03/07/2026
Зінаїда, 60 років, родом з Маріуполя. Її життя переламала війна: втрата дому, вимушений виїзд за кордон, а потім — повернення і побудова всього з нуля, тепер уже у Львові.
«Війна забрала мій дім, звичне життя і місто, в якому я прожила багато років. Але водночас я зрозуміла, наскільки сильною може бути людина», — каже вона.
Зінаїда й досі завжди носить із собою шматочок хліба. Ця звичка родом із дитинства.
«Моя мама завжди давала мені хліб, куди б я не йшла... «Бери хліб і з хлібом вертайся». Лише з часом я зрозуміла, що це не просто про їжу. Сьогодні для мене хліб — це символ безпеки. Про те, що тебе чекають, про турботу, яка не завжди висловлюється словами».
Пройшовши через втрату дому, вимушені переїзди й повернення, вона й досі має цю звичку — носити з собою хліб, як нагадку про те, що мама завжди хотіла для неї одного: щоб вона була в безпеці і повернулася додому.
Сьогодні це відчуття безпеки Зінаїді дають люди поруч. Повернувшись в Україну, вона знайшла підтримку в спільноті JRS — житло, харчування, а найголовніше, за її словами, — людське ставлення і відчуття, що вона більше не сама.
За кожною цифрою у статистиці стоїть чиєсь життя, дім, родина і власна історія втрати та надії.
Зінаїда мріє про мир, про вільну Україну і про день, коли її рідний Маріуполь знову стане українським.
Дякуємо, Зінаїдо, за відвертість. І дякуємо кожному, хто своєю підтримкою допомагає таким, як вона, знову відчути: їх чекають, їм раді.