06/09/2026
СОН — НЕ СИМПТОМ, ЯКИЙ ПОТРІБНО ПРОСТО «ВИМКНУТИ»
Останнім часом дискусії навколо лікування порушень сну вкотре показують проблему, про яку в Інституті ми говоримо давно.
Коли людина каже: «Я не сплю», професійне питання має звучати не лише:
«Що їй дати для сну?»
Передусім потрібно зрозуміти:
Чому людина не спить? З яким саме порушенням сну ми маємо справу?
У міжнародній медицині сну для цього існує окрема система класифікації та клінічних рекомендацій.
ICSD-3-TR — International Classification of Sleep Disorders, Third Edition, Text Revision — Міжнародна класифікація розладів сну Американської академії медицини сну (AASM).
Вона виділяє шість великих груп розладів: інсомнії, розлади дихання уві сні, центральні розлади гіперсомноленції, циркадні розлади циклу сон–неспання, парасомнії та рухові розлади, пов’язані зі сном.
І це принципово.
Тому що скарга «я не сплю» — ще не діагноз.
Так само як труднощі із засинанням, часті пробудження, кошмари, надмірна денна сонливість, страх засинання чи незвичні феномени на межі сну і неспання можуть мати зовсім різну природу.
А що кажуть клінічні настанови?
European Insomnia Guideline 2023, розроблена експертами European Sleep Research Society (ESRS) та European Insomnia Network (EIN), рекомендує починати діагностику інсомнії з клінічного інтерв’ю, яке включає анамнез сну та медичний анамнез, використання відповідних опитувальників і щоденників сну та, за показаннями, додаткові дослідження. Полісомнографія потрібна не кожній людині з інсомнією, але рекомендована, зокрема, коли є підозра на інші розлади сну або при резистентній до лікування інсомнії.
Першою лінією лікування хронічної інсомнії у дорослих незалежно від віку та коморбідності залишається когнітивно-поведінкова терапія інсомнії — CBT-I. Фармакологічне лікування має своє місце, але його вибір залежить від клінічної ситуації, показань, ризиків і тривалості застосування.
І тут починається найцікавіше.
Європейська настанова не рекомендує антипсихотичні препарати для лікування інсомнії через недостатність доказів та їхні побічні ефекти.
Антигістамінні препарати також не рекомендовані.
Мелатонін негайного вивільнення загалом не рекомендований для лікування інсомнії, якщо немає циркадних факторів.
Водночас мелатонін пролонгованого вивільнення може застосовуватися в окремих випадках у пацієнтів віком від 55 років, а мелатонін має окреме клінічне значення при певних циркадних порушеннях.
Низькі дози деяких седативних антидепресантів можуть розглядатися для короткострокового лікування інсомнії — але це не означає, що «антидепресанти є препаратами для сну» взагалі.
Саме тому відповідь на запитання:
«Що приймати для сну — мелатонін, антидепресант чи нейролептик?»
не може складатися з назви препарату.
Правильна відповідь починається з іншого питання:
Що саме відбувається зі сном цієї людини?
І війна не робить це питання менш важливим.
Навпаки.
Тривала загроза, нічні повітряні тривоги, фрагментація сну, вимушене неспання, зміщення режиму, психотравма, кошмари, нічна гіперактивація та хронічна депривація створюють надзвичайно складну клінічну картину.
Вона потребує не меншої, а більшої диференціації причин і механізмів порушення сну.
Міжнародні клінічні настанови не можуть описати кожну ніч української війни. Але відсутність окремої настанови «для життя під ракетними атаками» не означає, що принципи доказової медицини перестають діяти.
І точно не означає, що будь-який препарат, який допомагає людині заснути, автоматично стає лікуванням її розладу сну.
Седація не тотожна відновленню фізіологічного сну.
Заснути не завжди означає вилікувати розлад сну.
А скарга «я не сплю» ще не визначає, що саме потрібно лікувати.
Саме тому медицина сну є окремою сферою знань, а робота з порушеннями сну потребує спеціалізованих компетентностей — у лікарів, психологів, психотерапевтів та інших фахівців, які працюють із такими пацієнтами.
І саме тому сьогодні Україні потрібні не лише препарати «для сну».
Нам потрібна культура клінічного мислення про сон.
І сомноедукація як для населення, так і для професійної спільноти.
Інститут розладів сну та психотравматичних розладів
Наукові та клінічні джерела
ICSD-3-TR — International Classification of Sleep Disorders, AASM
European Insomnia Guideline 2023 — Journal of Sleep Research
European Insomnia Guideline 2023 — PubMed