Первинна профспілкова організація працівників Львівської політехніки

У 1974 році профспілкова конференція працівників Львівської політехніки замість комуніста Костика обрала безпартійного молодого доцента геодезичного факультету Тартачинського Романа Максимовича. Звичайно це обрання не обійшлося без керівної ролі адміністрації та парткому інституту. Роман Тартачинський очолював профспілкову організацію працівників три виборні терміни. В цей час профспілка організовувала соціалістичне змагання між структурними підрозділами, проводила культмасову та спортивно-оздоровчу роботу. Слід відмітити, що в цей час у прямому підпорядкуванні профкому були всі бази відпочинку інституту.

У бурхливому 1990 році за сприяння дуже впливових на той час в Політехніці громадських організацій «Просвіти» та Народного Руху України була проведена по-справжньому демократична звітно-виборна конференція профспілкової організації працівників, на якій у протистоянні з, підтримуваними адміністрацією, кандидатами головою профкому був обраний член РУХу сорокарічний доцент хіміко-технологічного факультету Орест Кунтий. За його керівництва змінився стиль роботи профкому, основним напрямком роботи якого став соціальний захист працівників. Протягом короткого часу були розроблені нормативні положення профспілкової організації, започатковані колдоговірні відносини з адміністрацією, здійснені суттєві зрушення у вирішенні житлових проблем працівників. За чотири роки, протягом яких Орест Кунтий керував профспілковою організацією працівників Львівської політехніки, профспілковий комітет і його керівник здобули авторитет і повагу в колективі і тому повною несподіванкою для всіх стала відмова Кунтого балотуватися на наступний термін.

На початку лютого 1994 року відбулася чергова звітно-виборна конференція профспілкової організації працівників, на якій було прийнято рішення обрати профком лише на два роки. Цей факт ще раз підтверджує стан певної розгубленості як серед членів профкому, так і серед всіх делегатів конференції. Обрання голови профкому відбувалося на альтернативній основі із чотирьох кандидатур. За підтримки громадських організацій, а саме «Просвіти» та РУХу, головою профспілкової організації було обрано Володимира Гайдука.

Згідно статті 16 Закону України «Про професійні союзи, їх права і гарантії їх діяльності» профспілкова організація ППО НУ "ЛП" в січні 2002 року пройшла легалізацію (перереєстрацію) в органах юстиції і одержала статус юридичної особи.

11 березня 2020 року відбулася 43-я звітно-виборна конференція профспілкової організації працівників Львівської політехніки, на якій делегати ухвалили наступні рішення: обрали нового голову профкому Львівської політехніки - ним став Роман Колодій, доцент кафедри телекомунікацій, який дотепер був заступником голови профспілки, та проголосували за оновлений склад членів профкому, ревізійної комісії, делегатів на обласну звітно-виборну конференцію працівників освіти

Попередній керівник Володимир Гайдук, доцент кафедри електромехатроніки та комп'ютеризованих електромеханічних систем, очолював профспілку кілька каденцій, упродовж 26 років. Увесь цей період насичений великими справами, як у становленні профспілки в непростих умовах молодої української державности та демократії, так і повсякденними клопотами про життя великого багатотисячного колективу Львівської політехніки. Очевидно - для висвітлення такого великого відтину часу діяльности профспілки було б доцільно окремо видати хронологію спогадів та подій.

На 43-й звітно-виборній конференції профспілкової організації працівників Львівської політехніки Володимир Гайдук прозвітував про роботу профспілкового комітету за останні п’ять років. Зал з вдячністю аплодував доповідачу і багатолітньому очільнику профспілки за виконану роботу.

Станом на 11 березня 2020 року профспілковий комітет складається з 35 осіб, ревізійна комісія – 7 осіб. Профспілковий комітет університету об'єднує 27 профбюро, до складу яких входять 72 профгрупи. Членами профспілки є 3479 осіб (з 4952 працівників).