15/10/2026
https://www.facebook.com/share/1E4Zqsvpdn/
06.10.2026 Господарський суд Рівненської області виніс рішення, яким задовольнив позов Асоціації зоозахисних організацій України до ГО «Еко-Рівненщина» щодо повернення мобільної ветеринарної клініки.
І ця історія не стільки про суд, договори чи автомобіль.
Вона про пріоритети в зоозахисті.
У 2023 році німецькі зоозахисні організації Allgemeiner Tierhilfsdienst e.V. та Tierfreunde Ukraine e.V. передали АЗОУ мобільну ветеринарну клініку — Mercedes-Benz Sprinter — для проведення виїзних стерилізацій по містах і селах України. Причому стерилізації мали бути безкоштовними і для власників домашніх тварин, і для опікунів безпритульних тварин, тому що оплачували цю роботу німецькі благодійники.
Координатором проєкту стала Алла Лосік, яка на той момент була віцепрезиденткою АЗОУ, а очолювана нею ГО «Еко-Рівненщина» входила до складу нашої Асоціації. Це була оплачувана робота, бо вона вимагала відповідальності, звітності, організації процесу та займала час.
На рахунок ГО «Еко-Рівненщина» в межах реалізації проєкту було перераховано майже 5 мільйонів гривень донорських коштів за рік. Звісно, німецькі партнери очікували абсолютно прозорої офіційної звітності.
Не лише фінансової, а й підтвердження кожної стерилізації (фотозвіт), що є звичайною поширеною практикою для всіх організацій-спонсорів.
І от із цим виникла проблема.
Замість належної звітності ми фактично отримували просто рукописні таблиці з цифрами за підписом координатора проєкту.
Документи щодо людей, яких Алла Лосік зазначала як виконавців робіт у межах проєкту та яким передбачалися виплати, надані не були.
Більше того, вже згодом сама сторона ГО «Еко-Рівненщина» письмово підтвердила, що керівник проєкту, водій, асистент ветеринара та PR-менеджер не перебували ні у трудових, ні у цивільно-правових відносинах, а отже відповідних договорів просто не існувало.
А маркетингова кампанія, на яку щомісяця протягом року витрачалося по 20 000 грн, не підтверджувалася жодними платіжними документами.
Німецьких благодійників така ситуація закономірно не влаштувала, і в грудні 2024 року вони припинили співпрацю, прямо вказавши серед причин відсутність прозорості у використанні фінансування з боку ГО «Еко-Рівненщина».
Це прямо встановив і господарський суд.
Мобільна ветеринарна клініка мала б працювати далі, бо була привезена в Україну саме для масової безкоштовної стерилізації домашніх та безпритульних тварин.
Але машину Алла Лосік не повернула.
Ми та наші німецькі партнери продовжували вимагати повернення клініки, писали листи і претензії, а німецькі організації були готові далі співпрацювати з АЗОУ за умови зміни координатора та виконавців проєкту.
І вже на тлі цього конфлікту, 29.07.2025, Алла Лосік подала заяву про вихід з АЗОУ.
Для нас це виглядало дуже показово, тому що на той момент питання щодо звітності, повернення автомобіля та відповідальності за реалізацію проєкту вже стояли гостро, а Алла була керівницею ГО «Еко-Рівненщина» і координатором проєкту.
Але замість того, щоб залишатися в Асоціації та відповідати на питання, які виникли щодо її роботи в проєкті, зокрема й у той період, коли вона була віцепрезиденткою АЗОУ, вона фактично дистанціювалася від організації.
Алла Лосік категорично відмовилася віддавати машину і поставила свої вимоги німецьким партнерам: оплатити останні місяці роботи, які вона також не змогла належним чином підтвердити документально.
Коли ти називаєш себе зоозахисником і водночас фактично утримуєш у заручниках мобільну ветеринарну клініку, яка могла весь цей час їздити Україною і безкоштовно стерилізувати тварин, це означає, що власний фінансовий інтерес у певний момент був поставлений вище за інтереси тварин.
І саме це в цій історії найболючіше.
АЗОУ може сьогодні порадіти, що виграла суд, бо майже два роки ми доводили абсолютно очевидну річ: автомобіль, який був переданий для конкретного благодійного проєкту, не може нескінченно залишатися у виконавця після припинення цього проєкту лише тому, що виконавець взяла автомобіль «у заручники», вимагаючи гроші за роботу, яку не змогла підтвердити.
Але ця перемога не поверне нам два роки відсутності стерилізацій.
Одна така мобільна клініка могла стерилізувати приблизно 3 тисячі тварин на рік. За два роки — близько 6 тисяч котів і собак, які могли не дати нового потомства.
І якщо врахувати геометричну прогресію, то потенційно це десятки тисяч народжених кошенят і цуценят, порятунком яких будуть роками займатися волонтери і притулки...
Ось справжня ціна цих двох років.
А сьогодні ми навіть не знаємо, у якому стані нам повернуть цю машину: чи вона справна, чи збережене ветеринарне обладнання, чи може вона умовно завтра виїхати на стерилізації, чи після майже двох років простою спонсорам доведеться вкладати гроші в її відновлення.
Єдине, що тепер уже визначено рішенням суду: ГО «Еко-Рівненщина» має повернути автомобіль у стані не гіршому, ніж на момент його передачі, з урахуванням нормального фізичного зносу та в комплектності відповідно до технічних характеристик і внутрішнього обладнання мобільної клініки (скорочене рішення в першому коментарі).
А ще німецькі організації скаржилися, що вже витратили значні кошти на адвокатів для повернення автомобіля, хоча ці гроші могли бути спрямовані на стерилізації.
Та є ще один наслідок цієї історії, який не порахуєш ні в гривнях, ні в кількості стерилізацій, — репутація.
На момент початку проєкту Алла Лосік була віцепрезиденткою АЗОУ, її організація була членом Асоціації, а сама вона представляла український зоозахист перед іноземними благодійниками.
І коли іноземні організації дають Україні машину вартістю понад 40 тисяч євро, дають мільйони гривень на стерилізацію тварин, готові продовжувати це фінансувати, а потім стикаються з проблемами зі звітністю і майже два роки не можуть отримати назад автомобіль, це удар не лише по конкретній організації, а й по довірі до всього українського зоозахисту.
Бо наступного разу якийсь благодійник, який захоче передати Україні автомобіль, обладнання чи кілька десятків тисяч євро на стерилізацію тварин, може згадати саме таку історію і просто вирішити не ризикувати.
І от за це особливо боляче, тому що абсолютна більшість українських зоозахисників працює зовсім інакше: люди роками витрачають власні гроші, збирають по сто гривень на операції, ночами евакуюють тварин із прифронтових територій, звітують за кожну банку корму і кожну гривню донатів.
А репутацію можна зруйнувати однією такою історією.
Тому сьогодні ми не хочемо писати переможний допис у стилі «ура, ми виграли суд».
Так, ми виграли.
Так, суд повністю задовольнив наш позов.
Але справжньою перемогою для АЗОУ буде день, коли ця мобільна клініка повернеться, буде технічно справною, знову виїде на дорогу і в ній знову почнуть стерилізувати котів і собак.
