20/03/2026
ЗАКОНИ ІСНУЮТЬ — АЛЕ ЇХ ТРЕБА РЕАЛІЗОВУВАТИ РАЗОМ
«Багато років тому я обрала своє покликання — захищати жінок і дітей. І з кожним роком війни ця потреба лише зростає», — говорить Юлія Сегеда, громадська діячка, правозахисниця, адвокатка, голова громадської організації «Ліга українських правозахисників». Організація займається захистом постраждалих від домашнього та сексуального насильства, допомагає постраждалим від воєнних злочинів отримати юридичну підтримку та репарації — тобто компенсації за завдану шкоду.
💔 ЩО ЗМІНИЛА ВІЙНА
Пандемія, а потім повномасштабне вторгнення різко збільшили кількість випадків насильства. За даними ООН, під час збройних конфліктів рівень домашнього насильства зростає в середньому на 20–30% — і Україна не стала винятком. За оцінками, 2,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб перебувають у групі високого ризику гендерно зумовленого насильства — тобто насильства, яке відбувається саме через те, що людина є жінкою чи дівчиною.
Щоб реально допомогти постраждалим, потрібна не разова підтримка, а комплексна — юридична, психологічна, соціальна. «Ефективно діяти можна лише об'єднавшись. У коаліціях і робочих групах ми справді здатні змінити життя людини на краще», — переконана пані Юлія.
⁉️ ЯК ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМАГАЮТЬ
Щороку від насильства в Україні страждає понад 150 тисяч жінок. Для їхнього захисту держава створила низку інструментів: за телефоном 1547 цілодобово і безкоштовно працює урядова гаряча лінія з питань домашнього насильства. У 2024 році Міністерство соціальної політики разом із Фондом ООН у галузі народонаселення впровадило 133 нові сервіси підтримки для постраждалих від насильства, зокрема нові притулки. Станом на 2025 рік в Україні функціонує понад 1000 спеціалізованих служб, які працюють над протидією насильству.
🇺🇦 ДНІПРОПЕТРОВЩИНА: на передовій допомоги і виклику
Дніпропетровська область — один із найбільш навантажених регіонів у цій темі. У 2024 році тут зафіксували понад 20 тисяч звернень до поліції щодо домашнього насильства — найбільший показник серед усіх регіонів країни. Частково це пояснюється тим, що область приймає велику кількість переселенців із зони бойових дій, а рівень обізнаності про насильство та шляхи захисту зростає — більше людей знають, куди звертатися.
У 2024 році запрацювали 133 нові сервіси підтримки по всій Україні. На Дніпропетровщині діють «Безпечний простір» і простір «Вільна», притулок «Рукавичка», У Кам'янському і Павлограді працють денні центри соціально-психологічної допомоги з можливістю короткострокового або цілодобового перебування разом із дітьми. Якщо вам або комусь із близьких потрібна допомога — телефонуйте на гарячу лінію 1547, безкоштовно та цілодобово..
🤝 ВІД ЗАХИСТУ ДО ДІЇ
Але допомога постраждалим — це лише перший крок. Жінка, яка отримала підтримку, відновилась і відчула себе в безпеці, не залишається осторонь: вона стає активною учасницею змін.
Під час війни жінки стали помітно активнішими в адвокатуванні — тобто у відстоюванні інтересів певних груп людей перед владою та суспільством. Вони беруть участь у прийнятті рішень, висувають ініціативи, формують порядок денний. «Я навіть по своїй роботі бачу, що жінки стали активнішими, самозараднішими, ініціативнішими. Вони хочуть впливати на прийняття рішень», — каже пані Юлія.
Але ця активність дається нелегко. Жінки-лідерки несуть подвійне навантаження — піклуються про родину, переживають за близьких на фронті, вирішують фінансові питання. І важливо пам'ятати: щоб жінка могла змінювати суспільство, суспільство спочатку має подбати про неї.
📝 ПОТРІБЕН КОНКРЕТНИЙ ПЛАН
Щоб участь жінок у суспільному житті була реальною, а не декларативною, потрібні чіткі плани дій — і на рівні області, і на рівні кожної громади. Ці плани мають враховувати потреби переміщених осіб, питання безпеки, психологічної реабілітації та інтеграції, тобто включення людей у повноцінне життя громади. Розроблятися вони мають за участю жінок — і на етапі планування, і під час виконання, і під час моніторингу, тобто постійного відстеження того, чи досягаються заплановані результати.
«Усі ці заходи мають бути не лише записані на папері, а й забюджетовані та профінансовані з місцевих бюджетів — а не лише за рахунок міжнародної донорської допомоги. Бо адаптована, інтегрована жінка, яка відновилась і активно живе в громаді, — це сильніша громада», — підкреслює пані Юлія. Економісти підраховували: залучення жінок до відбудови країни після конфлікту може збільшити ВВП на 20–35% — адже це щонайменше половина людського потенціалу, яку не можна ігнорувати.
📌 ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ
Резолюція ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» — міжнародний документ, ухвалений у 2000 році, — зобов'язує держави залучати жінок до миротворчих процесів, захищати їх під час конфліктів і враховувати їхні потреби при відбудові. Наразі розробляється обласний план дій на 2026–2030 роки саме в її рамках.
Коаліція «Дніпропетровщина 1325» — об'єднання 23 організацій, які разом працюють над тим, щоб цей план справді відповідав потребам жінок і дівчат регіону, а не залишався формальним документом.
