Рада жінок Донеччини

Рада жінок Донеччини Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Рада жінок Донеччини, Non-Governmental Organization (NGO), Площа Духновича, 14, Mukacheve.

Після травми, набуття інвалідності або зміни життєвих обставин може змінитися і професійний шлях людини. Робота, яку люд...
21/08/2026

Після травми, набуття інвалідності або зміни життєвих обставин може змінитися і професійний шлях людини. Робота, яку людина виконувала раніше, може стати недоступною або більше не відповідати її актуальним можливостям та потребам.

У такій ситуації професійне навчання може стати одним зі способів відкрити нові можливості для зайнятості. Тому для різних суспільних груп, зокрема — для людей з інвалідністю передбачена можливість отримати ваучер для проходження курсів.

Ваучер можна використати, щоб здобути нові знання й навички, змінити професійний напрям або повернутися до роботи в новій ролі.

Скористатися цією можливістю можуть люди з інвалідністю, які не мають роботи, яка б їм підходила.

При цьому потрібно відповідати загальним вимогам:

▪️ мати професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту;

▪️ не бути зареєстрованим у службі зайнятості як безробітний;

▪️ не проходити навчання за кошти Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття протягом останніх трьох років;

Ваучер також доступний іншим категоріям громадян. Зокрема, ветеранам і ветеранкам, внутрішньо переміщеним людям, звільненим із військової служби, людям віком 45+ за визначених умов.

Навчання має відбуватися за професією або спеціальністю, які входять до відповідного переліку. Посилання на перелік залишимо в коментарях.

Людина може самостійно обрати заклад освіти, який має право здійснювати відповідну освітню діяльність. Перелік таких закладів оприлюднений Міністерством освіти і науки України.

Ваучер покриває вартість навчання до 33 280 гривень. Якщо навчання коштує дорожче, різницю можна сплатити самостійно.

Важливий момент: ваучер не можна використати для компенсації навчання, яке людина вже розпочала. Його потрібно оформити до початку навчання.

Подати заявку можна онлайн або особисто.

Онлайн потрібно заповнити форму на сайті Державної служби зайнятості. Заявка автоматично надійде до відповідного центру зайнятості. Далі кар’єрний радник зв’яжеться з заявником електронною поштою або за вказаним номером телефону, щоб узгодити подальші кроки та оформлення ваучера.

Офлайн можна звернутися до найближчого центру зайнятості. Там можна отримати консультацію щодо умов участі, вибору професії чи спеціальності, закладу освіти та оформлення ваучера.

Зазвичай онлайн-заявку опрацьовують до трьох робочих днів.

Перед поданням заявки варто перевірити, чи входить обрана професія або спеціальність до чинного переліку та чи має обраний заклад освіти право проводити відповідне навчання.

Професійний маршрут людини не обов’язково має залишатися незмінним після травми, набуття інвалідності чи інших життєвих змін. Нові знання можуть допомогти знайти роботу, яка відповідає актуальним можливостям, досвіду та професійним планам людини.

Дізнатися більше та подати заявку можна на сайті Державної служби зайнятості. Посилання на нього залишимо в коментарях.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

За останні роки ставлення українського бізнесу до працевлаштування людей з інвалідністю помітно змінюється. Це питання п...
14/08/2026

За останні роки ставлення українського бізнесу до працевлаштування людей з інвалідністю помітно змінюється. Це питання поступово переходить із площини окремих соціальних ініціатив у сферу кадрової політики та системних рішень роботодавців.

Таку тенденцію демонструють, зокрема, результати досліджень GRC.UA. За даними компанії, частка опитаних роботодавців, які повідомляють про практики працевлаштування людей з інвалідністю, у 2025 році залишається суттєво вищою, ніж кілька років тому. Водночас порівнювати показники різних років варто з урахуванням методології цих опитувань.

Зміни відбуваються нерівномірно. У 2025 році близько 35% опитаних компаній повідомили, що взагалі не працюють із питаннями інклюзивності та безбар’єрності, тоді як у 2024 році таких було 27%.

Це показує важливу річ: окремі практики вже поширюються, але перехід до системної безбар’єрності ринку праці ще триває. Для частини роботодавців бар’єрами можуть залишатися брак експертизи, ресурсів та зрозумілих інструментів упровадження відповідних практик.

Водночас змінюється і державна політика у сфері зайнятості людей з інвалідністю. Поряд із вимогами до роботодавців розвиваються механізми їх підтримки, зокрема компенсації витрат на облаштування робочих місць, а дедалі більшого значення набувають розумне пристосування робочого місця та підтримка людини відповідно до її потреб.

Змінюється і сам ринок праці. В умовах дефіциту кадрів роботодавці дедалі більше зацікавлені не у формальних характеристиках кандидата, а в його компетентностях і можливості ефективно працювати за умови усунення бар’єрів та необхідного пристосування робочого середовища.

Тому сьогодні питання вже не має звучати як «чи готова компанія взяти на роботу людину з інвалідністю?».

Завдання значно ширше — сформувати ринок праці, у якому людина з інвалідністю має рівний доступ до роботи, професійного розвитку та кар’єри, а роботодавець має зрозумілі правила, інструменти та підтримку для створення необхідних умов.

Тоді працевлаштування людей з інвалідністю перестає бути окремою «соціальною практикою» і стає тим, чим воно й має бути, — звичайною частиною ринку праці.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

11/08/2026

Навчитися самому заварювати чай. Навчитися прибирати квартиру. Навчитися розподіляти власний бюджет. Ходити в магазин. Вибирати, а не віддавати право вибору іншим. І нарешті — знайти роботу.

​Для Дмитра це стало можливим завдяки команді громадської організації «Жага життя», яка організувала для нього та кількох інших людей з інвалідністю проживання в тренувальній квартирі.

​Така квартира для людей з ментальними порушеннями — не просто простір, а можливість навчитися бути самостійними у побуті та житті. Багато хто з них тривалий час перебував в інституціях — психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках — і не мав змоги набути навичок для незалежного життя. У тренувальних квартирах за підтримки асистентів і фахівців вони поступово вчаться жити самостійно.

​Дмитро став першим учасником проєкту, який знайшов роботу.

Але це тільки початок і доказ того, що це можливо. Сподіваємося, його приклад стане натхненням для інших.

#Безбарєрність

Розумні пристосування — це те, що допомагає людям з інвалідністю простіше, зручніше та якісніше правами. Вони, звісно, н...
31/07/2026

Розумні пристосування — це те, що допомагає людям з інвалідністю простіше, зручніше та якісніше правами. Вони, звісно, не можуть замінити людину, її розум, експертність й бажання працювати, але можуть дати можливість їх реалізувати.

І експерти й експертки з громадської спілки «Ліга Сильних» дали рекомендації з приводу підбору розумних пристосувань для людей з порушеннями зору.

Та перше, що вони радять зробити — це обговорити це питання безпосередньо з працівником. Відкритий діалог допомагає точно зрозуміти, які бар'єри існують і які саме інструменти чи організаційні зміни потрібні людині для комфортної та продуктивної роботи без зайвого навантаження.

Але перелік нижче допоможе зорієнтуватися й зрозуміти, який саме напрямок може бути найкориснішим, адже для працівників із порушеннями зору арсенал можливих рішень є вкрай широким.

Він охоплює як спеціальні технічні засоби, так і цифрову доступність:
● Програми екранного озвучення (зчитування тексту з екрана):
● Використання безплатної програми NVDA.
● Професійне рішення JAWS Screen Reader для повноцінної роботи з інтерфейсом.
● Оптичні прилади та обладнання:
● Збільшувальні екрани.
● Спеціальні лампи для слабозорих працівників або настільні лампи-лупи.
● Програми збільшення тексту (частина з них безплатні, а інші доступні у професійних версіях).

Просторове орієнтування:

● Контрастне маркування приміщень (спеціальні наліпки, тактильні стрічки та покажчики).
● Цифрова доступність (робота з контентом та системою):
● Зробити документи й презентації читабельними для програм озвучення.
● Додати альтернативний текст до зображень.
● Перевірити контрастність сайту, внутрішнього порталу та адаптувати PDF-файли.
● Адаптувати корпоративний сайт (покращити навігацію, контрастність, читабельність і сумісність із програмами озвучення).
● Оновити застарілі системи, які не підтримують доступність (старі внутрішні портали чи програми, не сумісні з допоміжними технологіями).

Складно? Так. Та бізнесу не обов'язково розбиратися в усьому самостійно. Компанії можуть звертатися до профільних організацій, які допомагають оцінити потреби працівників, підібрати правильні рішення та зрозуміти, як адаптувати середовище.

Окрім цього бізнес може отримати компенсацію до 90% витрат на облаштування робочого місця для працівника з інвалідністю.

Важливо, що таку компенсацію можуть отримувати й самозайняті особи та підприємці з інвалідністю, які облаштовують робоче місце для власної діяльності.
Інтеграція та створення комфортних умов для фахівців із порушеннями зору зміцнює репутацію роботодавця, розширює кадровий потенціал і допомагає ефективно подолати кадровий дефіцит.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Сьогодні служба зайнятості допомагає роботодавцям не лише знайти працівників, зокрема — працівників з інвалідністю, а й ...
31/07/2026

Сьогодні служба зайнятості допомагає роботодавцям не лише знайти працівників, зокрема — працівників з інвалідністю, а й організувати весь процес працевлаштування людини з інвалідністю — від підбору кандидата до його адаптації на новому робочому місці.

Зокрема роботодавці можуть розраховувати на:

✔️ Підбір і тестування кандидатів. Фахівці служби зайнятості допомагають знайти працівників, оцінити їхній досвід, навички та відповідність вимогам конкретної вакансії.

✔️ Аналіз умов праці та адаптацію робочого місця. Якщо майбутній працівник потребує спеціальних умов, експерти допоможуть оцінити робоче середовище, визначити необхідні зміни та знайти рішення для облаштування або адаптації робочого місця.

✔️ Професійне навчання під потреби роботодавця. Якщо компанії потрібен фахівець із конкретними навичками, служба зайнятості може організувати професійне навчання безробітних саме під потреби підприємства. Це дозволяє роботодавцю отримати підготовленого працівника, а людині — нову професію або можливість повернутися до роботи.

✔️ Фінансову підтримку. Роботодавці можуть скористатися державними програмами підтримки, зокрема дотаціями та компенсаціями. Фахівці служби зайнятості допомагають підібрати відповідний механізм і супроводжують роботодавця під час оформлення.

✔️ Підтримку під час адаптації нового працівника. Успішне працевлаштування — це не лише підписаний трудовий договір. Важливо, щоб людина почувалася впевнено в новому колективі, а роботодавець мав необхідні консультації та підтримку на етапі інтеграції.

Дедалі більше роботодавців відкривають для себе, що інклюзивне працевлаштування — це не додаткове навантаження, а можливість знайти мотивованих працівників і зміцнити свою команду. А коли поруч є фахова підтримка, цей процес стає значно простішим.

Якщо ваша компанія планує працевлаштувати людину з інвалідністю або лише розглядає таку можливість, варто звернутися до найближчого центру зайнятості. Там допоможуть знайти кандидатів, підібрати програми підтримки та супроводять на кожному етапі — від першої консультації до успішного працевлаштування.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Розумне пристосування та гідна зарплата: що передбачає Закон № 4219-IX для роботодавців?Працевлаштування людини з інвалі...
29/07/2026

Розумне пристосування та гідна зарплата: що передбачає Закон № 4219-IX для роботодавців?

Працевлаштування людини з інвалідністю — це не лише рішення про прийом на роботу. Закон № 4219-IX визначає конкретні умови, які роботодавець має забезпечити, щоб людина могла повноцінно виконувати свою роботу.

Йдеться насамперед про розумне пристосування. Воно враховує індивідуальні потреби працівника і може передбачати:

● облаштування доступного робочого простору — зручних під'їздів, робочої зони, освітлення чи спеціальних меблів;
● використання спеціалізованого програмного забезпечення, альтернативних засобів введення інформації та інших технічних рішень;
● організаційні зміни — гнучкий графік, додаткові перерви або адаптацію окремих робочих завдань.

Ще одна важлива вимога стосується оплати праці.

Для підприємств, які претендують на статус підприємства трудової інтеграції, закон встановлює не лише кадрові критерії. Заробітна плата працівників з інвалідністю має перевищувати законодавчо встановлений мінімальний рівень, а її розмір — відповідати кваліфікації людини, складності роботи та її внеску.

Такий підхід змінює і розмову про працевлаштування. Закон говорить не лише про кількість створених робочих місць, а й про їхню якість. Саме від цього залежить, чи зможе людина працювати, професійно зростати й залишатися в команді надовго.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Співбесіда — це знайомство з майбутнім фахівцем, а не розмова про його діагноз.Коли роботодавець відкриває вакансію для ...
28/07/2026

Співбесіда — це знайомство з майбутнім фахівцем, а не розмова про його діагноз.

Коли роботодавець відкриває вакансію для людини з інвалідністю, найважливіше правило залишається незмінним: оцінювати професійні знання, досвід, мотивацію та готовність виконувати роботу. Саме це допомагає знайти мотивованого працівника й побудувати чесні трудові відносини.

Під час співбесіди не варто розпитувати про історію хвороби чи причини інвалідності. Натомість краще обговорити майбутні робочі завдання, очікування від посади та умови, які допоможуть людині працювати ефективно.

Важливим орієнтиром для роботодавця є індивідуальна програма реабілітації. Якщо рекомендації в ній сформульовані загально — наприклад, зазначено лише «полегшений режим праці», — варто разом із кандидатом обговорити, що саме це означає на практиці. Відкрита розмова допомагає знайти рішення, які будуть комфортними для обох сторін.

Водночас законодавство вимагає враховувати медичні рекомендації. Роботодавець не може прийняти людину на роботу, яка їй прямо протипоказана, тому висновок МСЕК (або іншого уповноваженого органу відповідно до чинної системи оцінювання) залишається важливим документом під час працевлаштування.

Не менш важливими є й умови праці. У багатьох випадках достатньо невеликих змін, щоб людина могла повністю реалізувати свій професійний потенціал. Це може бути гнучкий графік, можливість працювати у власному темпі, додаткові перерви, спеціальне програмне забезпечення, ергономічні меблі чи інші допоміжні засоби.

Практика показує: більшість таких рішень не потребують складних змін, але суттєво впливають на комфорт і продуктивність працівника.

Саме тому якісна співбесіда починається не з пошуку обмежень, а з розуміння можливостей. Коли роботодавець бачить у кандидатові насамперед професіонала, а умови праці адаптує до реальних потреб людини, виграють усі — і працівник, і команда, і бізнес.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

71% українських підприємств сьогодні називають дефіцит кадрів головною перешкодою для роботи. Саме такий результат показ...
27/07/2026

71% українських підприємств сьогодні називають дефіцит кадрів головною перешкодою для роботи. Саме такий результат показало червневе дослідження Інституту економічних досліджень серед 471 промислового підприємства.

У низці областей — Кіровоградській, Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській та Запорізькій — про нестачу працівників повідомили понад 80% роботодавців.

Водночас бізнес дедалі рідше говорить про нестачу саме кваліфікованих фахівців: за місяць цей показник знизився з 60,6% до 46,3%. Це означає, що проблема дедалі частіше полягає не лише у пошуку потрібних компетенцій, а й у загальній нестачі людей на ринку праці.

У таких умовах бізнесу варто уважніше подивитися на кадровий потенціал, який досі залишається недостатньо залученим. Йдеться про людей з інвалідністю, які мають знання, досвід і бажання працювати, але часто стикаються з бар'єрами ще до першого робочого дня.

Саме тому сьогодні держава пропонує бізнесу не лише нові підходи до працевлаштування, а й практичні інструменти. Роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на облаштування робочого місця, а також скористатися іншими механізмами державної підтримки, які допомагають зробити адаптацію доступнішою фінансово.

Ще один ресурс — Державна служба зайнятості. Вона допомагає роботодавцям знаходити кандидатів, організовує професійне навчання, консультує щодо програм підтримки та супроводжує процес працевлаштування.

Кадровий дефіцит навряд чи зникне найближчим часом. Але бізнес уже сьогодні має можливість розширити коло пошуку працівників, а держава — необхідні інструменти, щоб підтримати цей процес. Іноді достатньо прибрати бар'єр, щоб знайти саме того фахівця, якого компанія шукала давно.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Бізнес чи соціальна місія? У чому різниця між підприємствами трудової інтеграції та підприємствами захищеного працевлашт...
21/07/2026

Бізнес чи соціальна місія? У чому різниця між підприємствами трудової інтеграції та підприємствами захищеного працевлаштування

Люди з інвалідністю мають різні потреби. Комусь достатньо доступного робочого місця та розумного пристосування, а комусь потрібен постійний супровід, допомога асистента чи інші додаткові сервіси. Саме тому Закон № 4219-IX «Про працевлаштування людей з інвалідністю» передбачає дві різні моделі підприємств: трудової інтеграції та захищеного працевлаштування.

🔹 Підприємство трудової інтеграції — це бізнес, який створює робочі місця для людей з інвалідністю у звичайному робочому середовищі, на відкритому ринку праці.

Такі підприємства працюють як звичайний бізнес: виробляють товари або надають послуги, отримують прибуток і можуть розподіляти його між власниками. Щоб отримати статус підприємства трудової інтеграції, щонайменше 50% працівників мають бути людьми з інвалідністю або не менше 30% — людьми з інвалідністю I чи II групи.

При цьому роботодавець зобов'язаний забезпечити доступність робочих місць і необхідне розумне пристосування. Натомість він може отримувати державну підтримку — податкові пільги, дотації та інші фінансові інструменти.

🔹 Підприємство захищеного працевлаштування працює за іншим принципом. Його головне завдання — створити умови для людей, яким потрібно більше підтримки, щоб працювати.

Це неприбуткова модель. Усі отримані кошти спрямовуються на розвиток підприємства, створення нових робочих місць і підтримку працівників.

Не менше 50% працівників тут мають становити люди з інвалідністю I та II груп, або щонайменше 30% — люди з інвалідністю I та II груп із порушеннями зору чи психічними розладами.

Таке підприємство має не лише адаптувати робоче місце. За потреби воно забезпечує соціальний супровід, персонального асистента, переклад жестовою мовою та інші форми підтримки, які допомагають людині працювати.

Водночас закон забороняє таким підприємствам займатися діяльністю, пов'язаною з підакцизними товарами.

Обидві моделі створені для однієї мети — щоб люди з інвалідністю мали більше можливостей для працевлаштування.

Різниця — у рівні підтримки. Підприємства трудової інтеграції допомагають людям працювати на відкритому ринку праці, а підприємства захищеного працевлаштування створюють спеціальні умови для тих, кому без додаткової підтримки працевлаштуватися складніше.

Чим більше різних інструментів має система працевлаштування, тим більше людей можуть знайти роботу, яка відповідатиме їхнім можливостям, потребам і життєвій ситуації.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Майже 6 тисяч людей з інвалідністю працевлаштовано. Державна служба зайнятості підбила підсумки першої половини рокуЗа д...
21/07/2026

Майже 6 тисяч людей з інвалідністю працевлаштовано. Державна служба зайнятості підбила підсумки першої половини року

За даними Державної служби зайнятості, за перші шість місяців цього року до центрів зайнятості звернулися 24,5 тисячі людей з інвалідністю. Понад 22 тисячі з них отримали статус зареєстрованих безробітних, а 5,7 тисячі — знайшли роботу.

Крім цього:
🔹 майже 1,9 тисячі людей пройшли професійне навчання, після якого рівень працевлаштування сягає близько 83%;
🔹 майже 260 людей отримали ваучери на навчання;
🔹 роботодавцям 292 рази компенсували витрати на облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю;
🔹 15 ветеранів та ветеранок з інвалідністю отримали гранти за програмою «Власна справа» для започаткування або розвитку власного бізнесу.

Ці результати свідчать, що люди із інвалідністю користуються державними інструментами підтримки и пошуку нових професійних можливостей.

Водночас ці цифри залишаються досить скромними, якщо порівняти їх із реальними потребами.
Тому система підтримки зайнятості має й надалі розвиватися: впроваджувати нові рішення, розширювати програми навчання, удосконалювати механізми підтримки роботодавців і створювати умови, за яких працевлаштування буде простим, доступним і зрозумілим для всіх учасників процесу. Важливу роль в цьому відіграє закон про працевлаштування людей з інвалідністю, який якраз створює підґрунтя для таких можливостей. І зараз йде велика робота по узгодженню й запуску механізмів, що необхідні для оновлення цього напрямку.

Адже справжній результат вимірюється не кількістю програм, а кількістю людей, які завдяки їм знаходять роботу, можуть реалізувати свої професійні навички та будувати незалежне життя.

#Безбарєрність
#ПрацевлаштуванняБезБарєрів

Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи

Address

Площа Духновича, 14
Mukacheve
89600

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Рада жінок Донеччини posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Рада жінок Донеччини:

Shortcuts

Share

Category