Інститут психології політики та суспільства - IPPS

05/05/2026

Сьогодні за підтримки Департамент у справах ветеранів Одеської міської ради та Хаб Ветеран Одеса відбулося чергове заняття з нейролінгвістичного програмування, присвячене одній із найскладніших та найважливіших тем — роботі з посттравматичними станами та опануванню емоційного фону.
Ми занурилися у дослідження механізмів, що стоять за ПТСР, розглядаючи їх не як вирок, а як сукупність реакцій, з якими можна і варто працювати через усвідомлення. Особливу увагу приділили емоційному інтелекту: вчилися ідентифікувати приховані тригери, розбирали методики переключення станів та повернення самоконтролю у моменти пікових навантажень.
Це був щирий діалог, де кожен інструмент став містком до відновлення внутрішньої цілісності. Розуміння природи власних почуттів дає ту саму опору, яка необхідна для успішної адаптації та мирного життя.
Продовжуємо рухатися шляхом зцілення, де кожне заняття - це ще один крок до гармонії та відновлення.

Телеграм- канал: https://t.me/veteran_odesa

29/04/2026

Пост, який варто було б прочитати всім батькам малих дітей. Я інколи ще чую десь у просторі ностальгію про «найкращу в світі радянську освіту». І кожного разу думаю: ми справді хочемо повернути дітей у систему, яка вчила запам’ятовувати, а не розуміти? У той світ, де правильна відповідь і лінія партії була важливіша за власну думку?
Ми вже живемо в іншій реальності. Світ змінюється настільки швидко, що ми самі не встигаємо за всіма процесами. Штучний інтелект вже зараз заходить у кожну сферу і за найближчі 5–10 років змінить або зникне значна частина професій. І в цій реальності освіта в старому форматі «вивчи, повтори, здай» просто не працює. Так, знання важливі. Так, теореми і правила ніхто не відміняв. Але головне завдання освіти не напхати голову фактами, а сформувати мислення. Дати дитині здатність розуміти, аналізувати, ставити питання і робити власні висновки.
І ще важливіше дати навичку вчитися. Бо якщо дитина вміє вчитися і їй це цікаво то вона зможе освоїти будь-яку сферу, яка з’явиться завтра. Якщо цієї навички немає жоден диплом її не врятує. Спроби зубрити великі обсяги інформації сьогодні виглядають дивно. У кожної дитини в телефоні вже є калькулятор, пошук і той самий ChatGPT. Знання перестали бути дефіцитом. Дефіцитом стало вміння ними користуватись.

Саме тому я, як мама, дуже підтримую концепцію «4К» в освіті. Цю концепцію сформував консорціум дослідників Partnership for 21st Century Learning (США), а оформлена ідея систематизована в книзі «21st Century Skills»
(Берні Тріллінг і Чарльз Фейдел). Це те, що справді потрібно дітям сьогодні:
✔️креативність - здатність створювати нове, бачити нестандартні рішення
✔️критичне мислення - вміння не вірити всьому підряд, аналізувати інформацію
✔️комунікація- здатність говорити, домовлятись, будувати зв’язки
✔️кооперація (співпраця) - вміння працювати з іншими, а не тільки самостійно
Бо майбутнє це не про одиночних геніїв, які все знають. Це про людей, які вміють мислити, взаємодіяти і адаптуватися. І тут роль батьків стає ключовою. Не тільки школа формує дитину. Атмосфера вдома, реакції на помилки, підтримка цікавості це те, що або запускає розвиток, або блокує його. Не карайте за помилки - вчіть робити з них висновки. Не вимагайте ідеальних оцінок - цікавтеся, що дитина зрозуміла. Не змушуйте - зацікавлюйте. Не давайте готових відповідей - ставте питання. Бо у світі, де відповідь можна знайти за секунду, справжня цінність це людина, яка знає, яке питання поставити.І, можливо, головне: не намагайтесь виховати дитину «під стару систему». Вона вже не працює. Виховуйте дитину для майбутнього, якого ще немає але до якого вона має бути готова.

16/04/2026

Сьогодні працювали у Хаб Ветеран Одеса над темою, про яку говорять значно рідше, ніж про травму, хоча без неї неможливе повноцінне відновлення - над цілями та образом майбутнього.
Бо людина не може жити лише через призму пережитого болю. ПТСР, травматичний досвід, адаптація це важливо. Але якщо все життя зводиться тільки до «пропрацювати травму», людина непомітно починає будувати ідентичність навколо цього, а не навколо свого потенціалу.
Ми говорили про те, що одна з найпоширеніших причин внутрішнього стопору- неправильно сформульовані цілі.
Люди часто ставлять собі не мету, а абстракцію: «хочу бути щасливим», «хочу нормального життя», «хочу щоб все налагодилось». Або формулюють через заперечення: «не хочу більше тривожитись», «не хочу жити як раніше», «не хочу відчувати біль». Або ставлять цілі, які залежать не від них: «щоб мене зрозуміли», «щоб країна змінилась», «щоб всі навколо були адекватними». Проблема в тому, що психіка не рухається до абстракцій. Вона рухається до конкретного, зрозумілого, відчутного образу майбутнього. До того, що можна уявити, описати, відчути, впізнати.
Саме тому ми вчилися не просто «хотіти», а конструювати майбутнє: бачити результат, робити його конкретним, перевіряти екологічність, розуміти свою участь у його досягненні та усвідомлювати, що саме має змінитися, щоб це стало реальністю.
Бо реабілітація це не лише про зменшення болю.
Це про повернення здатності хотіти, планувати, будувати, бачити себе далі за точкою травми.
Ветерани й ветеранки це не люди, які «застрягли у війні». Це люди з колосальним потенціалом, досвідом, силою і лідерським ресурсом.
І наше завдання допомагати їм не лише пережити минуле, а й створювати майбутнє, в якому є сенс рухатись далі.

12/04/2026

Зі світлим святом Воскресіння!!!

31/03/2026

Працювали сьогодні з Volodymyr Kirov в Хаб Ветеран ОдесаІ якщо подивитися на фото таке враження, що ми там всім складом переживали екзистенційну кризу🤣🤣🤦🏻‍♀️ Хоча насправді ми сміялися. Багато. Жартували так, що інколи самі з себе дивувалися. Але хто знає моє чорне почуття гумору, той не здивується. Хто не знає то готуйтесь. Це частина терапії 😏😂

І от серед цього всього я зловила одну думку. Ми сьогодні розбирали техніку роботи з психосоматичним симптомом - ту, яку колись розробляли американські психологи для класичних речей: мігрені, «ком в горлі», шлунково-кишкові історії. А ми її використовуємо для фантомного болю після ампутацій. Бо інших інструментів в психології просто не існує. І вона працює. Коли я розповіла про це американцям вони були реально шоковані.

І я сьогодні думаю: ми, українські психологи, зараз чисті експериментатори. Не тому що так хотіли. А тому що реальність змусила. У нас просто немає права працювати «по книжці», якщо це не допомагає. У нас немає легких кейсів. Є люди. Є біль. І є задача, зробити так щоб стало легше. І в цьому, як не дивно, формується дуже сильна професійність. Можливо, навіть сильніша, ніж у багатьох наших колег у більш спокійних країнах. Але це не перевага, якою хочеться пишатися. Це ціна. Ціна досвіду, який ніхто б не обирав добровільно.
І водночас це досвід, який змушує нас шукати рішення там, де їх раніше не було. І, можливо, саме зараз українська психологія народжується як щось нове. Не з теорії. А з реального болю і реальної роботи.

28/03/2026

Сьогодні хочеться говорити про українських жінок, які не просто тримаються, а створюють нову реальність.
Наша Ольга Русева взяла участь у міжнародному форумі United Women Ukrainian Women’s Community - просторі, де сьогодні формується нова сила українського жіночого лідерства за кордоном. Українки, які виступають на європейських платформах і будують партнерства з Європарламентом.
Це більше, ніж просто участь у події. Це про присутність України там, де приймаються рішення, де народжуються партнерства, де звучить наш голос. Це про жінок, які змогли вистояти. Про тих, хто будує заново себе, спільноти, країну. Про підтримку, яка сьогодні не менш важлива, ніж будь-яка інша допомога. Про український голос у світі.

Пишаємося!
Дякуємо за силу, за голос і за присутність України там, де вона має бути 💙💛

28/03/2026

І от після важкої ночі в Одесі ми… поїхали в центр адопції собак на 411 батареї. Так, психологи. Так, ті самі, які «всім допомагають». Бо іноді нам самим теж треба, щоб хтось тебе просто мовчки облизав і трошки більше любові.
І якщо раптом з боку це виглядало підозріло коли в одному місці збираються військові волонтери і психологи… ще й серед десятків собак… з такими хитрими обличчями то, мабуть, так і є. Ми щось задумали😉🤫

Центр адопції — це не тільки про «взяти собаку назавжди». Це про контакт. Про тепло. Про життя, яке бігає до тебе назустріч, навіть якщо весь світ сьогодні був проти тебе. В центрі живуть собаки з прифронтової зони, які втратили свої домівки і власників. Якщо у вас немає можливості взяти собаку то приїдьте просто так. Погуляти. Взяти дітей. Взяти собаку на прогулянку в парк. Навіть до моря - чому ні? Я от, наприклад, інколи сама думаю: піти б прогулятися… але одній якось нецікаво. А тут тебе вже чекають.

Особливо хочу сказати нашим ветеранам: приходьте! Вам тут раді. Без зайвих слів, без пояснень. Просто раді. Бо у світі, де занадто багато агресії нам усім критично потрібні прості речі: тепло, дотик, присутність, трохи любові.

А те, що вас оближуть — це я вам гарантую!❤️
(контакти і геолокацію даю в коментарях)

26/03/2026

Взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Соціокультурні детермінанти міжпоколіннєвої синергії: політико-психологічний вимір».

Конференція об’єднала провідні академічні та дослідницькі інституції України та міжнародних партнерів, серед яких: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціація політичних психологів України, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Nottingham Trent University / School of Social Sciences (Great Britain), High School of Health Sciences (Switzerland), University of South Bohemia in České Budějovice (Czech Republic)

У межах конференції були представлені актуальні дослідження, що охоплюють питання міжпоколіннєвої взаємодії, довіри, політичної свідомості та трансформацій суспільства в умовах війни. Окрему цінність становив круглий стіл, який став платформою для глибокого професійного діалогу, обміну підходами та формування спільного бачення ключових викликів і перспектив розвитку українського суспільства.

23/03/2026

Минулого тижня працювали у Хаб Ветеран Одеса. Це завжди особлива робота. Тут немає формальних лекцій - тут чесна розмова, досвід, сила і взаємна підтримка.

Дуже рада, що до нашої роботи доєднався мій колега Volodymyr Kirov - клінічний психолог і травматерапевт, який має великий досвід роботи з кризовою психологією та програмами психосоціальної підтримки. Особливо цінно працювати поруч із фахівцями, які реально допомагають людям відновлюватися після важких досвідів війни.
Дякую всім учасникам за довіру, відкритість і глибину розмови. У такі моменти ще раз розумієш що сила це не лише про витримку, а й про здатність підтримувати одне одного.
Нам з Вами тепло і як удома🫶🏻🫶🏻🫶🏻

22/03/2026

Пишаємось співпрацею з командою кафедри публічного управління НУ «Одеська політехніка» під керівництвом доктора економічних наук, професора Oleksandr Balan

📢 Кафедра публічного управління та адміністрування НУ «Одеська політехніка» долучається до реалізації політики сталого розвитку університету.
🎯 Упродовж 2025 року кафедра активно працювала над освітніми, науковими та практичними ініціативами, спрямованими на підтримку сталого розвитку громад, розвиток соціально відповідального врядування та допомогу вразливим групам населення.
Особливу увагу в діяльності кафедри приділено підтримці ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, їхній соціальній адаптації, професійному розвитку та інтеграції у громади.
У межах цієї роботи викладачі кафедри:
🔹 проводили освітні та тренінгові заходи для ветеранів, підприємців, фермерів і представників громад;
🔹 інтегрували тематику підтримки ветеранів, соціальної згуртованості та сталого розвитку у навчальні дисципліни;
🔹 здійснювали наукові дослідження у сфері публічного управління, розвитку регіонів і відновлення громад;
🔹 брали участь у міжнародних наукових конференціях та академічній співпраці;
🔹 підготували кваліфікаційні роботи, результати яких впроваджено в органах місцевого самоврядування та установах Одеської області.
📚 Результати досліджень викладачів кафедри опубліковано у міжнародних наукових виданнях, зокрема індексованих у Scopus.
📄 Детальні результати діяльності представлено в аналітичних матеріалах університету:
🔗 https://drive.google.com/file/d/1SbSnmw-lk0XW7CpbyYOcCiH1d1rT-ccI/view
📊 https://drive.google.com/file/d/1SOCZdR67jL-_bd6Yfk3PFqTCBpPnRDzI/view
💙💛 Діяльність кафедри також сприяє реалізації Цілі сталого розвитку №1 «Подолання бідності», зокрема через підтримку ветеранів, розвиток громад та підготовку фахівців у сфері публічного управління.
#ПУА #ЦСР1 #СталийРозвиток #БоротьбаЗБідністю