Resource and Analysis Center “Society and Environment”

06/08/2026

Є у нас тут журналісти, які пишуть на євроінтеграційну тематику? 🇪🇺

Міжнародний фонд "Відродження" пропонує можливість виграти 30 тисяч гривень за журналістський матеріал про євроінтеграцію.

Natalia Andrusevych, голова правління нашого Центру, експертка з європейської екологічної політики та права ЄС, увійде до журі конкурсу 😉

👉 Критерії оцінки та умови участі - за
посиланням: https://cutt.ly/fyo8a63N

🇪🇺 Тема євроінтеграції в українських медіа часто існує між двома полюсами: офіційні звіти, які мало хто читає, і поверхневі згадки в новинних стрічках.

Але між цими полюсами є матеріали, які справді якісно й цікаво розповідають про те, як Україна рухається до членства в ЄС.

Ми хочемо відзначити авторів таких матеріалів, мотивувати інших журналістів братися за цю тему та сформувати бібліотеку найкращих робіт про вступ України до ЄС.

Подробиці: https://www.irf.ua/contest/konkurs-zhurnalistskyh-materialiv-pro-yevropejsku-integracziyu/

Надішліть до 15 жовтня раніше підготовлений у 2026 році матеріал (або встигніть підготувати новий) і поборіться за грошову винагороду у 30 тисяч гривень в одній із трьох номінацій:

📝 «Текст» – статті, лонгріди, репортажі, розслідування в онлайн- або друкованих медіа.
🎧 «Аудіо / Відео» – подкасти, відеорепортажі, документальні формати, телесюжети.
📱 «Мультимедійні проєкти» – дата-журналістика, інтерактивні формати, серії публікацій у соцмережах, якщо вони мають журналістську цінність, тощо.

Щоб взяти участь у конкурсі, заповніть онлайн-форму: forms.gle/muRkS6q61JjurAYU7

Які матеріали приймаються?

Матеріал вважається євроінтеграційним, якщо процеси європейської інтеграції є його центральною темою або структурним стрижнем, а не контекстом чи побіжною згадкою.

Роботи оцінюватиме журі конкурсу, до складу якого входять:
🔹Ivanna Klympush-Tsintsadze, народна депутатка України, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС;
🔹Anatoliy Martsynovski, редактор видання «Європейська правда», міжнародний журналіст, експерт із питань ЄС;
🔹Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», експертка з європейської екологічної політики та права ЄС;
🔹Микола Кузьо, експерт проєкту Ukraine2EU, фахівець з адаптації українського законодавства до права ЄС;
🔹Dmytro Shulga, директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження», експерт з питань європейської інтеграції.

Критерії оцінки та умови участь в конкурсі читайте за
посиланням: https://www.irf.ua/contest/konkurs-zhurnalistskyh-materialiv-pro-yevropejsku-integracziyu/

Конкурс проходить в рамках ініціативи "Вступаємо в ЄС разом", яку здійснює Міжнародний фонд "Відродження" за підтримки European Union in Ukraine.

#ПрямуємоРазом #РазомДоЄС

03/08/2026

Вітаємо Львів із прийняттям рішення приєднається до європейської мережі Green City Accord! 🎉

🤝 Львів стане першим українським містом, яке подає заявку на асоційоване членство в Угоді зелених міст. Минулого року за підтримки Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine ми провели дослідження і поширили серед українських громад інформацію про суть Угоди і про те, як українські міста можуть долучитися до неї.

👉 Детальніше про Угоду зелених міст - у нашому дослідженні: https://cutt.ly/1tbx0CDx

І ми завжди готові допомогти іншим містам скористатися цією можливістю 😉

Львів стане першим містом України, яке приєднається до європейської мережі Green City Accord! 🇪🇺

Що це означає для львів'ян?

Це практичний крок до того, щоб Львів ставав чистішим, комфортнішим і здоровішим для життя. Приєднуючись до Green City Accord, місто добровільно бере на себе зобов'язання протягом наступних восьми років працювати над покращенням екологічних показників за п'ятьма напрямами:

🌱 повітря;
💧 вода;
🌳 біорізноманіття;
♻️ відходи та циркулярна економіка;
🔇 шум.

Для мешканців це означає не лише кращий стан довкілля. Відкриваються можливості для залучення міжнародного фінансування на екологічні проєкти, розвиток міської інфраструктури та впровадження європейських практик.

Приєднання стане результатом спільної роботи Lviv Bureau of European Integration / Львівське бюро євроінтеграції, Управління екології Львів та природних ресурсів, ЛМКП Львівводоканал, ЛКП "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами" та Resource and Analysis Center “Society and Environment”.

Дякуємо депутатам, що підтримали цю ініціативу. Дякуємо колегам, що беруть відповідальність покращувати екологічні стандарти в громаді.

Сьогодні до Green City Accord входять 134 європейські міста. Із 2025 року українські громади можуть долучатися до мережі як асоційовані члени, і Львів стане першим містом України, яке зробить цей крок.

Фото: Руслан Литвин

Andriy Moskalenko
Інна Свистун
Tanya Kozhokar
Yuliia Katynska
Taras Kubay
Halyna Overko-Mykitchak
Stefanyshyn Taras
Ванькович Дмитро
Володимир Лучишин
Mariya Chyzhyshyn
Анастасія Гринів
Ulyana Pak
Юрій Мельник
Андрій Тягнибок
Оксана Динік
Володимир Марусяк - депутат Львівської міської ради
Олекса Возняк
Орест Печенко

31/07/2026

Друзі, відновлюємо роботу нашого веб-порталу “Зелена трансформація України”: https://greentransform.org.ua/ ⬇️

Це інформаційний ресурс з актуальними новинами та практичними порадами щодо зеленої трансформації в ЄС та в Україні.

👉 На сайті ви знайдете інформацію про законодавство, плани, програми, а також практичні інструменти, механізми та фінансові можливості для зеленої трансформації.

✅ Ця інформація корисна як для кожного громадянина, так і для експертного середовища та органів державної влади.

Знаємо, щоб багато хто з Вас активно ним користувався, тому запрошуємо https://greentransform.org.ua/ ;)

***
Ця діяльність здійснюється за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

27/07/2026

Тема забруднення повітря і шуму сьогодні вже не є просто питанням охорони довкілля, а напряму пов’язана з євроінтеграцією.

Спитаєте як? У новому матерілі за підсумками вебінару Наталія Андрусевич пояснює як в процесі вступу до Європейського Союзу держава має наблизити своє законодавство до європейських правил. Значна частина цих змін стосуватиметься саме громад, адже багато екологічних рішень реалізуються не в Києві, а на місцевому рівні. Зокрема і в сфері шумового забруденення і забрудення повітря.

Чому ця тема важлива?

🔹 У процесі вступу до ЄС Україна повинна адаптувати своє законодавство до права Євросоюзу. Одна з найскладніших сфер у цьому процесі — це розділ, який стосується довкілля і зміни клімату. Він охоплює дуже багато напрямів: якість повітря, воду, відходи, охорону природи, промислове забруднення, кліматичну політику.

🔹 Складність у тому, що тут недостатньо просто ухвалити нові закони. Потрібно, щоб вони реально працювали. А це означає нові підходи до управління, моніторинг, інфраструктуру, обладнання, підготовлених фахівців і фінансування. Саме тому роль громад у цій сфері буде дуже великою.

🔹 Громади вже зараз відповідають за просторове планування, транспорт, благоустрій, озеленення, частину питань відходів і водопостачання. Тобто багато європейських вимог у підсумку будуть реалізовуватися саме через місцеву владу.

Більше читайте у матеріалі: https://www.irf.ua/zabrudnennya-povitrya-i-shum-shho-cze-oznachaye-dlya-ukrayiny-ta-gromad-na-shlyahu-do-yes/

Серія вебінарів EU LocalTalks покликана допомогти громадам зрозуміти, які зміни принесе євроінтеграція, і почати готуватися до них уже зараз, не відкладаючи до моменту вступу України в ЄС. Вебінари проходять за підтримки European Union in Ukraine.

22/07/2026

📗Європейське екологічне бюро опублікувало четверте оновлене та анотоване видання збірника «Практика Комітету з дотримання Оргуської конвенції (2004–2025)» («Case Law of the Aarhus Convention Compliance Committee 2004–2025)»

Співавторами видання є Луїза Шнайдер (UfU) та Andriy Andrusevych, наш співзасновник та колега.

👉Видання містить добірний і систематизований огляд висновків Комітету з дотримання Оргуської конвенції за період з 2004 до 2025 року.

Висновки Комітету систематизовано за статтями Конвенції, що значно полегшує розуміння того, як на практиці тлумачаться три її основні засади:

🔍 доступ до екологічної інформації;
🗣️ участь громадськості у процесі прийняття рішень;
⚖️ доступ до правосуддя.

📊Видання також містить стислий виклад окремих справ і довідкові таблиці, систематизовані за статтями Конвенції та країнами, що робить його практичним інструментом для юристів, громадських організацій, дослідників і осіб, які ухвалюють рішення.

Як зазначають співавтори:

💭 «В умовах втрати біорізноманіття та зміни клімату екологічні права - це не просто абстрактні правові принципи. Це дієві інструменти, які дають людям можливість захищати місця, які вони люблять, і формувати придатне для життя майбутнє як для людей, так і для всього живого.

Сподіваємося, що цей збірник стане вагомим внеском, надаючи кожному - від небайдужих громадян до осіб, які ухвалюють рішення, - знання та впевненість, необхідні для того, щоб ці права стали реальністю».

📌 Завантажити документ англійською можна за посиланням: https://cutt.ly/7ytkdA03

15/07/2026

🇪🇺🇺🇦 Ключовою подією минулого кварталу у контексті вступу до ЄС стало ухвалення Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС.

📊У рамках проєкту “Між політикою і практикою: підтримка вступу України в ЄС у сфері довкілля і зміни клімату” ми працюємо над створенням онлайн-інструменту для відстеження прогресу виконання Нацпрограми.

У ході роботи ділимося з Вами першими підрахунками ⬇️

🗓️ 1 квітня 2026 року Уряд України затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) (Постанова № 438).

🎯 За Розділом 27 «Довкілля та зміна клімату» Національною програмою визначено 69 цілей, з яких 68 мають транспозиційний характер та передбачають часткову чи повну імплементацію 190 актів acquis ЄС. 1 ціль має інституційний характер.

🔹 За нашими підрахунками, у Національну програму включено 253 завдання, які реалізовуватимуться впродовж 2026-2036 року. Щодо 7 завдань програма не встановлює конкретні роки їх досягнення, а виконання прив’язує до прийняття спеціальних актів чи скасування воєнного стану.

🔹 Найбільшу кількість завдань заплановано виконати у 2027 та 2028 роках. Разом із тим, повне виконання завдань за Розділом 27 розраховане на десятирічний період, що не враховує політичні заяви очільників України про 2030 рік як очікуваний рік вступу України в ЄС.

👉 Детальніше про ключові події і рішення процесу вступу України до ЄС у частині довкілля і зміни клімату - у нашому щоквартальному моніторингу: https://cutt.ly/4yeti3Bi

***
Матеріал підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

13/07/2026

🇪🇺🇺🇦 Моніторинг процесу вступу України в ЄС у частині довкілля і зміни клімату (другий квартал 2026 року) https://cutt.ly/4yeti3Bi

Ми продовжуємо стежити за процесом вступу України до ЄС і ділимося з Вами ключовими подіями та рішеннями, які були прийняті у квітні - червні 2026 року ⬇️

👉 У другому кварталі 2026 року процес вступу України в ЄС вийшов на новий етап. Ключовою подією стало ухвалення Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, яка визначила цілі та завдання з наближення національного законодавства до актів права ЄС, які ще не впроваджені в українське правове поле.

👉Історичною віхою стало офіційне відкриття переговорів за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals), який є визначальним для темпу та якості всього подальшого переговорного процесу. Разом ці дві події засвідчують перехід України від підготовчого етапу до практичної фази перемовин.

❓Що очікується найближчим часом?

Наразі найбільш очікуваною подією залишається відкриття офіційних перемовин за усіма іншими кластерами та розділами переговорів про вступ України до ЄС, а також реалізація цілей і завдань програми щодо адаптації актів ЄС, які Україна повинна виконати за Розділом 27.

➡️ Хронологію подій та ключові рішення ми зібрали у моніторинговому звіті: https://cutt.ly/4yeti3Bi

***
Матеріал підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

08/07/2026

🏙️Забруднення повітря у містах є основним фактором ризику для здоровʼя з точки зору довкілля. Проте другим за значенням екологічним ризиком в Європі є шум, який випереджає навіть пасивне куріння.

🇪🇺🇺🇦 Зі вступом до ЄС усі норми щодо шумового забруднення та якості повітря діятимуть і у наших громадах, а значна частина європейського екологічного та кліматичного законодавства потребуватиме впровадження саме на місцевому рівні. Тому вже сьогодні громадам важливо розуміти основні вимоги ЄС, майбутні зобов’язання та практичні кроки, необхідні для підготовки до їх виконання.

👉 Саме про це розповіла Natalia Andrusevych, голова правління РАЦ “Суспільство і довкілля”, під час вебінару — серії тематичних вебінарів для громад та локальних організацій про те, які вимоги і можливості дає вступ України в ЄС на місцевому рівні. Серія проходить в рамках партнерства Міжнародний фонд "Відродження" з European Union in Ukraine.

💭 “Тематика довкілля донедавна просто сприймалася як екологічні проблеми та виклики на місцях. Але вже зараз вона є невід’ємною частиною європейської інтеграції України і розвитку громад. Адже значна частина європейських вимог у сфері довкілля і зміни клімату буде реалізовуватися саме на місцевому рівні”, - наголосила Наталія Андрусевич під час вебінару.

Під час заходу поговорили про:

🔹 переговорну Главу 27 та місцеве самоврядування в процесі вступу до ЄС;
🔹 екологічне та кліматичне acquis ЄС: що потрібно знати громадам вже сьогодні;
🔹 європейські вимоги та місцеві рішення: нові виклики та можливості для громад;
🔹 чисте повітря як пріоритет ЄС: що зміниться для громад;
🔹 шумове забруднення: нові підходи та дії на місцевому рівні;
🔹 та про угоду зелених міст як практичний крок до виконання екологічних вимог ЄС.

▶️ Переглянути відеозапис вебінару можна за посиланням: https://cutt.ly/YyqCTnlL

***
Матеріал підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

07/07/2026

🇪🇺🇺🇦 Які ключові сигнали були закладені у цьогорічній URC 2026 та яке їх значення для подальшого процесу відновлення та європейської інтеграції України?

🤝 Минулого тижня Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства провела публічну дискусію «URC 2026: головні сигнали з Гданська», присвячену підбиттю підсумків Ukraine Recovery Conference 2026.

Модерувала обговорення Natalia Andrusevych, голова правління РАЦ “Суспільство і довкілля”:

💭 “Ми читаємо багато в новинах про підсумки URC, про те, що конференція була великою, грандіозною, зібрала багато учасників. Але тим не менше, завжди дуже хочеться почути неформальні враження, адже кожен бачить все зі своєї перспективи. Тому це гарна нагода обміняти думками”.

🔸 Під час дискусії учасники обговорили, як змінюється філософія міжнародної підтримки України, яку роль у цих процесах відіграють громади та громадянське суспільство, а також які кроки необхідно зробити Україні протягом наступного року для максимально ефективного використання можливостей, створених URC 2026.

🔸 Однією із ключових тем конференції стала нерозривність зв’язку між відновленням України та процесом європейської інтеграції.

🔸 Учасники також звернули увагу на необхідність подальшого розширення тематики конференції. Поряд із традиційними питаннями інфраструктури, фінансування та реформ дедалі більше уваги приділяється розвитку людського потенціалу, соціальній згуртованості, культурі, туризму, екологічному відновленню та іншим напрямам, що безпосередньо впливають на якість життя людей.

➡️ Детальніше - у матеріалі за посиланням: https://cutt.ly/8yqQR7db
➡️Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням: https://cutt.ly/fyqQTDLv

ℹ️ Захід відбувся у рамках проєкту «Підтримка діяльності Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства у 2025-2026 р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій ІЕД / IER за фінансової підтримки Європейського Союзу.

01/07/2026

💭 “Коли мене попросили сформулювати головні висновки для громад і громадянського суспільства, перше слово, яке спало мені на думку, — еволюція”.

👉 Одразу після завершення офіційної програми URC2026 Міжнародний фонд "Відродження" та Фонд Східна Європа в рамках проєкту «Імпульс» зібрали учасників на рефлексію «Від Гданська і далі: перші підсумки та наступні кроки до URC 2027».

Своїми думками щодо конференції поділилася і Natalia Andrusevych, голова правління РАЦ “Суспільство і довкілля” ⬇️

💭 “Якщо повернутися до початку процесу відбудови України, коли до Конференції в Лугано готувався перший План відновлення, то громади були майже непомітними. Їхня роль практично не визнавалася.

Сьогодні картина зовсім інша. Представники громад виступають на основних панелях, мають власні стенди, організовують сайд-івенти, активно беруть участь у дискусіях. І це не сталося само собою. За цим стоять кілька років адвокації та наполегливої роботи громадянського суспільства, яке послідовно відстоювало думку, що саме громади мають бути за столом, де ухвалюються рішення щодо відбудови.

Тому, навіть якщо ми не повністю задоволені рівнем їхньої участі сьогодні, варто визнати: ми вже пройшли значний шлях.

Дивлячись на дискусії цього року, я також звернула увагу на те, що ми все ще часто існуємо у власних «бульбашках».
Ми багато говоримо про роль громад, але дуже рідко говоримо про неї предметно.

Сьогодні вже сформувався широкий консенсус, що саме громади є ключовими учасниками процесу європейської інтеграції України. Але, попри це спільне розуміння, я не пригадую жодної окремої панелі чи воркшопу на цій конференції, присвячених тому, що саме означає ця роль на практиці.

Недостатньо просто визнавати важливість громад. Потрібно почати предметну розмову про те, як вони можуть ефективно долучатися до відбудови та європейської інтеграції.

Ще одне спостереження здалося мені дуже цікавим.

Коли на конференції говорили про громади, найчастіше поруч звучали дві характеристики: стійкість і нестача спроможності.

На перший погляд це виглядає як суперечність. Але, можливо, це не так.

Українські громади вже довели свою надзвичайну стійкість. Наступний виклик полягає в тому, щоб перетворити цю стійкість на довгострокову спроможність — через знання, партнерства, фінансування та практичні інструменти.

Сьогодні вже існує багато європейських ініціатив, які можуть допомогти громадам швидше інтегруватися до європейського простору. У моїй сфері це, наприклад, Угода зелених міст або Європейський кліматичний пакт.

Це практичні інструменти, до яких громади можуть долучатися вже сьогодні. Але про них майже не говорять на таких конференціях.

Давайте не лише говорити про громади. Давайте знайомити їх із їхніми європейськими колегами, показувати, як ці інструменти працюють в інших країнах, і допомагати українським громадам ставати частиною європейських мереж”.

ℹ️ Нагадаємо, цьогоріч URC 2026 відбулася у Ґданську 25–26 червня і стала однією із найбільш масштабних та практичних за всю історію її проведення.

***
Матеріал підготовлено за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд "Відродження" в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».