16/05/2026
Коли уже досить
Джипи не руйнують полонини… це лісоруби. Тільки є одна проблема: ліс на полонині не росте.
Ми лише один раз піднялись джипом. Так. Але таких “один раз” сотні щотижня. І кожен залишає після себе ще одну рану в тілі гори.
Подивіться на це фото. Це не стихія. Не повінь. Не землетрус. Це людина.
За 2–3 тисячі гривень за підйом високогір’я перетворюють на кам’яний рівчак, по якому вода вже не тече - вона вириває землю з корінням.
Там, де ще недавно була полонина, тепер - шрами, які з кожним дощем стають глибшими.
Та воно відновиться. Ні. У високогір’ї природа відновлюється десятками років. А інколи - вже ніколи. Ніхто з місцевих не закриє в'їзд, що б відновити природу.
Найстрашніше тут навіть не ерозія.
Найстрашніше - звикання. Коли люди починають сприймати знищення Карпат як “туризм”, рев моторів - як “відпочинок”, а мертву полонину - як норму.
І потім дивуються, чому ті, хто вперше це побачив, кажуть: «Ми більше не хочемо сюди повертатись. Це жах».
Карпати вмирають не від природи.
Карпати вмирають від людської жадібності, замаскованої під розвагу.