Рада жінок Донеччини

Рада жінок Донеччини Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Рада жінок Донеччини, Non-Governmental Organization (NGO), Площа Духновича, 14, Mukacheve.

Майже тисяча людей з інвалідністю у 2026 році вже пройшли професійне навчання у центрах професійно-технічної освіти Держ...
24/09/2026

Майже тисяча людей з інвалідністю у 2026 році вже пройшли професійне навчання у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Це один із кроків до роботи. Люди опановують професії, потрібні в різних регіонах: касира торговельного залу, адміністратора, швачки, молодшої медичної сестри, оператора котельні, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Є цифрові напрями — обробка інформації та програмного забезпечення, вебдизайн, створення об’єктів і сцен 3D-графіки. Частину таких курсів можна проходити дистанційно.

Вибір залежить і від потреб регіону, і від планів самої людини. На Івано-Франківщині серед популярних напрямів — касир торговельного залу, адміністратор, швачка та молодша медична сестра. На Львівщині навчаються на трактористів-машиністів і проходять курси із започаткування власної справи.

Змінюються й умови самого навчання. Центри профтехосвіти облаштовують приміщення та закуповують обладнання, необхідне слухачам з різними потребами. Дніпровський ЦПТО, зокрема, отримав комп’ютерні тифлокомплекси із синтезом мови, відеозбільшувачі з функцією читання, транслятори аудіосигналу та адаптовані меблі.

Є результати, які вже можна побачити після навчання.

Ветеран після важкого поранення опанував професію водія навантажувача та знайшов роботу. Жителька Конотопа з III групою інвалідності навчається на оператора котельні й планує після отримання сертифіката працювати у місцевому комунальному підприємстві.

Професійне навчання допомагає і тим, хто хоче працювати на себе. Один зі слухачів після курсу з написання бізнес-плану відкрив автомагазин. Інший опанував професію касира торговельного залу, щоб використовувати ці навички у власному бізнесі.

Але після навчання потрібне місце, де ці навички можна застосувати.

Тому дуже активність й зацікавленість роботодавців. Центри зайнятості можуть допомогти бізнесу знайти працівників, підібрати кандидатів під конкретну вакансію, організувати професійне навчання та вирішити питання адаптації робочого місця.

Для роботодавців є фінансова підтримка. Держава компенсує фактичні витрати на облаштування робочого місця для працівника з інвалідністю І або ІІ групи. У 2026 році це до 129 705 грн для І групи та до 86 470 грн для ІІ групи. Компенсація може стосуватися спеціалізованих меблів, комп’ютерної техніки, поручнів, підйомних платформ, засобів для людей із порушеннями зору чи слуху та інших допоміжних засобів.

Тому для бізнесу вже формується інфраструктура підтримки: служба зайнятості допомагає знайти й підготувати працівника, а держава має інструменти, які допомагають адаптувати робоче місце.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи.

На Волині відкрили соціальну кав’ярню, де восьмеро людей з інвалідністю отримали роботу. Вони працюють баристами, кондит...
24/09/2026

На Волині відкрили соціальну кав’ярню, де восьмеро людей з інвалідністю отримали роботу. Вони працюють баристами, кондитерами, офіціантами та прибиральниками.

Для частини працівників це перша можливість спробувати себе у звичайній робочій ролі — з конкретними обов’язками, колегами, відвідувачами та зарплатою.

24-річний Ігор Цяпкало працює баристою. Він розповідає, що йому подобається спілкуватися з клієнтами й допомагати їм. 37-річний Юрій Клюнов працює офіціантом після переїзду з Покровського психоневрологічного інтернату на Донеччині. А 52-річний Віктор Івченков, який понад 35 років живе в Центрі «Нові горизонти», опановує роботу пекаря.

Перед початком роботи працівники пройшли медогляд, інструктаж із безпеки та навчання спілкуванню з клієнтами. Під час роботи їм допомагає інструкторка.

Це важлива деталь: людину не просто ставлять за стійку й залишають саму розбиратися з новою роботою. Є навчання, підтримка і можливість поступово набувати самостійності.

Попит на кав’ярню вже є. За перші дні її відвідали понад 300 людей, а щодня тут випікають до 150 круасанів. Частину випічки працівники безкоштовно передають дітям, які перебувають на денному догляді в Центрі інтегрованих соціальних послуг.

Але на цьому історія не закінчується. У Центрі планують допомагати тим працівникам, які зможуть працювати самостійно, знаходити роботу в інших кав’ярнях і пекарнях Горохівської громади. Для цього вже хочуть співпрацювати з місцевими підприємцями.

Саме такий перехід — від навчання і роботи у підтриманому середовищі до самостійної зайнятості — може стати одним із варіантів професійного розвитку для людей, яким складно одразу вийти на звичайний ринок праці.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Правила працевлаштування людей з інвалідністю поступово переходять від законодавчих норм до конкретних процедур для робо...
23/09/2026

Правила працевлаштування людей з інвалідністю поступово переходять від законодавчих норм до конкретних процедур для роботодавців.

Черговий крок — наказ Міністерства фінансів №453 від 25 серпня 2026 року. Ним затверджено форму звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Документ зареєстрований у Мін’юсті 7 вересня.

Внесок передбачений Законом №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який запровадив нову модель виконання роботодавцями нормативу працевлаштування.

Тепер є і форма, за якою цей внесок потрібно звітувати. У ній зазначаються дані про роботодавця, кількість працівників, розрахунок нормативу, середньомісячну зарплату та суму внеску.

Так поступово формується практична система: роботодавець має норматив працевлаштування, а в разі його невиконання — фінансовий внесок. Паралельно держава створює механізми, які мають допомагати роботодавцям наймати людей з інвалідністю, адаптувати робочі місця та підтримувати працівників.

Детальніше - за посиланням в коментарях.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Що заважає роботодавцям брати на роботу людей з інвалідністю?Відповіді на це питання Державна служба зайнятості регулярн...
15/09/2026

Що заважає роботодавцям брати на роботу людей з інвалідністю?

Відповіді на це питання Державна служба зайнятості регулярно отримує безпосередньо від роботодавців. За пів року фахівці служби провели 73 тисячі заходів за їхньої участі — робочі зустрічі, консультації, круглі столи та інші формати взаємодії. І це допомогли проаналізувати найпоширеніші бар’єри, про які найчастіше говорять роботодавці:

• потреба адаптувати робочі місця та зробити доступними приміщення, евакуаційні шляхи й укриття;

• нестача працівників із необхідною кваліфікацією або практичним досвідом;

• стереотипи щодо продуктивності людей з інвалідністю, можливих лікарняних та складності організації роботи;

• недостатня кількість вакансій із віддаленим форматом або гнучким графіком;

• відсутність у документах чітких рекомендацій щодо необхідних умов праці та розумного пристосування;

• проблеми з транспортною доступністю;

• складнощі з оформленням на роботу через відсутність документів або неврегульовані трудові відносини з попереднім роботодавцем, зокрема у ВПО.

Тож, перелік бар’єрів досить широкий. І якщо одні можна усунути силами самих роботодавців, то інші відносяться до компетенції громад.

І все ж, цей аналіз дає змогу бачити реальні потреби роботодавців і на цій основі вдосконалювати сервіси ДСЗ, консультаційну підтримку та державні інструменти для розвитку інклюзивного ринку праці.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Друзі, шукаємо психолога/психологиню до нашої команди 💙Центр життєстійкості шукає фахівця/фахівчиню, які мають досвід ро...
02/09/2026

Друзі, шукаємо психолога/психологиню до нашої команди 💙

Центр життєстійкості шукає фахівця/фахівчиню, які мають досвід роботи з травмою та готові працювати з людьми, які сьогодні особливо потребують професійної психологічної підтримки.

Нам важливо знайти не просто спеціаліста з дипломом, а людину, яка вміє бути уважною до чужого досвіду, дотримується професійної етики та розуміє особливості роботи з травмою.

Що передбачає робота:
– індивідуальне психологічне консультування;
– проведення групових зустрічей та груп підтримки;
– робота з ветеранами й ветеранками, військовослужбовцями та членами їхніх родин;
– підтримка дорослих і дітей, які пережили травматичні події, втрати, вимушене переміщення та інші складні життєві обставини;
– участь у заходах та роботі команди Центру життєстійкості.

Кого ми шукаємо:

психолога/психологиню з відповідною освітою та практичним досвідом. Перевагою буде додаткове навчання у сфері травматерапії, кризового консультування, роботи з військовими та ветеранами, ПТСР, втратами й горюванням, а також досвід ведення груп підтримки.

Якщо ви впізнали в цьому описі себе – будемо раді познайомитися 🤍

А якщо серед ваших друзів чи колег є фахівець/фахівчиня, якому могла б бути цікава така робота, будь ласка, перешліть або поширте цей допис.

Іноді одне поширення допомагає знайти потрібну людину 💙

📍 Центр життєстійкості, Мукачево

📩 Резюме і мотиваційний лист направляйте на пошту [email protected].

Як зробити працевлаштування без бар’єрів частиною звичайного ринку праці: досвід Швейцарії?Українська делегація разом із...
31/08/2026

Як зробити працевлаштування без бар’єрів частиною звичайного ринку праці: досвід Швейцарії?

Українська делегація разом із Тетяна Ломакіна, Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, зараз перебуває із робочим візитом в Швейцарії й вивчає інструменти, що допомагають цій країні створювати рівні умови для різних людей.

Один з них — це iPunkt, знак якості для роботодавців, які системно працюють над безбар’єрним робочим середовищем, за яким стоїть значно більше, ніж просто логотип на дверях компанії.

Знак отримують компанії, які вже працевлаштовують людей з інвалідністю або хронічними захворюваннями та готові системно працювати з бар’єрами. Це стосується не лише фізичної доступності. Йдеться про інфраструктуру, організацію роботи, управління персоналом і стиль керівництва.

При цьому універсального рецепта немає. Компанія може визначати, які саме зміни потрібні її працівникам, а виконання критеріїв регулярно перевіряє організація, що опікується iPunkt.

Для когось важливим буде доступне робоче місце. Для когось — гнучкий графік, неповна зайнятість або можливість частину часу працювати онлайн. Комусь потрібні зміни в комунікації чи додаткове пояснення робочих процесів.

Один з учасників зустрічі — Ніколя, який після травмування та тривалого відновлення поступово повертався до професійного життя. Реабілітація, підтримка, навчання в університеті та кар’єрний коучинг допомогли йому почати працювати на 20% зайнятості як асистент, потім перейти на 40%, а сьогодні працювати на 80%.

У нього гнучкий графік і можливість поєднувати онлайн- та офлайн-роботу. Якщо в якийсь день самопочуття краще дозволяє працювати з дому, він може це зробити — за домовленістю з керівником. Це приклад того, як зміна організації роботи дозволяє зберегти професійний потенціал людини.

Є й інші історії. Наприклад, Мануель Мартін після пережитого професійного вигорання зміг відновитися та успішно працює на новій посаді в компанії зі знаком iPunkt. Його історію назвали просто: «Здаватися — не варіант».

Важливо, що iPunkt працює не лише з роботодавцями. Асоціація підтримки iPunkt надає консультації та підтримку компаніям, проводить заходи й семінари, працює з публічними комунікаціями та допомагає робити тему інклюзії помітнішою на загальному ринку праці.

У структурі Асоціації є виконавча рада, секретаріат, комітет з маркування та регіональні дорадчі ради. Сьогодні до мережі входить близько 70 організацій — від мікропідприємств до великих компаній, а також неприбуткові організації та представники публічного сектору з різних галузей.

Серед них — IKEA у Праттельні, Schweizer Salinen AG, кантон Базель-Штадт та Швейцарський федеральний інститут професійної освіти та навчання (EHB).

Є ще одна важлива складова цієї системи — погляд на людей з інвалідністю як на кадровий потенціал.

За даними, представленими iPunkt, загальна чисельність робочої сили в економіці Швейцарії становить близько 5 мільйонів людей. Офіційна статистика StatCH оцінює кількість людей з фізичними або ментальними порушеннями приблизно у 1,8 мільйона. Близько 480 тисяч людей отримують виплати IV.

Водночас понад 1,7 мільйона людей у Швейцарії мають фізичні або ментальні порушення, і лише близько 12% із них є видимими. Тому коли роботодавець оцінює людину лише через її порушення, він може просто не побачити її реальних професійних можливостей.

Саме тому iPunkt прагне змістити фокус: не запитувати, чого людина не може, а шукати умови, за яких вона може працювати, розвиватися і бути частиною команди.

Для самої людини знак iPunkt є орієнтиром під час пошуку роботи: він показує, що роботодавець уже взяв на себе зобов’язання працювати над інклюзією. Для бізнесу це можливість зробити свою позицію видимою для працівників, клієнтів і партнерів, посилити бренд роботодавця та залучати людей із різним досвідом і компетенціями.

Для України цей досвід особливо актуальний.

Наш ринок праці вже зараз потребує залучення кожної людини, яка хоче й може працювати. Після війни ця потреба лише зростатиме. Тому нам потрібні не окремі «соціальні» вакансії для людей з інвалідністю, а звичайний ринок праці, у якому компанії вміють помічати бар’єри, змінювати робочі процеси та створювати умови для різних працівників.

Досвід iPunkt показує, що для цього потрібна ціла екосистема: роботодавці, готові до змін, організації, які можуть їх підтримати, зрозумілі критерії оцінювання, професійний діалог і видимість компаній, які вже працюють за такими принципами.

Інклюзія не відбувається сама собою. Але коли вона стає частиною звичайної кадрової політики, людина з інвалідністю отримує більше можливостей залишатися професіоналом, розвиватися й будувати кар’єру на рівних.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Що людина може робити? Саме з цього може починатися пошук роботи після поранення.ДТЕК використовує інструмент, який допо...
29/08/2026

Що людина може робити? Саме з цього може починатися пошук роботи після поранення.

ДТЕК використовує інструмент, який допомагає підбирати вакансії для захисників і захисниць України з інвалідністю, які повертаються до цивільного життя після служби.

І ми б хотіли звернути увагу на те, що під час пошуку роботи акцент робиться на тому, що людина може: на її знання, професійний досвід, навички та функціональні можливості. А потім співвідносити це з реальними умовами конкретного робочого місця.

Тобто порушення не стають автоматичною відповіддю на питання «яка робота вам не підходить». Натомість з’являється можливість поставити інше питання: «Яку роботу ви можете виконувати і які умови для цього потрібні?»

Назва цього інструменту «МОЖУ» і вона передає головну ідею інструменту — змістити увагу з обмежень на можливості.

ДТЕК уже використовує цей підхід у власній роботі: після початку повномасштабного вторгнення до служби стали понад 5700 працівників компанії, 500 із них уже повернулися до роботи, а ще 200 ветеранів долучилися до ДТЕК з ринку праці. Сьогодні в компанії працюють понад 100 ветерани з інвалідністю.

Важливо й те, що компанія ділиться своїм досвідом із державними установами, центрами зайнятості, громадським сектором та іншими роботодавцями.

Бо такі рішення можуть змінювати саму логіку працевлаштування людей з інвалідністю: спочатку побачити людину, її досвід і можливості, а вже потім визначати необхідні умови роботи.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Коли йдеться про працевлаштування людей з порушеннями слуху, роботодавці інколи уявляють складні технічні рішення та зна...
28/08/2026

Коли йдеться про працевлаштування людей з порушеннями слуху, роботодавці інколи уявляють складні технічні рішення та значні витрати. Насправді ж у багатьох випадках достатньо кількох продуманих змін, які зроблять робоче середовище комфортнішим і допоможуть працівнику повноцінно виконувати свої обов'язки. Фахівці й фахівчині ГО "Ліга Сильних” поділились в матеріалі для Happy Monday своїм досвідом.

Насамперед варто подбати про доступну комунікацію. Слухові апарати та кохлеарні імпланти не є абсолютною заміною слуху, й людям, які ними користуються може бути трохи важче брати участь в обговоренні, коли коли говорять кілька осіб одночасно. В таких випадках на допомогу приходять технології.

Якщо зустрічі відбуваються онлайн, одним із найпростіших рішень є автоматичні субтитри. Сьогодні вони вже безкоштовно доступні в багатьох сервісах, зокрема Zoom і Google Meet, і значно полегшують участь у робочих обговореннях.

Якщо ж потрібна додаткова підтримка, можна використовувати спеціальні технічні засоби.

Серед них:
🔹 персональні системи підсилення звуку (не слухові апарати);
🔹 індукційні петлі для передавання звуку безпосередньо на слухові апарати або кохлеарні імпланти;
🔹 послуги перекладача української жестової мови.

Не менш важливою є й організація внутрішньої комунікації. Якщо інформацію можна дублювати письмово, використовувати субтитри під час презентацій або за потреби залучати перекладача жестової мови, це робить командну взаємодію зрозумілішою для всіх учасників.

Сьогодні роботодавці також можуть скористатися державною компенсацією витрат на облаштування робочого місця для працівника з інвалідністю. Це дає можливість впроваджувати необхідні рішення без надмірного фінансового навантаження на бізнес.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Нова професія після важкого поранення: як робота допомагає повернутися до активного життяДля ветерана Юрія Грушицького н...
28/08/2026

Нова професія після важкого поранення: як робота допомагає повернутися до активного життя

Для ветерана Юрія Грушицького новий професійний шлях почався після року відновлення. Його історію розповів телеканал TV-4. Посилання на матеріал залишимо в коментарях.

Під час служби він зазнав важкого поранення й втратив ногу. Після реабілітації Юрій вирішив рухатися далі й погодився спробувати себе у новій для нього сфері — енергетиці.

Сьогодні він працює менеджером зі збуту. Консультує клієнтів, які встановлюють сонячні панелі та системи накопичення енергії, допомагає підібрати обладнання й координує процес його встановлення.

Для Юрія ця робота стала можливістю знову відчути себе потрібним, повернути професійну активність і розвиватися в новому напрямі.

Водночас ця історія показує, що інклюзивне працевлаштування залежить не тільки від готовності людини працювати. Важливу роль відіграє роботодавець, який готовий побачити професійні можливості людини, навчати новому та за потреби адаптувати робоче місце.

Компанія, де працює Юрій, готова навчати людей без попереднього досвіду та допомагати їм опановувати нові професії. Тут облаштовують доступні робочі приміщення на першому поверсі, передбачають безбар’єрний доступ, відповідні меблі й техніку. Частину витрат на облаштування робочих місць можна компенсувати за державною програмою.

Підтримка може стосуватися і самого формату роботи: за потреби працівнику можуть підібрати адаптований графік, тривалість робочого дня чи обов’язки.

Такий підхід поступово змінює уявлення про працевлаштування людей з інвалідністю та ветеранів. Роботодавцю не обов’язково шукати «готового» працівника під кожну вакансію. Іноді важливіше бути готовим навчити людину, дати їй час адаптуватися та створити умови, у яких вона зможе працювати.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Законодавство, зокрема у сфері працевлаштування людей з інвалідністю має враховувати реальні умови, у яких сьогодні прац...
26/08/2026

Законодавство, зокрема у сфері працевлаштування людей з інвалідністю має враховувати реальні умови, у яких сьогодні працюють українські підприємства.

Саме тому важливі зміни, які враховують ситуацію на територіях активних бойових дій.

Уряд постановою №1047 розширив перелік штатних одиниць, які не враховуються під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю. Йдеться про посади, на яких працівники виконують трудові або службові обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій.

Постанова набрала чинності 22 серпня 2026 року, але застосовується з 1 січня 2026 року. Тимчасові правила діятимуть протягом воєнного стану та ще три місяці після його припинення або скасування.

Такі рішення важливі ще й тому, що реформа працевлаштування людей з інвалідністю має працювати в реальних умовах. Війна суттєво змінила ситуацію на ринку праці, а для підприємств, які продовжують працювати поблизу бойових дій, виникають додаткові ризики та обмеження.

Тому нормативи, закріплені законодавством, мають не просто залишатися незмінними, а адаптуватися до нових обставин і викликів.

Водночас головна мета залишається незмінною — створювати більше реальних можливостей для працевлаштування людей з інвалідністю та умови, за яких вони можуть працювати, розвиватися й бути економічно незалежними.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Address

Площа Духновича, 14
Mukacheve
89600

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Рада жінок Донеччини posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Рада жінок Донеччини:

Shortcuts

Share

Category