Центр правових та політичних досліджень "СІМ"

14/10/2026

📢 Підтримка міжнародного компенсаційного механізму та створення Трибуналу щодо злочину агресії — важливі кроки для забезпечення справедливості для постраждалих від агресії РФ: правозахисники

8 жовтня 2026 року в межах Варшавської конференції з людського виміру ОБСЄ представники Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ, ГО «Україна без тортур» / NGO «Ukraine without torture», Netherlands Helsinki Committee, Офіс Омбудсмана Українита Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора зустрілися з представниками Міністерства закордонних справ Нідерландів.

🤝 У зустрічі взяли участь Анук Стерк, керівниця відділу прав людини МЗС Нідерландів, та Томас Фалкенхаген, старший політичний радник з прав людини МЗС Нідерландів.

Під час зустрічі українські представники окреслили основні виклики, пов’язані із забезпеченням прав і підтримкою людей, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України.

📍 Одним із ключових питань стала необхідність посилення міжнародних зусиль для забезпечення справедливості та відшкодування завданої шкоди. Зокрема, йшлося про подальший розвиток міжнародного компенсаційного механізму та продовження роботи над створенням і забезпеченням функціонування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

💬 — Необхідно активізувати міжнародні зусилля для подальшого розвитку компенсаційного механізму та забезпечення функціонування Трибуналу щодо злочину агресії. Це важливі кроки для відновлення справедливості та захисту прав постраждалих, — зазначив Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ.

Окрему увагу приділили людям, які постраждали від збройної агресії РФ ще до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Їхні права та завдана їм шкода також мають бути враховані під час формування механізмів відшкодування.

Ще одним важливим питанням стала доля людей, яких незаконно перемістили, а згодом депортували до РФ із соціальних місць несвободи, зокрема психоневрологічних інтернатів і геріатричних пансіонатів. Пошук цих людей ускладнюється тим, що частина з них не має законних опікунів або родичів, які могли б допомогти встановити їхнє місце перебування та захистити їхні права.

Учасники також наголосили на необхідності зробити Реєстр збитків для України доступнішим для всіх постраждалих.

💬 — Наразі окремі категорії людей стикаються з перешкодами під час подання заяв, зокрема через перебування в місцях несвободи, відсутність цифрових навичок та інші обмеження. Важливо, щоб ці обставини враховувалися під час подальшого розвитку Реєстру та процедур подання заяв, — розповів Владислав Єгоров, менеджер проєктів ГО «Україна без тортур».

👥 Зустріч стала нагодою привернути увагу міжнародних партнерів до потреб різних категорій постраждалих і обговорити подальшу координацію зусиль для захисту їхніх прав, забезпечення доступу до справедливості та відшкодування завданої шкоди.

13/10/2026

06/10/2026

📢 «Від документування до справедливості: основні виклики системної підтримки постраждалих від міжнародних злочинів збройних сил РФ»

9 жовтня 2026 року з 15:30 до 16:30 в межах Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру відбудеться сайд-івент, присвячений становищу постраждалих від міжнародних злочинів, вчинених Російською Федерацією в Україні.

Захід організовують Нідерландський Гельсінський комітет, Українська Гельсінська спілка з прав людини та ГО «Україна без тортур».

📌 Метою сайд-івенту є привернення уваги держав-учасниць ОБСЄ та міжнародних партнерів до становища постраждалих від міжнародних злочинів, а також до необхідності формування системного підходу до забезпечення їхніх прав, доступу до правосуддя, відновлення порушених прав та отримання репарацій. Особливу увагу буде приділено людям, які перебувають або перебували в пенітенціарних, соціальних та інших місцях несвободи України та стали потерпілими від міжнародних злочинів збройних сил РФ.

Під час заходу учасники обговорять:
🔹 Міжнародні злочини проти місць несвободи в Україні — їхні масштаби, наслідки, особливу вразливість людей, які перебувають у таких установах, та основні виклики щодо їхнього захисту.
🔹 Постраждалих як центральний елемент політики перехідного правосуддя — проблеми встановлення та підтвердження статусу постраждалих, їхні потреби, доступ до правосуддя, репарацій.
🔹 Міжнародний компенсаційний механізм як складову подальшої системної підтримки постраждалих.

Серед спікерів заходу:
📍 Модератор заходу — Ангеліна Шабловська, молодший координатор програм, Нідерландський Гельсінський комітет Netherlands Helsinki Committee;
📍 Олександр Павліченко, виконавчий директор Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ;
📍 Артем Володін, представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи Офіс Омбудсмана України;
📍 Владислав Єгоров, проєктний менеджер ГО «Україна без тортур» / NGO «Ukraine without torture»;
📍 Ірина Михайліченко, заступниця начальника третього відділу Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора.

Захід стане майданчиком для обговорення конкретних викликів та напрацювання рекомендацій щодо системної підтримки постраждалих від міжнародних злочинів, відновлення їхніх порушених прав та забезпечення доступу до репарацій.

Сайд-івент організовується Нідерландським Гельсінським комітетом, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та ГО «Україна без тортур», в рамках проєкту «Справедливість і підзвітність для України: посилення ролі ініціатив, очолюваних потерпілими та громадянським суспільством» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

25/09/2026

ВІЛ, про який людина може не знати. Чому не варто відкладати тестування 🔬

Львівська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини продовжує співпрацю з БО «100 відсотків життя. В її межах юристи надають безкоштовну правову допомогу людям, які живуть із ВІЛ і туберкульозом, представникам ключових та уразливих груп. Звернення стосуються найрізноманітніших питань. Це можуть бути документи, соціальні виплати, проходження ВЛК, сімейні та трудові спори. Є й питання, пов’язані безпосередньо з ВІЛ-статусом та правами людини.

У роботі з такими клієнтами юристи час від часу стикаються з ситуацією, яка повторюється за різних життєвих обставин – людина дізнається про ВІЛ випадково або із запізненням. Хтось уперше проходить тестування під час обстеження чи лікування іншого захворювання. Хтось дізнається про свій статус після травми або поранення, коли потрапляє до лікарні. Для когось приводом стає інша інфекція чи медичне обстеження, а хтось просто роками не перевіряється, бо почувається здоровим і не вважає тестування потрібним.

У результаті ВІЛ може залишатися непоміченим тривалий час. Людина живе звичайним життям і не знає про інфекцію, поки її не виявлять під час обстеження з іншого приводу. Іноді на той момент захворювання вже встигає перейти у пізню стадію.
Це відбувається попри те, що сьогодні в Україні є можливість безкоштовно й конфіденційно пройти тестування, а в разі позитивного результату отримувати сучасне лікування.

📌 «Я добре почуваюся. Навіщо мені тест?»

Так люди можуть думаюти роками. ВІЛ-інфекція тривалий час може не мати очевидних симптомів. Людина працює, займається щоденними справами й не має причин вважати себе хворою. Проте суб’єктивне самопочуття не є об’єктивним індикатором ВІЛ-статусу. Єдиний спосіб дізнатися його напевно – пройти тестування.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на 1 липня 2026 року під медичним наглядом перебували 130 379 людей, які живуть з ВІЛ. Водночас, як зазначає ЦГЗ, близько третини українців із ВІЛ навіть не підозрюють про свій статус. І хоча останнім часом охоплення тестуванням зростає, проблема невиявленої інфекції залишається гострою.

📌 Чому ми відкладаємо тест? Роль суспільного страху

Причина того, що люди роками відкладають перевірку, полягає не стільки у нестачі медичних знань, скільки у страху перед суспільним осудом.

Згідно з дослідженням «Індекс стигми ЛЖВ 2.0» (проведеним у 2023-2024 рр. аналітичним центром «Соціоконсалтинг» спільно з БО «100 відсотків життя» серед 2700 респондентів), 41% опитаних відкладали тестування саме через побоювання реакції родини, друзів чи роботодавця на можливий позитивний результат. Лише 8% проходили тест із власної ініціативи, просто щоб знати свій статус. У більшості ж випадків перевірка відбувалася за порадою лікаря або під час інших медичних обстежень.

Ці дані ілюструють, як стигма блокує базову турботу про здоров’я. Суспільство й досі помилково сприймає ВІЛ як інфекцію, що стосується лише «певних» груп чи «неправильного» способу життя. У результаті пересічна людина керується переконанням «зі мною такого бути не може» і роками уникає простої процедури.

📌 Чому стигма не має сенсу з медичної точки зору

Стигматизація ВІЛ-позитивних людей ґрунтується на міфах, які давно спростовані наукою:

☑️ВІЛ не визначає особистість. Діагноз нічого не говорить про характер, моральність, професію чи сімейний стан людини.
☑️Вірус має чіткі й обмежені шляхи передачі. ВІЛ передається через кров, при незахищеному статевому контакті та від матері до дитини. Він не передається через побутові контакти: обійми, рукостискання, спільний посуд, користування туалетом чи перебування в одному приміщенні.
☑️Шукати «винних» недоцільно. Запитання на кшталт «як ти міг/могла заразитися?» не має практичної цінності. Єдине, що справді має значення, чи знає людина свій статус і чи отримує вона антиретровірусну терапію (АРТ), яка дозволяє жити повноцінним життям та зупиняє передачу вірусу далі.

📌 Тестування як звичайна норма

Регулярна перевірка на ВІЛ – це не ознака «ризикованої поведінки» і не привід для підозр. Це така ж стандартна й відповідальна профілактика, як вимірювання тиску, перевірка рівня цукру в крові чи плановий візит до стоматолога. Доки ми сприйматимемо тест на ВІЛ як щось надзвичайне, страх переважатиме над турботою про власне життя.
Сьогодні в Україні тестування на ВІЛ є безкоштовним і конфіденційним. Його можна пройти в закладах охорони здоров’я, у сімейного лікаря, в організаціях, які надають відповідні послуги, а також скористатися швидким тестом чи самотестуванням. Закон гарантує право на безоплатне тестування.

Не потрібно чекати симптомів або якоїсь особливої життєвої ситуації. Якщо людина ніколи не перевірялася або не пам’ятає, коли робила це востаннє, тест може просто дати відповідь на запитання, яке краще не залишати без відповіді.

Позитивний результат також не означає, що життя закінчується. Сучасна АРТ дає змогу пригнічувати розмноження вірусу, підтримувати роботу імунної системи та жити повноцінно. В Україні препарати для АРТ надаються безоплатно.

Чим раніше людина знає про свій статус, тим раніше може розпочати лікування і не допустити розвитку тяжких ускладнень. А за ефективної терапії вірусне навантаження можна знизити до невизначуваного рівня, що, зокрема, унеможливлює статеву передачу ВІЛ.

📌 Як медичне питання перетинається з юридичним?

На перший погляд, ВІЛ – це суто медична тема. Проте на практиці поруч із діагнозом можуть виникати і юридичні виклики. Від розголошення медичної таємниці чи дискримінації до відмови у наданні допомоги, складнощів із ВЛК, оформленням соціальних виплат або захистом прав на роботі.
І тому медична й правова допомога мають іти пліч-о-пліч.
Якщо ви зіткнулися з дискримінацією, порушенням конфіденційності чи іншими правовими проблемами, їх не обов’язково вирішувати самотужки.

У межах співпраці із БО «100 відсотків життя» юристи Львівської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) надають безкоштовну та конфіденційну правову допомогу людям, які живуть із ВІЛ та туберкульозом, а також представникам ключових груп.

Прийом за попереднім записом.
Телефон: 050-500-11-36
Пошта: [email protected]

Матеріал підготовлено Львівською приймальнею УГСПЛ у співпраці з БО «100 відсотків життя».
#ЛЖВ #УГСПЛ #СтоВідсотківЖиття

24/09/2026

Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами. Щоб отримати пенсію, підтвердити полон чи зареєструвати смерть, родині зниклого безвісти іноді потрібен суд, а іноді — адміністративна процедура.

Це залежить від того, який саме факт треба підтвердити і чи передбачила держава для нього позасудову процедуру. УГСПЛ пояснює, куди звертатися в кожному випадку, як це працює і що можна зробити без суду.

👉 Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами.

Щоб отримати пенсію, підтвердити полон чи зареєструвати смерть, родині зниклого безвісти іноді потрібен суд, а іноді — адміністративна процедура. Це залежить від того, який саме факт треба підтвердити і чи передбачила держава для нього позасудову процедуру.

❓ Куди звертатися в кожному випадку, як це працює і що можна зробити без суду — пояснюємо: https://www.helsinki.org.ua/2xrd

______________________________
Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну

Програма – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

17/09/2026

Українська Гельсінська спілка з прав людини розпочинає реалізацію проєкту «Забезпечення правового захисту та розробка правових інструментів для підтримки родин...

08/09/2026

Додано ще чотири категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків

Громадяни України можуть подати заяви до Реєстру збитків ще за чотирма категоріями

08 вересня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв за чотирма новими категоріями для громадян України:
✅ A3.7 «Інші економічні втрати»;
✅ A4.1 «Втрата доступу до медичної допомоги»;
✅ A4.2 «Втрата доступу до освіти»;
✅ A2.10 «Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни».

🔹 Категорія A3.7 охоплює економічні втрати, які не підпадають під інші категорії заяв, відкриті Реєстром збитків.

🔹 У категорії A4.1 заяву можна подати у зв’язку з втратою доступу до медичної допомоги, якщо це призвело до негативних наслідків для життя та здоров'я.

🔹 Категорія A4.2 стосується втрати доступу до початкової, середньої, професійної, вищої освіти та освіти для дорослих протягом тривалого часу.

🔹 Категорія A2.10 дає змогу подати заяву щодо душевного болю та страждань, спричинених порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, які не охоплюються іншими категоріями заяв, відкритими Реєстром збитків.

Докладніше: https://shorturl.at/qDzLi

#РеєстрЗбитків #ВідшкодуванняЗбитків #ПраваЛюдини #МіжнароднеПраво #КомпенсаційнийМеханізм #ВідновленняУкраїни #міжнароднийРеєстрЗбитків

03/09/2026

📝 Порядок виплат і оформлення документів для родин зниклих безвісти військовослужбовців за останній рік змінювався кілька разів — від акта службового розслідування до правил одноразової грошової допомоги.

➡️ Родина має право на грошове забезпечення, документи про обставини зникнення та статус у кримінальному провадженні, але порядок отримання кожного з цих прав відрізняється.

Коли перші кроки зроблено — заяву подано, дані внесено до реєстру — перед родиною постає наступне коло питань: які виплати належать, чому статус впливає на подальші суми допомоги, як швидко можна отримати документи про обставини зникнення, і які права має родина у кримінальному провадженні.

❓ Розповідаємо, що діє станом на зараз і що зміниться, якщо набере чинності законопроєкт № 13646: https://www.helsinki.org.ua/kd0e

______________________________
Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну

Програма – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

28/08/2026

Втратили роботу через війну? Тепер про це можна заявити до міжнародного Реєстру збитків

25 серпня 2026 року міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв – A3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Вона стосується фізичних осіб, які через збройну агресію рф втратили оплачувану роботу або джерело доходу. Подати заяву можуть, зокрема, наймані працівники та самозайняті особи.

☝️Це ще одна категорія збитків, які Україна та міжнародна спільнота офіційно фіксують у Реєстрі.

До речі, раніше була відкритаокрема категорія A3.5 «Втрата приватного підприємництва».

❓ А що таке Реєстр збитків і навіщо подавати заяву?

Міжнародний Реєстр збитків для України – це створений за підтримки Ради Європи механізм, до якого збирають і фіксують заяви про шкоду, збитки та втрати, завдані російською агресією. Наразі відкрито категорії для різних видів шкоди – від вимушеного переміщення, втрати чи пошкодження житла до втрати близьких і серйозних травм.

❗️Важливо: Реєстр не виплачує компенсації зараз. Він фіксує заяви та докази. У майбутньому їх має розглядати Міжнародна комісія з розгляду заяв, яка визначатиме питання компенсації. Сам факт подання або внесення заяви до Реєстру не означає, що компенсацію вже призначено.

Тому подання заяви – це насамперед офіційна фіксація завданої вам шкоди в міжнародному механізмі.

💻Заяви до Реєстру подаються через вебпортал Дія.

❗️І тут потрібно правильно визначити категорію, зрозуміти, чи відповідає ваша ситуація її вимогам, зібрати підтвердження та правильно описати обставини втрати.

🤝 Як ми допомагаємо?
Вам не потрібно розбиратися в усьому самостійно. Наша команда надає повний і безкоштовний супровід:
✅Консультуємо, чи підпадає ваша ситуація під вимоги Реєстру.
✅Допомагаємо зібрати та структурувати необхідний пакет документів.
✅Супроводжуємо вас під час заповнення та відправки заяви через Дію.

Не втрачайте час. Захистіть своє право на справедливість уже сьогодні!

📍 Де нас знайти:
м. Львів, вул. Лисенка, 38 (вхід з боку вул. Садовського)
📞 Телефон: +38 050 500 11 36
✉️ Email: [email protected]
🕘 Графік роботи:
вівторок, середа – з 13.00 до 18.00
четвер, п’ятниця – з 10.00 до 16.00