NE:Urban

NE:Urban Блог про урбаністику, історичне середовище і транспорт. Всі опубліковані фото належать автору.

Вчора Чернівці святкували День міста — так, як цього не відбувалося жодного разу за час повномасштабного вторгнення. Тож...
04/10/2026

Вчора Чернівці святкували День міста — так, як цього не відбувалося жодного разу за час повномасштабного вторгнення. Тож хочеться написати про це кілька слів.

Я вважаю правильним зберігати настільки нормальне життя, наскільки це можливо, у містах, які сьогодні є умовно безпечними. По-перше, це потрібно самим містянам. По-друге — людям, які були змушені переїхати сюди через війну. Чим більше в Україні буде безпечних міст із мінімумом вимушених обмежень, де можна працювати, гуляти, ходити на концерти, відкривати бізнес і просто жити, тим менше людей відчуватимуть потребу шукати нормального життя за кордоном.

І це зовсім не означає забувати про війну. Навпаки: здатність міста жити, розвиватися й створювати щось нове під час війни — теж частина його стійкості.

Класно, що цього року навколо Дня міста було багато комунікації й різних за форматом подій. Концерти, світлове шоу, екскурсії, ярмарок, інвестиційний форум та інші активності. І особливо важливо, що до цього долучилися не лише міські установи, а й місцевий бізнес. Місто стає живим не тоді, коли міська рада організувала свято, а тоді, коли до нього долучаються десятки різних людей, закладів, організацій та ініціатив.

По факту вчорашній День міста став маленькою репетицією того, якими Чернівці можуть бути в майбутньому.

Містом, куди їдуть не лише «подивитися університет» на кілька годин. Містом із насиченим культурним життям, подіями, хорошими публічними просторами, локальним бізнесом і власною впізнаваною атмосферою. Містом, про яке говорять як про одну з головних туристичних точок України — поруч зі Львовом, а не десь далеко після нього.

Для цього, звісно, одного вдалого Дня міста недостатньо. Потрібні нормальна туристична стратегія, якісний міський простір, транспорт, доступність, робота зі спадщиною, культура, сервіс і системна промоція міста.

Але вчора принаймні можна було побачити, навіщо все це потрібно.

Бо Чернівці, в яких на вулицях багато людей, працюють заклади, відбуваються екскурсії, концерти й події, а саме місто має що запропонувати і місцевим, і гостям, — виглядають саме так, як місто, яким хочеться його бачити. І, мабуть, головне — хотілося б, щоб такі Чернівці не залишалися картинкою одного святкового вікенду. Щоб для заповнених вулиць, активного бізнесу, культурних подій і людей, які спеціально приїжджають сюди провести вихідні, не був потрібен День міста.

У Чернівців для цього є майже все. Залишається навчитися перетворювати окремі вдалі події на звичайне міське життя.

📸 Тарас Піц, Шпальта

Настане день — і проєктанти перестануть вести тактильну плитку вздовж усього тротуару просто тому, що «так треба».Тактил...
26/09/2026

Настане день — і проєктанти перестануть вести тактильну плитку вздовж усього тротуару просто тому, що «так треба».

Тактильна плитка — це не декоративний елемент і не обов’язкова смуга, яка має супроводжувати людину на кожному метрі маршруту. Вона потрібна там, де без неї складно зорієнтуватися у просторі.

Наприклад, на таких тротуарах напрямок руху й без того добре читається: з одного боку його визначає бордюр, з іншого — фасади будівель, паркани чи інша чітка межа. Тобто людина, яка орієнтується за допомогою білої тростини, вже має природні напрямні. Дублювати їх тактильною плиткою вздовж усього тротуару немає потреби.

Як кажуть великі, «Слава Богу, не в Білій Церкві».

Ці дві рейки — чи не найкраща ілюстрація того, як держава втілює політику безбар’єрності: скоро нас чекає закон, але пок...
26/09/2026

Ці дві рейки — чи не найкраща ілюстрація того, як держава втілює політику безбар’єрності: скоро нас чекає закон, але поки нічого не свідчить про те, що він буде якісним.

Пнівський замок, розташований на південний захід від Надвірної, століттями був тісно пов’язаний із містом. Імовірно, сам...
22/09/2026

Пнівський замок, розташований на південний захід від Надвірної, століттями був тісно пов’язаний із містом. Імовірно, саме його поява дала поштовх розвитку Надвірної: замок був одним із найпотужніших укріплень Прикарпаття, що стояло буквально перед гірськими хребтами — на важливому перехресті торгових шляхів. Тут сходилися дороги з Карпат, а сам замок мав не лише оборонне, а й стратегічне значення для всього регіону.

Не перестаю дивуватися, як Укрзалізниця вміє по третьому колу анонсувати одні й ті самі інфраструктурні «новинки», а ЗМІ...
21/09/2026

Не перестаю дивуватися, як Укрзалізниця вміє по третьому колу анонсувати одні й ті самі інфраструктурні «новинки», а ЗМІ — по третьому колу їх поширювати...

Сьогодні з'явилось багато матеріалів про те, що Укрзалізниця планує збудувати колію європейського стандарту між Чернівцями та Вадул-Сіретом. Проблема лише в тому, що про ці плани говорять уже давно. Майже усі медіа писали про них ще два роки тому.

Новиною натомість міг би стати реальний прогрес: завершення техніко-економічного обґрунтування, розробка проєктної документації, визначення вартості, джерел фінансування, конкретних термінів або, зрештою, початок будівництва.

Наразі ж розмови про євроколію поступово перетворюються на нескінченний список напрямків, які «планують» побудувати. Варто пам'ятати: йдеться про потенційно величезні інвестиції та рішення, які визначатимуть конфігурацію української залізниці на десятиліття.

Тому значно цікавіше питання — не де намалювати на карті колію 1435 мм, а де вона справді матиме найбільший транспортний та економічний ефект.

Якщо говорити про розвиток євроколії всередині України, одним із напрямків, який наразі видається найбільш вірогідним, є маршрут Львів — Івано-Франківськ — Чернівці. І ні, не тому, що дуже хочеться їздити зі Львова до Чернівців євроколією.

Потенційно такий коридор міг би стати частиною значно більшого маршруту: з Центральної та Північної Європи (передусім Балтії) через захід України до Румунії й далі — у напрямку чорноморських портів та Стамбула.

Але й тут не варто створювати ілюзію, що достатньо просто «покласти євроколію». Йдеться про модернізацію або перебудову станцій і вузлів, мостів та інших штучних споруд, систем сигналізації й керування рухом, пасажирської та вантажної інфраструктури. А головне — про необхідність довести, що очікувані пасажирські й вантажні потоки виправдають такі інвестиції.

9 велосипедів в 1 вагоні міської електрички. Це є яскравим прикладом якісної мультимодальності у мобільності.
20/09/2026

9 велосипедів в 1 вагоні міської електрички. Це є яскравим прикладом якісної мультимодальності у мобільності.

У Коломиї презентували проєкт нового корпусу Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття!Основою розбу...
19/09/2026

У Коломиї презентували проєкт нового корпусу Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття!

Основою розбудови став проєкт 1893 року, проте свого часу його вдалося реалізувати лише приблизно на третину. Про нові плани області щодо добудови приміщення стало відомо ще у 2021 році, коли Івано-Франківська обласна рада спрямувала 500 тисяч гривень на розробку проєкту.

Автор проєкту — Григорій Бойчук. Він вирішив не відтворювати споруду відповідно до першочергового задуму понад столітньої давності, проте частково зберіг початкове об’ємно-просторове вирішення об’єкта.

Водночас дискусійними залишаються висотність карнизних ліній та відмова від повторення чи переосмислення парцеляції фасаду — як віконних отворів, так і горизонтальних ліній та рустування.

Окреме питання — інтерпретація вежі. У сучасному виконанні вона може конкурувати з історичною частиною будівлі та перетягувати на себе надто багато уваги. Тут вагому роль зіграє в тому числі якість та типи матеріалів, що будуть використовуватись під час будівництва.

І ще один момент, який хотілося б окремо зазначити. Для таких важливих об’єктів у історичних містах хотілося б бачити архітектурні конкурси. Це, до речі, прямо передбачено нашим законодавством. Воно далеко не ідеальне, але повністю закривати на нього очі теж не варто.

А як вам запропонований проєкт добудови музею?

Інклюзивність — це не про окремі місця. Це про можливість бути разом.Сісти за один стіл із друзями. Поговорити. Пообідат...
18/09/2026

Інклюзивність — це не про окремі місця. Це про можливість бути разом.

Сісти за один стіл із друзями. Поговорити. Пообідати в парку. Пограти в настільну гру. Просто бути частиною спільного простору.

На фото — звичайний стіл у Замарстинівському парку Львова. Але його конструкція дозволяє користуватися ним, зокрема, людям на кріслах колісних.

І саме в таких, здавалося б, дрібницях і проявляється доступність міста. Бо по-справжньому безбар’єрний простір — це не коли для кожної групи людей придумали окремий куточок. Це коли ніхто не залишається осторонь.

– Я у своєму проекті передбачив все: і тактильну плитку, і велодоріжки, і велопереїзд, і нові опори, і пониження в нуль....
18/09/2026

– Я у своєму проекті передбачив все: і тактильну плитку, і велодоріжки, і велопереїзд, і нові опори, і пониження в нуль.
– Ого, круто! Нарешті з'явився той, хто створює комфортну міську інфраструктуру!
– Не зовсім...

17/09/2026

Як же класно виглядають підвищені пішохідні переходи на вулиці Українки. Хоча, деякі київські експерти скажуть, що тактилка неправильно покладена.

Безперервний тротуар і зменшення довжини пішохідного переходу в два рази – одне з найбільших досягнень цього ремонту.

Address

Луцьк
Lutsk

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when NE:Urban posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share