Центр міської історії / Center for Urban History

25/09/2026

Однією з подій, що відбулась в межах ширшої програми, присвяченої десятиліттю виходу "Східно-західної вулиці" Філіпа Сендса, стала тематична міська прогулянка Інни Золотар про львівських правників.

⚖ Під час прогулянки "Львів, право, (не)справедливість" ми поговорили про біографії юристів, львівську правничу школу, про те, як місто та його особливості формували характери, і як соціальні зв'язки, набуті у львівських кав'ярнях, вплинули на створення нової системи міжнародного права.

📖 Прогулянка завершилась відкриттям меморіальної таблички Гершу Лаутерпахту та Рафалу Лемкіну, яка вшановує їхнє навчання на юридичному факультеті Львівського університету та їхній внесок у формування основ сучасного міжнародного права.

⚖ Серед інших відомих правників, пов'язаних із юридичним факультетом Львівського університету, були Мауриций Аллерганд, Роман Лонгшан де Бер'є, Ян Карський, Манфред Лахс, Луїс Сон та Станіслав Старжинський.

Це не перше вшанування містом правників, пов'язаних зі Львова та його університетом. У 2017 році меморіальні таблички Рафаелю Лемкіну та Гершу Лаутерпахту було відкрито відповідно на вул. Замарстинівській, 21, та вул. Театральній, 6, які ми також відвідали у межах прогулянки.

***

Співорганізатори:

▪ ГО "Форум видавців"
▪ Центр міської історії
▪ Видавництво Старого Лева
▪ Львівська міська рада
▪ Центр права і політики імені Станислава Дністрянського

🔹 Прогулянка відбулась у межах 33-го Львівського міжнародного BookForum, публічної програми "Плетива спадщини" та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів" проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину".

Проєкт "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Фото: Ірина Середа / Центр міської історії

23/09/2026

✏ Друзі, 8-9 жовтня відбудеться семінар "Цифрові аспекти війни Росії проти України" від проєкту LivArch.

Семінар буде присвячений дослідженню документування війни Росії проти України, її відображенню та зберіганню в різних медіа, практиках та архівних контекстах.

Організатори мають на меті розглянути новітні дослідження щодо цифрових аспектів війни Росії проти України, зокрема цифрової спадщини, документації воєнного часу та відображення воєнних подій у ЗМІ; сприяти діалогу щодо "живих архівів", зокрема з питань етики, доступу, збереження, представлення та цифрових методологій; а також створити можливості для міждисциплінарного обміну між дослідниками, фахівцями-практиками та запрошеними гостями.

Семінар відбудеться у гібридному форматі, тож слухачі й слухачки з України мають можливість долучитись онлайн.

📌 Для реєстрації просимо написати на поштову скриньку: [email protected]

🖇 Детальніше про програму семінару та запрошених спікерів:

The workshop explores how the war in Ukraine can be documented and represented in ways that adequately reflect the complexity of wartime experiences in the respective medium. The workshop will kick off with a keynote speech on the movie Ember, a 12‑minute animated documentary produced within the U...

23/09/2026

📸 10-13 вересня відбувся 33-й Львівський міжнародний BookForum, у межах якого до Львова приїхав письменник і юрист Філіп Сендс.

Відтак, у Центрі міської історії та у різних просторах міста відбулись події, присвячені десятиріччю виходу найвідомішої книги автора – "Східно-західна вулиця".

Однією з них стала публічна розмова за участі Філіпа Сендса, директорки Центру міської історії Софії Дяк та Мар’яни Савки, директорки видавництва Старого Лева, яке представило українським читачам книги Філіпа Сендса "Східно-західна вулиці", "Щурячий лаз" та "Остання колонія".

У розмові ми згадували, як з'явилася ця книга, міркували над тим, як її сприйняли, та розглядали її вплив на розуміння історії міжнародного права. Ми також міркували над тим, як читання "Східно-західної вулиці" у Львові та в Україні поставило під сумнів і змінило способи сприйняття минулого міста та майбутнього країни.

⏯ Відеозапис події уже незабаром можна буде переглянути на YouTube-каналі Центру.

🖇 Більше про програму подій, присвячених десятиліттю "Східно-західної вулиці" запрошуємо читати на сайті: https://www.lvivcenter.org/updates/10-years-of-east-west-street-program/

***

Співорганізатори:

▪ ГО Форум Видавців
▪ Центр міської історії
▪ Видавництво Старого Лева
▪ Львівська міська рада
▪ Центр права і політики імені Станислава Дністрянського

Подія відбулась у межах 33-го Львівського міжнародного BookForum та публічної програми "Плетива спадщини" та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів" проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину".

Проєкт "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Фото: Богдан Ємець / Центр міської історії

22/09/2026

📷 Цього літа у межах проєкту REHERIT 2.0 у Центрі міської історії відбулась міждисциплінарна резиденція ""Другий план" у життях містечок в Україні". У цьому пості ділимось світлинами та розповідаємо детальніше про перший етап резиденції.

💬 Що ми уявляємо, коли говоримо про містечко або miasteczko чи שטעטל (штетл)? Як позиціонуємо себе — зі своїми різними близь костями і дистанціями — коли говоримо про містечка? Чи посилюємо уявну поляризацію між містечками та містами? Що помічаємо на авансцені, а що продовжує виконувати свою не завжди помітну, але таку, що надає глибини, фактури і додаткових сенсів, роль на другому плані? Як писати про містечка, про далеке і близьке, про перший і другий плани в історіях, які ці містечка часом оповідають, а часом приховують?

🗪 Про все це і більше ми говорили на лекціях, робітнях та прогулянках резиденції. Спільно ми спробували створити безпечний простір для обміну ідеями, творення і перегляду словників і способів говоріння про містечка, але також і про наші особисті досвіди.

✍🏻 Протягом 18-20 червня у Львові учасники й учасниці мали можливість послухати лекції від Liana Blikharska – про штетл та його трансформації і пам’ять сьогодні та Lada Moskalets – про їдишські тревелоги, часто орієнтовані на мігрантів, що творили новий, ностальгійний образ єврейства Східної Європи. Також долучитись до міської прогулянки містом від Inna Zolotar про спільну та конфлікту спадщину. Разом із дослідницею Ольга Купчинська Лідовська ми відвідали Великі Мости та Белз – містечка, де вирував цілий світ, який кардинально змінився після Другої світової війни і повоєнного становлення.

✎ Mariya Tytarenko знайомила учасників й учасниць резиденції із різноманітними прийомами сторітелінгу; ми спробували зрозуміти: як звучать міста (звукопис), як пахнуть (ольфакторій), як виглядають (кольоропис), якими є на смак і на дотик. А воркшоп від Лізи Корнійчук ми міркували, що робить наші тексти живими та як навчитися читати їх очима редактора.

Детальніше про резиденцію запрошуємо читати на сайті: https://www.lvivcenter.org/discussions/reherit-residency/

***
Ідея резиденції є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину", що посилює бачення багатокультурної спадщини українських міст і містечок як спільного надбання, пожвавлює культурний розвиток, сприяє критичному мисленню і подоланню дискримінацій, стимулює місцевий соціально-економічний потенціал. Re_HERIT реалізують команди Центру міської історії та Центру "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.
Фото: Марія Урбан

21/09/2026

📸 Однією з подій публічної програми "Плетива спадщини" та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів" стала міська прогулянка з Оленою Колб, присвячена історіям виживання під час Голокосту у львівських каналізаціях.

Під час прогулянки ми проходили повз будинки, церкви і костели, ринки і фонтани, пам'ятники та інші місця Львова, які довший час асоціювались радше з мирним життям. Проте під час Другої світової війни вони були свідками як загибелі третини львів'ян, так і дивовижних історій порятунку невеликих груп євреїв. Однією з таких врятованих родин були Хіґери. Їхня історія стала відомою завдяки перекладу книги Христини Хіґер "Дівчинка в зеленому светрі" та її екранізації Аґнєшкою Голланд.

🖇 Дякуємо усім, хто долучився до прогулянки і запрошуємо слідкувати за анонсами майбутніх подій програми на нашому сайті: https://www.lvivcenter.org/discussions/from-place-to-place-public-program/

***

🔹 Публічна прогарма та виставка-лабораторія є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину", що реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ця публічна програма та виставка були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Фото: Марія Урбан

17/09/2026

💬 Що таке сховок і що означає ховання? Чи вони завжди лише про фізичне та матеріальне? Якими є наслідки переховування?

Під час Голокосту шафи, стіни, каналізації, дупла дерев, печери й порожні могили ставали сховками, де виживання залежало від тимчасової невидимості. Разом з тим, горище мусило виглядати як звичайне горище, дерево — як звичайне дерево. Ці простори створювалися з потреби моменту та його терміновості, часто в місцях, для цього зовсім не призначених. Водночас вони мусили залишатися майже незмінними на вигляд, щоб виконувати свою задекларовану функцію. Облаштування, забезпечення таємності або, навпаки, викриття ставали справою пересічних людей: тих, хто ховалися, переховували і допомагали чи перешкоджали і видавали.

Зараз ці сховки є частиною квартир та житлових будинків вулиць, парків, чи навіть підземної інфраструктури. Львів є одним із міст, де сховки та досвіди, що їх наповнювали, стали частиною щоденних маршрутів. Як жити з ними, поруч і всередині? Що робити, коли вони, нікого не питаючи, стали частиною приватної історії?

🔍 У межах виставки-лабораторії "З місця на місце: історії з розпорошених архівів" на початку вересня у просторі Jam Factory Art Center відбулась публічна розмова "Простір, який ховає: архітектура виживання".

Разом із Наталією Ромік, художницею, авторкою проєкту “Номадичний архів штетла”, Кубою Шредером, куратором, доцентом Академії образотворчих мистецтв у Варшаві, та Ліаною Бліхарською, історикинею, дослідницею й архівісткою Міського медіаархіву Центру міської історії ми спробували поміркувати, чи може сховком бути емоційний стан, ідея чи практика, яку треба або хочеться приховати, або, наприклад, той же архів, який приховує або який ховають, до моменту запиту та відкриття? Що може в себе вмістити сховок, окрім людей? Як дослідити місце, створене для того, щоб залишатися невидимим? Як розуміти та працювати з відсутнім? І що змінюється, коли воно стає явним?

🖇️ Детальніше на сайті: https://www.lvivcenter.org/discussions/architecture-of-survival/

📷 Фото: Ірина Середа

***

🔹Подія відбулась в межах публічної програми "Плетива спадщини" та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів", що є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину". Re_HERIT 2.0 реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

15/09/2026

Друзі, звертаємо вашу увагу, що 24-25 вересня відбудеться онлайн-конференція "Життя в радянській утопії: культурна історія технологій в Україні, 1922–1991".

Конференція розгляне технології не просто як інфраструктуру чи економічний розвиток, а як культурну силу, що формує знання, соціальні ієрархії та повсякденне життя у рамках чотирьох панельних дискусій:

▪ Кібернетика, масове житло та атомні утопії
▪ Таємні міста, еліти та закриті знання
▪ Технології повсякденного життя: звук, мобільність та здоров’я
▪ Візуалізація прогресу: медіа, кіно та фотографія

Організатори: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедра історії Базельського університету.

Слухачі й слухачки зможуть долучитись до онлайн-подій без реєстрації.

🖇 Детальна програма конференції за посиланням: https://uris.ch/events/living-the-soviet-utopia?

Online conference on 24–25 September 2026 exploring technology, culture and everyday life in Soviet Ukraine, organised by the Universities of Kyiv and Basel.

14/09/2026

📷 Сьогодні хочемо поділитись із вами фото з публічної розмови "Як ми говоримо про те, про що голосно мовчимо?", що відбулась наприкінці серпня у Палац Гната Хоткевича.

Між нами та Другою світовою війною є більше ніж три покоління, багато книг, фільмів та свідчень, але все ще залишаються теми, про які знаємо мало. Розповіді про війну стали у повоєнні десятиліття місцем для радянської політики пам'яті та простором протистояння у Холодній війні, викреслюючи або викривлюючи чимало досвідів. Після 1991 року ми дізналися більше про довоєнний світ, проте увага була зосереджена на пошуках термінових наративів для розуміння себе. Сьогодні є нова терміновість життя, яка вчить, що важливі розмови — щирі, прямі й відверті, а мовчання та непроговореності поглиблюють розриви в суспільстві, якому життєво необхідно спілкуватися.

У цій дискусії ми спробували приглянутися до такої "розмови". Коли вона стає можливою? Як і хто її розпочинає, підхоплює чи стишує? Чиї голоси є більш чутними, а в які треба вслухатися? Як голоси будують стіни чи, навпаки, містки порозуміння? У своїх рефлексіях дослідники-практики спиратимуться на академічні дослідження, усноісторичні проєкти та комеморативні практики, розмови з тими, хто є на місці, і тими, хто повертається.

До розмови долучились Inna Zolotar, дослідниця, координаторка програм публічної історії у Центрі; Andre Usach, історик, голова Громадської організації Після тиші / After silence; Александра Янусь, президентка фундації “Zapomniane”; Natalia Romik, архітекторка, політологиня, авторка проєкту “Номадичний архів штетла”. Модерувала розмову Daria Badior, головна редакторка журналу Re/visions Journal.

🖇️ Детальніше: https://www.lvivcenter.org/discussions/nomadic-archive-talk/

***

🔹 Подія відбулась в межах публічної програми та виставки "З місця на місце: історії з розпорошених архівів", що є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину". Проєкт Re_HERIT реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Публічна програма та виставка були створені за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Фото: Ірина Середа

12/09/2026

🙌 Запрошуємо вас на відкриття меморіальної таблички Гершу Лаутерпахту та Рафаелю Лемкіну, яка вшановує їхнє навчання на юридичному факультеті Львівського університету та їхній внесок у формування основ сучасного міжнародного права.

🏫 Відкриття відбудеться біля будівлі університету, де сьогодні розташовані біологічний та геологічний факультети, а історично знаходився головний корпус Львівського університету. Саме тут у 1851–1923 роках юридичний факультет університету готував покоління правників, в тому двох студентів, чиї ідеї згодом змінили міжнародне право.

Серед інших відомих правників, пов’язаних із юридичним факультетом, були Мауриций Аллерганд, Роман Лонгшан де Бер’є, Ян Карський, Манфред Лахс, Луїс Сон та Станіслав Старжинський.

📝 Церемонія є ініціативою Філіпа Сендса, автора книги “Східно-західна вулиця”, яка проводиться у співпраці зі Львівською міською радою, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Центром міської історії та Центром права і політики імені Станіслава Дністрянського.

10/09/2026

Сьогодні розпочинається 33-й Львівський міжнародний BookForum, у межах якого до Львова приїде письменник і юрист Філіп Сендс, автор визнаної трилогії "Східно-західна вулиця", "Щурячий лаз" та "38 Londres Street".

Центр міської історії разом із партнерами запрошує вас на події за участю Філіпа Сендса, що відбудуться у місті 12–13 вересня та присвячені десятиріччю виходу "Східно-західної вулиці".

📅 12 вересня, 14:00 — презентація українського видання "Остання колонія. Історія про вигнання, справедливість і колоніальну спадщину Британії".

У книгарні-кав’ярні Старого Лева на вул. Галицька, 17, відбудеться презентація українського видання нової книги Філіпа Сендса за участі автора та Marjana Savka.

🖇 Детальніше: https://www.facebook.com/share/1NgvNoEPbG/

📅 12 вересня, 15:30 — публічна дискусія "Справедливість для України: перспективи і виклики"

У конференц-залі Центру міської історії відбудеться дискусія за участі Філіпа Сендса та Інни Ліньової, директорки Інституту прав людини Асоціації правників України.
Модератор: Іван Городиський, Голова Правління Львівського центру міжнародного права та правосуддя.

Чи стане трибунал за злочин агресії фрагментацією міжнародної кримінальної юстиції чи свідченням її дієвості? Чи вистачить зараз союзникам України політичної волі перетворити репарації на реальність? І що потрібно зробити, щоб наблизити справедливість для України.

🖇 Детальніше: https://www.facebook.com/share/18EjiT3kod/

📅 12 вересня, 18:00 — розмова до 10-річчя книги "Східно-західна вулиця"

У конференц-залі Центру міської історії відбудеться розмова "Десять років 'Східно-західній вулиці'" за участю Філіпа Сендса, директорки Центру Софії Дяк та поетеси й видавниці Marjana Savka. Модеруватиме розмову журналістка Наталі Нуґайред, журналістка та редакторка онлайн-журналу re/visions колишня головна редакторка

Розмова розгорнеться навколо історії появи книги — від першого приїзду Сендса до Львова у 2010 році, коли він шукав сліди своєї родини, а також двох юристів — Герша Лаутерпахта та Рафаеля Лемкіна, чиї ідеї лягли в основу понять "злочини проти людяності" та "геноцид". Поговоримо про те, що саме "Східно-західна вулиця" може розповісти місту та континенту, які знову живуть у умовах війни, про відповідальність — і межі — письменництва та права перед обличчям війни.

🖇 Детальніше: https://www.lvivcenter.org/discussions/10-years-of-east-west-street/

📅 13 вересня, 10:00 — міська прогулянка "Львів, право, (не)справедливість"

Інна Золотар, координаторка програм публічної історії Центру, проведе тематичну міську прогулянку, що буде присвячена Рафаелю Лемкіну й Герші Лаутерпахту та іншим правникам, пов'язаним зі Львовом, які долучилися до формування повоєнного міжнародного права.

Прогулянка завершиться публічним відкриттям меморіальної таблички на честь Герша Лаутерпахта та Рафаеля Лемкіна. Тож запрошуємо доєднатись до нас о 12:00 біля Біологічного факультету Університету імені Івана Франка, вул. Михайла Грушевського, 4.

🖇Детальніше: https://www.lvivcenter.org/spatial/lviv-law-injustice/

📅 13 вересня, 13:00 — розмова "Правосуддя, справедливість, трибунал"

У Інституті народознавства НАН України, просп. Свободи, 15, відбудеться публічне інтерв’ю Ostap Slyvynsky та Філіпа Сендса про російські злочини в Україні та те, як історичний досвід (зокрема, досвід Другої світової війни та трибуналів над нацистськими злочинцями) може допомогти у їх розслідуванні та належній правовій оцінці.

🖇 Детальніше: https://program.bookforum.ua/?detail=e%3Aa9be9dee-2809-48a1-93f2-1d73ec0964bc

📅 13 вересня, 18:00 — лекція-перформанс у Палаці Потоцьких

Увечері Філіп Сендс представить камерну перформанс-лекцію "Східно-західна вулиця: пісня добра і зла" разом із французьким джазовим піаністом Ґійомом де Шассі, який виконає уривки з творів Баха, Бетховена, Рахманінова та Леонарда Коена: https://www.lvivcenter.org/discussions/east-west-street-performance/

Перформанс-лекція був поставлений по всьому світу, зокрема у Ірландії, Великій Британії, у Данії та Канаді. Цього разу постановка повертається до Львова у камерному форматі.

🖇 Детальніше: https://www.lvivcenter.org/discussions/east-west-street-performance/

Співорганізатори подій:
◾Форум Видавців
◾Центр міської історії / Center for Urban History
◾Видавництво Старого Лева
◾Центр права і політики Центр Дністрянського
◾Львівський національний університет імені Івана Франка
◾Львівська міська рада

***

Події відбудуться у межах 33-го Львівського міжнародного BookForum та публічної програми "З місця на місце: історії з розпорошених архівів" проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину".

33 Львівський міжнародний BookForum підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах програми "Флагманські події", Міжнародного фонду "Відродження", канадської недержавної організації "Українсько-Єврейська Зустріч", Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Організатор фестивалю – ГО "Форум видавців".

Проєкт "REHERIT 2.0" реалізується Центром міської історії та Центром "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.