Лабораторія журналістики суспільного інтересу

10/08/2026

Рік тому, 10 серпня 2025 року, від тяжких поранень, отриманих на Запорізькому напрямку, помер Давид Чичкан. Йому було 39 років.

Давид називав себе «рисувальником». Він був художником-анархістом, активістом і військовим. У своїх роботах говорив про права людей праці, фемінізм, ромську спільноту, український антиавторитарний рух і різноманіття людей, які захищають Україну. Восени 2024 року Давид добровільно долучився до війська і служив мінометником. Він свідомо не користувався своїм соціальним капіталом, який міг би допомогти йому отримати безпечнішу посаду.

Минулого року Наталка Гуменюк та Ангеліна Карякіна поговорили з найближчими людьми Давида: його дружиною Ганною Цибою, другом і військовослужбовцем Лесиком, товаришем Денисом Пілашем та художницею й кураторкою Оксаною Брюховецькою.

Ганна згадувала, що поруч із Давидом день починався з розмов про ідеї, новини й майбутні проєкти. Вона назвала спілкування з ним розкішшю, якої їй дуже бракує.

Його друзі розповідали про Давида як про людину, яка завжди брала на себе рівні з іншими обов’язки, першою бралася до важкої роботи й жила відповідно до власних переконань: «Він казав те, що думав, і робив те, що казав».

У цих спогадах Давид залишається живою, складною і близькою людиною. Художником, який вкладав політичний зміст у кожну роботу. Другом, з яким можна було сперечатися і сміятися. Люблячим чоловіком і батьком. Людиною, для якої солідарність була щоденною практикою.

Усі ми в Лабораторії дуже сумуємо за Давидом. Його загибель стала величезною втратою для Ганни й Нестора, родини та друзів, побратимів, українського мистецтва, активістських спільнот і всіх нас.

Сьогодні ми повертаємося до цих розмов і запрошуємо вас згадати Давида разом із нами.

Ви можете послухати розмову з його близькими тут: https://youtu.be/00HBFp2C7VQ?is=gbP7Auz7MVPkhTZv

Або прочитати тут: https://lifeinwar.com/publications/ne-hotila-b-shchob-z-nogo-robili-ikonu-yak-zgaduyut-davida-chichkana

06/08/2026

«У боротьбі надія — це стратегія, а не емоція», каже Ігор Блажевич, європейський правозахисник боснійського походження. Він багато років працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

У подкасті «Коли все має значення» журналістка Ангеліна Карякіна говорить із ним про світ, у якому демократичні суспільства втрачають відчуття стабільності, а авторитарні режими дедалі активніше підтримують одне одного. Блажевич пояснює, чому люди досі прагнуть свободи, але їм складно виробити спільну стратегію, як популісти перетворюють тривогу на гнів і чому міжнародна спільнота охочіше документує воєнні злочини, ніж допомагає їх зупинити.

Читайте текстову версію випуску на сайті Life in War:

Ігор Блажевич — європейський правозахисник боснійського походження, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства. Понад 17 років він працював у м....

04/08/2026

Ми не завжди встигаємо розповісти про все, над чим працюємо, в окремих постах. Тому приблизно раз на два місяці збираємо це в ньюзлетері PIJL.

Там — наші нові матеріали, подкасти й події, а також теми, до яких ми повертаємося у своїй роботі: війна й її наслідки, журналістика, права людей, пам’ять, життя на окупованих територіях. Наприклад, в одному з останніх випусків ми писали про протести в Україні, міжнародну підтримку медійників і майбутнє окупованих територій.

Це спосіб не загубити важливі розмови й побачити, як різні наші роботи складаються в одну картину. Підписка безплатна, а нові листи приходитимуть на пошту. https://substack.com/

03/08/2026

Чи може зміна однієї людини на посаді розв’язати конфлікт у військовому управлінні? І як мають бути розподілені ролі міністра оборони та головнокомандувача?

Журналістка Наталка Гуменюк говорить із військовослужбовцем і головою ГО «Аеророзвідка» Ярославом Гончаром про системні проблеми управління армією, боєздатність і зміни, яких вимагає війна.

Читайте текстовий випуск подкасту «Коли все має значення» за посиланням

Володимир Зеленський відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який обіймав посаду з 2024 року, і призначив на неї Михайла Драпатого. Кадро...

31/07/2026

Новий матеріал The Reckoning Project для Jamestown Foundation розповідає, як Росія використовує «фільтрацію» в окупованих містах для розлучення українських дітей із батьками та їхнього вивезення до Росії.

Авторки посилаються на свідчення, які ми записали у 2022–2023 роках. Серед них — історії двох родин із Маріуполя.

Євгена Межевого російські військові відокремили від трьох дітей на фільтраційному пункті в Безіменному. Поки він 45 діб перебував у колонії в Оленівці, Матвія, Святославу та Олександру вивезли через Новоазовськ і Донецьк до російського санаторію «Поляни». Родині вдалося возз’єднатися в червні 2022 року.

Інший випадок — історія Сашка Радченка, якого під час фільтрації розлучили з пораненою мамою після виходу з «Азовсталі». Хлопця вивезли до лікарень окупованих Новоазовська та Донецька, а повернутися до рідних він зміг завдяки бабусі.

Ці свідчення фіксують конкретний механізм примусового переміщення дітей: затримання батьків, розлуку, інтернати й лікарні на окупованій території, вивезення до Росії. Для багатьох родин цей шлях досі не завершився поверненням.

Читайте новий матеріал The Reckoning Project. https://jamestown.org/russias-filtration-system-facilitates-deportation-of-ukrainian-children/

30/07/2026

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».

Подкаст Наталі Гуменюк та Ангеліни Карякіної

28/07/2026

«Наша професія — передусім намагатися зрозуміти. А це вимагає чесності визнавати, що певності не існує», — сказала колумбійська журналістка Каталіна Гомес Анхель, отримуючи Reconocimiento a la Excelencia від Fundación Gabo — найпрестижнішу журналістську відзнаку іспаномовного світу.

Щиро вітаємо нашу добру колегу!

Каталіна понад два десятиліття працює репортеркою й документалісткою, живе у Тегерані з 2007 року. Вона висвітлювала війни в Сирії, Іраку, Лівані, Афганістані та Палестині, кілька президентських виборів в Ірані та масові протести під час Зеленої революції 2009 року. Після повномасштабного вторгнення Росії регулярно приїздить до України, працює на передовій і час від часу живе в Києві.

У травневому випуску подкасту «Коли все має значення» Ангеліна Карякіна говорила з Каталіною про її повернення до Тегерана на третій день війни між Іраном, США та Ізраїлем. Про життя звичайних іранців у постійному страху перед ударами, про досвід дронових атак, який журналістці довелося пояснювати своїм співрозмовникам, а також про зміни в іранському суспільстві. https://www.youtube.com/watch?v=_xZZJ23zx_k

Роком раніше Наталка Гуменюк говорила з Каталіною про те, як вона повернулася до роботи після загибелі Вікторії Амеліної — подруги, з якою вони разом опинилися під російським ракетним ударом по піцерії RIA в Краматорську. Також — про колумбійців, які їдуть воювати в Україну, Іран і Габрієля Гарсіа Маркеса. https://www.youtube.com/watch?v=ksNkTVWn2AQ

Catalina Gómez Ángel habló del periodismo en Irán y Ucrania, del papel de las corresponsales y recordó a Rodrigo Pardo.

27/07/2026

«Книга мала бути портретом конкретних людей, але зрештою стала книжкою про пошук справедливості», — говорить Наталка Гуменюк про роботу Вікторії Амеліної.

У польському видавництві Krytyka Polityczna вийшла книжка Вікторії Амеліної «Patrząc na kobiety, patrząc na wojnę» («Дивлячись на жінок, які дивляться на війну»). Вікторія не встигла її завершити: вона загинула від поранень, яких зазнала внаслідок російського ракетного удару по Краматорську у червні 2023 року. Книжку польською вже можна придбати у видавництві Krytyka Polityczna — у твердій палітурці або як е-книжку: https://krytykapolityczna.pl/wydawnictwo/patrzac-na-kobiety-patrzac-na-wojne-wiktoria-amelina/

Ця книжка про жінок, які документують російські воєнні злочини в Україні. У новій розмові для Krytyka Polityczna Nataliya Gumenyuk згадує їхнє знайомство й спільну роботу, а також розповідає, чому свідчення про злочини важливо зберігати, навіть коли не кожна історія зрештою потрапить до суду.

Читайте розмову польською.

My dokumentujący zbrodnie wojenne nie rozmawiamy z umarłymi. Rozmawiamy z tymi, którzy przeżyli – mówi ukraińska dziennikarka i reporterka, wspominając współpracę z zabitą przez Rosjan w Kramatorsku Wiktorią Ameliną.

24/07/2026

«Люди дуже цінують, що їхні дії мають значення».

У включенні для CNN Наталка Гуменюк говорить про протести в Україні, кадрові зміни у військовому керівництві та суспільний запит на рішення, які допоможуть не втратити темп у війні.

Навіть за умов воєнного стану українці виходять на вулиці, щоб впливати на важливі для країни рішення — зокрема ті, що стосуються оборони.

23/07/2026

«Бетмена» ліквідовано?

Українські телеграм-канали поширили відео застреленого в автомобілі чоловіка. Стверджують, що це Роман Внуков, відомий за позивним «Бетмен».

Цей позивний нам знайомий. Про «Бетмена» згадували кілька потерпілих від російських воєнних злочинів, чиї свідчення записали наші дослідники в рамка The Reckoning Project — вони розповідали про депортацію і відправлення на примусові роботи, у яких брав участь «Бетмен».

Обличчя на кадрах заблюрене, проте на руці видно фрагмент татуювання, схожого на те, яке мав Внуков. Підтверджень цій інформації у російських чи окупаційних джерелах поки немає.
Якщо інформація про смерть Бетмена-Внукова підтвердиться, суду над ним уже не буде. Проте завдяки свідченням постраждалих він залишиться в історії причетним до воєнних злочинів.

в українських телеграм-каналах розповсюдили відео з застреленим в авто чоловіком. Обличчя на кадрах заблюрено, проте у підписі йшлося, що вбитий – Роман Внуков, ві....