Лабораторія журналістики суспільного інтересу

14/09/2026

«У цій жахливій війні, яка сама є суцільним воєнним злочином Росії проти України, першою людиною, яку судитимуть у Європі за пов’язаний із нею “воєнний злочин”, стане український захисник», — говорить журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевський.

Цієї осені в Гамбурзі має розпочатися суд над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим. Німецькі слідчі вважають його координатором групи, яка підірвала «Північний потік». Прокуратура кваліфікує знищення російського газогону як воєнний злочин, а захист наполягатиме, що він був законною військовою ціллю.

Боян Панчевський три роки працював над книжкою про підрив «Північного потоку». Він зустрічався з учасниками операції та німецькими слідчими, які змогли вийти на їхній слід завдяки записам із камер контролю швидкості.

У розмові з Наталкою Гуменюк журналіст пояснює, як російський газ прив’язав Німеччину до Кремля, чому «Північний потік» став головним геополітичним проєктом Путіна в Європі, як семеро людей змогли знищити інфраструктуру вартістю 20 мільярдів доларів і чому учасники операції сьогодні почуваються покинутими українською державою.

Читайте новий текстовий випуск подкасту «Коли все має значення» за посиланням.

З моменту підриву російських газогонів «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у Балтійському морі минуло чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевський п...

11/09/2026

«Українці не люблять владу. Це наш плюс, але зараз він перетворюється на мінус», — говорить філософ і письменник Володимир Єрмоленко.

Сьогодні його більше за втому від війни непокоять дедалі глибші внутрішні розколи. Корупційні скандали посилюють відчуження від держави, а ненависть до системи стає настільки сильною, що суспільство починає в ній тонути.

Небезпечна межа, застерігає Єрмоленко, настане тоді, коли значна частина українців вважатиме власну владу більшим ворогом за Росію і звинувачуватиме її у війні.
https://www.journlab.online/everything-matters-podcast

«Коли ми будемо втрачати відчуття, що в нас є майбутнє, тоді ми будемо ще більше розпадатися».

У новому випуску подкасту «Коли все має значення» журналістка Наталя Гуменюк говорить із Володимиром Єрмоленком про стан українського суспільства, ризик колапсу влади, державу як спільну справу, логіку «масажного салону», розмову з європейцями та порятунок у дії.

Подкаст Наталі Гуменюк та Ангеліни Карякіної

07/09/2026

«Війна стирає людське, а ми намагаємося зберегти його навіть там, де його знищують ущент. Ми це вміємо — у цьому наша сила», — говорить військовослужбовиця та пошуковиця Катерина Ротаренко.

На сайті Life in War вийшов новий текстовий випуск подкасту «Коли все має значення».

Катерина почала шукати тіла й останки загиблих військових у 2022 році як волонтерка, а згодом мобілізувалася до ЗСУ. Пошукові місії на деокупованих територіях потребують роботи з картами й свідченнями, аеророзвідки, супроводу саперів і ретельної перевірки кожної ділянки. Навіть через кілька років тіла й останки можна знайти та повернути додому.

У розмові з Наталкою Гуменюк Катерина пояснює, чому пошук загиблих триватиме десятиліттями, як в Україні відбувається ідентифікація, чому родини мають право знати правду про обставини загибеліиб та як суспільству зберігати пам’ять про тих, чия доля досі невідома.

Також у випуску — про втрату Олексія Юкова, нові форми вшанування загиблих і зниклих безвісти та про те, що означає «жити за мертвих».

Військовослужбовиця Катерина Ротаренко займається пошуком тіл та останків загиблих військових. Цю роботу вона розпочала 2022 року як волонтерка, згодом мобілізува....

04/09/2026

Від підриву в Балтійському морі російських газогонів «Північний потік-1» та «Північний потік-2» минає чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевський три роки досліджував цю історію та реконструював перебіг диверсії у книжці «Змова навколо "Північного потоку"».

Наталка Гуменюк говорить із ним про роль газогонів у геополітичних планах Путіна, роботу німецьких слідчих, майбутній суд над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим і про те, хто міг стояти за підривом.

Подкаст Наталі Гуменюк та Ангеліни Карякіної

03/09/2026

Як українські підрозділи працюють з іноземними добровольцями? Що спонукає колумбійців приїжджати на війну в Україну — і з якими труднощами вони стикаються вже під час служби?

Про це говорили в Києві напередодні української прем’єри документального фільму «За лаштунками війни» колумбійської режисерки Каталіни Гомес Анхель. Стрічка розповідає про латиноамериканських добровольців підрозділу «Гуахіро» 13-ї бригади НГУ «Хартія» у 2023–2024 роках.

Каталіна — наша давня знайома, яку ми неодноразово запрошували в Україну. Вона живе в Тегерані з 2007 року та спеціалізується на висвітленні воєн і конфліктів на Близькому Сході. Після початку повномасштабного вторгнення регулярно працює в Україні, зокрема на передовій. В одному з випусків подкасту «Коли все має значення» Ангеліна Карякіна говорила з Каталіною про життя іранців під час війни та іранську індустрію дронів. (https://www.youtube.com/watch?v=_xZZJ23zx_k)

Цього разу Ангеліна модерувала розмову Каталіни з колумбійським добровольцем «Качоро» та заступником командира бригади «Хартія» з бойової підготовки на позивний «Мирний».

Говорили про мотивацію іноземних бійців, мовні й культурні бар’єри, адаптацію всередині підрозділу та підготовку до війни, досвід якої значно відрізняється від протистояння наркокартелям у Колумбії. Окремою темою стало вербування колумбійців Росією через обман і неправдиві обіцянки роботи.

Докладніше про розмову та досвід «Хартії» — у матеріалі LB (https://lb.ua/society/2026/09/02/762816_inozemni_dobrovoltsi_ukrayini.html)

01/09/2026

«Чому б вам не почати з того, коли для вас почалася війна?»

Документальна вистава «Розплата» (The Reckoning) повертається на британську сцену. Після прем’єрного показу в лондонському Arcola Theatre та схвальних відгуків критиків у 2027 році постановка вирушить у тур Великою Британією.

В основі вистави — реальні свідчення людей, які пережили російську окупацію та воєнні злочини в Україні. Їх зібрали українські журналіст_ки, а самі свідчення зберігаються у нашому архіві The Reckoning Project.

У центрі сюжету — зустріч журналістки з чоловіком, який залишився у зруйнованому селі неподалік Києва. Його історія стає розповіддю про виживання, довіру та пошук правди.

«Розплату» створила британська компанія Dash Arts у співпраці з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. Авторки вистави — Анастасія Косодій і Джозефін Бертон, режисерка — Джозефін Бертон.

Покази відбудуться:

• 28–30 січня — Belgrade Theatre, Ковентрі
• 2–6 лютого — Chichester Festival Theatre, Чичестер
• 17–27 лютого — Arcola Theatre, Лондон

Квитки вже у продажу. https://www.dasharts.org.uk/events/the-reckoning

31/08/2026

«Ми, шахтарі, перші підняли питання про те, що компартія не має керувати. Ми тоді рішуче були налаштовані проти Союзу, за незалежну Україну», — згадує Микола Волинко, співголова Донецького страйкому 1989 року.

Учора в Україні відзначали День шахтаря. З цієї нагоди повертаємося до нашого проєкту «Чуєш гуркіт касок?» — історії шахтарських протестів напередодні та в перші роки незалежності.

У липні 1989-го роботу припинили понад 222 тисячі гірників Донбасу та Львівсько-Волинського басейну. Вони вимагали гідних умов праці, підвищення зарплат і скорочення управлінського апарату. Згодом до соціальних вимог додалися політичні: виведення парткомів із підприємств, відставка керівництва СРСР та утвердження державного суверенітету України.

Протести тривали й після проголошення незалежності. Невиплати зарплат, багатотисячна хода шахтарів із Павлограда до Києва, розгін наметового містечка в Луганську — це історія людей, які відстоювали право на гідне життя та мирний протест.

Її розповідають самі учасники тих подій. А текст подкасту про шахтарські протести озвучив Сергій Жадан.

Слухайте:

Частина 1: https://soundcloud.com/suspilnepodcast/chush-gurkt-kasok-chastina-1-ozvuchiv-sergy-zhadan

Частина 2: https://soundcloud.com/suspilnepodcast/chush-gurkt-kasok-chastina-2-ozvuchiv-sergy-zhadan

Документальний фільм, архівні матеріали та свідчення учасників: https://90.in.ua/miners-protests

Історія шахтарських протестів в Україні

28/08/2026

«Коли ти знаходиш останки, ти доторкаєшся до світу людини. Поки зниклий безвісти на полі бою не знайдений, життя цієї людини і життя її рідних — на паузі. Це очікування виїдає і душу людини, яка не похована, і її рідних», — говорить військовослужбовиця Катерина Ротаренко.

Вона шукає тіла та останки загиблих військових. У 2022 році Катерина почала працювати пошуковицею як волонтерка, згодом мобілізувалася до Збройних Сил України. Відтоді вона займається пошуковими місіями.

Для Катерини знайти загиблу людину — означає дати їй можливість остаточно померти, а її рідним — вийти зі стану виснажливого очікування. Вона розуміє, що частину зниклих безвісти не вдасться повернути й ідентифікувати: сучасна зброя може буквально стерти людину. Водночас пошук тіл та останків триватиме ще багато десятиліть.

У новому випуску подкасту «Коли все має значення» журналістка Наталка Гуменюк говорить із Катериною Ротаренко про її місію, роботу пошуковців, Олексія Юкова, право родин знати правду й визначати форми пам’яті, а також про те, що означає жити за мертвих.

Подкаст Наталі Гуменюк та Ангеліни Карякіної

26/08/2026

«Демократична культура, яка утвердилася в Україні у 2014 році й стала рушієм протестів цього літа, залишається однією з найбільших військових переваг країни», — пише Nataliya Gumenyuk у великому матеріалі для Foreign Affairs.

У статті «Майбутнє української дронової демократії» Наталка аналізує події останніх місяців: звільнення міністра оборони Михайла Федорова, протести, зміни у військовому керівництві та призначення Євгенія Хмари й Михайла Драпатого.

Ці події вона розглядає в контексті трансформації, яку протягом останніх двох років спричинив перехід України до дронової війни. Вона змінила військо, оборонне виробництво та роль суспільства у формуванні стратегії війни.

«Перехід до децентралізованої, технологічної оборонної стратегії потребував нових форм співпраці між військовими та цивільними й дав значно більшій кількості людей можливість впливати на питання національної безпеки та військової стратегії».

Сьогодні близько 95% дронів збирають в Україні, а понад 900 українських компаній виробляють тисячі моделей і компонентів. Чимало важливих рішень виникають знизу — у військових підрозділах, інженерних командах, волонтерських і громадських ініціативах.

Ця система дозволила Україні швидше реагувати на зміни на фронті й досягати більшого з меншими ресурсами. Водночас вона дала військовим, інженер_кам, виробни_цям і громадянському суспільству нові знання та важелі впливу.

«Для керівництва країни це створило потужне нове коло голосів, із якими доведеться рахуватися і перед якими доведеться бути підзвітним».

Про кадрові зміни, нові умови війни та дедалі більшу роль суспільства у формуванні оборонної стратегії — читайте в матеріалі Наталки Гуменюк для Foreign Affairs.

Transforming the military has changed the war—and upended politics.

25/08/2026

Наш подкаст «Коли все має значення» отримав фінансування державної програми підтримки української культури «Тисячовесна»!

Проєкт став одним зі 135 переможців у напрямі «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж», оголошених Міністерством культури України.

У «Коли все має значення» ми говоримо з людьми з різних сфер — журналістики, дипломатії, науки, культури й мистецтва — про події та рішення, які формують Україну і світ. Про те, що відбувається з нами зараз і як сьогоднішні рішення визначатимуть майбутнє.

Завдяки цій підтримці ми зможемо працювати над новими випусками й запрошувати до розмови людей, до яких важливо прислухатися саме сьогодні.

Дякуємо команді подкасту, нашим гостям і всім, хто нас слухає.

https://www.journlab.online/everything-matters-podcast