21/07/2026
Мінекономіки та петиція про захист Карпат: нові деталі поступу
16 липня 2026 року за ініціативи Мінекономіки відбулася нарада щодо обговорення петиції гр. Тупікова А. щодо збереження Українських Карпат. На нараді були присутні представники українських природоохоронних громадських організацій, в тому числі МБО «Екологія-Право-Людина» – Катерина Полянська та Ольга Мелень-Забрамна.
Під час наради заступник міністра Олександр Краснолуцький поінформував про заходи, які здійснює Міністерство для реагування на вказану петицію, а саме: запровадження тимчасової заборони рубок в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, які необхідні для спорудження ЛЕП до полонини Руна, а також адвокатування прийняття законодавства щодо правової охорони територій Смарагдової мережі та створення в Україні мережі Natura 2000 (оскільки полонина Руна є проектованою територією Смарагдової мережі), як цього вимагає євроінтеграційний поступ України. Законопроєкт, розроблений ЕПЛ у межах проєкту LIFE, Мінекономіки вже направило до Європейської Комісії для аналізу. Після отримання висновків документ планується подати до Верховної Ради України.
Заступник міністра також повідомив про комунікацію із Закарпатською ОДА щодо проєкту внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області та важливість врахування природоохоронних територій при плануванні різних об’єктів, що можуть мати вплив на довкілля. Олександр Краснолуцький пообіцяв долучитися до консультацій після завершення процедури стратегічної екологічної оцінки та підготовки відповідного звіту. Окрему увагу було приділено ситуації навколо полонини Руна, за словами заступника міністра, Мінекономіки виходить із того, що суди підтвердили законність виділення земель під ВЕС і законність будівництва, тому у Мінекономіки немає важелів впливу на дану ситуацію.
Автор петиції біолог Андрій Тупіков наголосив на бездіяльності Мінекономіки щодо захисту високогірних територій Карпат, адже будівельні роботи на полонині Руна ведуться активно, а інші високогірні території також розглядаються як майданчики для будівництва вітрових електростанцій.
Катерина Полянська підняла питання щодо надання природоохоронного статусу високогірним територіям Українських Карпат, запровадження мораторію на їх забудову та знищення, ініціювання проведення міжнародного біогеографічного семінару з метою затвердження проектованих територій Смарагдової мережі, проблему створення охоронних зон на території Закарпатської області. Підготовку до головування України в Карпатській конвенції та проведення чергової зустрічі сторін, важливість долучення сторін конвенції до захисту Карпат, створення нових природоохоронних територій, реакцію та реальні дії на знищення дикої природи під виглядом альтернативної “зеленої” енергетики.
Заступник міністра запропонував представникам громадськості підготувати проєкти резолюцій наради сторін Карпатської конвенції, які б охоплювали питання збереження Карпат зауважив, що проведення зустрічі в Україні може бути ускладнене через безпекову ситуацію та занепокоєння держав — сторін Карпатської конвенції.
Ольга Мелень-Забрамна звернула увагу учасників наради на низку проблем, пов'язаних із будівництвом вітрової електростанції на полонині Руна, яку представники ЕПЛ нещодавно відвідали для документування стану території. Вона наголосила на необхідності перевірки дотримання природоохоронного законодавства та екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 13.02.2026 року.
За її словами, значна частина екологічних умов, викладених у семисторінковому переліку вимог висновку з ОВД, на практиці не виконується. Під час будівельних робіт спостерігаються суттєві зміни природного рельєфу, неналежне поводження з родючим шаром ґрунту, знищення оселищ видів, занесених до Червоної книги України, а також інші можливі порушення природоохоронного законодавства.
У зв'язку з цим Ольга Мелень-Забрамна наголосила на необхідності проведення Державною екологічною інспекцією позапланової перевірки дотримання екологічних умов висновку з ОВД. Водночас вона зазначила, що, попри раніше озвучені наміри здійснити таку перевірку, Державна екологічна інспекція її досі не провела. Саме тому ЕПЛ готує офіційну скаргу до Державної екологічної інспекції з вимогою перевірити дотримання ТОВ «Вітряний парк Турянський» екологічних умов, встановлених висновком з оцінки впливу на довкілля.
Окремо Ольга Мелень-Забрамна звернула увагу заступника міністра на те, що ще у травні 2026 року Закарпатська обласна державна адміністрація оприлюднила повідомлення про громадське обговорення проєкту «Внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області» та звіту про його стратегічну екологічну оцінку. Вона зазначила, що процедура СЕО передбачає проведення офіційних письмових консультацій із заінтересованими органами та громадськістю, а не неформальні домовленості чи усні консультації між органами влади. Тому можливість Мінекономіки вплинути на зміст зазначених документів повинна реалізовуватися саме в межах процедури стратегічної екологічної оцінки шляхом подання офіційних зауважень і пропозицій.
Представники ЕПЛ нагадали про існування судового процесу щодо оскарження Висновку з ОВД по Руні, де позиція Мінекономіки як відповідача – є критично важливою для результатів справи та визнання своїх помилок і їх недопущення в майбутньому по справам по іншим ВЕСам на високогір’ї Карпат.
Слід нагадати про ще один важливий виклик який стоїть перед захисниками природи Карпат. Згідно Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу” від 21 серпня 2025 року, передбачено: “Установити, що території розміщення об’єктів енергетики, які здійснюють (планують здійснювати) енергозабезпечення військових об’єктів та/або формувань сил оборони, та/або військової (спеціальної) техніки Збройних Сил України, та/або підприємств оборонно-промислового комплексу, розташовані в гірських територіях Карпат на висоті 800 метрів і вище над рівнем моря, визнаються територіями важливого суспільного інтересу. Управління такими територіями передбачає обов’язкову наявність плану природоохоронних заходів щодо максимально можливого збереження дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування.” Проте дана норма не працює в частині плану природоохоронних заходів, його дотримання і необхідності контролю за його дотриманням. Олександр Краснолуцький пообіцяв розробити підзаконний акт для виконання цієї норми.
Під час зустрічі представники громадськості також активно обговорювали і маніпуляції лісівників при проведенні обстежень територій під вирубку ЛЕП та обстежень територій під побудову лісової дороги до ВЕС на Руні. На офіційному сайті ДП Ліси України 3 червня 2026 року було опубліковано новину щодо призупинення рубок у межах будівництва лінії електропередач у Карпатах, що веде до полонини Руна для з’ясування обставин щодо наявності популяцій червонокнижних видів. Мінекономіки має сформувати нову комісію з обстеження лісових ділянок у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва за участю всіх зацікавлених сторін.
Було подано «історію питання» щодо звернення ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» до ДП «Ліси України», щодо нового будівництва ЛЕП, проведення комісійного обстеження лісових ділянок в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, на які попередньо були укладені договори про встановлення земельних сервітутів. ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відшкодувало збитки філії «Карпатський лісовий офіс» за лісові ділянки, щодо яких укладено договори про встановлення земельних сервітутів, на загальну суму понад 23 млн грн.
У травні 2026 року представники екологічної спільноти повідомили, що на ділянках, відведених під будівництво ліній електропередач у Карпатському регіоні, виявлено червонокнижні види рослин і тварин, зокрема саламандри плямистої. Було проведено комісійне обстеження. До складу комісії, сформованої Філія "Карпатський лісовий офіс" підприємства, увійшли науковці, представники лісової галузі, екологічних служб і природоохоронних установ. За результатами обстеження дорослих особин саламандри плямистої на ділянках, відведених під ЛЕП, комісією не виявлено. На маршруті зафіксовано близько п’яти тимчасових можливих водотоків, які станом на день обстеження були повністю пересохлими. Заболочених місць або інших оселищ, придатних для земноводних безпосередньо в межах траси ЛЕП, також не виявлено.
Комісія зазначила, що ймовірні біотопи, придатні для проживання саламандри плямистої, розташовані орієнтовно за 100–150 метрів нижче від нижньої межі траси ЛЕП. Представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка надали рекомендації щодо мінімізації можливого впливу робіт у разі виявлення виду. Зокрема, йдеться про недопущення захаращення водотоків, збереження мертвої деревини, мінімізацію впливу на лісову підстилку, обмеження руху техніки у вечірній та ранковий час, а також проведення відповідного інструктажу для працівників.
Втім представники екологічної спільноти опублікували нові відеоматеріали щодо наявності на ділянках червонокнижних видів тварин. Отож, лісівники не хочуть почути представників природоохоронної громадськості і готові навіть залучати науковців із Чернігівського ВИШу для обстеження червонокнижних видів на Закарпатті, які очевидно так погано бачать червонокнижні види, як і самі лісівники.
Ми дякуємо Мінекономіки за чергову нагоду підняти питання захисту Українських Карпат від знищення, і готові до наступної зустрічі за результатами виконаних нами завдань та сподіваємося побачити прогрес роботи Мінекономіки в виконанні петиції по захисту Карпат.
