29/09/2020
«У погоду, чи негоду на узліссі визираючи з кущів, чатують замурзані циганскі "телепузики". Гуськом чагарниками, супроводжують мене вузенькою стежиною до одного з таборів замешкання ромалэ. Перебиваючи один одного, на циганські мові, шумно мені про щось розповідають, та терпляче очікують на цукерки. В таборі більше сотні циган, кожен гостинно запрошує в свою "шалашку", намагаючись чимось пригостити, хоча самі живуть в злиднях, діти шукають продукти по смітниках.
Якось принесли діти щітку зубну, а потім демонструючи вихвалялись, що то так добре, і тепер весь табір чухає зуби отою щіткою, а потім ми усім їм зубні щітки роздали. Живуть вони в убогих злиднях, жебракують, але ж то чи у них така сильна імунна система, чи то на них особливе благословіння Господнє, що з усіх циганських таборів отут, нікого ще не зачепив отой злощасний КОВІД.
Порою голодні, замурзані але щасливі.
Осінь...Насувається холоднеча, та вже завтра скупимось і продуктами, та одягом благословимо циганські табори».
P.S. Трішки непристойні фото але є що є. 😄
(А Далі буде...)
© Кеньо М.І.
