Львівський відділ Союзу Українок

25/12/2025

Вечеря для Героїв, які проходять лікування в реабілітаційному центрі «Галичина» від щирого серця готувалася Союзянками-берегинями Комарнівського осередку Львівський відділ Союзу Українок
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💙
Кожну хвилину робимо все,що можемо для наших Воїнів!
Нічого в житті немає вічного!
І,ця клята війна, не буде тривати вічно!
💙💛Робімо Добро по краплинці!
І, тоді наша Україна буде вільна і Незалежна!
💙💛Маленькими кроками до Великої Перемоги!

24/12/2025

Львівський відділ Союзу Українок вітає з Різдвяними Святами!
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙
Христос ся рождає!
Славімо Його!

Радісних і спокійних свят!
💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙

07/12/2025

Перша жінка-військова, членкиня проводу СУ💙💛

перша жінка-офіцер армії УНР Христина Сушко (княгиня Трубецька-Долгорука).
Потрапила в полон, "8 верст озвірілий більшовик, їдучи конем, волочив Христину за довгі коси", була двічі поранена, контужена в боях. Христина Сушко - зразок стійкості духу.
Христина - санітарний поручник 6-ї Січової дивізії Армії УНР, , голова правління Щипіорнівської філії Української спілки військових інвалідів, член проводу Союзу українок.
Під час антигетьманського повстання приєдналася до Січових стрільців. 5 червня 1919 р. у бою під с. Малою Салихою (ст. Пузирки, між Старокостянтиновим і Шепетівкою) вона, рятуючи кулемети, потрапила у полон до більшовиків. У полоні була поневіряна, тяжко бита і мучена. Та відважність духу і спритність рятують її з неволі. Непомітно викравшись, вона втікає на даху переповненого більшовиками потяга, а потім, скочивши, добирається до Чорного Острова, де дає українським військовим властям інформацію про розташування більшовицьких частин і знов береться до своєї праці в війську.
10 липня того ж року Христина зазнала поранення двома кулеметними кулями в праву руку і, не виходячи з рядів, лишилася в полку, за що отримала подяку. У серпні вже в 4 полку під с. Великою Салихою (напрям В. Пузирки – Шепетівка) під час найбільшої небезпеки жінка, підтримуючи бадьорість духу стрільців, йшла з ними у першій лінії і була тяжко контужена, внаслідок чого стався параліч правого боку.
Христина пройшла курс навчання на медичному факультеті Лозаннського університету у Швейцарії. Знала кілька іноземних мов (німецьку, французьку, польську), а також українську та роzійську.
Вона була військовою лікаркою 6-ї січової дивізії армії УНР. Другим її чоловіком був полковник армії УНР Роман Сушко.

30/11/2025

Львівський відділ Союзу Українок вітає Зеновію Ханас - голову Стрийської міської організації Союзу Українок з Днем народження!

Як голова осередку, вона реалізує дослідницькі, просвітницькі та культурні проєкти, присвячені історії жіночого руху та місцевого краєзнавства. Є авторкою дослідження «Нариси з історії жіночого руху Стрийщини» — фундаментальної праці про зародження й розвиток жіночого руху, зокрема жіночої громадської діяльності у Стрию від кінця XIX століття до сучасності. Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, натхнення й нових творчих здобутків.
Нехай Ваша праця на благо громади, збереження історії та культури нашого краю приносить радість, а кожен день дарує вдячність, тепло і підтримку посестер. Хай щастя, мир і впевненість у завтрашньому дні супроводжують Вас завжди.
ГО Союз Українок м.Ходорів ГО "СОЮЗ УКРАЇНОК" Бориславської Міської Територіальної Громади ГО Союз Українок Стрийщини

28/11/2025

27 листопада 2025 р. Марії Прокопець мало би виповнитися 85 років.

Союзянки Добромиля вшанували пам'ять Марії Прокопець.

Марія Прокопець — активна діячка Союзу Українок, письменниця й педагогиня, яка присвятила свої книги правді про трагедію Саліни, зокрема творам «Саліна» та «Дзвін Саліни». За свою багаторічну працю й громадську позицію була відзначена високою державною нагородою — Орденом княгині Ольги III ступеня.

«Я просто українка, яких багато є…»
«Я серце Україні з любов’ю віддаю…»
«Я до серця Вашого іду…»
Вкотре, в 20-х числах листопада, поринаю в спомини про поетесу і письменницю нашого бойківського краю, членкиню Союзу Українок, свою добру старшу подругу, Марію Прокопець. В житті не буває випадкових зустрічей та знайомств. Я пам’ятаю її, спокійну, лагідну і врівноважену. Її життя – це горіння свічки, яка дарувала тепло і світло, але не обпалювала.
27 листопада 2025 р. Марії Прокопець мало би виповнитися 85 років. КЗ «Публічна бібліотека» і КЗ «Центр культури та дозвілля» ініціювали проведення літературно-мистецького заходу пам’яті Марії Прокопець «Я до серця вашого йду».
Марія Прокопець залишила після себе багатогранну літературну і пісенну спадщину. На заході виконували її твори, зокрема пісня «Диво-птиця» у виконанні Анжеліки Клепак і «Дякую, Боже» у виконанні Григорія Гика.
Зустріч однодумців, друзів, членів сім'ї, духовенства та представників влади відбувалася в теплій атмосфері. Кожен з тих, хто ділився спогадами, висловлював вдячність за поради, багатство душі та відкриття не одної невідомої сторінки з історії нашого міста чи краю.
В 2011 р. в планах роботи Союзу Українок осередку м. Добромиля виник задум написати творчу роботу про Марію Прокопець для участі в міжнародному конкурсі «Мій рідний край». Робота учениці 10-го класу Ольги Марич отримала ІІІ-є місце в номінації «Літературознавство». При нагородженні радість була потрійною: для п. Марії, авторки і керівника проекту.
Я тішуся, що в день вручення державної нагороди для Марії Прокопець під час Шевченківських днів 2019 р. ми були поруч: родина і друзі. Приємно, що зберігся унікальний запис у виконанні авторки, зроблений під стінами Львівської опери.
Дякую дорогим друзям п. Марії з с. Більче! Ваша присутність була жестом великої поваги, любові і пам’яті.
Дякую всім, хто цього дня вшанував нашу поетесу своїм словом, присутністю чи молитвою!
Марія Прокопець прожила своє яскраве життя, наче один день: тішилася ранковою прохолодою, знемагала від полуденної спеки та милувалася м’якими кольорами вечора. Вона випромінювала сонце і тепло, які жили в її душі.