ГО «місто.ребут»

Call Directions Website Contact the organization

ГО «місто.ребут» Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from ГО «місто.ребут», Community Organization, Lutsk.

Ми - урбаністична громадська організація з Луцька, яка досліджує міський простір та формує візії його розвитку, проєктує публічні простори, консультує бізнес, ОМС та громаду.

Об'єнуємося, аби разом піклуватися про місто та розкривати його потенціал.

27/10/2026

Як зрозуміти, що простір працює? 👀

Іноді достатньо поспостерігати, як люди ним користуються. Де зупиняються, обирають посидіти чи просто проводять час.

У новому відео розповідаємо, як проєктували та облаштовували вуличний простір Лучанки, які рішення ухвалювали та що з цього вийшло.

🎥 Повне відео вже на нашому YouTube. Посилання в шапці профілю!

Кампус ВНУ, в якому хочеться залишитися 🌿Що допомогло б вам затриматися на території кампусу ВНУ після пар або під час п...
24/10/2026

Кампус ВНУ, в якому хочеться залишитися 🌿

Що допомогло б вам затриматися на території кампусу ВНУ після пар або під час прогулянки? Затишний двір, місце для відпочинку в тіні чи зручний вихід до Сапалаївки?

Цього літа студенти Харківської школи архітектури досліджували територію університету та прилеглі простори в центрі Луцька. Вони спробували поглянути на знайомі корпуси, двори й маршрути по-новому та сформували візію розвитку кампусу як спільного простору університету й міста.

Що вдалося дослідити?

Студенти пройшли територію вздовж семи заданих ліній, щоб побачити те, що ми часто оминаємо на звичних маршрутах: огорожі, перепади рельєфу, приховані проходи та простори, які сьогодні майже не використовуються.

Дослідження показало, що головна проблема території — не стільки брак місць, скільки відсутність зручних зв'язків між ними. Корпуси, зелені зони, двори та річка розташовані поруч, але не завжди працюють як єдиний простір.

Яким може стати кампус?

Студенти запропонували розвивати територію за чотирма взаємопов'язаними напрямами:

🌿 Спільноти — створювати місця для зустрічей, навчання просто неба, відпочинку та спільних подій.

🏛 Ідентичність — переосмислювати історію території та поєднувати її із сучасним університетським життям.

🌳 Ландшафт — зробити Сапалаївку, зелень і природний рельєф частиною повсякденного життя кампусу.

🚶 Зв'язність — формувати зручні й доступні маршрути між корпусами, дворами, річкою та містом.

А які конкретні зміни пропонують?

Серед ідей — відкрити нові пішохідні проходи, зокрема біля лабораторного корпусу поруч зі школою №9, де також міг би з'явитися простір для відпочинку студентів, мешканців і батьків, які чекають на дітей.

Внутрішній двір головного корпусу пропонують переосмислити як місце для навчання, зустрічей і культурних подій. А площу перед університетом — доповнити озелененням і місцями для відпочинку.

Окрему увагу приділили Сапалаївці. Зручні підходи до води, місця для перепочинку та прогулянкові маршрути могли б повернути річку в щоденне життя цієї частини міста. Водночас важливо зберегти природний характер її берегів.

Що про дослідження кажуть в університеті?

«На мою думку, однією з найсильніших сторін роботи є комплексний підхід до дослідження території, який передбачає не лише аналіз окремих складових міського середовища, а й виявлення взаємозв’язків між ними».

— Олександр Мельник, заступник декана географічного факультету ВНУ.

Що далі?

Запропоновані рішення — поки не готовий план реконструкції, а основа для подальшого обговорення. Ідеї можна перевіряти поступово: почати з одного проходу чи двору, поспостерігати за тим, як люди користуються простором, і на основі цього планувати наступні зміни.

💬 А тепер хочемо почути вас!

Чого вам бракує на території кампусу ВНУ? Де хотілося б посидіти, зустрітися з друзями чи просто провести більше часу?

Діліться своїми думками в коментарях. Адже саме досвід людей, які щодня користуються цією територією, допоможе визначити, які зміни справді потрібні.

Практика Харківської школи архітектури відбулася в межах тристороннього партнерства з Волинський національний університет імені Лесі Українки та програмою Urban Vision Lutsk платформи «Алгоритм дій».

21/10/2026

Будівництво амфітеатру на «Лучанці» — це не лише про дошки, інструменти й фізичну роботу. Це ще й про людей, різні погляди, суперечки та спільні рішення.

Bereziuk Dmytro, майстер традиційних музичних інструментів і резидент «Лучанки», ділиться своїми спогадами про облаштування амфітеатру.

Більше про те, як створювали амфітеатр та хто до цього долучився, — у нашому повному відео на YouTube. Посилання в шапці профілю.

12/10/2026

Від перших сумнівів до активної участі в будівництві амфітеатру «Лучанки» 🙌

9.12tc/ , один із резидентів простору, розповідає, як долучився до роботи, з якими труднощами довелося зіткнутися та які моменти запам’яталися найбільше.

А більше про створення амфітеатру та людей, які над ним працювали, дивіться в повному відео на нашому YouTube. Посилання в шапці профілю 💛

08/10/2026

Що для резидентів означає «Лучанка»? 💛

Taras Shostak ділиться своїм досвідом роботи над амфітеатром, розповідає про процес будівництва та про те, чому саме люди роблять цей простір особливим.

А ще — про те, як це бути резидентом «Лучанки» і відчувати себе частиною творчої спільноти.

Більше історій від резидентів — у повному відео на нашому YouTube. Посилання в шапці профілю!

06/10/2026

Хороший простір — це не лише про те, що і як у ньому побудовано ⚒️

Важливіше — чи стає він своїм для людей. Чи хочеться тут залишатися, щось робити разом, доглядати й брати відповідальність за те, що буде далі.

На «Лучанці» амфітеатр став саме таким тестом на небайдужість.

Більше про людей, простір і те, як усе це працювало на практиці, — у нашому новому відео на YouTube.

Посилання — в шапці профілю.

01/10/2026

Річка може бути зовсім поруч — і водночас залишатися поза щоденним життям 🫣

На «Лучанці» ми поступово пробуємо змінювати це: не великими жестами, а простими діями, які повертають Сапалаївку в поле уваги людей поруч.

Бо доступ до річки — це не лише про маршрут. Це ще й про те, щоб почати бачити її як частину свого простору 🧩

Дивись повне відео вже на YouTube «місто.ребут» — https://youtu.be/6hw7UdlUYYw?si=Cgb52LYgWUMoO9BE

Що лучани думають про Сапалаївку та район навколо річки? 🌿Дослідження спільно з Create Streets добігло кінця. Навесні ми...
30/09/2026

Що лучани думають про Сапалаївку та район навколо річки? 🌿

Дослідження спільно з Create Streets добігло кінця. Навесні ми запросили лучан позначати на інтерактивній мапі улюблені й проблемні місця біля Сапалаївки, оцінювати їх та залишати коментарі.

Загалом отримали 121 запис, із яких 105 — у межах досліджуваної території площею 1,2 км². До дослідження долучилися орієнтовно 40 людей.

Вибірка невелика й не репрезентує думку всього міста. Але понад сотня позначок на конкретній території допомагає побачити локальні проблеми, потреби й те, що люди вже цінують біля річки.

Серед 105 оцінок:
💚 33 — «подобається»;
🔴 28 — «не подобається»;
🟡 44 — «може бути краще».

Найчастіше учасники звертали увагу на погане покриття, недостатнє освітлення або занедбаність, брак лавок і місць для відпочинку, труднощі з пересуванням пішки та велосипедом.

Але важливий результат — навіть там, де люди бачать проблеми, вони цінують воду, зелень, затишок і природність. Тому зміни біля Сапалаївки не мають означати однаковий благоустрій усього берега.

Десь потрібен зручний наскрізний піший і велосипедний маршрут, десь — місця для короткого відпочинку, а окремі природні ділянки варто залишити тихими й із мінімальним втручанням.

Бо доступ до річки — це також спосіб повернути її в щоденне життя Луцька. Коли люди регулярно бувають біля води, вони частіше помічають її стан, проблеми берегів і мають більше підстав вимагати їхнього збереження.

Окремий потенціал бачимо у взаємодії міста й бізнесу. Наприклад, біля «Сіті Парку» комерційні приміщення сьогодні переважно орієнтовані на парковку, хоча поруч є Сапалаївка. Подальший розвиток території міг би краще працювати з річкою — через зручні підходи, місця відпочинку та тераси закладів. Інший підхід можна побачити на прикладі Duck’s Lake у Львові, де водойма стала частиною простору для прогулянок, відпочинку та комерції.

Що далі? Потрібно продовжувати дослідження, визначати різні сценарії для окремих ділянок і тестувати невеликі зміни перед значними інвестиціями.

У довшій перспективі потрібна спільна робота міста, громади й власників ділянок: перевірка мереж і джерел забруднення, відновлення доступу до берегів, з’єднання стежок у безперервний маршрут та закріплення річкового коридору в планах розвитку міста.

Сапалаївка може стати звичною частиною щоденного життя Луцька — але так, щоб разом із доступністю ми зберегли воду, зелень, біорізноманіття й місця для тиші.

А що на берегах Сапалаївки ви хотіли б змінити, а що — обов’язково зберегти?

Дослідження ініціювала платформа «Алгоритм дій» у межах урбаністичної програми Urban Vision Lutsk спільно з ГО «місто.ребут», за підтримки та на базі інструментарію британської фундації Create Streets. Технологічний та дизайн-партнер дослідження — ideil.ua.

Як з’єднати стежки Сапалаївки? 🌿Звичний обхід легко перестати помічати. Ми просто знаємо, що «тут не пройти», і щодня об...
28/09/2026

Як з’єднати стежки Сапалаївки? 🌿

Звичний обхід легко перестати помічати. Ми просто знаємо, що «тут не пройти», і щодня обираємо довший шлях.

Занедбані береги, розірвані стежки, круті схили та автомобільні мости сьогодні створюють чимало таких бар’єрів уздовж Сапалаївки. Водночас її долина може стати зручним зеленим маршрутом через місто.

Після мостів через Стир продовжуємо розмову про міські зв’язки та мобільність. У програмі «Зелений коридор» розглядаємо близько 7 км маршруту вздовж Сапалаївки в межах Луцька з можливим продовженням до сусідніх громад.

З чого можна почати?

Передусім — зі зручних спусків до річки. Долину вже пронизують стежки, але до багатьох із них ведуть круті схили й сходи. Це створює бар’єри для людей на кріслах колісних, із велосипедами чи дитячими візочками. Одне з можливих рішень — пологі стежки навскіс схилу зі зручним покриттям і підходами.

Наступне завдання — забезпечити можливість рухатися вздовж річки без постійних виходів до дороги. На вул. Шопена варто дослідити прохід до «Росинки» й далі вздовж русла. На вул. Задворецькій, Карпенка-Карого та проспекті Відродження — передбачати проходи під мостами під час ремонтів і реконструкцій.

Є й місця, де бракує пішохідних містків і переходів. Біля гирла Сапалаївки місток міг би продовжити маршрут від Яровиці до лугопарку й у напрямку Словацького. На вул. Ветеранів перехід через яр біля Державного архіву Волинської області допоміг би з’єднати стежки від Чорновола та ЖК «Оселя Парк» із парком 900-річчя.

Такі локальні рішення можуть поступово формувати більшу мережу міських маршрутів. Наприклад, напрямок від вул. Винниченка через Шопена до ботсаду міг би пов’язати університет, обласну бібліотеку імені Олени Пчілки, краєзнавчий музей, Палац учнівської молоді та фабрику «Лучанку».

Через вул. Червоної Калини й Звитяжну можна розвивати вихід до школи №5, проспекту Перемоги та 33-го мікрорайону. А перехід у напрямку вулиці Олега Куцина може поєднати долину Сапалаївки з прибережною зоною Стиру через проїзд «Тещин язик».

У цьому й полягає одна з основних ідей «Зеленого коридору» — з’єднувати річки, парки та житлові квартали в мережу.

Водночас важливо не перетворювати природну долину на ще один надмірно облаштований міський простір. Стратегія передбачає поступове відновлення місцевої рослинності, заміщення інвазивних видів, збереження затінку та рослинного покриву. Долина Сапалаївки допомагає охолоджувати місто, затримувати дощову воду та підтримувати різні види, тому нові стежки мають зберігати природний характер берегів.

А хто має відповідати за цілісність маршруту?

У програмі весь коридор, включно з продовженням за межі міста, поділений на 14 зон відповідальності. Кожен міст входить до ділянки разом із прилеглою територією. Це дозволяє розглядати перехід, спуски та підходи як одне ціле, а не як окремі об’єкти. Для реалізації таких змін потрібно узгоджувати роботу міста, установ, бізнесу та місцевих спільнот.

Не все потребує великих будівельних робіт. Частину змін можна почати з догляду за стежками, зрозумілих входів і виходів та усунення локальних перешкод. Складніші переходи — послідовно досліджувати й проєктувати.

Так окремі ділянки поступово можуть скластися в безперервний зелений маршрут уздовж Сапалаївки.

Хочемо винести ці пропозиції на обговорення, адже досвід людей, які ходять тут щодня, має допомагати місту визначати, що змінювати насамперед.

🔗 Стратегія «Зеленого коридору» — за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1CGLfsPUTUW2lZJ2Yz2TKyt6Unlqt2rkr/view

А де вам доводиться обходити? Яких містків, проходів, спусків чи інших зв’язків бракує на вашому маршруті?
Пишіть у коментарях 👇

25/09/2026

Вітання урбаністичній спільноті! Вашій уаазі презентуємо міні-фільм про створення вуличної відпочинкової зони на території фабрики «Лучанка» у Луцьку. Від ідеї, першої партисипації до спільнотворення фізичного обʼєкту — радо запрошуємо ознайомитися та надихнутися. Посилання у описі до відео🤍

Address

Lutsk

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when ГО «місто.ребут» posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to ГО «місто.ребут»:

Shortcuts

Share