Sofia Yablonska Foundation

06/05/2026

Поради від безстрашної Софії Яблонської! Не бійтеся мріяти широко і мандрувати далеко ✨

13/04/2026

Розмова про Софію Яблонську в Парижі наприкінці 1920-х на початку 1930-х років.

Запрошуємо поговорити з нами про паризьке коло Софії Яблонської: хто вони — її друзі, що могло бути спільного в юної українки, яка вперше вибралася у великий світ і одразу в Париж, з цими непересічними особистостями — художниками, письменниками, майбутньою парфумеркою, видавчинею і галеристкою?

Їхнє листування, старі фотографії з молодими обличчями, згадки в щоденниках і книгах — ми по клаптиках, натяках, замітках на полях складаємо біографію Яблонської, написану зокрема її друзями з групи, що формувалась навколо вулиці Пре Сент Жерве в Парижі.

Часом ми відгадуємо цілі головоломки.
І цього разу наша ідея — провести серію публічних розмов, розпочавши з приїзду Софії в Париж у 1926 році.

Ми досліджуємо цей цікавий період у її житті у формі діалогу: відкриваємо архів і пробуємо разом уявити, якими могли бути її шляхи, де вона могла познайомитися з цими людьми, на що вони її надихали, чим ділилися в листах і як склалися їхні долі.

Реєстрація на подію — https://forms.gle/GZAtejTULpEgTVwF7

Особливий бонус від Наталі Уден — кілька речей з особистого архіву Софії, які ви зможете побачити наяву. Документи, особисті речі.

У програмі вечора також: ✨знайомство з ароматами «Парфумерна мандрівка Софії Яблонської» — колекція, присвячена дитинству Софії і книзі «З мого дитинства»
🍷вино і легкі закуски.

📍 Париж
📅 17 квітня 19:00
📌 6 rue de Palestine, 3-й поверх

На фото: Софія Яблонська, Крістіан Кайлар, Софія Яблонська та Ірен Шампіньї.

12/04/2026

«День Великодня був чудовий. Весняна погода. Зі стріх висіли ще соплі льоду, що повільно топилися, і великі краплі блистіли на сонці та зсувалися повільно на землю. Небо було синє і променисте, як сніг.
Рано ходили ми до церкви, що тонула у радісних співах і барвистих одягах селян. Після обіду я водила на прохід Галушку. З радости вона виправляла тисячі псот. Ми бігали полями та перестрибували малі потічки води, що стікали весело, огріваючи перемерзлу землю. Ми повернулися веселі й розбавлені.
Дома тато покликав мене й запропонував навчити гри в шахи. Вона дуже трудна, але, думаю, буде мені до вподоби. Тато пояснив, що поле битви находиться в країні, де панують жінки й командує королева, й вона навіть захищає короля. На своїй службі має двох генералів, яких звуть божевільними за їх відвагу; двох дресованих коней, що вміють перескочити навіть найбільші перешкоди; дві вежі, що хоронять переходи від ворожих військ, і вісьмох відважних простих вояків, які перші наставляють грудь під зловіші кулі.
Тато теж пояснив мені техніку гри, а щоб зробити приємність, дозволив виграти в другій партії нашої гри. Але я зрозуміла спосіб оборони. В наступну неділю знову заграємо. І я тішуся вже наперед, бо шахи для мене куди цікавіша гра, як доміно або карти, де я нічого не розбираю».

08/04/2026

Розмова засновниць Sofia Yablonska Foundation — Наталі Уден, Наталії Гриник та Вероніки Гоменюк та літературознавиці, письменниці Марʼяни Гевак — про біографію Софії Яблонської у 1920–30-х роках ХХ століття.

Йтиметься про період, коли мисткиня приїхала до Парижа та увійшла в середовище групи Пре-Сен-Жерве.

Під час зустрічі ми поговоримо про маловідомі факти з життя письменниці, звернемося до її листування, переглянемо фотографії цього періоду та разом з аудиторією спробуємо уявити можливі сценарії розвитку її творчого шляху. Це час, коли Яблонська навчалася акторської майстерності, водночас формуючись як письменниця, вирушила у свою першу подорож і почала займатися фотографією.

📍 Париж
📅 17 квітня / 19:00 — 21:00
📌 6 rue de Palestine, 3-й поверх

Загляніть, будь ласка, в коментарі для реєстрації.

Nataliia Grynyk Mariana Gevak

06/04/2026

Годі шукати когось, хто порадить краще за Софію Яблонську про те, як мандрувати і бачити більше, ніж лежить на поверхні чи то покрівлі.

01/04/2026

30/03/2026

Львів – місто, яке залишило глибокий слід у житті Софії Яблонської: вона мешкала тут в 1910-х та 1920-х та тріумфально повернулася у 1935 році вже як відома письменниця, мандрівниця та фотографка. Саме тут виходили її книги, тут вона активно друкувалася в місцевих часописах й листувалася з видатними львів’янами.

Завдяки роботі Фундації Софії Яблонської та доступу до її особистого архіву нам вдалося віднайти багато місць, пов’язаних з її перебуванням у місті.
Але ця екскурсія – не лише про локації.

Екскурсію проводить Денис Булавін – львівський гід і історик.
Вартість: 400 грн/особа.
Підтвердження та місце зустрічі буде надано кожному учаснику після реєстрації.
Реєстрація — https://forms.gle/U8WEMdor9WiMuzgu9

05/03/2026

Наша перша спільна мандрівка на Нуармутьє — острів, який Софія Яблонська обрала, щоб збудувати хату і посадити свій сад, — завершилась.
Традицію, започатковану Мартою Калитовською — збиратися тут, на острові, в колі друзів Софії, — ми продовжили. І ці три дні стали маленьким окремим життям.

Ми йшли сосновим лісом, слухали шум верхівок над океаном, шукали старанно приховані вілли. Піднімалися на найвищу точку острова, щоб поміж стовбурів розгледіти СоМіЖа — дім Софії, місце її саду Атлантиди. Читали спогади Катерини Штуль, вірші Марти Калитовської, впізнавали почерк мисткині — вирізьблені ноти на ставнях, які ввечері світяться теплим світлом зсередини.

Мали довгі розмови про її життя і творчість, про архівні знахідки, листування, проєкти Фундації. Дивилися її фільми, фотографії з мандрів. Слухали платівки з її особистої колекції, які привезла онука Наталі Уден. Гортали альбом-портфоліо, торкалися речей, що зберігають присутність.
Смакували острів — устриці, солоне масло, просту і щедру місцеву кухню. І слухали аромати колекції «З мого дитинства» проєкту «Парфумерна мандрівка Софії Яблонської» — як ще одну мову пам’яті.

Нуармутьє знову зібрав нас.
І здається, традиція повернення лише починається.