Європейський Діалог

31/07/2026

До уваги роботодавців у громадах Львівської області. Можливість отримати грант за кожного нового офіційно працевлаштованого.

Грант до 14 340 грн на місяць
для створення нових робочих місць для МСБ

Департамент муніципальних послуг та регуляторної політики Кам’янської міської ради інформує про те, що Карітас Швейцарія у партнерстві з Карітас Україна, Карітас-Спес Україна та SPARK надає можливість отримати грант
у розмірі до 14 340 грн на місяць за одну особу на офіційне працевлаштування
для роботодавців, які створюють нові робочі місця.
Фінансова підтримка надається впродовж трьох місяців для забезпечення зайнятості представників цільових груп проєкту REMARKET. Учасники програми отримають умовну фінансову допомогу, повʼязану з оплатою праці конкретного працівника та сплатою обовʼязкових податків і зборів.
Подати заявку на участь можуть учасники, які відповідають таким критеріям:
юридичні особи та ФОП, які офіційно зареєстровані відповідно
до законодавства України;
підприємства, які фактично здійснюють господарську діяльність
у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській або Хмельницькій областях;
роботодавці, які мають відкриту вакансію або підтверджену потребу
у створенні нового робочого місця;
роботодавці, які готові укласти трудовий договір відповідно до вимог законодавства України;
шукачі роботи, які на момент подання заявки є безробітними та належать
до цільових груп проєкту.
Умови:
роботодавець самостійно здійснює офіційне працевлаштування працівника;
грантова підтримка не є авансовою виплатою чи компенсацією окремих витрат роботодавця;
максимальний розмір грантової підтримки становить не більше
14 340 грн за одну людину на місяць;
фінансова підтримка виплачується щомісячно впродовж трьох місяців після підтвердження виконання умов;
роботодавець забезпечує виплату заробітної плати та нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування за власний рахунок.
Подати заявку:
https://docs.google.com/document/d/1t5JK1V2Wi-GTmCssYqqbOLW-j3TQVprF/edit

29/07/2026

Сергій Касян: Як Сокальщина замінила вугілля на хімію, вітер і соєву олію
Сокальщина колись була одним із найбільших районів Львівщини, а найбільшими платниками податків тут були підприємства Львівського вугільного басейну. Сьогодні шахтарські податки відійшли до бюджету Шептицької і Белзької громад, а Сокальська громада шукає нову економічну основу — від хімічного виробництва світового рівня до вітрової енергетики.
Про те, що замінило вугільну промисловість, які інвестиційні проєкти реалізуються на території громади і що таке справедлива трансформація на практиці, — в інтерв'ю з головою Сокальська міська рада - офіційна сторінка Сергієм Касяном.
❓Що становить економічний фундамент Сокальщини?
👉Сокальська громада утворилася наприкінці 2020 року, об'єднавши 19 старостинських округів і місто Сокаль, із населенням 51,4 тисячі осіб на території 676 квадратних кілометрів. У перший рік бюджет становив 193 мільйони гривень, цього року — орієнтовно 480 мільйонів. Це зростання забезпечили не лише інфляційні процеси, а й нові промислові підприємства, що прийшли в громаду, розширення вже існуючих підприємств та проведення інвентаризації землі.
До утворення громади Сокальський район був одним із найбільших на Львівщині, а основними платниками податків були шахти Львівського вугільного басейну — понад чотири тисячі працюючих. Коли у 2021 році утворилася Сокальська територіальна громада, шахти як платники податків, відійшли до інших громад, а на нашій території залишилося чотири вугільні підприємства: апарат управління ДП «Львіввугілля», «Львіввуглезбут», пуско-налагоджувальне управління та лікувальний комплекс «Ровесник» (колишній санаторій-профілакторій «Шахтар»). Разом на них працює близько 600 людей, а сплата податків до консолідованого бюджету громади становить приблизно 25 мільйонів гривень — це орієнтовно 5–6% надходжень бюджету.
❓Хто прийшов на місце вугільної промисловості?
👉Одна з причин, чому інвестори обирають Сокальщину, — це вигідне економіко-географічне положення. На території громади розташований пункт пропуску «Угринів-Долгобичув». По-друге, на Сокальщині одні з найнижчих у Шептицькому районі ставки податків на оренду земель промисловості та ставки податків на нерухомість.
Першим, ще в 2022 році, до громади зайшли НВП «Укроргсинтез» та «Єнамін» — підприємства викупили адміністративний будинок колишнього заводу хіміко-волокна, який на той час практично весь стояв у руїнах. Це виявився світовий постачальник хімічних сполук для наукових експериментів, пошуку нових лікарських препаратів і компонентів для дослідницьких програм фармацевтичних і біотехнологічних компаній — компанія співпрацює з провідними центрами Європи, Північної Америки, Австралії, Китаю та Японії. Наразі на підприємстві працює близько 250 людей на території приблизно 4 гектарів, але в перспективі компанія планує освоїти під виробничі потужності до 30 гектарів колишньої території заводу.
❓На другій половині території колишнього заводу хіміко-волокна планується створити індустріальний парк. Що це за проєкт і на якому він етапі?
👉Другу частину заводу зараз частково використовує ТОВ «СкайПротеїн», яке нещодавно розпочало свою діяльність на території громади і розвиває переробку олійних культур — ріпаку, сої, вже переробляють до 100 тонн сої на добу. Саме на цій базі виникла ідея створити індустріальний парк «Сокаль-1» — і, на відміну від багатьох інших громад, тут ідея йде вже з готовим інвестором, який планує довести переробку сої до тисячі тонн на добу.
Мета створення індустріального парку — економічний розвиток, переробка сільськогосподарської продукції, нові робочі місця, розвиток інфраструктури, інновації та дослідження. Земельна ділянка — орієнтовно 25 гектарів у промисловій зоні Сокаля, склад парку сформують підприємства харчової промисловості та інші виробництва, що історично розвиваються в регіоні.
Ключова умова для запуску потужної переробки — відновлення залізничного полотна, яке колись підходило до заводу хіміко-волокна, але було демонтоване. Орієнтовна вартість відновлення — 5–6 мільйонів доларів; ці кошти громада розраховує отримати як частку державного фінансування створення індустріального парку.
Наразі всі погодження на рівні громади пройдено, документи подані на реєстрацію до Міністерства економіки в Києві. Перша заявка отримала відмову через концесію на розробку сланцевого газу, підписану ще у 2013 році, — одна зі свердловин виявилася на території хімзаводу. Громада планує винести цю ділянку за межі індустріального парку і подати документи повторно.
❓Які ще підприємства формують економічний профіль громади?
👉Найбільший платник податків серед аграріїв — приватне підприємство «Західний Буг», яке обробляє 13 тисяч гектарів (третину орних земель громади) і минулого року сплатило до бюджету понад 30 мільйонів гривень.
Ще одним бюджетоутворюючим підприємством є дочірня компанія «Сундс Текстиль Україна» датської компанії «Сундс Текстиль А/С» — текстильна фабрика, яка минулого року сплатила громаді близько 26 мільйонів гривень податків і фінансує соціальні проєкти: систему опалення басейну, сонячні панелі на спортивній школі та басейні, оснащення інтерактивного класу в школі юного техніка.
Потужно розвивається меблевий напрям — «Софро», ТД «Сокме», «Софас». Попри складнощі з ринками збуту після початку повномасштабної війни, «Софро» наростило потужності й кількість працівників, піднявшись на третє місце серед промислових підприємств за сплатою податків.
Сокальщина — лідер на Львівщині за виробництвом товарної продукції сільського господарства, зокрема зерна та сої. В останні роки розвивається переробка сільськогосподарської продукції, зокрема, це діяльність підприємств ТОВ «СкайПротеїн», ТОВ «Еко Експорт», фермерських господарств «Шпиколос» і «Нове Опілля», а також ТОВ «Компанія Клімат Плюс» — колишній спиртзавод у с.Борок, переоснащений у 2021 році, де зараз працює близько 100 людей і продукція йде на експорт до країн Заходу.
Ще одним напрямком розвитку сільського господарства є тваринництво. Цю діяльність ведуть підприємства ТОВ «Угринів Еко Ферм», ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», ПАФ «Білий стік», ФГ «Шпиколос», ФГ «Хомяк Світлани Михайлівни», ФГ «Агро-База», ТОВ «Молочні ріки».
❓Які будівельні об'єкти зараз реалізуються в громаді?
👉На території громади реалізується найбільш важливий об’єкт в галузі будівництва інфраструктури – це реконструкція мостового переходу через р.Західний Буг в м.Сокаль. Замовником робіт та балансоутримувачем моста виступає Департамент дорожнього господарства Львівської ОВА. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «Автомагістраль-Південь». Вже виконано до 80% запланованих робіт. Після проведення перерахунку проєктно-кошторисної документації, в актуальні на сьогоднішній день ціни, підрядна організація приступить до продовження будівельних робіт.
У Сокалі триває будівництво ринкового комплексу по вулиці Героїв УПА. Продовжується будівництво житлових комплексів «Доступна оселя» по вулиці Святого Петра і Павла (частково введено в експлуатацію) та ЖК «Центральний» по вулиці Героїв УПА, де вже зданий перший восьмиповерховий будинок.
❓Розкажіть про енергетичні проєкти громади.
👉Ці проєкти мають забезпечити енергетичну безпеку громади й частково — сусідніх територій.
Реалізуються два масштабні інвестиційні проєкти у сфері енергетики. Перший — будівництво гідроелектростанції на річці Західний Буг на базі греблі, зведеної ще в 50-х роках за Радянського Союзу; потужність станції — 1,3 мегавата, а проєкт передбачає до 20 нових робочих місць і понад 2 мільйони гривень надходжень ПДФО щорічно, а також благоустрій прилеглої території.
Другий напрям — вітрова енергетика. Затверджено детальні плани на будівництво шести вітрових електростанцій у Тартаківському окрузі, перша черга — щонайменше дев'ять вітряків заввишки 120 метрів потужністю від 4 до 6 мегават кожен.
Крім цього, погоджено будівництво сонячної електростанції на території до 5 гектарів на землях колишньої цегельні в Тартакові, а біля хімзаводу чотири компанії отримали дозволи на розробку детальних планів під накопичувальні електростанції.
Також у громаді вже реалізується два проєкти у сфері сонячної енергетики, в рамках яких буде встановлено сонячні електростанції на будівлях водозабору та очисних споруд м.Сокаль.
❓А що з екологічною інфраструктурою?
👉У Сокальській громаді триває реалізація масштабного інфраструктурного проєкту «Захист прикордонної річки Буг шляхом розширення санітарної мережі в прикордонних гмінах Долгобичув та Сокаль» у межах Програми Interreg NEXT «Польща — Україна» 2021–2027 за співфінансування Європейського Союзу. Проєкт спрямований на покращення екологічної безпеки прикордонного регіону, зменшення ризиків забруднення Західного Бугу і модернізацію системи водовідведення по обидва боки кордону.
Загальна вартість проєкту — 1,9 мільйона євро, з яких на реалізацію робіт по Сокалю виділено 1,1 мільйона євро. Основне завдання — прокладання напірного каналізаційного колектора від вул.Підкови в Сокалі до очисних споруд, довжиною 3,4 кілометра; станом на сьогодні проєкт успішно реалізується.
Нещодавно Сокальська громада стала одним із переможців грантового конкурсу для проєктів справедливої трансформації вугільних громад у межах програми ROOTS – Фаза І та буде реалізовувати проєкт «Реконструкція із заміною існуючого напірного каналізаційного колектора від КНС №3 смт.Жвирка, вул.Івасюка до КНС №1 по вул.Макаренка (Франчески Галамай), 2а в м.Сокаль Червоноградського району Львівської області». Згідно з умовами договору МКП «Сокальводоканал» отримає благодійну допомогу в розмірі 3 978 632,00 грн, яка буде спрямована на реалізацію зазначеного проєкту. Протяжність напірного колектора – 1,24 км. Реалізація проєкту дасть змогу підвищити надійність функціонування системи водовідведення, зменшити ризики аварійних ситуацій, покращити якість надання послуг та забезпечити стабільну роботу об’єктів критичної інфраструктури громади.
❓Як розвивається міжнародна співпраця громади?
👉За результатами укладених угод про міжнародну співпрацю розвивається співробітництво у галузі економіки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я. Найбільш активною є співпраця насамперед із гміною Долгобичув та містом Грубешів (Польща). За час існування громади вдалося підписати нові угоди про співпрацю з містом Норт Гренвілл (Канада) та містом Альфтер (Федеративна Республіка Німеччина). У межах міжнародної співпраці відбуваються навчальні візити, участь у міжнародних освітніх, спортивних і культурних заходах, реалізація спільних грантових проєктів і візити офіційних делегацій.
❓Скільки внутрішньо переміщених осіб залишається в громаді, і як відбувається інтеграція?
👉Станом на сьогодні на обліку перебуває орієнтовно 1200 внутрішньо переміщених осіб — із загальної кількості понад 7000, що проходили через громаду в різний час. Близько 120 людей проживають у лікувально-оздоровчому комплексі «Ровесник», ще частина — у двох невеликих шелтерах, решта — в приватному секторі. Процес інтеграції триває: переселенці активно цікавляться житлом у громаді, і ціни на нерухомість на Сокальщині зростають, значною мірою тому, що на території громади можна знайти роботу — попри те, що нестача робочої сили вже відчутна і частину працівників довозять із сусідніх районів, зокрема з Волинської області.
❓Наскільки відчутні втрати громади через війну?
З початком війни тисячі чоловіків нашої громади пішли на захист територіальної цілісності та незалежності держави. Понад 200 кращих синів і дочок віддали найцінніше - своє життя, це великі втрати для нашої громади. Як і в цілому по країні, у громаді спостерігається негативний демографічний приріст. Частина мешканців громади емігрувала за кордон, проте, ми сподіваємося, що після закінчення війни вони повернуться на рідну землю.
❓І наостанок: що для вас особисто означає справедлива трансформація Сокальщини?
👉Для нас найважливіше, щоб справедлива трансформація не оминула Сокальщину і підприємства, пов'язані з вугільною промисловістю, — щоб вони теж були задіяні в цьому процесі. Для нас участь у проєктах справедливої трансформації — це насамперед можливість закріпити і розвинути те, що вже відбувається: диверсифікацію економіки, створення нових робочих місць, енергетичну незалежність і розвиток інфраструктури для громади, яка продовжує зростати попри війну.

Інтерв’ю підготовлено в рамках проєкту «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». Ініціативу реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie GIZ Ukraine: Energy and Climate GIZ Ukraine).

#ФондВідродження

27/07/2026

♻️ «Світло для гри: посилення енергетичної стійкості спортивних об’єктів в Україні» –> триває впровадження енергоефективних заходів

Нагадаємо, проєкт передбачає комплексну модернізацію інфраструктури стадіонів (Навчально-спортивного комплексу «Скіф» ЛДУФК імені Івана Боберського та стадіону «Шахтар» імені Петра Олійника у Шептицькому), зокрема встановлення сонячних панелей та оновлення системи освітлення спортивного комплексу.

Наведемо трохи «технічних» обґрунтувань, які власне і стоять за поняттям «впровадження енергоефективних заходів».

☝️ І тут варто окрему увагу приділити роботі яка була пророблена впродовж цього періоду і залишилася «за кадром», а саме світлотехнічний розрахунок системи освітлення футбольного поля та бігових доріжок стадіону «Скіф», який виконало спеціалізоване вузькопрофільне підприємство.

Отож

▫️ За результатами світлотехнічного моделювання визначено оптимальну конфігурацію прожекторів спортивного типу із застосуванням різних типів оптики для забезпечення необхідної рівномірності розподілу світлового потоку по всій площі футбольного поля, бігових доріжок та прилеглих спортивних зон.

▫️ Використання спеціалізованих оптичних систем дозволило мінімізувати зони недостатнього освітлення, забезпечити належні показники рівномірності освітлення та обмежити рівень засліплення спортсменів, суддів, глядачів і телевізійних камер.

▫️ Реалізація проєктних рішень дозволить досягнути освітленості футбольного поля, що відповідає сучасним вимогам до проведення офіційних футбольних матчів та спортивних заходів.

▫️ А використання сучасних LED-технологій забезпечить зменшення експлуатаційних витрат, скорочення витрат на технічне обслуговування та підвищення загальної енергоефективності спортивного комплексу.

☝️ Підсумовуючи, для розуміння, рішення які застосовуються проєктом спрямовані не лише на зменшення споживання енергоресурсів, а й на підвищення загального рівня енергетичної стійкості об’єкта відповідно до сучасних європейських стандартів.

PS. А як відбувалися ці всі обстеження і розрахунки, і які підводні камені з’являлися на шляху – це окрема цікава історія, яку розповімо згодом.
____________
Проєкт «Світло для гри: посилення енергетичної стійкості спортивних об’єктів в Україні» фінансується Федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie) та реалізується ГО «Європейський діалог» за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine: Energy and Climate) GmbH у межах Німецько-Українського енергетичного партнерства.

#СправедливаТрансформація #ЕнергетичнеПартнерство

20/07/2026

Від Донецька до Шептицької громади: Наталія Костенко про проблеми та успіхи трансформації Шептицької громади
Наталія Валентинівна Костенко з 2023 року працює на посаді головного спеціаліста відділу цифрової трансформації, інформаційної політики та прозорості Шептицька міська рада, секретар робочої групи з Інтеграції стратегічного планування та публічних інвестицій, створеною Шептицькою міською радою. Кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки, авторка монографії «Стратегії геоекономічного розвитку країн в контексті міжнародних інтеграційних процесів» (2014). Родом із Криму, професійний та академічний розвиток відбувався в м. Донецьк, на Львівщині живе з перервами з 2014 року. Має значний досвід викладання стратегічного управління, роботи в автомобільній промисловості та участі міжнародних проєктах.
Наталія Костенко поєднує глибокий теоретичний бекграунд, практичний досвід і щиру віру в те, що навіть невелика громада може успішно пройти трансформацію — якщо працювати системно, спільно і з орієнтацією на майбутнє.
У розмові з ГО «Європейський діалог» Наталія Костенко розповідає про цифрову трансформацію громади, справедливу трансформацію вугільних регіонів, виклики перепрофілювання шахтарів та перспективи розвитку економіки Шептицької громади.
❓Ви приїхали на Львівщину в 2014-му за досить драматичних обставин. Як склався ваш шлях до Шептицького?
👉В 2014 році ми прилетіли у відпустку до Борисполя — і вже не повернулися додому, бо в Донецьк зайшла російська колона. Так опинились на Львівщині. Працювала в 2014-2015 роках в евакуйованому в м. Покровськ Донецькому національному технічному університеті, але там залишилось 0,2 ставки, й прийшлося звільнитися з університету і повернутися на Львівщину. Спочатку було дуже важко: не було роботи за фахом. Пройшла стажування в Румунії на заводі «Фуджікура», приймала участь в запуску заводу на Львівщині у відділі прототипів і зразків. Це був цікавий досвід в розумінні технологічних процесів, створення доданої вартості. Але згодом у центрі зайнятості мені запропонували посаду продавчині — я відмовилася й поїхала працювати за кордон за запрошенням української діаспори. У 2022-му повернулася в Україну, а у 2023-му пройшла конкурс на посаду в Шептицькій міській раді.
❓Пані Наталіє, ви багато років досліджували економіку та цифрові інновації. Наскільки процеси трансформації відповідають вашому професійному шляху?
👉Це правда, я все життя досліджувала цифрову економіку в ІТ сфері, тому мені в основній моїй роботі особливо близькі й цікаві процеси цифрової трансформації. Наприклад, сьогодні у роботі в Шептицькій міській раді активно відбувається цифрова трансформація стратегічного управління та публічних інвестицій, інтеграція цифрових реєстрів, адміністрування місцевих податків, електронний документообіг, розвиток сфери відкритих даних. У межах проєктів, що реалізуються, процеси управління інтегруються через систему планування та організації, вдосконалюється контроль шляхом моніторингу виконання проєктів через дашборди. Це корисні і важливі зміни, які значно підвищують рівень прозорості.
❓Які головні перешкоди стоять на шляху справедливої трансформації у Шептицькому?
👉Головна перешкода — земельні ділянки під шахтами, які належать до державній власності. Громади не можуть ними розпоряджатися. У польському Катовіце така земля є власністю муніципалітетів, тому там не було перешкод на шляху перетворення закритих шахт у активні урбан-зони чи вітропарки.
Інша серйозна перешкода, це те, що, на мою думку, щоб зміни якість життя, потрібні проєкти, в яких участь беруть не одна, а декілька громад одночасно, які входять до Шептицького вугільного мікрорегіону. Громадам варто спільно працювати над проєктами якості життя й екологічної спрямованості. За кордоном є приклади на кшталт «міста-губки» (Spanch-City), і в нас є свої напрацювання — рекреаційна зона на озері Левада, яке потрібно очистити, також є проєкт рекреаційної зони на річці Західний Буг.
Якщо реально постане питання про закриття шахт, то слід вважати на складнощі з професійною переорієнтацією шахтарів. Шахтарям зі стажем важко перевчитись на нові професії. У Шептицькому рівень безробіття сягає майже 30%, бо шахтарі, які офіційно вийшли на пенсію у віці 45 років, зазвичай ніде більше не працюють, щоб не втратити пільги. Водночас саме завдяки шахтарям середній рівень оплати праці по громаді вищий, ніж по області. Тому потрібно шукати можливості для перепрофілювання. Таким людям підходить фізична, важка робота, до якої вони звикли. Наприклад, лише один колишній шахтар у Шептицькому відкрив автомайстерню.
❓Які напрями ви вважаєте перспективними для розвитку економіки громади?
👉Сьогодні на першому місці за надходженнями до бюджету громади — ДП «Львіввугілля», але моноекономіки вже немає. В громаді добре розвинений аграрний сектор (переважно зернові), переробка м’яса («Єврокомерс», «Агросервіс»), меблева й легка промисловість («Дюна», «Калина»), а також підприємство BADER, яке виробляє автомобільні чохли.
Важливим фактор розвитку економіки громади стали релоковані підприємства. Показовий приклад — релоковане з Рубіжного підприємство ТОВ «АГК Україна», єдине в громаді, що відповідає стандартам індустрії 4.0: там встановлений робот-маніпулятор, тобто це вже роботизоване виробництво. Компанія активно співпрацює з Шептицьким гірничо-економічним коледжем за напрямами альтернативної енергетики та перекваліфікації дорослих. Цей досвід добре спрацював завдяки циклу «наука — освіта — виробництво». Такі проєкти варто масштабувати, хоча територія громади обмежена і це стримує розвиток як альтернативної енергетики, так і появу нових підприємств. Наприклад, якщо говорити про релокований бізнес, то були запити, зокрема на розміщення трубного заводу, але громада не змогла забезпечити вимоги для розміщення такого великого виробництва.
І звісно, великі надії Шептицька громада покладає на молодь, активно розвиваючи професійну освіту. У Шептицькому гірничо-економічному коледжі, наприклад, відкрили смарт-лабораторію з технологіями «розумного дому». Триває цифрова трансформація освіти. Випускники стають фахівцями нової галузі, готовими працювати з сучасними підходами. Молодь не прагне важкої ручної праці, тому перспектива — автоматизовані, роботизовані виробництва. Тому запровадження принципів справедливої трансформації з молоді цілком зрозуміло і логічно.
Нагадаємо, у березні в Шептицькому вугільному мікрорегіоні Львівщини стартував проєкт «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». До нього долучилися сім громад: Белзька, Великомостівська, Добротвірська, Лопатинська, Радехівська, Сокальська та Шептицька.
Ініціативу реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie GIZ Ukraine: Energy and Climate GIZ Ukraine ).
На першому етапі проєкту громади працюють над планами залучення громадян до процесів справедливої трансформації. З цією метою в громадах утворено робочі групи, які вже провели перші засідання. Наступним етапом стане розробка Стратегії розвитку громади на 2028-2034 роки.
#ФондВідродження

15/07/2026

«Карітас-Сокаль» у робочій групі: як залучити громадян до трансформації вугільних регіонів
ГО «Європейський діалог» представляє свого локального партнера у Сокалі — ГО «Карітас-Сокаль» та її представницю у складі робочої групи із розробки плану залучення громадян до процесів справедливої трансформації — Мар’яну Яремчук.
Marjana Jaremchuk — заступниця директора Благодійний фонд «Карітас»-Сокаль та депутатка Сокальської міської ради. За активну волонтерську діяльність вона нагороджена відзнакою Головнокомандувача ЗСУ.
Ми поговорили з Мар’яною Яремчук про те, чому вона особисто долучилася до проєкту «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини», які соціальні проблеми тут найгостріші та чого вона очікує від майбутньої стратегії розвитку громади.
З якою метою ви долучилися до проєкту?
«Карітас-Сокаль» — активна благодійна організація, ми працюємо вже понад 27 років і, можна сказати, формуємо соціальну політику в громаді. Беремо участь у різноманітних проєктах, намагаємося впливати на соціальну політику громади й регіону, надаємо соціальні послуги. Тому очікуємо, що в межах цього проєкту будуть розроблені важливі стратегічні документи, а також реалізовані міні-проєкти для громади. Якщо коротко — ми хочемо змінювати нашу громаду на краще».
Де саме ви бачите вузькі місця у соціальній сфері громади, над якими варто працювати, і проблеми, у розв’язанні яких може допомогти реалізація проєкту?
«Карітас-Сокаль» працює з ВПО ще з 2014 року — ми першими в Західній Україні приймали кримських татар, а у 2022-му прийняли нову хвилю переселенців. Від початку повномасштабного вторгнення через нашу громаду пройшло орієнтовно 7 тисяч ВПО, зараз залишається трохи більше 2 тисяч, і, думаю, десь тисяча з них уже не повернеться додому. Зараз триває нова хвиля евакуації, і місць для ВПО бракує — прибувають одинокі люди, багатодітні родини. Немає достатньо житла.
У громаді є три прихистки, два з яких на базі нашого «Карітасу»: один — наша приватна власність, другий — комунальна власність громади, яку ми орендуємо. Третій прихисток — на території санаторію «Ровесник». Ми постійно на зв’язку з людьми в цих прихистках і добре знаємо їхні проблеми: хтось живе там уже три-чотири роки, і що далі? Є люди працездатного віку, які досі не мають ні постійного житла, ні роботи.
А ресурсів для будівництва чи ремонту соціального житла у громади недостатньо.
Моє бачення таке: переселенцям потрібні не тимчасові прихистки, а значно ширші умови для інтеграції — соціальне житло, робочі місця.
Ми працюємо з ВПО дуже багато, тому вважаю, що в межах проєкту варто пріоритетно звернути увагу на адаптацію та інтеграцію цих людей. Наразі процес інтеграції гальмується браком ресурсів. Є державна програма «Будиночок у селі», але навіть 500 тисяч гривень не вистачає, щоб купити хату в наших селах — ціни на житло тут вищі, ніж у сусідніх районах. Якби додалася регіональна чи обласна програма або спонсорська підтримка, тоді можна було б говорити про реальні результати. Я навіть писала про це на сторінці Мінсоцполітики — отримала багато відгуків від ВПО, які кажуть, що така програма їм не підходить.
Друге важливе питання — працевлаштування. В громаді небагато релокованого бізнесу, по суті лише одне потужне підприємство — фармацевтична компанія, і кілька менших: олійня, швейне виробництво. Цього замало.

У кожному селі нашої громади є школа, майже в кожному — садочок. Проблема — дороги, але головне все ж таки житло й робота. А сільськогосподарських виробників у нас багато, зокрема із сучасними, європейського рівня технологіями, де люди й непогано заробляють.
Якби проєкт допоміг ВПО інтегруватися в громаду — дав ресурси, знання, обмін досвідом, — це була б реальна допомога для нас. Приміром, у місцевої влади є нежитловий фонд, який можна перевести в житловий, але немає ресурсу на ремонт. Можливо, кошти є, але їх спрямовують на інші цілі — влада поки не готова повністю ремонтувати житло для ВПО.
Крім ВПО, які ще соціальні категорії потребують уваги і можуть бути залучені до проєкту?
Родини загиблих і зниклих безвісти, а також ветерани — це теж дуже важлива й доволі велика категорія. Ми працюємо в цьому напрямку з різними громадськими організаціями, маємо Центр життєстійкості, різні проєкти. Нещодавно залучили в громаду трьох фахівців супроводу ветеранів. Робота йде, але не завжди достатньо ефективно.
Ветеранам потрібні додаткові навчальні програми. Є міні-гранти, є біржа праці, але не всі готові туди звертатися — можливо, варто спростити ці процеси. Головне — ветеран, який повернувся, скажімо, без ноги чи без руки, не поїде працювати у велике місто, жити й заробляти йому треба тут. Потрібні ресурси, щоб він міг працювати саме в громаді.
Чи є ще пропозиції, на які варто звернути увагу громадськості та владі під час роботи над стратегією громади?
Третя проблема — відтік молоді у великі міста. Наша громада велика, 50 тисяч населення, але Сокаль — місто маленьке. У нас є лише один коледж, і немає жодного вищого навчального закладу. Дитина, навіть дуже активна в Сокалі, після школи їде до Львова і не повертається. Потрібен механізм, який утримає молодь у громаді, — насамперед цікаві робочі місця, яких зараз бракує. Соціальна політика все одно тісно пов’язана з економікою і роботою.
Мене завжди боліло одне питання: у нас є велика митниця в Угринові — і по суті все. Є доїзд, є земля, яка практично не використовується. Якби там створити інфраструктуру — логістичний центр, хаб, — громада б розвивалася: з’явилися б робочі місця, податки. Розумію, що митниця — це державна структура, але навколо неї — купа незадіяної землі.
Якщо біля митниці почне розвиватися інфраструктура, громада житиме значно краще. Ми — прикордонна зона, у нас чимало пам’яток архітектури. У нас багато сільськогосподарських виробників, які могли б возити туди свою продукцію, але наразі там просто вулиця й дорога, яка навіть не розрахована на великогабаритний транспорт — хіба що автобус розминеться. Якби це розбудували, з’явився б і рух, і робочі місця, і люди залишалися б у громаді.
До війни поляки часто приїжджали до нас — заради пам’яток архітектури, культури, церков, наших товарів, так само як ми купуємо польські товари. Якби прикордонний рух розвивався активніше, це дало б громаді додатковий поштовх для розвитку.
Хочеться, щоб ця моя пропозиція також була розглянута та врахована під час розробки нової стратегії розвитку громади.

Нагадаємо, у березні в Шептицькому вугільному мікрорегіоні Львівщини стартував проєкт «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». До нього долучилися сім громад: Белзька, Великомостівська, Добротвірська, Лопатинська, Радехівська, Сокальська та Шептицька.

Ініціативу реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie GIZ Ukraine: Energy and Climate GIZ Ukraine ).
На першому етапі проєкту громади працюють над планами залучення громадян до процесів справедливої трансформації. З цією метою в громадах утворено робочі групи, які вже провели перші засідання. Наступним етапом стане розробка Стратегії розвитку громади на 2028-2034 роки.
#ФондВідродження