24/02/2026
Чотири роки війни.
Чотири роки болю, втрат і незламності.
Ще до 24 лютого 2022 року ми були щасливими. Ми будували плани, купували квитки на відпочинок, раділи дрібницям, зустрічали світанки без сирен. Діти спокійно йшли до школи, батьки — на роботу, родини збиралися за святковими столами. Ми не знали, що таке прокидатися від вибухів. Не знали, що таке прощатися — назавжди…
24 лютого 2022 року світ для кожного з нас розділився на «до» і «після».
Російська армія принесла на нашу землю смерть і руйнування. Знищені міста і села. Розбиті будинки, лікарні, школи. Закатовані мирні люди. Буча, Ірпінь, Маріуполь — назви, що стали символами нелюдської жорстокості. Сотні вбитих дітей. Ми втратили найкращих.
Наші воїни — мужні, світлі, віддані — віддали свої життя за те, щоб ми жили. За наше право говорити українською. За наші прапори над містами. За свободу. Вони пішли у безсмертя, залишивши по собі біль у серцях рідних і вдячність у серцях мільйонів.
Велика кількість молодих жінок щодня дивиться на фотографію своїх чоловіків у військовій формі. Вони стала вдовами надто рано. Вони тримаються заради своїх дітей. Вони вчиться бути сильними , хоча всередині — нескінченна порожнеча.
А маленький хлопчик чи дівчинка більше ніколи не візьмуть тата за руку дорогою до школи. Тато не прийде на перший дзвоник. Не посадить на плечі під час святкування дня народження. Не навчить кататися на велосипеді. У цих дітей украли дитинство. У них украли найцінніше — батька.
Та попри все — ми живемо.
Лікарі рятують життя під звуки сирен.
Енергетики відновлюють світло після щоденних обстрілів. Поліцейські тримають порядок. Вчителі навчають дітей навіть в укриттях.
Волонтери везуть допомогу на фронт і цивільним.
Священники моляться і підтримують родини.
Фермери сіють і збирають урожай, попри міни й небезпеку.
Кожен на своєму місці — тримає свій фронт.
Ми стали іншими. Сильнішими. Єдинішими. Свідомішими. Ми навчилися цінувати кожен день, кожен обійм, кожен світанок без вибухів. Ми заплатили надто високу ціну, але не втратили головного — гідності і віри.
Україна вистоїть.
Бо за нами правда.
Бо за нами пам’ять про тих, хто віддав життя.
Бо в очах наших дітей — майбутнє.
Бо в серцях мільйонів — любов до своєї землі.
Ми пам’ятаємо.
Ми боремося.
Ми переможемо. 🇺🇦
