https://www.facebook.com/108184754077309/

ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм", Mukacheve (2026)

18/09/2026

#ХтоНаГривнях

На купюрі 20 гривень зображений Іван Франко - письменник, поет, драматург, перекладач, науковець і громадський діяч. Він народився 1856 року в Нагуєвичах на Львівщині, навчався у Львівському університеті, написав кілька тисяч творів і став одним із найактивніших діячів українського національного руху. Значна частина його життя і праці була пов’язана зі Львовом.

На звороті купюри - Львівський оперний театр, зведений у 1897-1900 роках за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Урочисте відкриття відбулося 4 жовтня 1900 року, коли Франко жив і працював у Львові. Спочатку він називався Великим міським театром, а сьогодні носить ім’я української оперної співачки Соломії Крушельницької.

#ХтоНаГривнях Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

18/09/2026

✡️ Напередодні Йом-Кіпуру в єврейських громадах України проводять традиційний обряд Капарот. Цьогоріч до нього долучилися дорослі й діти в Чернівцях, Черкасах, Чернігові, Запоріжжі, Житомирі та інших містах.

#МукачевоЄврейське
Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

Обряд Капарот був відомий і єврейській громаді Мукачева у XIX - першій половині XX століття. У період найбільшого розвитку громади євреї становили понад 45% населення міста, а релігійні традиції, зокрема підготовка до Йом-Кіпуру, були помітною частиною повсякденного життя Мукачева.

🔸 Назва "Капарот" походить від єврейського слова "капара" - спокута, очищення або відкуплення. Це символічний обряд, який має нагадати людині про відповідальність за власні вчинки та необхідність покаяння перед Йом-Кіпуром - Днем спокути й найурочистішим днем єврейського календаря.

За традицією чоловік бере півня, а жінка - курку. Птаха тричі обережно проводять над головою, промовляючи молитву та слова про заміну, спокуту й надію на добре і мирне життя. Після цього птаха передають для кошерного забою, а м’ясо віддають бідним родинам або спрямовують його вартість на благодійність.

Важливо розуміти: у юдаїзмі птах не "забирає" гріхи людини й сам обряд не звільняє від відповідальності. Прощення пов’язане зі щирим каяттям, молитвою, виправленням заподіяної шкоди та примиренням із людьми, яких людина образила. Капарот лише нагадує про крихкість життя та спонукає замислитися над власними вчинками.

🔸 У багатьох громадах замість птаха використовують гроші. Їх так само тричі проводять над головою, промовляють відповідні слова, а потім передають на Цдаку. Такий варіант обряду обирають ті, хто не використовує тварин, або громади, де Капарот із птахом не практикують. "Цдака" часто перекладається як "благодійність", але її значення ширше. Це релігійний і моральний обов’язок допомагати нужденним, відновлювати справедливість і ділитися з тими, хто потребує підтримки.

Традиційне побажання напередодні Йом-Кіпуру
- "Гмар хатіма това!" - буквально означає: "Нехай остаточний запис буде добрим". Ідеться про побажання, щоб людину було вписано й скріплено доброю печаттю в Книзі життя на наступний рік.

фото Federation of Jewish Communities of Ukraine

Мета цих дописів - краще пізнати історію, культуру й традиції сусідніх із Закарпаттям держав, зрозуміти значення їхніх національних свят і пам’ятних дат та сприяти взаємній повазі між нашими народами.

17/09/2026

🇵🇱 17 вересня - День пам’яті радянського нападу на Польщу та Всесвітній день сибіряка

17 вересня 1939 року, коли Польща вже понад два тижні воювала проти нацистської Німеччини, Червона армія вторглася на її територію зі сходу. Радянська влада заявила, що польська держава нібито перестала існувати, але справжньою основою нападу були таємні домовленості між Гітлером і Сталіним, зафіксовані у пакті Молотова - Ріббентропа. Німеччина та СРСР фактично розділили Польщу між собою.

Радянська окупація супроводжувалася арештами, розстрілами, конфіскацією майна і масовими депортаціями. Серед найвідоміших злочинів - Катинський розстріл польських офіцерів, поліцейських та представників інтелігенції. Сотні тисяч громадян довоєнної Польщі примусово вивезли до Сибіру, Казахстану та інших віддалених районів СРСР.

Саме тому 17 вересня у Польщі відзначають також Всесвітній день сибіряка - Światowy Dzień Sybiraka. "Сибіряками" поляки називають людей, які пережили заслання, депортацію, примусову працю та радянські табори, а також членів їхніх родин. Це поняття стосується не лише висланих безпосередньо до Сибіру, а й усіх жертв депортацій углиб Російської імперії та Радянського Союзу.

Цього дня у Польщі проходять пам’ятні церемонії, богослужіння, покладання квітів і зустрічі з нащадками депортованих. Вшановують військових, цивільних, учителів, лікарів, державних службовців та цілі родини, життя яких зламали радянська окупація і заслання.

Для поляків 17 вересня нагадує, що у вересні 1939 року їхня країна стала жертвою двох тоталітарних режимів - нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Це день пам’яті про напад зі сходу, окупацію, репресії та людей, які роками чекали на можливість повернутися додому.

#ДержавніСвятаПольщі
Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

Мета цих дописів - краще пізнати історію, культуру й традиції сусідніх із Закарпаттям держав, зрозуміти значення їхніх національних свят і пам’ятних дат та сприяти взаємній повазі між нашими народами.

17/09/2026

#ІсторіяКовнерів

Маю матеріалу на декілька дописів про Ковнерів, їх палац, який часто згадувався в Мукачеві (нині руїна). Хто вони, звідки, про палац і що було далі.

Насамперед потрібно уточнити ім'я. В Мукачеві давно закріпилася назва "Ковнер" і "палац Ковнера". В угорських документах родина називається Kohner, а власник мукачівського палацу - Kohner Adolf. Тому історично точніше українською називати його Адольф Когнер, а не Ковнер.

❓ Звідки походили Когнери

Когнери не були давнім угорським аристократичним родом. Їхня історія - типовий, але надзвичайно успішний приклад піднесення єврейської підприємницької родини в Австро-Угорщині XIX століття.

Дослідники родини простежують її до торговця Натана Мозеса Когнера (Kohner/Kuhner Náthán Mózes). За родинною традицією, Когнери прийшли через Чехію до Пешта. Точне місце їхнього попереднього проживання встановити складно: в джерелах фігурує Neumarkt у Богемії, але населених пунктів із такою німецькою назвою було декілька. Тому категорично називати конкретне сучасне чеське містечко важко.

У Пешті родина оселилася наприкінці 1830-х років. Спочатку прізвище трапляється у формі Kuhner, пізніше закріпилося Kohner. Рідною мовою перших поколінь була німецька, але після поселення в Угорщині вони опанували угорську.
Основою першого капіталу стала торгівля сільськогосподарською продукцією - зерном, вовною, пір'ям, тютюном - та кредитування. Родинна компанія Heinrich Kohner & Brüder поступово перетворилася на великий торгово-фінансовий бізнес.

Наступне покоління вже входило до економічної верхівки Пешта. Особливо важливими були брати Зигмунд, Карой та Агостон Когнери. 1872 року Зигмунд і Карой створили фірму "Kohner Adolf Fiai" - "Адольф Когнер і сини". Попри назву, йдеться не про нашого Адольфа 1866 року народження - назва походила від старшого представника родини. Згодом молодий Адольф став одним із керівників цієї компанії.

Але це вже тема наступного допису :)

#ІсторіяКовнерів Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

#Ковнер #Ковнера #ПалацКовнера
#Когнер #АдольфКогнер

16/09/2026

Марія-Магдалина Куриляк - майстер спорту України, чемпіонка Європи зі стрільби з лука в командному заліку та одна з найуспішніших закарпатських лучниць свого покоління.

#рікСпортивногоТуризмуЗакарпаття

🔹 Життєпис і біографія

Марія-Магдалина Юріївна Куриляк народилася у 1990 році. У лютому 2011 року закарпатська преса називала спортсменку 20-річною. Її життя та спортивна кар'єра пов'язані з Ужгородом і селом Сторожниця біля обласного центру.

Любов до стрільби з лука була фактично сімейною. Її мати Марія Куриляк - майстер спорту СРСР зі стрільби з лука, згодом тренер збірної Закарпатської області. Марія-Магдалина згадувала, що ще дитиною розглядала мамині фотографії з луком, але почати тренування змогла значно пізніше, коли секція запрацювала у спорткомплексі "Буревісник". Згодом саме мати стала її тренером.

Цікаво, що паралельно зі спортом Марія серйозно займалася музикою. Вона закінчила Ужгородське музичне училище ім. Д. Задора за класом фортепіано, а потім навчалася на факультеті міжнародних відносин Закарпатського державного університету.

🔹 Спортивна кар'єра

Перший помітний результат прийшов на змаганнях у Львові, де Марія виконала норматив першого спортивного розряду.

У 2009 році на міжнародних змаганнях "Золота осінь" у Львові вона виконала норматив кандидата у майстри спорту. Того ж року на Кубку України в Новій Каховці виконала норматив майстра спорту України.

Справжнім проривом став 2010 рік. На зимовому чемпіонаті України зі стрільби з лука в приміщенні на дистанції 18 метрів Куриляк стала другою у своїй кваліфікації. Після цього її запросили на відбір до юніорської збірної України. На олімпійській дистанції 70 метрів Марія посіла перше місце та отримала право представляти Україну на чемпіонаті Європи серед юніорів у Хорватії.

Саме там було здобуто її головне міжнародне досягнення - українська команда стала чемпіоном Європи. В особистих змаганнях Марія-Магдалина посіла 9 місце. Цей результат підтверджується і підсумковим рейтингом найкращих спортсменів Закарпаття за 2010 рік, де її прямо названо чемпіонкою Європи зі стрільби з лука в командному заліку.

Улітку 2010 року на чемпіонаті України в Черкасах вона також здобула друге місце.

🔹 Досягнення

▪️ Чемпіонка Європи серед юніорів у командному заліку - 2010.
▪️ 9 місце в особистому заліку чемпіонату Європи серед юніорів - 2010.
▪️ Срібна призерка чемпіонату України - 2010.
▪️ Переможниця відбору до юніорської збірної України на олімпійській дистанції 70 м.
▪️ Майстер спорту України зі стрільби з лука - норматив виконала у 2009 році.
▪️ Членкиня юніорської збірної України зі стрільби з лука.

🔹 Нагороди та визнання

За результатами 2010 року Марія-Магдалина Куриляк увійшла до десятки найкращих спортсменів Закарпатської області. До цього переліку вона потрапила поруч із відомими закарпатськими спортсменами - учасниками Олімпійських ігор та міжнародних змагань.

Особливо цікаво, в яких умовах готувалася спортсменка такого рівня. Взимку Марії доводилося тренуватися у 18-метровому коридорі готелю "Янтар" у Сторожниці, а влітку - на бабусиному городі. Саме там вона могла облаштувати необхідну дистанцію для стрільби. При цьому спортсменка вже входила до збірної України та виступала на чемпіонаті Європи.

#рікСпортивногоТуризмуЗакарпаття

Щотижня протягом 2026 року від Закарпатська Туристична Організація і Турінформ Закарпаття та ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм" публікується інформація про особливості спортивного туризму в Закарпатті.

16/09/2026

#ХтоНаГривнях

На купюрі 50 гривень зображений Михайло Грушевський - історик, громадський і політичний діяч, голова Української Центральної Ради. Його головна наукова праця - десятитомна "Історія України-Руси", у якій він показав окремий і безперервний розвиток українського народу від часів Русі.

На звороті купюри - будинок Української Центральної Ради в Києві. Насправді споруду звели у 1910-1912 роках як Педагогічний музей за проєктом архітектора Павла Альошина. У 1917-1918 роках тут працювала Центральна Рада та ухвалювалися рішення, які привели до проголошення Української Народної Республіки та незалежності України. Сьогодні в цій будівлі на вулиці Володимирській, 57 працюють Київський міський будинок учителя і Педагогічний музей України.

#ХтоНаГривнях
Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

16/09/2026

Осінь - час навчання і передачі знань.

Лекторій #УкраїнськаТрадиція
ВЕРЕСЕНЬ. Тема: "Освіта".

Для української традиційної культури осінь була часом, коли завершувався головний цикл польових робіт. Урожай збирали, запаси готували на зиму, вечори ставали довшими. Життя поступово переміщувалося з поля до хати. Саме тоді з'являлося більше часу для навчання дітей, домашніх ремесел, спільної праці та розмов старших із молодшими. Осінь ставала часом досвіду - люди бачили результат річної праці й готувалися до нового господарського циклу.

Школа в сучасному розумінні довго не була єдиним місцем навчання. Значну частину необхідних знань дитина отримувала в родині. Батьки навчали господарювати, працювати на землі, доглядати худобу, готувати їжу й вести домашні справи. Дідусі та бабусі передавали пісні, казки, молитви, родинні історії, знання про свята, природу, погоду, лікарські рослини та місцеві звичаї. Дитина навчалася, спостерігаючи за дорослими й поступово долучаючись до їхньої роботи.

Особливе місце належало старшим людям. Вік означав накопичений досвід, тому до їхньої думки прислухалися в родині та громаді. Через усні розповіді передавалася пам'ять про предків, походження родини, важливі події села. Так покоління, яке вже прожило значну частину життя, фактично навчало тих, кому належало продовжувати родину і громаду.

З поширенням шкільної освіти з'явилися й нові символи навчання - школа, книга, буквар, зошит, перо, пізніше шкільний дзвоник. Але сама повага до знань була значно давнішою за сучасну школу. Грамотна людина могла прочитати лист, документ чи книгу, вести записи, а освіта поступово відкривала можливості, яких попередні покоління часто не мали.

Тому початок навчального року можна використати і як привід поговорити зі старшими. Де навчалися бабуся і дідусь? Скільки кілометрів ходили до школи? Які мали підручники? Якою мовою навчалися? Якими були вчителі? Так звичайна родинна розмова стає способом зберегти історію, якої часто немає в жодному підручнику.

Українська традиція - це також передача знань. Від старших до молодших, від учителя до учня, від одного покоління до наступного.

____________________________
Лекторій з курсу #УкраїнськаТрадиція
Організатори ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм" і Турінформ Закарпаття

Курс розрахований на підлітків від 12 років і дорослих.

14/09/2026

Чому імперія боялася освіченої молоді?

Лекторій #УкраїнськаТрадиція
ВЕРЕСЕНЬ. Тема: "Освіта".

Молодь часто ставала середовищем, у якому виникали нові українські культурні та політичні ідеї. Ще в XIX столітті студентські й молодіжні гуртки читали українські книжки, збирали фольклор, організовували просвітницьку роботу. Наприкінці XIX - на початку XX століття важливу роль відігравали студентські громади, "Просвіта", молодіжні товариства "Січ", "Сокіл" і "Пласт". Через них молоді люди вчилися самоорганізації та відкривали для себе українську історію і культуру.

У радянський період незалежна молодіжна активність контролювалася державою. Легальне громадське життя мало відбуватися через офіційні структури, передусім комсомол. За поширення забороненої літератури, участь у неофіційних організаціях, публічний захист української культури або політичний протест можна було потрапити під нагляд КДБ, бути виключеним з навчального закладу, втратити роботу або опинитися під кримінальним переслідуванням.

Одним із найвідоміших прикладів став Київ 4 вересня 1965 року. Під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл публічно виступили проти арештів української інтелігенції. Акція тривала лише кілька хвилин, але стала одним із перших відкритих публічних протестів проти політичних репресій у післявоєнній радянській Україні. Для її учасників це мало серйозні наслідки - зокрема Стуса після цього відрахували з аспірантури.

Нове покоління було небезпечним для імперської системи саме своєю здатністю ставити запитання. Молоді люди читали, спілкувалися між собою, створювали гуртки, поширювали тексти й шукали власні відповіді на питання про мову, культуру та історію. Тому боротьба точилася і за те, що молодь читатиме, якою мовою навчатиметься і яку історію вважатиме своєю.

Це добре видно і наприкінці існування СРСР. Саме студентство стало рушійною силою "Революції на граніті" у жовтні 1990 року. Студенти розпочали голодування в центрі Києва і висунули політичні вимоги до радянської влади. Менш ніж за рік Україна проголосила незалежність.

Молодь - це покоління, яке визначає, якою буде країна через десять чи двадцять років. Саме тому боротьба за українську культуру завжди була також боротьбою за освіту і молоде покоління.

Сьогодні ризик для молоді має іншу форму. Інформації стало набагато більше, але разом із нею поширюються фейки, маніпуляції, спрощені пояснення складних подій та пропагандистські наративи. Соціальні мережі дозволяють повторити неправдиву тезу тисячі разів, перетворити історію на короткий емоційний ролик і підмінити факти гучними словами. Тому сучасна освіта - це вже не лише вміння знайти інформацію, а й здатність перевірити джерело, відрізнити факт від думки, побачити маніпуляцію і сформувати власну позицію. Саме критично мисляча молодь найменш зручна для будь-якої пропаганди.

____________________________
Лекторій з курсу #УкраїнськаТрадиція
Організатори ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм" і Турінформ Закарпаття

Курс розрахований на підлітків від 12 років і дорослих.

11/09/2026

Продовжуємо знайомство з особами і будівлями зображеними на гривнях.
#ХтоНаГривнях

200 гривень – Леся Українка і Луцький замок.

На лицьовій стороні купюри зображена Леся Українка (1871–1913) – поетеса, письменниця, перекладачка і одна з найвідоміших постатей української культури. Її справжнє ім’я – Лариса Косач. Вона народилася на Волині, знала багато мов, перекладала світову класику, а її «Лісова пісня» стала одним із найвідоміших творів української літератури.

На звороті – В’їзна, або Вежа Любарта, Луцького замку. Фортеця сформувалася переважно у XIV–XV століттях і була резиденцією волинських князів. Саме тут у 1429 році відбувся знаменитий Луцький з’їзд європейських монархів і правителів.

Леся Українка і Луцький замок на одній купюрі пов’язані Волинню – краєм, з яким тісно переплелися життя і творчість письменниці.

#ХтоНаГривнях
Підготовано ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

11/09/2026

Рош га-Шана – єврейський Новий рік і одне з найважливіших свят юдейської традиції.

Цього дня бажають один одному доброго і солодкого року, їдять яблука з медом, гранат, святкову халу та слухають звук шофара – баранячого рогу, який закликає замислитися над прожитим роком і почати новий з добрими намірами.

Для Мукачева це свято має особливий історичний відтінок. Колись у місті жила одна з найбільших єврейських громад нашого краю. Євреї становили значну частину населення Мукачева, тут діяли синагоги, молитовні будинки, школи та відома єшива. Єврейські родини були торговцями, ремісниками, лікарями, вчителями, підприємцями – і протягом поколінь творили історію міста разом з іншими його мешканцями.

На Рош га-Шана кожна страва має свій символізм: яблука вмочують у мед – щоб новий рік був солодким і добрим; гранат із безліччю зернят символізує достаток і добрі справи; вино – радість і благословення; кругла хала (традиційний єврейський плетений хліб) – безперервність життя та початок нового річного циклу.

Тож сьогодні є нагода згадати і цю сторінку історії Мукачева та привітати всіх, хто святкує Рош га-Шана.

Шана това у-метука!
Нехай новий рік буде добрим і солодким, принесе мир, здоров’я та добрі новини!

ГО КЕТ "Культура Екологія Туризм"

18/09/2026

18/09/2026

17/09/2026

17/09/2026

16/09/2026

16/09/2026

16/09/2026

14/09/2026

11/09/2026

11/09/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request