10/07/2026
10 липня, Ukrainian-Gulf Cooperation Platform провела практичну онлайн-зустріч «Як аналізувати події в країнах Перської затоки: інструменти, джерела та типові помилки», присвячену сучасним підходам до аналізу міжнародних процесів у країнах Перської затоки та ширшого регіону Близького Сходу і Північної Африки (MENA).
Модераторкою зустрічі виступила Polina Piatnytsia, співзасновниця Ukrainian-Gulf Cooperation Platform, яка забезпечила координацію дискусії та взаємодію між спікерами й учасниками протягом усього заходу.
Спікером першої частини заходу став дослідник регіону MENA та автор Telegram-проєкту MENAlysis Денис Клименко, який розпочав виступ із пояснення того, чим аналітика відрізняється від звичайного опису подій.
Він ознайомив учасників із основними форматами аналітичних матеріалів, зокрема дайджестом, policy brief, експлейнером та white paper, а також детально розповів про принцип MECE (Mutually Exclusive, Collectively Exhaustive), який передбачає побудову аналізу таким чином, щоб усі аргументи були взаємно непересічними, але разом повністю розкривали досліджувану проблему.
Значну увагу спікер приділив особливостям аналізу регіону MENA, наголосивши на необхідності врахування кризового менеджменту, ролі недержавних акторів, географічного чинника, постійного оновлення знань і роботи з незалежними аналітичними звітами, які обов’язково потрібно звіряти з першоджерелами та авторитетними міжнародними медіа.
Практичну частину виступу було присвячено аналізу новини про початок Алжиром зварювальних робіт на Транссахарському газопроводі. На прикладі цього кейсу учасники розглянули, як навіть окреме інформаційне повідомлення може відображати масштабні геополітичні, економічні та енергетичні процеси, а також як правильно визначати ключових акторів, їхні інтереси та можливі наслідки реалізації подібних інфраструктурних проєктів.
У другій частині зустрічі дослідник Аравійського півострова та Ірану Ігор Авдєєв представив покрокову методику аналізу міжнародних подій, яку використовує аналітичний центр «Українська призма».
Спікер детально пояснив алгоритм аналізу, що включає встановлення факту події шляхом тріангуляції інформації через кілька авторитетних джерел, дослідження генезису та причин виникнення події, визначення мотивів і стратегічних інтересів її учасників, прогнозування можливих сценаріїв розвитку ситуації та формування практичних рекомендацій.
Також було розглянуто підхід до аналізу конфліктів, заснований на рекомендаціях Білої книги ООН, який передбачає комплексне дослідження профілю ситуації, причинно-наслідкових зв’язків, зацікавлених сторін і рушійних сил конфлікту.
Окрему увагу Ігор Авдєєв приділив роботі з інформаційними джерелами, рекомендувавши використовувати міжнародні інформаційні агентства, провідні аналітичні центри та регіональні близькосхідні медіа, водночас обов’язково перевіряючи інформацію через декілька незалежних джерел.
Під час виступу було проаналізовано особливості політичних систем і зовнішньої політики Саудівської Аравії, Катару, Оману, Об’єднаних Арабських Еміратів, Бахрейну, Кувейту та Ісламської Республіки Іран, а також розглянуто практичний кейс із повідомлення іранського телеканалу Al-Alam про взаємні удари США та Ірану в районі Ормузької протоки.
Завершилася зустріч активною дискусією, під час якої учасники обговорили перспективи розвитку ситуації в Лівії, можливості поглиблення співпраці України з державами Близького Сходу у сферах безпеки, економіки, торгівлі та туризму, роль країн регіону у зміцненні міжнародних позицій України, сучасні методики прогнозування міжнародних процесів, а також особливості використання термінів «Перська затока», «Затока», «Іран» і «Персія» у політичному та академічному дискурсі.
Щиро дякуємо спікерам — Денису Клименку та Ігорю Авдєєву — за змістовні виступи, практичні рекомендації та готовність поділитися власним досвідом і професійними підходами до аналізу міжнародних процесів.
Окрема подяка всім учасникам за активну участь у дискусії, цікаві та актуальні запитання, які стали важливою складовою зустрічі. Сподіваємося, що отримані знання й практичні інструменти стануть корисними у подальшій дослідницькій, професійній та навчальній діяльності.
❗️Посилання на запис зустрічі доступний в коментарях під дописом!