Волинська Фундація

07/08/2026

🧭 Зупинка №15 – Одерадівське городище

Наша подорож історичними місцями Волині продовжується. Цього разу ми вирушаємо до Одерадівського городища, пам’ятки археології місцевого значення, яка зберегла сліди давньоруської оборонної системи.

Городище датується XI століттям і належить до так званих городищ волинського типу. Його творці використали особливості місцевого рельєфу, поєднавши природний захист із потужними укріпленнями.

Колись це було городище-сховище. Його оточував вал заввишки близько 2,5 метра та рів завглибшки 2 метри. Через рів вели три в’їзди, а перед ним знаходився ще один вал.

Такі укріплення не були випадковими. У часи Київської Русі подібні городища формували цілі лінії оборони, допомагаючи захищати поселення та людей, які жили на цих землях.

Сьогодні від давньої фортеці залишився не замок із високими стінами, а земляний рельєф – вал, рів і форма укріплення. Але саме вони дозволяють уявити, як понад тисячу років тому люди створювали місця безпеки серед волинських ландшафтів.

Поруч, у селі Одеради, також збереглися кургани давньоруського часу, ще одне нагадування про багату історію цієї місцевості.

#ВолинськийСпадок #ОдерадівськеГородище #Волинь #Археологія #КиївськаРусь #ІсторіяУкраїни #КультурнаСпадщина #МандруйУкраїною

06/08/2026

🧭 Зупинка №14 – Дюксин

Наша подорож історичними місцями Волині триває. Цього разу ми вирушаємо до Дюксина, села на правому березі Горині, перша письмова згадка про яке датується 1535 роком.

Походження назви Дюксина пов’язують з іменем засновника поселення. У XVI столітті село згадується як Доксин Жуківської волості, маєток Луцького старости Олександра Пронського, а з 1577 року перейшло до Клеванської волості князя Івана Чорторийського.

Особливе значення для життя села мала річка Горинь. Від найдавніших часів саме нею проходив великий сплав лісу і деревину транспортували Горинню та Прип’яттю аж до Дніпра.

Та історія Дюксина має й трагічні сторінки. Під час Другої світової війни в навколишніх лісах діяли підрозділи Української повстанської армії. А 4 листопада 1943 року село було вщент спалене німецькими військами. У цій трагедії загинуло близько двох сотень людей.

Водночас Дюксин – це місце, де пам’ять зберігають не лише про втрати, а й про людей, які прославили цей край. Саме тут у 1905 році народився Ніл Хасевич – відомий художник-графік, діяч українського визвольного руху. Сьогодні про нього нагадують погруддя на подвір’ї школи та виставка, присвячена його творчості.

Ще одним символом села є Свято-Михайлівська церква. Її історія сягає XVIII століття. Храм був зруйнований під час подій 1943 року, але вже наступного року мешканці Дюксина відбудували його власними силами.

#ВолинськийСпадок #Дюксин #Волинь #ІсторіяУкраїни #КультурнаСпадщина #НілХасевич #МандруйУкраїною

05/08/2026

📣 Молодь, запрошуємо вас поділитися своєю думкою!

Як зробити культурну спадщину джерелом натхнення, творчості та нових можливостей для молодих людей? Саме цю ідею покладено в основу проєкту HERITOPE – From Heritage to Horizons. Він прагне допомогти молоді досліджувати та переосмислювати місцеву культурну спадщину, а також розвивати творчість, комунікаційні й цифрові навички, підприємницькі компетентності, можливості для працевлаштування та ініціативність.

👥 Запрошуємо взяти участь в опитуванні та поділитися своїм досвідом і баченням. Ваші відповіді допоможуть краще зрозуміти інтереси, потреби та можливості молоді у сфері культурної спадщини, участі в житті громади та творчого навчання.

🕐 Заповнення анкети займе лише 5-7 хвилин. Участь є добровільною, а всі відповіді будуть опрацьовані анонімно та використані виключно для аналізу потреб проєкту.

🔗 Пройти опитування:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQVdHIk8Nty283L4hWhI28tue61h4x5if8Nly2DX1nRDyZBA/viewform

Ваші ідеї та досвід допоможуть створити активності й інструменти, які відповідатимуть реальним потребам та прагненням молоді. Дякуємо, що долучаєтеся до цієї важливої ініціативи! 💙

📣 Young people, we’d love to hear from you!

How can cultural heritage become a source of inspiration, creativity, and new opportunities for young people? This is the idea behind HERITOPE – From Heritage to Horizons. The project aims to help young people explore and reinterpret their local cultural heritage while developing creativity, communication and digital skills, entrepreneurial competence, employability, and a sense of initiative.

👥 We invite you to share your experiences and perspectives by taking part in our survey. Your feedback will help us better understand young people's interests, needs, and opportunities related to cultural heritage, youth participation, and creative learning.

🕐 The survey takes only 5–7 minutes to complete. Participation is voluntary, and all responses are anonymous and will be used solely for the project's needs analysis.

🔗 Take the survey here:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQVdHIk8Nty283L4hWhI28tue61h4x5if8Nly2DX1nRDyZBA/viewform

Your ideas and experiences will help shape activities and resources that truly reflect the needs and aspirations of young people. Thank you for being part of this journey! 💙

05/08/2026

📣 Запрошуємо молодіжних працівників долучитися до опитування!

Як зробити культурну спадщину не лише частиною минулого, а й дієвим інструментом для розвитку молоді? Саме над цим працюватиме проєкт HERITOPE – From Heritage to Horizons, що об'єднає досвід різних країн для створення нових підходів до неформальної освіти.

Мета проєкту – допомогти молодим людям через культурну спадщину розвивати творчість, підприємницькі навички, активну громадянську позицію, залученість до життя громади та нові можливості для професійного розвитку.

👥 Якщо ви працюєте з молоддю (професійно чи як волонтер) у сфері неформальної освіти, культури, розвитку громад або інклюзії, будемо вдячні за вашу участь в опитуванні.

🕐 Опитування займе лише 5-7 хвилин, а всі відповіді є анонімними та будуть використані виключно для визначення потреб проєкту.

🔗 Пройти опитування:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdoWOegLUTCgT1l0iUBO-h-_6xtAonjITac-O9Jt0dqCSGcEQ/viewform

Ваш досвід і думка допоможуть створити інструменти, які відповідатимуть реальним потребам молодіжних працівників та молоді. Щиро дякуємо за участь! 💙

📣 Youth workers, we invite you to take part in our survey!

How can cultural heritage become more than a link to the past and serve as a powerful tool for empowering young people? This is the question at the heart of HERITOPE – From Heritage to Horizons, a project that brings together international expertise to develop innovative approaches to non-formal learning.

The project aims to use cultural heritage to help young people strengthen their creativity, entrepreneurial skills, active citizenship, community engagement, and employability.

👥 If you are a professional or volunteer youth worker involved in non-formal education, community development, cultural initiatives, or inclusion, we would greatly appreciate your participation.

🕐 The survey takes only 5-7 minutes to complete. Participation is voluntary, and all responses are anonymous and will be used solely for the project's needs analysis.

🔗 Take the survey here:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdoWOegLUTCgT1l0iUBO-h-_6xtAonjITac-O9Jt0dqCSGcEQ/viewform

Your experience and insights will help us develop resources and activities that truly reflect the needs of youth workers and young people. Thank you for your valuable contribution!

HERITOPE – From Heritage to Horizons is a proposed Erasmus+ project that aims to use cultural heritage as a non-formal learning approach to strengthen young people’s participation, creativity, entrepreneurial competence, employability and community engagement. This questionnaire is intended for ...

31/07/2026

🧭 Зупинка №13 – Сильне

Іноді історія – це не лише про замки чи великі битви. Іноді вона живе у звичайному селі, яке понад чотири століття вміло пристосовуватися до змін і щоразу починати новий етап своєї історії.

Перша писемна згадка про Сильне датується 1555 роком. Проте саме село колись розташовувалося в іншому місці, ближче до сучасного Городища. Зміна русел малих річок і спалах чуми змусили мешканців поступово перенести поселення туди, де воно існує сьогодні.

У різні часи Сильне належало князям Радзивіллам і Чорторийським, було центром волості Волинської губернії, а згодом – центром гміни Волинського воєводства. Саме звідси тривалий час управляли десятками навколишніх сіл, багато з яких сьогодні вже зникли з карти.

Події Першої світової війни також залишили тут свій слід. На західній околиці села й нині височіє земляний пагорб – колишнє австрійське стрільбище, яке місцеві називають просто «горою».

Серед найцінніших пам'яток Сильного – церква святого Івана Богослова, зведена у 1825 році коштом місцевих селян. Дерев'яний храм і сьогодні нагадує про покоління людей, які власною працею будували майбутнє свого села.

Історія Сильного – це історія не однієї події, а постійних змін. Змінювалися місце розташування, адміністративний статус, кордони держав і навіть навколишній світ. Незмінним залишалося лише одне – люди, які знову і знову продовжували життя свого села.

#ВолинськийСпадок #Сильне #Волинь #ІсторичнаСпадщина #МандруйУкраїною

30/07/2026

🧭 Зупинка №12 – Залісоче

Після знайомства зі Старожуковом наша мандрівка Волинським спадком продовжується у Залісочому, невеликому селі неподалік Олики. Сьогодні тут проживає близько 725 жителів, але історія цього місця сягає кількох століть.

У середньовіччі саме через Залісоче проходила система земляних укріплень Олики завдовжки понад кілометр. Згодом, у XVI–XVII століттях, село належало князям Радзивіллам. Проте його жителі залишалися вірними своїм традиціям, українській мові та православній вірі.

Саме завдяки громаді у XVIII столітті з'явилася Стрітенська церква – одна з найцікавіших пам'яток волинського бароко. Її спорудили коштом місцевих жителів, а масивні стіни товщиною майже чотири метри свідчать, що храм виконував не лише духовну, а й оборонну функцію. Поруч із церквою височіє дерев'яна дзвіниця 1806 року, а всередині храму зберігається 21 пам'ятка сакрального мистецтва.

Про оборонне минуле нагадує й Луцька брама – єдиний збережений фрагмент міських укріплень Олики XVII століття. Її бійниці та декоративна цегляна кладка й сьогодні зберігають риси фортифікаційної архітектури свого часу.

Ще одна цікава пам'ятка – Радзивіллівський тракт, дорога між Оликою та Цуманню, вимощена шестигранною кам'яною трилінкою. Її проклали у 1937–1938 роках за часів останнього власника Олицького замку Януша Радзивілла.

#ВолинськийСпадок #Залісоче #Волинь #КультурнаСпадщина #СтрітенськаЦерква #ЛуцькаБрама #РадзивіллівськийТракт #ПодорожуйУкраїною

29/07/2026

🧭 Зупинка №11 – Старожуків

Наша подорож продовжується у Старожукові, де історія не зупинилася на давньоруських городищах.

Околиці села були заселені ще в глибоку давнину. Про це свідчать поселення доби бронзи, давньоруські поселення, кургани та могильники, які археологи досліджують і сьогодні. Лише на західній околиці Старожукова колись налічувалося 175 курганів, у яких знайшли знаряддя праці, прикраси та інші речі, що допомагають краще зрозуміти життя наших предків.

У XV–XVII століттях Старожуків уже згадується в письмових джерелах як частина містечка Жуків. Так історія цього місця переходить із археологічних знахідок на сторінки документів.

Справжньою окрасою села є церква Святого Архангела Михаїла, збудована у 1731 році коштом місцевої громади. Вона й сьогодні залишається символом Старожукова та нагадує, що історія Волині – це не лише пам'ятки, приховані під землею, а й храми, які століттями були центром життя громади.

#ВолинськийСпадок #Старожуків #Волинь #КультурнаСпадщина #Археологія #МихайлівськаЦерква #ІсторіяУкраїни #МандруйУкраїною

24/07/2026

🧭 Зупинка №10 – Принжова гора

Після Білівського городища наша подорож триває до Принжової гори – давнього городища, що височіє над заплавою річки Горинь.

На перший погляд це лише пагорб. Але варто зазирнути глибше і відкривається історія, яка охоплює не одне століття.

Археологи виявили тут сліди ранньослов’янських поселень IX–X століть, а також знахідки ще давніших культур – пізньотрипільської та милоградської. Це означає, що люди приходили на це місце знову і знову, залишаючи після себе частинку своєї історії.

Не випадково для городища обрали саме цю височину. Круті схили та вигідне розташування над Горинню робили його природною фортецею, звідки можна було контролювати навколишню місцевість.

Сьогодні Принжова гора нагадує, що історія Волині – це не окремі сторінки, а безперервна розповідь, яку протягом тисячоліть писали різні покоління.

#ВолинськийСпадок #ПринжоваГора #Дюксин #Волинь #Археологія #ІсторіяУкраїни #КультурнаСпадщина #МандруйУкраїною

23/07/2026

🧭 Зупинка №9 – Білівське городище

Після Новожуківського городища ми вирушаємо ще глибше в минуле.
Білівське городище виникло наприкінці X століття й було укріпленим поселенням, яке проіснувало близько ста років. Саме звідси починається одна з найдавніших сторінок історії цього краю.

На межі XI–XII століть життя поступово перемістилося до Пересопниці, яка стала новим осередком князівської влади. Так змінювалися центри Волині, але пам'ять про них залишилася в землі.

Навколо городища археологи дослідили сотні курганів. Знайдені кераміка, зброя, прикраси, побутові речі та знаряддя праці сьогодні зберігаються в Національному музеї історії України. Саме ці знахідки допомагають відтворити життя людей, які жили тут понад тисячу років тому.

Минали століття, і Білів знову ожив, але уже як торгове містечко з ярмарками, млинами та замком князя Федора Чорторийського. Та його найціннішим скарбом і досі залишається пам'ять про давню історію Волині.

#ВолинськийСпадок #БілівськеГородище #Білів #Волинь #ІсторіяУкраїни #Археологія #КультурнаСпадщина #МандруйУкраїною

22/07/2026

🧭 Зупинка №8 – Новожуківське городище

Після Пересопниці ми вирушаємо туди, де історію відкривають не літописи, а археологічні знахідки.

Сьогодні важко уявити, що серед тихих волинських краєвидів колись височів замок, а поруч вирувало життя невеликого прикордонного містечка.
Новожуківське городище – це місце, де історія Пересопниці отримала своє продовження.

Коли наприкінці XIV – на початку XV століття Пересопниця втратила роль політичного центру, її жителі заснували нове містечко – Жуків. Саме тут звели готичний замок, який став адміністративним осередком Жуківської волості.

Жуківська волость виконувала важливу місію: її мешканці висилали сторожів і кликунів до Луцького замку та забезпечували кіньми урядовців, які подорожували між Луцьком і Києвом. Так Новий Жуків став важливою ланкою в системі оборони та управління Волині.

Сьогодні від замку залишилося лише городище. Проте саме археологічні дослідження допомагають відновити історію цього місця та зрозуміти, як змінювалася Волинь після занепаду княжої Пересопниці.

#ВолинськийСпадок #НовожуківськеГородище #Волинь #Рівненщина #ІсторіяУкраїни #Археологія #КультурнаСпадщина #МандруйУкраїною