Українська Асоціація фізичної терапії

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Українська Асоціація фізичної терапії

Українська Асоціація фізичної терапії Всеукраїнська професійна громадська організація

📊 Форум Української асоціації фізичної терапії 2026 став не лише майданчиком для професійної дискусії, а й важливим джер...
15/05/2026

📊 Форум Української асоціації фізичної терапії 2026 став не лише майданчиком для професійної дискусії, а й важливим джерелом зворотного зв’язку від фахової спільноти.

За результатами опитування, у якому взяли участь 52 респонденти, учасники високо оцінили організацію заходу, зміст програми та практичну цінність представленої інформації. ✅ Переважна більшість учасників зазначили, що були дуже задоволені або задоволені організацією форуму, а понад 94% респондентів вказали, що представлена інформація повністю або переважно відповідала їхнім очікуванням.

💡 Особливо важливим є те, що 84,6% учасників зазначили: отримана інформація однозначно або швидше спонукає їх змінювати підхід до власної професійної діяльності. Це свідчить, що форум виконав не лише інформаційну, а й практичну функцію – став простором для переосмислення практичної діяльності, освіти та ролі фізичних терапевтів у системі охорони здоров’я.

🔹 Найбільш корисними для учасників стали теми, пов’язані з освітою фізичних терапевтів в Україні, роллю УАФТ у формуванні державної політики, практичною діяльністю заснованою на доказах/свідченнях, фізичною терапією при гострому інсульті та питаннями профілактики падінь у стаціонарному відділенні.

🧠 Також значний інтерес викликали сучасні підходи до терапії болю в спині, ураження спинного мозку, реабілітація при розсіяному склерозі, педіатрична фізична терапія та лідерство у реабілітації.

📝 У відкритих відповідях учасники окремо наголошували на потребі в більшій кількості практичних форматів: майстер-класів, обміну досвідом, демонстраційних зон та вузькоспеціалізованих професійних заходів.

📌 Серед запропонованих тем для наступних подій найчастіше згадували наставництво, фізичну терапію при ампутаціях і протезуванні, травм внаслідок ведення бойових дій, ортопедичну та травматологічну реабілітацію, педіатрію, респіраторну реабілітацію, онкологію, документування реабілітаційного процесу та державну політику у сфері фізичної терапії.

💬 Отриманий зворотний зв’язок підтверджує, що фахова спільнота потребує не лише обміну інформацією, а й постійного професійного діалогу про освіту, якість практики, роль професійної асоціації та місце фізичного терапевта у сучасній системі реабілітації.

🇺🇦 Форум УАФТ 2026 показав, що українська фізична терапія має активну, зацікавлену та вимогливу професійну спільноту. Саме така спільнота здатна формувати зміни у практиці, освіті, політиці та майбутньому професії.

🔎 База даних діагностичної точності тестів (Diagnostic Test Accuracy database)У практиці фізичного терапевта важливо не ...
12/05/2026

🔎 База даних діагностичної точності тестів (Diagnostic Test Accuracy database)

У практиці фізичного терапевта важливо не лише знати багато тестів, а й розуміти, наскільки цим тестам можна довіряти.

Саме для цього існує DiTA – база даних діагностичної точності тестів (Diagnostic Test Accuracy database) 🧠

Це безкоштовна база даних, яка збирає дослідження про точність діагностичних тестів у фізичній терапії.

Чому це важливо для практиків?

Бо дуже часто ми використовуємо тести та вимірювання для прийняття рішень:
чи є ймовірність певного ушкодження, чи потрібно скерувати пацієнта до іншого фахівця, чи підтверджують результати тестів нашу гіпотезу.

📌 DiTA допомагає знайти відповідь на практичні запитання:
✅ наскільки точним є певний тест;
✅ чи є дослідження щодо його чутливості та специфічності;
✅ чи можна використовувати цей тест для підтвердження або виключення певного стану;
✅ чи є систематичні огляди щодо конкретного діагностичного підходу.

Це особливо корисно, коли фізичний терапевт працює не за принципом «я так звик», а через професійне мислення та практичну діяльність засновану на свідченнях.

DiTA також має навчальний розділ, де можна краще зрозуміти, як критично оцінювати дослідження діагностичних тестів і як застосовувати ці дані у практичних рішеннях.

💬 Для практикуючого фізичного терапевта це не просто ще один сайт. Це інструмент, який допомагає зробити обстеження більш обґрунтованим, а прийняття рішення – менш інтуїтивними і більш заснованим на свідченнях.

Бо якісне втручання починається не з вправи.
Воно починається з якісного обстеження.

📚 https://dita.org.au/

📅 20 березня 2026 року відбувся Форум Української асоціації фізичної терапії. Продовжуємо знайомити з панельними дискусі...
08/05/2026

📅 20 березня 2026 року відбувся Форум Української асоціації фізичної терапії.

Продовжуємо знайомити з панельними дискусіями заходу – сьогодні представляємо секцію, присвячену реабілітації осіб з ураженням спинного мозку (УСМ). 🧠

🎤 Промовцями секції були Владислав Талалаєв, викладач кафедри фізичної терапії та ерготерапії факультету наук про здоров’я Українського католицького університету, та Руслана Кухаревич, фізичний терапевт Рівненського обласного клінічного госпіталю.

🧩 Ураження спинного мозку є одним із найскладніших станів у медицині та реабілітації і потребує комплексного підходу та довготривалої підтримки. В умовах війни в Україні спостерігається зростання кількості таких уражень, що підсилює актуальність розвитку системи допомоги для цієї категорії пацієнтів.

🏥 Ефективна реабілітація осіб з УСМ можлива лише за умови функціонування цілісної системи, що включає ранню реабілітацію, чітку маршрутизацію пацієнтів, своєчасне забезпечення допоміжними засобами реабілітації, роботу міждисциплінарної команди та довготривалий супровід у громаді.

⚕️ Окрему увагу було приділено ранній реабілітації. Згідно з міжнародними рекомендаціями, реабілітаційні втручання мають розпочинатися вже у відділеннях інтенсивної терапії та нейрохірургії протягом першого тижня після травми за умови медичної стабільності пацієнта. Рання мобілізація є безпечною, добре переноситься та сприяє покращенню функціональних результатів і зменшенню ускладнень.

⚠️ Водночас в Україні існують системні виклики: відсутність окремого фінансування ранньої реабілітації, нечітке нормативне визначення її формату, а також обмеження в організації міждисциплінарної реабілітаційної допомоги у відділеннях з гострою травмою, що проявляються у несистемному залученні фізичних терапевтів і ерготерапевтів до процесу на ранніх етапах, що обмежує можливість своєчасного початку реабілітаційних втручань.

♿ Важливим компонентом є забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Для осіб з високим рівнем ураження це є критично необхідним для виживання, автономності та подальшої інтеграції в суспільство, зокрема йдеться про портативні апарати штучної вентиляції легень та інсуфлятори-ексуфлятори, які мають бути доступні без затримок уже на етапі виписки з відділення з гострою травмою, а також про крісла колісні з електроприводом відповідного рівня функціональності (з можливістю управлінням головою) – на етапі виписки з відділення реабілітації. Було підкреслено необхідність розширення переліку таких засобів та удосконалення системи їх забезпечення.

🧭 У фокусі обговорення була також маршрутизація пацієнтів. Особи з УСМ потребують направлення до спеціалізованих реабілітаційних команд, які володіють необхідними компетенціями, зокрема у менеджменті нейрогенного сечового міхура та кишківника, дихальної, серцево-судинної і покривної систем, своєчасно виявляють і ведуть складні стани й супроводжуючі їх ускладнення, пов’язані з дисфункцією автономної нервової системи, а також прогнозують результати і формують життєво необхідні навички, що визначають рівень подальшої незалежності пацієнта. Невідповідна маршрутизація може становити ризик для безпеки пацієнта та впливати на результати реабілітації.

🤝 Значну увагу приділено ролі наставників «рівний-рівному», які є важливою складовою міждисциплінарної команди. Вони сприяють адаптації людей з УСМ, підтримують процес відновлення, допомагають формувати реалістичне бачення життя після УСМ та виступають джерелом практичного досвіду життя з подібним ураженням, який неможливо замінити жодним іншим компонентом реабілітації. Їх залучення підсилює роботу команди та сприяє більш ефективному досягненню функціональних результатів.

👥 Також під час дискусії було обговорено роль фізичного терапевта в міждисциплінарній команді як автономного фахівця, втручання якого базуються на пацієнт-орієнтованій терапії, активній участі пацієнта, Міжнародній класифікації функціонування (МКФ), практичній діяльності, заснованій на доказах, та принципах рухового навчання, фізичний терапевт у першу чергу навчає людину опановувати необхідні навички, а не лише покращує фізичні якості, і, ґрунтуючись на професійне мислення, обирає доцільні стратегії втручання та прогнозує результати для кожного пацієнта.

✅ Обговорені питання підкреслюють необхідність подальшого розвитку безперервної системи реабілітації осіб з УСМ – від гострого періоду до повноцінного життя в громаді.

Фото з події:
https://photos.app.goo.gl/zrtQ5zCh1yBFAM1Z7

🏠 Планування виписки: фізична терапія не закінчується дверима реабілітаційного відділенняУ фізичній терапії виписка паці...
05/05/2026

🏠 Планування виписки: фізична терапія не закінчується дверима реабілітаційного відділення

У фізичній терапії виписка пацієнта це не просто дата в документах і не момент, коли «курс реабілітації завершено». Насправді планування виписки має починатися значно раніше й іноді вже з першого тижня роботи з пацієнтом.
Чому це важливо?

Тому що мета фізичної терапії не лише покращити силу, амплітуду руху, рівновагу чи ходу в умовах відділення. Мета є допомогти людині повернутися до реального життя: додому, у громаду, до родини, роботи, навчання, побуту, соціальних ролей і максимально можливої незалежності.

📌 Що має враховувати фізичний терапевт під час планування виписки?
🔹 Чи може людина безпечно вставати, сідати, пересідати, ходити або пересуватися у кріслі колісному?
🔹 Чи може вона користуватися сходами?
🔹 Чи відповідає домашнє середовище її функціональним можливостям?
🔹 Чи потрібні поручні, пандус, крісло, ортез, протез, ходунки або інші допоміжні засоби?
🔹 Чи розуміє людина свою домашню програму вправ?
🔹 Чи навчена родина або доглядальники безпечній допомозі?
🔹 Чи є план подальшої амбулаторної, домашньої або реабілітації в громаді (якщо така доступна)?
🔹 Чи зрозуміло, за якими ознаками потрібно звертатися по додаткову допомогу?

🧩 Без цього виписка стає не переходом до життя, а розривом у маршруті.
І тут виникає дуже болюча проблема для України.
У багатьох поранених військовослужбовців маршрут після стаціонарного лікування та реабілітації часто не виглядає як нормальний перехід «лікарня → дім → громада → поступове повернення до життя». Натомість людина може місяцями переміщуватись між госпіталями, реабілітаційними закладами, комісіями, повторними госпіталізаціями, очікуванням протезування, документами, направленнями та невизначеністю.

Формально людину можуть виписати із закладу. Але функціонально вона не завжди повертається додому як до реального місця життя, адаптації та відновлення незалежності.

📌 І це величезна проблема.
Бо якщо «дім» не є запланованою точкою реабілітаційного маршруту, тоді фізична терапія ризикує залишитися прив’язаною до ліжка, палати, залу чи реабілітаційного центру. А життя людини починається не в залі реабілітації. Воно починається там, де вона має сама дістатися до туалету, вийти з квартири, приготувати їжу, піднятися сходами, одягнути протез, сісти у машину, повернутися до дітей, роботи або побратимів.

🏠 Планування виписки це не «коли пацієнта треба виписати щоб оплатили пакет». Це «як зробити так, щоб він міг жити далі».
Фізичний терапевт у цьому процесі має ключову роль. Він не лише оцінює рухові порушення, а й бачить, як ці порушення впливають на реальні дії людини. Саме фізичний терапевт може пояснити команді, що людина формально «ходить 20 метрів», але не може безпечно пройти до туалету вночі. Або що вона виконує вправи у залі, але не може потрапити у власну квартиру через сходи. Або що людина отримала протез, але не має зрозумілого плану поступового використання його в реальному середовищі.

✅ Тому планування виписки має включати не лише медичний стан, а й функціонування, середовище, родину, допоміжні засоби, безпеку, подальшу реабілітацію та реальні цілі особи.
Особливо для військових це питання не може залишатися формальністю. Бо після поранення людина потребує не лише «завершення етапу лікування». Вона потребує маршруту повернення до життя.

📌 І якщо в цьому маршруті немає дому, громади та реального середовища це означає, що реабілітація ще не виконала свою головну функцію.

🦴 Фізичний терапевт як фахівець первинної допомоги: що кажуть дослідження?Коли людина має біль спини, шиї, плеча, коліна...
01/05/2026

🦴 Фізичний терапевт як фахівець первинної допомоги: що кажуть дослідження?

Коли людина має біль спини, шиї, плеча, коліна чи інше порушення діяльності опорно-рухового апарату, пряме звернення людини до системи охорони здоров’я часто відбувається через лікаря первинної ланки. Але сучасна світова практика все частіше розглядає іншу модель, а саме фізичного терапевта як фахівця первинної допомоги.

Фахівець первинної допомоги, це фахівець, до якого людина може звернутися напряму, без попереднього скерування від іншого працівника охорони здоров’я.
Це означає, що людина із скаргами на діяльність опорно-рухового апарату може спочатку потрапити до фізичного терапевта, який проводить обстеження, визначає порушення, оцінює ризики, виявляє «червоні прапорці», планує втручання або, за потреби, скеровує пацієнта до іншого фахівця.

📌 Новий систематичний огляд і метааналіз порівняв фізичного терапевта як фахівця первинної допомоги зі звичайною моделлю первинної медичної допомоги для пацієнтів із порушенням діяльності опорно-рухового апарату.
Bremen Abuhl, Dallas Ehrmantraut, Mitchell Wolden, First-Contact Physical Therapy Compared to Usual Primary Care for Musculoskeletal Disorders: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials, Physical Therapy, Volume 105, Issue 8, August 2025
https://doi.org/10.1093/ptj/pzaf080

Що показали результати? 👇

📉 Менше необґрунтованої візуалізації
Особи, які потрапляли до фізичного терапевта первинної допомоги, мали нижчу частоту призначення інструментальної діагностики. Це важливо, тому що при багатьох порушеннях опорно-рухового апарату рутинні знімки не завжди змінюють тактику допомоги, але можуть посилювати тривогу людини, фокусувати його увагу на другорядних «знахідках».

💊 Менше призначення медикаментів
Модель фізичного терапевта як фахівця первинної допомоги також була пов’язана з нижчою частотою призначення рецептурних ліків. Це не означає, що медикаменти не потрібні ніколи. Але це показує, що частину порушень діяльності опорно-рухового апарату можна вирішувати через обстеження, освіту, активність, вправи не починаючи одразу з фармакологічного підходу.

🧍 Подібні або кращі результати
За даними огляду, результати щодо болю, обмеження активності та якості життя були подібними або на користь фізичного терапевта як фахівця первинної допомоги. Водночас автори обережно зазначають, що для деяких показників рівень впевненості в доказах був невисоким, тому це не привід робити надмірні висновки.

🧠 Головна ідея не в тому, що фізичний терапевт «замінює всіх»
Сенс цієї моделі в іншому: людина має швидше потрапити до фахівця, який спеціалізується на рухових порушеннях, функції, активності та порушеннях діяльності опорно-рухового апарату. Фізичний терапевт як фахівець первинної допомоги не просто «дає вправи», він проводить обстеження, аналізує зібрану інформацію, визначає функціональні обмеження, оцінює ризики, пояснює стан і будує план допомоги.

🚩 І дуже важливо: така модель потребує високого рівня підготовки фізичних терапевтів. Фахівець первинної допомоги має уміти не лише працювати з болем і руховими порушеннями, а й розпізнавати ситуації, коли потрібна додаткова медична оцінка або термінове скерування.

✅ Фізичний терапевт як фахівець первинної допомоги, це не про «швидший доступ до вправ». Це про швидший доступ до професійного мислення, яке допомагає людині безпечно повернутися до руху, активності та участі в житті.

🧠 Розтяг при хворобі Паркінсона: корисно, але не достатньоДля пацієнтів із хворобою Паркінсона розтяг м’язів часто сприй...
28/04/2026

🧠 Розтяг при хворобі Паркінсона: корисно, але не достатньо

Для пацієнтів із хворобою Паркінсона розтяг м’язів часто сприймають як щось «допоміжне», є ригідність, є порушена постава отже, треба розтягувати. Але що про це говорять дослідження? 🤔

Систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень проаналізував вплив розтягу м'язів для людей із хворобою Паркінсона. У дослідженнях програми тривали від 4 тижнів до 6 місяців, зазвичай 1–3 рази на тиждень, а тривалість занять коливалася приблизно від 30 до 90 хвилин.

The effects of stretching in Parkinson's disease: a systematic review of randomized controlled trials

Dunabeitia I, Gonzalez-Devesa D, Blanco-Martinez N, Ayan-Perez C

Parkinsonism & Related Disorders 2025 Jul;134:107796

https://www.prd-journal.com/article/S1353-8020(25)00537-1/fulltext

📌 Основний висновок дуже практичний:
розтяг м'язів може позитивно впливати на прояви рухових порушень та функціональну мобільність. Тобто для частині пацієнтів воно може допомагати краще рухатися, легше вставати, ходити або виконувати базові рухові завдання.

Але є важливе «але». ⚠️

Розтяг м'язів не варто розглядати як самодостатнє втручання при хворобі Паркінсона. У багатьох дослідженнях його ефект був менш вираженим, ніж у таких підходах, як Тай Чі, аеробні вправи, тренування рівноваги чи спеціальні програми фізичної терапії.

І це логічно. Хвороба Паркінсона це не лише проблема «коротких м’язів». Це порушення рухового контролю, стабільності, ходи, швидкості рухів, поворотів, початку руху та впевненості в русі. Тому один лише розтяг не може повністю вирішити ці проблеми.

✅ Що це означає для практики фізичного терапевта?

Розтяг м'язів має зміст тоді, коли воно є частиною ширшої програми, а не її заміною. Його варто застосовувати цілеспрямовано: не просто «розтягнути все», а визначити, які обмеження рухливості справді впливають на функцію людини.

Наприклад, при порушеній поставі, обмеженні розгинання тулуба, зменшенні рухливості плечового поясу, кульшових або гомілковостопних суглобів розтяг м'язів може бути важливим елементом програми. Але після нього пацієнт має тренувати вставання, ходу, повороти, перенесення ваги, рівновагу, зміну положення тіла.

🧩 Простий орієнтир:

1️⃣ Спочатку обстеження: постава, амплітуда руху, тонус м'язів (ригідність), хода, рівновага, функціональна мобільність.
2️⃣ Потім чітка ціль: що саме має змінитися в житті пацієнта?
3️⃣ Далі розтяг м'язів як підготовка до руху, а не як кінцева мета.
4️⃣ І обов’язково функціональне тренування, вправи на рівновагу, силу, ходу, аеробну витривалість та стратегії підказок.

💬 Важливий висновок:
розтяг м'язів при хворобі Паркінсона це не «погане» і не «другорядне» втручання. Це корисний інструмент, але тільки тоді, коли фізичний терапевт розуміє, навіщо його застосовує, як воно пов’язане з функціональною ціллю пацієнта і чим його потрібно доповнити.

Фізична терапія при хворобі Паркінсона це не набір окремих вправ. Це продумана програма, де кожне втручання має працювати на головне: більше руху, більше безпеки, більше самостійності та кращу якість життя людини. ✅

🌟 У межах панельної дискусії Форуму Української асоціації фізичної терапії 2026 провідні фахівці галузі знань I7 «Терапі...
24/04/2026

🌟 У межах панельної дискусії Форуму Української асоціації фізичної терапії 2026 провідні фахівці галузі знань I7 «Терапія та реабілітація» професор Олена Лазарєва (м. Київ) та доцент Олександр Звіряка (м. Суми) обговорили актуальні тенденції розвитку освіти фізичних терапевтів в Україні. 🇺🇦🎓

🗣️ Під час дискусії було зосереджено увагу на ключових питаннях вступної кампанії 2026 року для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Зокрема, промовці наголосили на важливості врахування фахової складової під час вступу до магістратури з фізичної терапії. 📚 Була висловлена думка щодо доцільності використання результатів ЄДКІ, для вступників спеціальності I7 «Терапія та реабілітація», як складника конкурсного відбору до магістратури. ✅ Ця пропозиція згодом була прийнята у затверджених МОН Умовах прийому на 2026 рік. 🏛️

👩‍⚕️👨‍⚕️ Окрему увагу учасники приділили особливостям проведення об’єктивного структурованого практичного іспиту ОСПІ (Об'єктивний структурований практичний іспит) для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти за спеціалізацією «Фізична терапія». У фокусі обговорення також були питання організації клінічної практики для студентів, які тимчасово перебувають за кордоном, 🌍 та пошук можливих шляхів забезпечення безперервності їхньої професійної підготовки. 🔄

🤖 Важливим тематичним блоком дискусії стало використання штучного інтелекту в розвитку професії. Експерти окреслили перспективи застосування ШІ в освітньому процесі, викладацькій діяльності, професійній підготовці студентів і практичній роботі фахівців, підкресливши необхідність його відповідального та академічно доброчесного використання. 💡

🤝 Панельна дискусія стала важливим майданчиком для фахового обговорення сучасних викликів і перспектив розвитку освіти у фізичній терапії, а також підтвердила спільну зацікавленість академічної спільноти у підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців. 📈🎯

Рубець це не лише про зовнішній вигляд👇Рубець це результат загоєння шкіри та прилеглих тканин після травми, операції, оп...
21/04/2026

Рубець це не лише про зовнішній вигляд👇

Рубець це результат загоєння шкіри та прилеглих тканин після травми, операції, опіку або запалення, коли ушкоджену ділянку організм заміщує новоутвореною сполучною тканиною, а не повністю відновлює початкову структуру шкіри. 🩹 Рубці бувають різними: нормотрофічні або зрілі, вони плоскі й відносно малопомітні; атрофічні виглядають запалими, коли тканини ніби «бракує»; гіпертрофічні виглядають потовщеними, піднятими над рівнем шкіри, але в межах первинної рани; келоїдні виглядають також піднятими, проте виходять за межі початкового ушкодження і можуть продовжувати рости.

📌 Окремо під час практичної діяльності фізичному терапевту важливо пам’ятати про рубцеві контрактури, особливо після опіків: це рубцева тканина, яка обмежує амплітуду руху і може суттєво впливати на функцію. Саме тому робота з рубцем у багатьох випадках є частиною повноцінної реабілітації. 💡

Сучасні дані показують, що послуги фізичного терапевта можуть бути корисними у подоланні наслідків виникнення рубців, особливо після опіків і операцій. 🔍 Найчастіше йдеться про поєднання кількох підходів: вправ, позиціонування, накладання шини, створення компресії, використання силіконових продуктів, масажу та навчання пацієнта.

🧩 Але важливо пам’ятати: не існує одного універсального методу, який однаково добре працює для всіх.
NSW Agency for Clinical Innovation. Burn physiotherapy and occupational therapy: Clinical practice guide. 2nd ed. Sydney: ACI; 2025
https://aci.health.nsw.gov.au/__data/assets/pdf_file/0018/236151/ACI-Burn-physiotherapy-and-occupational-therapy-guide.pdf

У клінічних настановах з опікової реабілітації роль фізичної терапії описана досить чітко: це позиціонування і накладання шини для запобіганню контрактур, вправи для збереження амплітуди руху, створення компресії, використання силіконових продуктів, масажу і навчання пацієнта.

🧠 У тій самій настанові зазначено, що масаж застосовують для пом’якшення рубця, десенситизації, профілактики адгезій і зменшення чутливості, а втручання мають узгоджуватись зі стадією загоєння та станом тканин.

Тому рубець для фізичного терапевта це не «дрібниця після основного лікування». Це структура, яка може суттєво впливати на функцію.

⚠️ Саме тому роль фізичного терапевта полягає не лише в тому, щоб «працювати з уже сформованим рубцем», а насамперед у своєчасному втручанні ще на етапі його формування. Рання присутність фізичного терапевта у спеціалізованих відділеннях дає можливість запобігати розвитку рубцевих контрактур, адгезій, зменшенню амплітуди руху, болю та інших ускладнень значно ефективніше, ніж тоді, коли у відділенні реабілітації вже доводиться боротися з наслідками цих змін.

✅ Тому можливість надання послуг фізичним терапевтом саме в період формування рубця є критично важливою умовою якісної допомоги, запобігання ускладненням і збереженням функції.

📌 20 березня 2026 року відбувся Форум Української Асоціації фізичної терапії. Ми будемо детальніше інформувати про панел...
17/04/2026

📌 20 березня 2026 року відбувся Форум Української Асоціації фізичної терапії. Ми будемо детальніше інформувати про панельні дискусії які були на заході, сьогодні ми представимо секцію присвячену лідерству та управління персоналом у реабілітації. 👥

🎤 Промовцями секції були Олег Масний, керівник реабілітаційної програми в Медичному реабілітаційному центрі Модричі, головний фізичний терапевт та Андрій Пенцак, фізичний терапевт, директор МЦ «Нейромед», м. Львів.

🤝 Ефективна командна взаємодія неможлива без чіткої координації, що зумовлює необхідність лідерства як інтегруючого елементу. Лідер у цьому контексті забезпечує формування спільної моделі мислення, узгодження цілей і безперервність процесу реабілітації.

🏢 На якому рівні лідер керує/очолює процес. Пропоную розглянути трирівневу структуру управління. На стратегічному рівні керівник центру відповідає за формування моделі реабілітації, забезпечення ресурсів і стабільність функціонування системи. Його роль полягає у створенні умов, за яких команда може працювати ефективно та передбачувано.

⚙️ Операційний рівень представлений керівником відділення, який безпосередньо організовує клінічний процес. Його діяльність включає розподіл пацієнтів відповідно до складності випадків і рівня компетентності персоналу, контроль логіки ведення пацієнта, координацію міждисциплінарної взаємодії та супервізію складних випадків. Саме на цьому рівні відбувається трансформація стратегічних рішень у реальну практичну діяльність.

🌐 Третій рівень становить розподілене лідерство, у межах якого частина управлінських функцій делегується досвідченим фахівцям. Старші/досвідченні терапевти виконують роль наставників, беруть участь у прийнятті рішень щодо складних випадків та забезпечують передачу професійного мислення молодшим колегам. Такий підхід знижує навантаження на керівника та підвищує стійкість системи.

👨‍⚕️👩‍⚕️ Управління персоналом передбачає чітку стратифікацію ролей. Молодші фахівці зосереджені на виконанні завдань і набутті досвіду, фахівці середнього рівня працюють автономно в межах своєї компетенції, тоді як досвідчені терапевти виконують функції професійного лідерства. Керівник забезпечує координацію цих рівнів і підтримує баланс між автономністю та контролем.

📊 Ключовими процесами є раціональний розподіл пацієнтів, системна супервізія, безперервне наставництво та контроль якості. Важливо, що контроль якості ґрунтується не лише на формальних показниках, а на оцінці професійної діяльності: зв’язку між обстеженням, цілями, втручанням і результатом. Це дозволяє уникнути фрагментованого підходу до реабілітації.

🧠 Лідер у нейрореабілітації виконує функцію інтегратора, забезпечуючи узгодженість роботи команди та безперервність процесу відновлення. Він не лише організовує роботу, але й формує середовище, у якому підтримується єдина культура та високий рівень професійної відповідальності.

🚀 Запропонована структура дозволяє підвищити стабільність роботи команди, зменшити залежність від окремих спеціалістів і забезпечити прогнозовану якість допомоги. Його впровадження сприяє підвищенню ефективності реабілітації та створює передумови для масштабування діяльності реабілітаційного центру.

📌 Мануальна терапія при хронічному болю попереку: без міфівНовий систематичний огляд Cochrane проаналізував 76 рандомізо...
14/04/2026

📌 Мануальна терапія при хронічному болю попереку: без міфів

Новий систематичний огляд Cochrane проаналізував 76 рандомізованих досліджень за участю 11 866 дорослих із хронічним болем попереку. Висновок доволі тверезий: мануальна терапія може трохи зменшувати біль і покращувати функцію, але великої переваги над іншими консервативними методами втручаннями не показала.

De Zoete A, Innocenti T, Petrozzi MJ, van Middelkoop M, Assendelft WJJ, de Boer MR, van Tulder MW, Rubinstein SM. Spinal manipulative therapy for adults with chronic low back pain. Cochrane Database of Systematic Reviews 2026
https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD008112.pub3/full

🔎 Якщо порівнювати з імітацією втручання, ефект є невеликий щодо болю і помірний щодо функції. Якщо порівнювати з відсутністю терапії, то результат виглядає кращим. Але якщо порівнювати з іншими консервативними підходами, то щодо болю різниця мінімальна або її немає.

⚠️ І тут найважливіше: певність доказів низька або дуже низька. Тобто цей огляд не дає підстав робити з маніпуляцій «головний метод» допомоги при хронічному болю попереку.

💡 Практичний висновок для фізичного терапевта простий: маніпуляція це не стратегія реабілітації, а лише один із можливих інструментів. Центром допомоги мають залишатися професійне мислення, якісне обстеження, пояснення стану пацієнту, дозована активність, вправи та робота над функціональними цілями. Це значно важливіше, ніж сама техніка.

🧩 Тобто питання не в тому, «робити чи не робити» маніпуляцію. Питання в тому, чи вписана вона в логічну та індивідуалізовану програму фізичної терапії.

✅ Саме тому зріла практика це не культ технік, а вміння обрати доречний інструмент для конкретної людини.

Окремо про безпеку: менш ніж половина досліджень не зафіксували достатніх даних про небажані явища та серйозність ускладнень, пов’язаних із мануальною терапією, але через неповне звітування впевненість у цих висновках також низька.

Профілактика падіння людей старшого віку⚠️ Падіння у старшому віці це не «випадковість», а часто закономірний результат ...
10/04/2026

Профілактика падіння людей старшого віку

⚠️ Падіння у старшому віці це не «випадковість», а часто закономірний результат змін рівноваги, сили, зору, пропріоцепції, швидкості реакції, впливу ліків, супутніх станів і середовища. Австралійська асоціація фізичної терапії (Australian Physiotherapy Association) наголошує: фізичні терапевти мають дуже сильну позицію для профілактики падінь саме через цілеспрямовані втручання для покращення рівноваги та мобільності.
🌐 https://australian.physio/inmotion/power-exercise-falls-prevention 🔗

🧠 Важливо й те, що профілактика падінь починається не після перелому і не в день, коли людині виповнюється 65. У матеріалі підкреслюється, що зміни рівноваги починаються значно раніше, а фізичні терапевти як провідні фахівці з оцінки ходи та балансу мають включати оцінювання ризику падінь у звичну професійну діяльність ще до появи серйозних наслідків.

🏡 І ще один дуже важливий акцент: фізичний терапевт для запобіганню падінь потрібен не лише в закладі охорони здоров’я. У статті прямо зазначено, що сучасні настанови розглядають три середовища роботи: лікарні, заклади догляду та громаду, а для людей із нижчим ризиком падінь фізичні терапевти мають призначати й підтримувати саме втручання на рівні громади та дома. Це означає, що реальна профілактика падінь має проводитись там, де людина живе, ходить, рухається і щодня ризикує впасти.

💪 Найкраща новина в тому, що це працює. За даними, наведеними в матеріалі, вправи, особливо тренування рівноваги та функціональні вправи, зменшують кількість падінь майже на 25% у людей 60+ років, які живуть у громаді. Саме тому профілактика падінь це не про «обережніше ходіть», а про системне обстеження, дозоване навантаження, тренування сили, рівноваги та впевненості в русі.

📌 Фізичний терапевт у профілактиці падінь це фахівець не лише лікарні чи реабілітаційного відділення. Це фахівець громади, дому, амбулаторії, центру активного довголіття і будь-якого простору, де можна вчасно втрутитися, щоб падіння не стало початком втрати незалежності.

📎 Тому справжня профілактика падінь починається не після травми, а значно раніше там, де фізичний терапевт допомагає людині зберегти рух, безпеку та незалежність у повсякденному житті.

Address

проспект Червоної Калини 86 А
Lviv
79012

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00

Telephone

050 269 36 67

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Українська Асоціація фізичної терапії posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Українська Асоціація фізичної терапії:

Share