ГО «місто.ребут»

19/05/2026

🔥🏆 Концепція екопарку у Підгайцях номінована на нагороду

І нам потрібна ваша підтримка🤍

Проголосувати за наш проєкт можна за посиланням — https://lun.ua/misto/awards/nominee/891b8319-a644-496d-bde5-a8724667117d

Цьогоріч команда подала проєкт, про який ми багато розповідали раніше, на ЛУН Місто Awards у номінацію «Моє місто».

Окрім оцінок жюрі на результат конкурсу впливатиме і кількість голосів. Голосуйте за нас!

Також є ще кілька номінацій, де ви можете зустріти знайомі проєкти з Луцька: Майстерня місця, Дім Пако, Urban Vision Lutsk.

Луцьк — топ, ніц і додати🤟🏻

Проєкт почався з простого запиту Молодіжної ради Підгайців: громада хотіла облаштувати місце для купання й відпочинку біля води. Але під час дослідження стало зро....

14/05/2026

Сапалаївка. Європа мріє — Луцьк має

Ми звикли шукати приводи для гордості в історії, архітектурі, пам’ятках і впізнаваних символах міста. Але є ще одна цінність, яку часто помічаєш не одразу: можливість вийти з офісу, університету чи дому й за кілька хвилин опинитися там, де міський шум стихає.

Одна з унікальних переваг Луцька — зелена артерія Сапалаївки, яка зберігає відчуття живої природи поруч із повсякденними маршрутами.

У той час, як європейські столиці інвестують великі кошти в відновлення втрачених екосистем, ми маємо унікальну можливість пишатися зеленою оазою, яка знаходиться поруч центру міста. Однак «зелене місто» — це не вічний статус. Це дуже крихкий ресурс.

У динамічному місті будь-який простір має бути наповнений змістом. Якщо ми не розповімо, як саме ми використовуємо береги Сапалаївки, де ми гуляємо і що цінуємо, ця територія виглядатиме «білою плямою» на мапі розвитку міста. А там, де немає чіткого сценарію використання від громади, з часом з'являються інші рішення.

Ваші щоденні маршрути, улюблена лавка під вербою чи темна ділянка, яку ви оминаєте — це знання, які неможливо отримати з офіційних звітів чи тех. документів.

Ми запускаємо онлайн-мапування, щоб перетворити ваш особистий досвід на основу для майбутніх рішень.

1. Позначте місця біля Сапалаївки, які ви любите і які важливо зберегти в первісному стані.
2. Вкажіть на проблеми: де не вистачає світла, де незручний спуск, а де простір потребує нового змісту.
3. Залиште свій коментар — ваш досвід життя в Луцьку є унікальним.

Приєднатися до мапування можна за посиланням: https://communities.createstreets.com/Lutsk

Кілька хвилин вашого часу — це внесок у те, якою Сапалаївка буде за п’ять чи десять років. Зробімо так, щоб Сапалаївка залишилася нашою перевагою, й не звучала в контексті «втраченої можливості» Луцька.

Дослідження ініційоване платформою «Алгоритм дій» у межах урбаністичної програми Urban Vision Lutsk спільно з ГО «місто.ребут» за підтримки та на базі інструментарію британської фундації Create Streets. Технологічний та дизайн-партнер дослідження — ideil.ua.

11/05/2026

Як міг виглядати центр Луцька? Палац культури.

Сьогодні палац культури впізнаваний елемент центральної площі. Проте в різні періоди уявлення про його вигляд змінювалися. Польський модернізм, радянський неокласицизм, експерименти з формою та масштабом — історія цієї ділянки мала кілька сценаріїв. Ми спробували відтворити кожен із них.

Історія споруди почалась у червні 1939 року, коли луцький магістрат затвердив проєкт кінотеатру Polon авторства Францішека Кокеша. Будівництво розпочалося, але вже у вересні було законсервоване через війну.

У 50-х роках недобудовану споруду кінотеатру планували завершити вже в дусі сталінського класицизму, але цей проєкт так і залишився на папері. На ескізі будівля отримує монументаль-ний фасад із колонами, масивним цоколем, ритмічними вікнами та класичним декором.

Згодом тут звели будинок культури, який і сьогодні формує силует центру. Його сучасний вигляд відрізняється від первісного: змінились вікна й декор, проте основна композиція збереглась.

Цікаво, що навіть після завершення будівництва архітектори поверталися до його переосмислення. В одному з ескізів Ростислава Метельницького поруч із палацом культури з’являється футуристична циліндрична добудова. Її форма різко контрастувала та водночас поєднувала наявну неокласичну будівлю з модерністським експериментом.

Інший ескіз Ростислава Метельницького був радикальнішим: він передбачав демонтаж існуючого палацу культури й прилеглої забудови, та зведення монументальної споруди з протяжним фасадом. За таким сценарієм будівля продовжила б сусідній «Бім-Бом» та сформувала цілісну лінію забудови.

Відрізнялися не лише проєкти палацу культури, а й простір довкола нього. На деяких схемах територія має зовсім іншу структуру, ніж сучасна Театральна площа. Архівні фото показують: тоді площі у звичному вигляді ще не існувало — на її місці був парк, а між ним і палацом культури проходила окрема вулиця.

Більше про історію вулиці та палацу культури — читайте у статті Олександра Котиса за посиланням: https://www.volynnews.com/news/all/nezdiysneni-istorychni-proyekty-na-teatralnomu-maydani-v-lutsku/

08/05/2026

Район навколо річки Сапалаївки — це щоденні маршрути, студентський кампус, двори, дерева, музеї, бібліотека, «Слоник», Лучанка та десятки місць, якими люди користуються щодня.

Як дізнатися про усі болі та фішки району? У нас зʼявився крутий інструмент — онлайн-мапування.

На інтерактивній мапі можна:
• позначати улюблені місця;
• додавати проблемні точки;
• ділитися маршрутами;
• фіксувати цінні дерева, простори та місця з потенціалом.

Допоможи краще зрозуміти знайому тобі територію, її зв’язки, проблеми та сильні сторони.

Долучайся до мапування за посиланням
та розставляй точки на карті разом із друзями, родиною чи колегами🫶🏻

Посилання на мапу:
https://communities.createstreets.com/Lutsk

Дослідження ініційоване платформою «Алгоритм дій» у межах урбаністичної програми Urban Vision Lutsk спільно з ГО «місто.ребут» за підтримки та на базі інструментарію британської фундації Create Streets.
Діджитал партнер — ideil.ua.

29/04/2026

🏙💭Вулиця Богдана Хмельницького — одна з тих локацій Луцька, де зміни потрібні давно. Але воркшоп, організований платформою «Алгоритм дій» у межах програми Urban Vision Lutsk, показав важливу річ: місту бракує не лише рішень, а й прикладів, як може бути краще.

Публікуємо коментар архітектора та урбаніста Тараса Дацюка про бар’єри в мисленні, силу якісних просторів та чому зміни варто починати вже зараз.

Читай повний текст у публікації за посиланням у коментарях.

Дослідження вулиці Богдана Хмельницького реалізовується платформою Алгоритм.дій в межах програми Urban Vision Lutsk спільно з магістерською програмою «Урбаністика та повоєнна відбудова» у KSE.

24/04/2026

Толоки — це завжди про цікаві знахідки, проте цього разу знахідкою стала сама локація 📍. 12 мішків сміття, забуті сходи, викопані з-під землі, та імпровізована стежка — і хащі перетворились на новий маршрут.

Який артефакт отримав звання «найдавнішого» у колекції знахідок, звідки в екосистемі Сапалаївки зʼявилась мавпа та як толока перетворилась на розкопки — дивись у новому відео 🙊

21/04/2026

Ми вже розповіли вам, хто такі урбаністи, проте аби ви ще краще познайомились із характером цієї професії, пропонуємо зазирнути у сумку урбаніста та архітектора команди «місто.ребут» — Тараса Дацюка. 👀

Що там?
Трохи очевидного, трохи не дуже, і кілька речей, які викликають більше питань, ніж відповідей 😄

🕯 А якщо ви так само, як Тарас, хочете мати свічку трилінку у своїй сумці (або ще краще, вдома) — напишіть нам у дірект!

17/04/2026

Книга рекордів Луцька: будинок, квіти, арт і любов.

Квітковий рекорд.
Василь Рижук понад 25 років висаджував чорнобривці та соняшники вздовж доріг Волині у напрямках Львова, Рівного та Ковеля. Станом на 2021 рік він засіяв квітами понад 1000 км узбіч доріг України. 2022 року у Луцьку чоловік встановив світовий рекорд, висадивши вздовж доріг найбільшу кількість квітів.

Найбільша картина.
У 2024 році в Луцьку представили найбільшу картину — «Космогонія» художника Петра Антипа, що експонується у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Її площа становить понад 2086,5 м², а полотно складається з більш ніж 600 фрагментів.

781 люблю.
Лучанин, колишній ректор ЛНТУ — Євген Філіпчук встановив рекорд України за найбільшою кількістю використань слова «любов» у приватному листуванні. У студентській переписці з майбутньою дружиною Ольгою вони написали 102 листи
на 427 сторінках, де слово «любов» згадується 781 раз.

Найдовший будинок.
У 1970–80-х роках у Луцьку збудували найдовший житловий будинок у світі. Його довжина становить 1750 м суцільно і 2775 м із відгалуженнями. Будинок простягається вздовж проспекту Соборності та вулиці Молоді, має 156 під’їздів і понад 3000 квартир.

Найдовша розмальовка.
У 2021 році до 30-річчя незалежності України у Луцьку створили найдовшу розмальовку «Рушник Вишиванка» довжиною 187,5 м. Над нею працювали 625 дітей: кожен розмальовував окремий фрагмент, які згодом об’єднали і розгорнули біля РЦ «Промінь».

Найбільша пляшка.
Наприкінці 2025 року луцький бренд Ukrainian Spirit створив найбільшу в Україні пляшку горілки об’ємом 20 літрів. Цей рекорд внесли до Національного реєстру рекордів. Пляшку можна побачити у фірмовому магазині біля виробництва в Луцьку.

Найважчий коровай.
2017 року У Луцьку ПАТ «ТЕРЕМНО ХЛІБ» випекло найважчий коровай. Його розміри становили близько 2,5 м у діаметрі
та 2,5 м у висоту, вага — 750 кілограмів. На випікання пішло близько пів тонни борошна вищого ґатунку та 1200 яєць.

Навіщо нам рекорди?
Масштаб — це спосіб заявити світу «ми є», зрозумілою всім мовою фізичної переваги. Часто за цим стоїть також раціональний підхід: економічна логіка або пошук уваги до важливих проєктів. Це просто етап росту, де через зовнішню форму ми поступово переходимо до глибших сенсів, які вже не виміряти метрами чи кілограмами.

09/04/2026

Скільки місто може заробити з 1 гривні?

Вигода 4x (Озеленення)

Кожна гривня, інвестована в якісне міське озеленення, приносить громаді 4 гривні завдяки екосистемним послугам. Дерева очищують повітря, знижують середню температуру, перехоплюють дощові стоки та підтримують біорізноманіття.

Стратегічне висаджування дерев у містах знижує температуру повітря на 2–8°C і зменшує потребу в кондиціонуванні прилеглих будівель до 30% завдяки затіненню та випаровуванню вологи через листя. Світовий досвід підтверджує ефективність: ініціатива MillionTreesNYC показала, що одне дерево щороку дає $5,60 вигоди на кожен долар догляду.

Вигода 12х (Вело)

Кожна гривня, вкладена у веломережу, приносить громаді 12 гривень вигоди, а в окремих випадках цей показник сягає 35:1. Найбільший ефект дає економія на охороні здоров’я: регулярні поїздки велосипедом знижують ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Це означає менші витрати на лікування й лікарняні та вищу продуктивність праці.

Велоінфраструктура ощадлива: займає мало місця, не руйнує покриття, не створює шуму й шкідливих викидів. Цікавий факт: розвиток веломереж стимулює місцевий бізнес. Велосипедисти й пішоходи витрачають у локальних магазинах і кафе на 40% більше, ніж автомобілісти, бо частіше зупиняються й помічають вітрини.

Вигода 14х (Громадський транспорт)

1 гривня, вкладена в громадський транспорт (ГТ), здатна принести до 14 гривень вигоди. Хоча вартість квитків зазвичай не покриває всіх операційних витрат, ГТ залишається економічно ефективним, оскільки він радикально зменшує кількість приватних авто на дорогах.

Попри поширений міф, податки з авто покривають
не більше 15% витрат, які на нього робить місто — решта платиться з загальних бюджетів. За даними Кассельського університету, це €1,600–2,000 щороку на 1 авто. Сюди входять витрати на інфраструктуру та роботу поліції й медиків при ДТП. Водночас ГТ у 20 разів безпечніший — відповідно, дешевший для міста.

В середньому 95% часу авто стоїть припарковане займаючи простір, який міг би приносити користь через озеленення чи комерційну активність, тоді як ГП для перевезення тієї ж кількості людей потребує до 15 разів менше місця. Затори ж «спалюють» 2–5% ВВП великих міст, тому перехід навіть одного водія на ГТ може економити бюджету до $2,000 на рік.

Якщо вам сподобалась публікація, спробуйте подумати, які ще «непомітні», але корисні інвестиції можуть давати кратний ефект для бюджету. Чекаємо на ваші ідеї в коментарях.

02/04/2026

Зелені маршрути — реальні. Як не втратити їх сенси?

«Під нуль»
Ідея 7-кілометрового шляху вздовж р. Сапалаївки у Луцьку. З 2023 року ми почали її втілювати: проводити толоки та залучати мешканців. Проте нещодавня розчистка однієї з ділянок показала, що існують різні погляди на розвиток міста.

Коли дорослі дерева зрізають «під нуль» — це конфлікт із принципами екологічного благоустрою. Ми хочемо пояснити, чому такий підхід є застарілим і як насправді має працювати сучасна міська екосистема.

Контакт з природою
У нашому баченні зелений коридор — це про живе середовище біля води та зручний, безпечний рух містом без шуму авто. Прокласти 7 км покриття — не вирішення. Без контакту з природою і затінку це не працюватиме. Саме тому хаотичні втручання на окремих ділянках руйнують саму ідею коридору.

Принцип 1: життя
У цій концепції «зелений» означає живий. Річка, птахи, дерева, що дають затінок — це така ж важлива інфраструктура, як місток. Як це впливає на бюджет? Зелені коридори — це економія. Вони природно охолоджують місто (менше витрат на енергію), підвищують вартість нерухомості й привабливість для локального бізнесу поруч.

Принцип 2: рух
Це про зв’язність. Сапалаївка має бути не шматками парканів, а єдиною лінією, що поєднує райони, ВНЗ та громадські простори. В межах 15-хвилинної прогулянки цей коридор охоплює 38% міста. Це реальний маршрут, яким люди будуть користуватися щодня.

Приклад Варшави
13 гектарів колишнього порту у Варшаві, де природа роками розвивалась серед бетону і складів. Тут створили регенеративний парк, у якому «дикий» ландшафт став головною цінністю. Старі дерева й плити інтегрували в простір, додали маршрути та зони відпочинку, зберігши затінок і середовище для тварин.

Німеччина
Leimbach Park. Тут проблемну зону підтоплень перетворили на лінійний парк. Результат: Рівень ризику паводків знизився на 30%, а потік відвідувачів зріс утричі. Прилеглі території миттєво стали популярними для інвестицій.

Швейцарія
River Aire. Замість бетонного русла річці повернули простір. Це тепер — спільний громадський простір та об’єднуюча локація. Інвестиція в екологію дала довгостроковий ефект: місто отримало якісну зону відпочинку, яка захищає від повеней краще за будь-які дамби.

Переглянути концепцію Зеленого коридору можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1CGLfsPUTUW2lZJ2Yz2TKyt6Unlqt2rkr/view?usp=sharing

23/03/2026

Свічка Трилінка 🕯️

Польський інженер Владислав Трилінський розробив міцне й економічне дорожнє покриття — трилінку, яку в Луцьку активно застосовували з кінця 1930-х років, частина якої збереглася донині по вул. Лесі Українки.

Сьогодні це впізнаваний елемент міського середовища, тож ГО «місто.ребут» у колаборації з брендом відтворили її у форматі свічки в масштабі 1:20 за конструкцією, що відсилає до оригінальної технології.

Це предмет із чіткою локальною ідентичністю та історичним контекстом — якщо хочете таку ж, пишіть нам у дірект 💬