспіхом залишити свій дім і не встиг забрати документи, хтось загубив їх під час евакуації, а в когось вони були знищені разом із будинком внаслідок ворожих обстрілів.

Проте важливо пам’ятати: втрата документа не означає втрати права власності.

Сьогодні законодавство України передбачає різні механізми підтвердження прав на нерухоме майно. Який саме спосіб можна застосувати, залежить від того, який документ було втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, а також від часу виникнення права.

У цьому відео розглянемо, які існують варіанти відновлення документів або підтвердження права власності, а також на що варто звернути увагу в кожній конкретній ситуації.

✍️Нормативна база:

- Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV;

- п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127;

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (щодо видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів).

#обізнанийзначитьзахищений
#ДержавнаРеєстрація
#нерухомість

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі», якщо строк дії договору оренди землі, що не мі...
13/07/2026

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі», якщо строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день смерті орендодавця або після його смерті, такий договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою.

☝️ При цьому зазначено, що така заява має бути подана до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом одного місяця з дня, коли орендарю стало відомо про смерть орендодавця.

У листі-роз’ясненні Міністерства юстиції України від 26 травня 2026 року «Щодо надання роз’яснення порядку проведення державної реєстрації права оренди землі відповідно до вимог частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що для проведення державної реєстрації подаються заява про державну реєстрацію прав та договір оренди, який підлягає поновленню.👇
https://minjust.gov.ua/files/general/2026/06/01/20260601082503-23.pdf

Водночас у державних реєстраторів виникло практичне питання: чи повинен державний реєстратор перевіряти дотримання орендарем зазначеного місячного строку?

У своєму роз’ясненні від 13 липня 2026 року Мінʼюст наголошує, що строки, встановлені, зокрема частиною сьомою статті 19 Закону України «Про оренду землі», адресовані відповідним суб’єктам правовідносин, а не державному реєстратору. Такі строки визначають модель поведінки учасників правовідносин та їхні обов’язки, однак не розширюють повноваження державного реєстратора і не покладають на нього обов’язку перевіряти їх дотримання.

Водночас державний реєстратор прав на нерухоме майно з використанням Державного реєстру актів цивільного стану громадян має встановити сам факт смерті фізичної особи - орендодавця з метою встановлення підстав для проведення державної реєстрації права оренди відповідно до положень частини сьомої статті 19 Закону України «Про оренду землі».

#обізнанийзначитьзахищений

📢 УВАГА‼️Роз’яснення Міністерство юстиції Українивід 17.06.2026.Відповідно до пункту 20 Порядку № 1127 державний реєстра...
22/06/2026

📢 УВАГА‼️
Роз’яснення Міністерство юстиції України
від 17.06.2026.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1127 державний реєстратор відкриває окремий розділ та реєструє права щодо кожного об’єкта у складі комплексу будівель і споруд, якому присвоєно ідентифікатор.

Водночас при відкритті розділу в ДРРП державний реєстратор повинен внести обов’язкові відомості, передбачені Порядком № 1141, зокрема загальну площу об’єкта, що на практиці не завжди можливо стосовно окремих складових частин комплексу, оскільки іноді окремі ідентифікатори присвоюються складовим частинам, які фактично є приналежними речами до основних будівель. Для прикладу: вертикальна ємність, силос із плоским дном, автомобільні ваги з пропускником, пожежні резервуари, когенераційний модуль тощо. При цьому площа таких об’єктів у ЄДЕССБ зазначена як «0».

У зв’язку з цим до Міністерства юстиції було направлено запит щодо алгоритму дій державного реєстратора в описаній ситуації: чи необхідно відкривати окремі розділи в ДРРП щодо споруд, яким присвоєно ідентифікатори, але які не є самостійними об’єктами нерухомого майна та не мають загальної площі.

✍️ Міністерство у своїх роз’ясненнях зазначає:

✅ Якщо об’єкту будівництва присвоєно ідентифікатор у ЄДЕССБ, його самостійність як об’єкта нерухомого майна презюмується.

✅ Державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав та відкриває окремий розділ у ДРРП щодо кожного об’єкта нерухомого майна у складі комплексу, якому присвоєно ідентифікатор.

✅ Відомості, отримані з ЄДЕССБ, користуються презумпцією достовірності.

✅ За наявності ідентифікатора програмне забезпечення ДРРП дозволяє проводити реєстраційні дії навіть за відсутності відомостей про загальну площу внутрішніх приміщень, якщо такі дані надійшли з ЄДЕССБ.

‼️ ВИСНОВОК:
Наявність у об’єкта власного ідентифікатора в ЄДЕССБ є достатнім підтвердженням його самостійності для цілей державної реєстрації прав.

#обізнанийзначитьзахищений

Сьогодні у суспільстві активно обговорюється запровадження механізму компенсації за земельні ділянки, розташовані на тим...
18/06/2026

Сьогодні у суспільстві активно обговорюється запровадження механізму компенсації за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. Проте перед впровадженням таких програм необхідно врахувати низку практичних проблем, які вже сьогодні виникають під час державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Права на значну кількість земельних ділянок посвідчуються державними актами старого зразка без кадастрових номерів, тому відомості про такі земельні ділянки відсутні в Державному земельному кадастрі. Крім того, на тимчасово окупованих територіях можуть бути втрачені або знищені архівні матеріали Державного земельного кадастру, що, своєю чергою, унеможливлює підтвердження факту реєстрації таких державних актів.

‼️ За відсутності кадастрового номера державний реєстратор не лише не може зареєструвати право, а й технічно позбавлений можливості сформувати та зареєструвати відповідну заяву в ДРРП.

Вже мав місце випадок, коли суд зобов’язав державного реєстратора зареєструвати право власності на земельну ділянку за державним актом 1997 року без кадастрового номера. Для встановлення відомостей про земельну ділянку державним реєстратором було направлено запит до Держгеокадастру, однак отримано відповідь про неможливість надання інформації у зв’язку з перебуванням архівних матеріалів на тимчасово окупованій території.
(Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2025
року справа Nº360/1867/25).

З метою належного виконання рішення суду державний реєстратор звертався до суду із заявою про роз’яснення способу його виконання, проте в задоволенні заяви було відмовлено. Після цього представником заявника було ініційовано відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду та попереджено державного реєстратора про відповідальність за його невиконання.

Наразі представник заявника також оскаржує відмову державного виконавця у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду.

Також необхідно враховувати, що навіть у випадках, коли відомості про земельну ділянку наявні в Державному земельному кадастрі, інформація, необхідна для проведення державної реєстрації прав, нерідко є неповною. Зокрема, у ДЗК можуть бути відсутні відомості про правовстановлюючий документ, прізвище, ім’я та по батькові власника.

На сайті Мінʼюсту можна ознайомитися з наказами за результатами камеральних перевірок про притягнення державних реєстраторів до відповідальності та блокування їм доступу до Державного реєстру речових прав у випадках, коли, незважаючи на наявність державного акта та відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, відомості про власника в ДЗК були відсутні.

У зв’язку з вищенаведеним було направлено звернення до Міністерства юстиції України щодо можливих шляхів виконання таких судових рішень.

☝️ Мінʼюст у своїх розʼясненнях наголошує:

• Державна реєстрація права на земельну ділянку можлива лише за наявності відомостей про неї в ДЗК.

• Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номера.

• За відсутності відомостей про земельну ділянку в ДЗК заява не підлягає розгляду, а державний реєстратор або адміністратор ЦНАП навіть не формує та не реєструє її в ДРРП.

• Програмне забезпечення ДРРП технічно унеможливлює формування заяви щодо земельної ділянки без кадастрового номера.

• Примусове виконання судового рішення не змінює порядок проведення реєстраційних дій та не звільняє від вимог спеціального законодавства.

‼️ Згідно з положеннями статті 6 Конституції України та статті 2 КАС адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в конституційну дискрецію (вільний розсуд) відповідача, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню адміністративного судочинства (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2024, справа Nº 990/167/24).

#обізнанийзначитьзахищений

Address

Odessa

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Громадська організація «обізнаний - значить захищений» posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category