Sofia Yablonska Foundation

24/08/2026

В архіві Софії Яблонської є нетиповий для авторки матеріал — публіцистична стаття «Україна — країна ‘в модіʼ».

Цей неопублікований текст має форму інтервʼю між французьким журналістом і письменницею, але виглядає так, що Софія обрала цю форму навмисне і сама й виступає французьким журналістом.

Стаття написана французькою мовою і не датована.
За оцінками історика Дениса Булавіна Denis Bulavin, авторка мала б написати її на початку 1940-х років, коли жила в Південно-Східній Азії і була заглиблена в справи України з преси, яка до неї доходила, втративши на кілька років, після вересня 1939 року, зв’язок з рідними та друзями — галицькими інтелектуалами.

Софія Яблонська — міс Україна, дика українка, як її називали персонажі її тревелогів, — з першої книги транслювала право України на незалежність, обрала писати українською мовою для українського, та й більше, західно-українського читача, будучи буквально громадянкою світу.

25/07/2026

СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА. ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛЬВОВА
Авторська екскурсія · 26.07.2026

«Ну, й ми здивувалися. Коли по перших словах привітання зблиснув в очах смілої подорожниці — сльози» — так у 1935 році редакторка жіночого часопису "Нова хата" Лідія Бурачинська описувала зустріч зі Софією Яблонською, яка щойно повернулася до міста вже як відома письменниця, мандрівниця й фотографка.

Львів — місто, яке залишило глибокий слід у її житті: тут вона мешкала в 1910-х та 1920-х, тут виходили її книги, тут вона активно друкувалася в місцевих часописах і листувалася з видатними львів'янами. А коли по роках мандрів Африкою і Південно-Східною Азією вона знову ступила на ці вулиці — місто зустрічало її як свою, попри всі пережиті нею далекі краї та небезпечні пригоди.

Завдяки доступу до її особистого архіву нам вдалося віднайти чимало місць, пов'язаних із перебуванням мисткині у місті.

Але ця екскурсія — не лише про локації.

Це спроба на хвилину відчути те саме здивування, яке колись охопило слухачів у львівській читальні: побачити Софію не як портрет у підручнику, а як живу людину — з її сльозами зворушення при згадці про вишиванку, з розповідями про французькі колонії, з фотографіями, що дихали Азією.

Екскурсію проводить Денис Булавін — львівський гід та історик.
Вартість: 400 грн/особа
Дата: 26.07.2026, 16:00, тривалість – до двох годин

Реєстрація: https://forms.gle/574mghX3KBHCSSbf7

Підтвердження та місце зустрічі буде надано кожному учаснику після реєстрації.

21/07/2026

СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА. ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛЬВОВА. Авторська екскурсія 26.07.2026

Львів – місто, яке залишило глибокий слід у житті Софії Яблонської: вона мешкала тут в 1910-х та 1920-х та тріумфально повернулася у 1935 році вже як відома письменниця, мандрівниця та фотографка. Саме тут виходили її книги, тут вона активно друкувалася в місцевих часописах й листувалася з видатними львів’янами.

Завдяки доступу до її особистого архіву нам вдалося віднайти багато місць, пов’язаних з її перебуванням у місті.

Але ця екскурсія – не лише про локації, а й про тодішнє життя міста, його людей.

Екскурсію проводить Денис Булавін – львівський гід і історик.

Вартість: 400 грн/особа.

Підтвердження та місце зустрічі буде надано кожному учаснику після реєстрації.

Реєстрація на екскурсію: https://forms.gle/xGktuahbS2zBMMcH9

13/07/2026

Українська спільнота Bali Ukraine | Балі Україна | Українці на Балі за ініціативи Dmytro Piddubnyi у співпраці з S*F працює над перекладом та виданням книги Софії Яблонської “Далекі обрії” в Індонезії ✨

Проєкт має стати культурним містком між Україною та Індонезією та показати повагу українців до індонезійців та їхньої культури через враження та досвід українки, що відвідала Яву та Балі майже 100 років тому.

Це буде перший переклад української книги на індонезійську мову.

22/06/2026

Уривок з листа до редакторки журналу «Жіноча доля» Олени Кисілевська, публікувався в журналі під назвою «Софія Яблонська господарює» в 1936 році.

14/06/2026

Літо — найкращий час для шовкових хусток ☀️ Наша колекція — це архівні фотографії Софії Яблонської, перенесені на шовк без редагування та змін. Кожна хустка — як збережений фрагмент пам’яті. Світлини були зроблені у різних країнах і в різні роки, але всі вони об’єднані однією темою — повернення додому.

«Галузки» — це знімок, де кадри наклалися один на одного, а крізь тіні галузок пробивається сонячне проміння, найімовірніше, зроблений у тридцятих роках під час мандрівок Азією.
Саме тоді Софія почала писати свою останню книгу «З мого дитинства», дістаючи спогади й накладаючи їх на своє життя там.

Хустинки доступні для замовлення ✨

03/06/2026

У ессе “Пролити світло. Острівна історія Софії Яблонскої” для Divoche media дослідниця Sotia Yablonska Foundation .grynyk Наталія Гриник, ділиться своїм дослідженням трьох знакових для мисткині островів та розмірковує — як «райський острівець» Port Cros став усамітненим місцем для писання. Як діточа мрія перетворилася в мандрівку навколо світу до острова Таїті. Чому Софія вибрала саме острів Нуармутьє для остаточної зупинки, який таки має дорогу для відступу. Та що насправді треба мати у собі, щоб мати змогу проживати острівну самітність.
Читайте публікацію за посиланням:
https://divoche.media/2026/06/01/prolyty-svitlo-ostrivna-istoriia-sofii-yablonskoi/

03/06/2026

Дізнатися більше про феномен Софії Яблонської можна на фінальній зустрічі сезону Лекторію «Точки дотику»: «Як ми відкриваємо для себе Софію Яблонську?» А спікерки покажуть ексклюзивні фото та відеокадри, зняті Софією Яблонською.

➡️Гортайте картки і читайте про її неймовірний шлях, секретні архіви Фундації та приємні бонуси, які чекають на вас від наших партнерів Gorgany та Сенс.

Зустрінемося:
🗓 28 травня, 18:30.
📍 Літня сцена у парку імені Тараса Шевченка, м. Івано-Франківськ.

🔗 Реєстрація за посиланням у біо профілю: https://forms.gle/5eUrDSu5rqWVPqne8

Лекторій реалізується програмою промоції читання «Текстура», що діє в межах «Теплого міста» завдяки підтримці благодійної організації Renovabis й у співпраці з мережею магазинів Gorgany та книгарнею Сенс.

15/05/2026

День народження Софії Яблонської — великої українки, що залишила нам по собі унікальну жіночу автобіографічну мистецьку спадщину, завдяки своєму досвіду вигнанця рідної землі, вона вибрала шлях пошуку себе та дому по всьому світу, несучи свою приналежність до України і розповідаючи про неї від Марокко до Далекого Сходу і Полінезії, де б не ступала її нога — вона залишала частинку свого українського серця людям і тій землі. Вона ставала останнім свідком зникаючих народів, записувала їх портрети, звичаї, народні строї, фіксувала на кіноплівку плин їх буденного життя і одночасно з кожним дотиком до нової землі Софія відкривала себе через інші народи.
Мандрівка навколо світу це набагато більше це довга дорога до самої себе — від зачарування Марокко, через самотність в Далекому Сході, із коротким сяйвом безжурного раю далеких обріїв до пристані, що не була б палатою, а хатиною десь там у далеких Карпатах, як мріяла собі на кінець життя — Наталія Гриник.

І як влучно зазначила Олена Галета: Символічне повернення додому сталося книгою «З мого дитинства» та «на сторінки історії української літератури, яке насправді щойно відбувається».

12/05/2026