Лабораторія журналістики суспільного інтересу

09/06/2026

«Мені дуже подобається, що відбувається, бо раніше частина роботи була в тому, що можна було просто грамотно складати букви в слова, і якщо журналіст більш-менш грамотно пише й написав якісь слова, то це вже мало сенс. Зараз є розуміння, що в статті має бути суть, перевірений факт, — і набір букв сам по собі взагалі не має значення. Ми бачимо це на прикладі однаково нецікавих згенерованих штучним інтелектом текстів», — каже співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Nataliya Gumenyuk в опитуванні «Детектора медіа» до Дня журналіста.

У матеріалі зібрали думки журналістів, військових, редакторів і медіаменеджерів про роль журналістики під час війни та її майбутнє. Попри різні оцінки, багато хто говорить про схожі виклики: виснаження редакцій, нестачу фінансування, суспільну поляризацію та зміни, які приносить розвиток штучного інтелекту. Водночас учасники опитування сходяться в тому, що потреба в якісній журналістиці нікуди не зникла.

Наталка Гуменюк говорить про журналістику як про роботу з пояснення реальності. Водночас вона прогнозує непросте майбутнє для українських медіа. На її думку, найближчими роками вони можуть ставати більш поляризованими через складні суспільні дискусії, які вже зараз загострюються.

Читайте повне опитування за посиланням.

Журналісти, військові, медіаменеджери та медіаексперти — про майбутнє української журналістики та потребу в журналістах саме зараз.

09/06/2026

Іран часто виглядає для нас як країна великих гасел, закритої політики й новин про ракети, ядерну програму та «Шахеди». Але за цими словами є люди, які живуть під ударами, прокидаються від гулу літаків, не мають сирен і укриттів, намагаються зрозуміти, чи безпечно залишатися вдома, і водночас щодня бачать, як змінюється їхня країна.

Колумбійська журналістка Каталіна Гомес живе в Тегерані з 2007 року. Вона була в Ірані під час протестів, виборів, воєнних загострень і нинішньої війни. У розмові з Ангеліною Карякіною вона розповідає, як іранці переживають удари США та Ізраїлю, чому режим не розвалився після загибелі верховного лідера, що змінилося після протестів Woman, Life, Freedom, як у країні сприймають Трампа, дрони, ядерну програму й економічну кризу.

Читайте текстову версію цього подкасту на Life in War.

У подкасті «Коли все має значення» журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Каталіною Гомес про життя звичайних іранців під час нинішньої війни, зміну їхніх наст...

08/06/2026

Рік тому, 6 червня 2025 року, під час ліквідації наслідків російської атаки в Солом’янському районі Києва загинули рятувальники Андрій Ременний, Павло Єзгор та Данило Скадін.

Цими днями їх згадували колеги, друзі та рідні. У київському гарнізоні ДСНС відкрили меморіальні дошки на честь загиблих вогнеборців. У Музеї війни відбувся вечір пам’яті, де родини передали особисті речі Андрія, Павла та Данила до музейної колекції.

Історія цього обстрілу є однією з центральних у документальному фільмі «На звук сирен», який Лабораторія журналістики суспільного інтересу створила разом із hromadske.

Це фільм про рятувальників і психологів ДСНС, які першими приїжджають на місця російських ударів. Про нічні зміни, роботу на завалах, розмови з людьми, які шукають своїх близьких. І про те, як переживати втрати колег, коли війна триває.

Першими на місця влучань приїжджають рятувальники та психологи ДСНС. Часто — ще до завершення ракетних і дронових атак. Тому їхні життя опиняються під загроз...

08/06/2026

Чи може суд дати людям те, що вони називають справедливістю?

Після трьох років повномасштабної війни це питання звучить дедалі гостріше. Очікування потерпілих, гучні заяви про покарання винних, сотні тисяч відкритих справ — і водночас складна реальність правосуддя.

10 червня на Docudays UA журналістка Nataliya Gumenyuk, експертка з перехідного правосуддя Kateryna Busol та дослідниця Оксана Расулова говоритимуть про те, як ми сьогодні говоримо про справедливість, хто формує ці уявлення і що насправді важливо для людей, які пережили злочини війни. Модеруватиме дискусію виконавчий директор Медійної ініціативи за права людини, Станіслав Мірошниченко.

📍 Кінотеатр «Жовтень», Rights Now! (Open Air)
🕙 10:00

06/06/2026

Сьогодні, у День журналіста, хочемо привітати всіх колег, які щодня документують події, ставлять запитання, шукають факти та розповідають історії, важливі для суспільства.

Особливо сьогодні ми радіємо за наших колег:

Співзасновницю Лабораторії журналістики суспільного інтересу Nataliya Gumenyuk нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня, а нашу журналістку та документаторку воєнних злочинів Ghanna Mamonova — орденом княгині Ольги III ступеня.

Ми знаємо, скільки праці, відповідальності та щоденних рішень стоїть за цими рядками в указі. Знаємо, скільки годин у польових поїздках, розмов із людьми, перевірки фактів, роботи з архівами та свідченнями.

Вітаємо Наталку і Ганну з цими відзнаками.

І вітаємо всіх журналістів, які продовжують працювати під час війни. Тих, хто документує, пояснює, перевіряє, розслідує і зберігає свідчення нашого часу. Ваша робота має значення.

06/06/2026

Три роки тому росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС.

Потужний потік води затопив міста й села на Херсонщині. Тисячі людей були змушені залишити свої домівки. Найбільше постраждали населені пункти на окупованому лівому березі Дніпра. Досі ми не знаємо всієї правди про те, що пережили люди там під час повені та що відбувалося в перші дні після катастрофи.

У фільмі «Велика вода» Ганни Мамонової та Анни Цигими ми розповідаємо іншу частину цієї історії.

Про херсонських екологів та інспекторів, які після підриву ГЕС продовжують збирати докази злочинів проти довкілля для слідства. Вони працюють під обстрілами, виїжджають на місця влучань, беруть зразки ґрунту та води й документують наслідки руйнування дамби, масштаб яких досі вивчають фахівці.

Коли ми знімали цей фільм, багато локацій у Херсоні ще існували. Сьогодні частина з них уже зруйнована російськими обстрілами та атаками дронів. Камера зафіксувала місця, які тепер виглядають зовсім інакше або яких більше немає.

Дивіться фільм за посиланням в описі профілю.

06/06/2026

Три роки тому росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС.

Потужний потік води затопив міста й села на Херсонщині. Тисячі людей були змушені залишити свої домівки. Найбільше постраждали населені пункти на окупованому лівому березі Дніпра. Досі ми не знаємо всієї правди про те, що пережили люди там під час повені та що відбувалося в перші дні після катастрофи.

У фільмі «Велика вода» Ганни Мамонової та Анни Цигими ми розповідаємо іншу частину цієї історії.

Про херсонських екологів та інспекторів, які після підриву ГЕС продовжують збирати докази злочинів проти довкілля для слідства. Вони працюють під обстрілами, виїжджають на місця влучань, беруть зразки ґрунту та води й документують наслідки руйнування дамби, масштаб яких досі вивчають фахівці.

Коли ми знімали цей фільм, багато локацій у Херсоні ще існували. Сьогодні частина з них уже зруйнована російськими обстрілами та атаками дронів. Камера зафіксувала місця, які тепер виглядають зовсім інакше або яких більше немає.

Документальний проєкт “Велика вода” створений до річниці підриву гр...

05/06/2026

Вітаємо нашу журналістку Ghanna Mamonova з відзнакою «Честь Професії» у спеціальній номінації «Меморіальний матеріал року» від Платформи пам’яті Меморіал.

Ганну відзначили за текст для Бабель «Меморіал героїв на Майдані Незалежності перетворився на хаос. Але того, хто почне наводити там лад, уб’ють». Це матеріал про місце памʼяті в центрі Києва, яке виросло з маленьких прапорців на клумбі, а згодом стало простором болю, любові, конфліктів, турботи й невирішених питань.

Ганна поговорила з людьми, які доглядають за меморіалом, родинами загиблих, експертами з меморіалізації та представниками міської влади. Її текст не дає простих відповідей. Але саме тому він важливий, він показує, як памʼять формується просто зараз, серед живих людей, їхніх втрат, рішень і мовчання інституцій.

Ми дуже пишаємося Ганною і радіємо цій відзнаці разом із нею.

Посилання на матеріал шукайте в першому коментарі.

04/06/2026

«Для мене це ніби прокинутися після 16-річного кошмару», — так угорський журналіст-розслідувач Саболч Паньї говорить про поразку режиму Віктора Орбана.

Паньї роками досліджував російський вплив в Угорщині, стеження за журналістами, зв’язки угорських високопосадовців із Кремлем і те, як країна, залишаючись членом ЄС і НАТО, фактично ставала васалом путінської Росії.

Після своїх розслідувань він сам опинився під тиском: його називали шпигуном, проти нього розгортали кампанії дискредитації, а через безпекові ризики він був змушений виїхати з країни. Тепер він повернувся до Угорщини.

У одному з епізодів нашого подкасту «Коли все має значення» Ангеліна Карякіна говорить із Саболчем Паньї про падіння режиму Орбана, російських агентів в угорських державних структурах, мобілізацію молоді та те, чому очищення держави від впливу Кремля може тривати роками.

Читайте розмову на Life in War.

Журналіст Саболч Паньї повернувся до Угорщини. Він був змушений покинути країну після погроз з боку уряду Орбана розпочати кримінальне провадження щодо нього, ніб...

03/06/2026

«Мистецтво ні чорта не змінює, але воно змінює твій стан, і після цього ти можеш щось змінити».

Це говорить Сергій Кулибишев, український режисер, сценарист і драматург, автор понад 400 сценаріїв. Його п’єсу «ПоліАндрія» ставить Давид Петросян у Театрі Франка, а торік на Sweet TV вийшов трагікомічний мінісеріал «Ховаючи колишню», де Кулибишев був шоуранером і режисером.

У новому епізоді подкасту Наталя Гуменюк говорить із ним про сценарії, гумор під час війни, страх людей сміятися над собою, масове кіно в Україні, КВК як частину його життя, росіян, Павла Скоропадського і «Братів Гадюкіних» як героїв майбутніх фільмів та п’єс.

Слухайте новий епізод на всіх платформах.

Подкаст Наталі Гуменюк та Ангеліни Карякіної