11/08/2026
Поважна Мазур Юлія. Ми поважаємо Вашу діяльність щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.
32 стаття, та й взагалі сам Закон про "національну поліцію" цілком не створює зобов'язання для громадян перед Національна поліція України, хоча для цього є інші закони, які породжують ці обов'язки, а точніше відповідальність за злісну непокору ЗАКОННІЙ ВИМОЗІ... а не просто безпідставній вимозі, які мають кримінальну складову (ст.ст. 189, 365 ККУ).
Закон про "національну поліцію" є регламентом дій правоохоронних органів поліції, а не "регулятором" обов'язків громадян перед ними. Тому апріорі вище зазначений закон не може породжувати обов'язки для окремих громадян, а лише для працівників поліції, дії яких регламентовано цим законом та іншим нормативно-правовими актами (в першу чергу Конституцією України та міжнародними договорами).
Якщо беремо до уваги саме частину другу статті 32 цього закону, то в нім ми бачимо виключно право поліцейського вимагати ці документи, а не ПІДСТАВУ для реалізації цього права. А інакше це порушення статті 24 Конституції України, частини п'ятої статті 7 Закону про "національну поліцію", та статті 161 Кримінального кодексу України – порушення рівноправності громадян. Візьміть до уваги текс частини другої статті 32 Закону "про Національну поліцію": "2. У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має ПРАВО вимагати в особи ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ ВІКОМ ВІД 18 до 60 РОКІВ пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах." – звірте цю частину цієї статті з вище вказаними статтями Конституції України, Закону про" національну поліцію", та Кримінального кодексу України (ст. 24 КУ; ч 5 ст. 7 ЗпНП; ст 161 ККУ.)
