Кафедра екології - ЕЗП Львівської політехніки

06/08/2026

03/08/2026

01/08/2026

Продовжуємо нагадувати: органічні відходи мають потрапляти до контейнерів без поліетиленових пакетів, скла та інших сторонніх домішок.

Навіть невелика кількість сміття, яке не належить до органіки, ускладнює подальшу переробку та компостування. Тому просимо бути уважними під час сортування.

На зображенні ви знайдете просту підказку: що можна викидати в контейнер для органічних відходів, а що — ні.

Дякуємо кожному, хто сортує відходи відповідально. Саме такі щоденні звички допомагають зробити наше місто чистішим і екологічнішим.

31/07/2026

Дороги, залізниці та інші інфраструктурні об’єкти полегшують пересування людей, але для диких тварин стають небезпечними бар’єрами. Вони розділяють природні оселища, ускладнюють сезонні міграції, обмежують доступ до поживи й місць розмноження та підвищують ризик зіткнень із транспортом.

✅ Одним із ефективних рішень є дефрагментація ландшафтів — створення спеціальних інженерних споруд, які допомагають тваринам безпечно долати дороги, залізничні колії та інші фізичні перепони.

Екологічні коридори не лише забезпечують сполучність природних територій, а й на найбільш вразливих ділянках спрямовують тварин до спеціально облаштованих переходів — екодуків, екоестакад, біотунелів та інших дефрагментаційних споруд. Такі рішення відновлюють зв’язки між розірваними оселищами та зменшують ризики як для дикої природи, так і для людей.

До таких рішень належать:

➡️ екодуки, або зелені мости, над автомагістралями;
➡️ підземні переходи для земноводних і дрібних ссавців;
➡️ рибоходи, які допомагають рибам долати греблі та інші перешкоди;
➡️ огорожі, спеціальні виходи й сенсорні системи, що спрямовують тварин до безпечних переходів або відлякують їх від небезпечних ділянок доріг.

Чому вільний рух диких тварин — це не лише питання збереження природи, а й безпеки людей, у колонці для РБК Україна пояснює Остап Решетило — зоолог, еколог, менеджер проєктів напряму "Рідкісні види" WWF-Україна, кандидат біологічних наук, науковець Львівського національного університету імені Івана Франка.

Читайте більше у матеріалі за посиланням у коментарях ⤵️

30/07/2026

29/07/2026

Thames Tideway Tunnel (або «Суперсевер» / Super Sewer) — це справжній інженерний мегапроєкт століття, який врятував Лондон від долі більшості сучасних міст на росії, які регулярно буквально заливає 💩

Це гігантський підземний магістральний тунель завдовжки понад 25 кілометрів і діаметром близько 7,2 метра, який прокладено під самим руслом річки Темзи.

Він залягає на величезній глибині — від 30 до 80 метрів нижче поверхні землі (глибше за лінії лондонського метро та старої вікторіанську мережу каналізації), проходячи через стійкі геологічні шари (лондонську глину та крейдяні водоносні горизонти).

Можна сказати, це "ціле метро для перевезення 💩" 🤯

Основна система каналізації Лондона була спроєктована видатним інженером Джозефом Базалгеттом ще в XIX столітті і на той час вона була дивом інженерії, але розраховувалася на набагато меншу кількість населення.

У сучасних реаліях під час навіть помірних злив система не справлялася з об'ємами дощової води та побутових стоків через що спрацьовували спеціальні аварійні переливи, і мільйони тонн неочищених стічних вод разом із відходами щороку скидалися безпосередньо в Темзу.

Це нищило екосистему річки, перетворюючи її на небезпечну для довкілля зону під час кожної зливи.

Підготовка та проєктування тривали роками через колосальну складність, а офіційний зелене світло будівництву було дано у 2016 році.

Активна фаза масштабних будівельних робіт, прокладки тунелів за допомогою величезних тунелепрохідницьких машин та підключення приймальних шахт тривала кілька років, а завершення проєкту та введення системи в експлуатацію припало на середину 2020-х років.

Замість того щоби під час негоди текти прямісінько в Темзу через старі зливні отвори, стоки тепер перехоплюються спеціальними глибокими з'єднувальними шахтами (connection shafts) та спрямовуються у цей новий велетенський магістральний тунель.

Під дією природного кута нахилу та насосних станцій зібрана маса повільно транспортується вздовж усього міста на схід.

Увесь об'єм надходить на великі очисні споруди (зокрема на комплекс у Бектві), де стічні води проходять повну глибоку фільтрацію та переробку перед тим, як очищена вода потрапляє назад у природне середовище.

Україномовний Лондон 👈

28/07/2026

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин", що дозволяє полювання як активний відпочинок.

У зоозахисній організації UAnimals закликають депутатів не підтримувати за документ.

Як зазначають зоозахисники, документ визначає полювання як вид відпочинку, а шкури, роги, черепи та ікла вбитих тварин називає мисливськими трофеями — їх зможуть використовувати у естетичних цілях.

Подробиці: https://life.pravda.com.ua/society/zoozahisniki-zaklikayut-radu-vidhiliti-zakonoproyekt-pro-polyuvannya-316520/

24/07/2026

Чому ґрунт — це більше, ніж просто земля під ногами 🌱🌍🪱

Коли ми говоримо «земля», найчастіше маємо на увазі все, що бачимо під ногами. Але з наукової точки зору ґрунт — це значно більше, ніж пісок, глина чи каміння. Це жива природна система, від якої залежить існування рослин, тварин і людини.

Ґрунт — це верхній родючий шар земної кори, який формується дуже повільно. На його утворення впливають вода, повітря, сонячне тепло, гірські породи, рослини, тварини та мільярди мікроорганізмів. Щоб природа створила лише один сантиметр родючого шару, можуть знадобитися сотні років.

У кожній жмені здорового ґрунту живуть мільярди бактерій, сотні видів грибів і безліч дрібних безхребетних. Саме вони розкладають органічні рештки та утворюють гумус — природну основу родючості.

Не кожна поверхня, яку ми називаємо землею, є ґрунтом. Пісок майже не затримує воду й поживні речовини. Каміння та скелі не містять гумусу. Глина добре утримує вологу, але без органічної речовини також не забезпечує рослини всім необхідним.

Справжній ґрунт поєднує мінеральні частинки, органічну речовину, воду, повітря та живі організми. Саме ця взаємодія створює умови для життя.

Його роль значно ширша, ніж може здатися на перший погляд. Ґрунт забезпечує рослини вологою та поживними речовинами, очищує воду, яка проходить крізь його шари, накопичує вуглець, допомагаючи стримувати зміни клімату, є домівкою для величезної кількості живих організмів і забезпечує можливість вирощувати більшість продуктів харчування.

Водночас цей ресурс дуже легко втратити. Ерозія, засмічення, забруднення небезпечними речовинами, безконтрольне використання земель і надмірне розорювання поступово руйнують родючий шар, який природа створювала століттями.

Збереження ґрунтів — це питання не лише сільського господарства. Від їхнього стану залежить якість води, стійкість природних екосистем, біорізноманіття та продовольча безпека. Бережливе ставлення до ґрунту сьогодні означає турботу про життя майбутніх поколінь.