Non-Governmental Organization «Auditor» 40373457

31/05/2026

Підтримуємо економічно обґрунтовані тарифи. Так, це може бути непопулярно, але чесність у тарифоутворенні важливіша за тимчасові політичні дивіденди.

Разом із тим закликаємо забезпечити максимальну публічність, прозорість та доступність для громадського контролю всіх складових тарифів. Громада має право розуміти, з чого формується кожна гривня у платіжці та яким чином використовуються кошти споживачів.

Також вважаємо за необхідне створення наглядових рад на громадських засадах при кожному підприємстві, яке надає соціально значущі комунальні послуги. Такий механізм сприятиме підвищенню довіри, ефективності управління та забезпеченню належного громадського контролю за діяльністю комунальних підприємств.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
до міських голів, голів ОВА та депутатів місцевих рад щодо критичного стану водопровідно-каналізаційної галузі України

Шановні міські голови, голови ОВА та депутати міських рад!

Від імені Асоціації «Укрводоканалекологія», яка об’єднує підприємства водопровідно-каналізаційного господарства всієї країни, звертаємося до вас у момент, коли зволікання з ухваленням управлінських рішень загрожує повній зупинці систем життєзабезпечення в українських містах. Сьогодні централізоване водопостачання та водовідведення опинилися на межі колапсу через катастрофічну невідповідність діючих тарифів реальним економічним реаліям. Штучне стримування вартості послуг, яке роками сприймалося як соціальний захист, насправді перетворилося на руйнівний чинник, що знищує критичну інфраструктуру.

За останні роки собівартість очищення та подачі води зросла в рази. Водоканали змушені купувати електроенергію, реагенти для знезараження, паливо та запчастини за ринковими цінами, тоді як тариф залишається замороженим. Це призвело до того, що підприємства не мають коштів не те що на модернізацію чи заміну зношених мереж, а навіть на закупівлю матеріалів для ліквідації щоденних аварій. Більше того, через неможливість платити гідну заробітну плату з галузі масово йдуть кваліфіковані фахівці — інженери, технологи та ремонтні бригади. Скоро на ліквідацію поривів просто не буде кому виїжджати.

Ми закликаємо вас відкинути політичний популізм і усвідомити: безпека та здоров’я мешканців ваших громад залежать від стабільної роботи водоканалів. Бездіяльність у питанні коригування тарифів або відсутність компенсацій з місцевих бюджетів призведе до незворотних наслідків — обмеження подачі води за графіком, зниження її якості та, як наслідок, до санітарно-епідеміологічної катастрофи у містах.

Асоціація «Укрводоканалекологія» наполягає на необхідності негайного перегляду тарифів до рівня повної економічної обґрунтованості. Водночас ми просимо вас, як лідерів громад, акумулювати зусилля для цільової підтримки тих верств населення, які дійсно цього потребують. Зі свого боку Асоціація пропонує максимально спростити механізм отримання державної допомоги (субсидії) для вразливих категорій споживачів, щоб бюрократичні процедури не ставали перешкодою для людей, які потребують фінансової підтримки. Захищати потрібно бідних людей через прозорі й доступні компенсації, а не руйнувати інфраструктуру заниженими тарифами для тих, хто спроможний платити.

Забезпечення міст водою — це спільне завдання державної влади, місцевого самоврядування та експертної спільноти. Просимо вас проявити управлінську відповідальність, зваженість і державницьку позицію, адже без води не може бути життєздатної громади.

19/05/2026

Шорти на роботі для держслужбовців — вже не табу?

Національне агентство України з питань державної служби офіційно повідомило: законодавством НЕ встановлено прямої заборони на носіння шортів державними службовцями під час виконання посадових обов’язків.

Водночас наголошено, що одяг має відповідати діловому стилю, нормам професійної етики та внутрішнім правилам установи.

Фактично НАДС підтвердило очевидну річ: у спеку комфорт працівників теж має значення. Більше того, у відповіді прямо зазначено, що ділові шорти можуть сприяти раціональному використанню енергоресурсів та зменшенню потреби в кондиціонуванні приміщень.

Але є важливий нюанс — усе залежить від:
• специфіки роботи;
• спілкування з громадянами;
• представницьких функцій;
• внутрішніх правил установи.

Тобто питання вже не в самому факті шортів, а в тому, наскільки охайно, доречно та професійно виглядає людина.

Можливо, настав час переглянути застарілі уявлення про «офіційність», особливо коли температура за вікном +35?

Бо професіоналізм вимірюється не довжиною штанів, а якістю роботи.

Тож, користуйтеся!

Повага НАДС за відповідь.

09/04/2026

❗️ Незаконний видобуток надр — знову “по факту”, а не на випередження.

На Полтавщині до суду передали справу керівниці підприємства, яку підозрюють у незаконному видобутку понад 13 тисяч м³ піску із збитками більш ніж 10 млн грн.

Санкція — до 8 років позбавлення волі. Але питання навіть не в цьому.

📌 Ключове — як це взагалі стало можливим?

Ще у 2020 році правоохоронці фіксували роботу техніки на місці, але…
❗️ техніку не вилучили;
❗️ роботи не зупинили;
❗️ порушення фактично “проігнорували”.

І лише згодом — кримінальна справа.

👉 Класична ситуація: спочатку дозволяємо копати, потім “дивуємось” масштабам збитків, а далі роками судимося.

Місцеві жителі тим часом вже тоді били на сполох:
– зникала вода в колодязях;
– міліли річки;
– знищувався родючий шар ґрунту.

📉 І це — справжня ціна безконтрольного користування надрами.

04/04/2026

❗️52 МІЛЬЙОНИ ЗБИТКІВ ДЕРЖАВІ — І ЗНОВУ “БІЗНЕС ПОЗА ЗАКОНОМ”❗️

На Тернопільщині викрито масштабне порушення у сфері користування надрами. Керівника ТзОВ «Скородинський цегельний завод» підозрюють у незаконному видобутку піску та глини на суму понад 52,9 млн грн.

Попри наявність ліцензії, підприємство, за даними слідства, системно виходило за межі дозволеної ділянки родовища. Упродовж 2023–2025 років спецтехнікою було видобуто майже 15 тисяч м³ надр, які далі використовувалися у виробництві цегли та реалізовувалися на ринку.

⚖️ Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 240 КК України — незаконний видобуток корисних копалин у великих розмірах із використанням службового становища. Санкція — до 8 років позбавлення волі.

Але давайте чесно:
❓ Як так сталося, що при наявності ліцензії роками відбувався видобуток поза межами родовища?
❓ Де був контроль? Де була реакція на місцях?

Це ще один показовий кейс, коли порушення носять системний характер, а реагування відбувається вже тоді, коли збитки обчислюються десятками мільйонів.

📢 Саме тому роль громадськості сьогодні критично важлива.
Ефективний контроль за використанням надр — це не лише функція держави. Це:
☑️ взаємодія активних громадян;
☑️ робота екологів;
☑️ тиск суспільства;
☑️ публічність і розголос.

Лише спільними зусиллями можна не допустити ситуацій, коли ресурси країни роками використовуються “в тіні”.

✊ Громадський контроль — це не опція, а необхідність.
Бо кожен такий випадок — це не просто злочин. Це втрачені кошти громад, знищена екологія і підірвана довіра до системи.

04/04/2026

❗️ЗНОВУ РОЗКРАДАННЯ НАДР — І ЗНОВУ “НІХТО НЕ БАЧИВ”❗️

У селі Половлі Вараського району виявлено черговий факт незаконного видобутку піску. Роботи тривали протягом тривалого часу на землях комунальної власності — без жодних дозвільних документів.

І що найцікавіше (і водночас обурливе) — виявили це не контролюючі органи, не місцева влада і не правоохоронці. Порушення зафіксували після звернення громадян через вебресурс «ЕкоЗагроза».

❓Тобто знову маємо класичну ситуацію:
✅ надра розкрадаються місяцями або роками;
✅ техніка працює відкрито;
✅ ресурси вивозяться;
✅ і… жодної реакції!

Лише після суспільного розголосу запускається механізм перевірок.

⚖️ За попередньою інформацією, дії мають ознаки кримінального правопорушення за ст. 240 КК України (порушення правил охорони або використання надр). Матеріали передаються правоохоронцям. Але ключове питання — чому це не було зупинено раніше?

👉 Скільки ще таких “невидимих” кар’єрів працює по країні?
👉 Скільки ще громади втрачають ресурси, які мали б працювати на їх розвиток?

📢 Висновок очевидний:
громадський контроль і розголос сьогодні — це не просто інструмент, а необхідна складова державної політики.

Поки система реагує лише “по факту”, саме активні громадяни залишаються єдиним запобіжником від тотального розкрадання надр.

✊ Не мовчіть. Фіксуйте. Повідомляйте в Державна екологічна інспекція України це дієвий та результативний орган з командою професійних захисників нашої екології!

27/03/2026

Тарифи на комунальні послуги з 1 квітня 2026 року: що реально зміниться у платіжках?

З 1 квітня 2026 року українці не побачать різкого стрибка тарифів на основні комунальні послуги. Попри численні розмови про можливе подорожчання, ключові тарифи залишаються зафіксованими щонайменше до кінця квітня. Це пов’язано з дією державного регулювання та мораторію на підвищення цін під час воєнного стану.

Однак ситуація залишається тимчасовою — після завершення опалювального сезону та зняття обмежень можливий перегляд вартості послуг.

Електроенергія: стабільний тариф, але з нюансами

Станом на квітень 2026 року тариф на електроенергію для населення становить:
✅ 4,32 грн за 1 кВт·год (базовий тариф).
✅ 2,16 грн за 1 кВт·год — нічний тариф (при двозонному лічильнику).
✅ 2,64 грн за 1 кВт·год — пільговий тариф для домогосподарств з електроопаленням (за умови споживання до 2000 кВт·год/міс.).

Таким чином, базова модель тарифікації не змінюється, але споживачі можуть економити за рахунок нічного споживання або спеціальних умов.

Газ: фіксована ціна для населення

Для побутових споживачів газ залишається за фіксованою ціною:
✅ 7,96 грн за 1 м³ (кубометр) — для клієнтів “Нафтогазу”.
✅ В інших постачальників — приблизно 7,7–9,9 грн за 1 м³.

📊 Одиниця вимірювання: м³ (кубічний метр).

Також варто враховувати:
✅ окремо сплачується доставка газу (в середньому близько 0,3–0,4 грн за м³ залежно від регіону).

Ціна на газ залишається стабільною завдяки дії спеціальних зобов’язань та державного регулювання.

Вода та водовідведення: без змін, але з регіональними відмінностями.

На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду:
✅ не мають єдиного загальнонаціонального тарифу
✅ встановлюються місцевими органами або регулятором

Станом на квітень:
❗️тарифи залишаються без змін, але можуть відрізнятися в залежності від міста.

При цьому експерти попереджають, що саме вода є одним із перших кандидатів на перегляд тарифів у майбутньому.

Теплопостачання та гаряча вода

Тарифи на тепло і гарячу воду:
❗️залишаються замороженими на рівні попередніх періодів
❗️регулюються державою в умовах воєнного стану

Фактичні суми у платіжках залежать від:
- площі житла;
- температурних умов;
- рішень місцевих органів.

Чому тарифи не зростають

Основні причини стабільності тарифів:
1. Мораторій на підвищення під час воєнного стану.
2. Механізм ПСО (покладення спеціальних обов’язків) для енергокомпаній.
3. Соціальна чутливість питання — держава стримує різке зростання.

Чи варто чекати подорожчання?

Попри стабільність у квітні, тенденції вказують на можливі зміни:
- після завершення воєнного стану тарифи можуть бути приведені до ринкового рівня;
- електроенергія потенційно може зрости до 5,5–5,6 грн/кВт·год;
- також прогнозується перегляд тарифів на воду та тепло.

Висновок

З 1 квітня 2026 року українці продовжать платити за комунальні послуги за вже звичними тарифами:
- електроенергія — 4,32 грн/кВт·год;
- газ — 7,96 грн/м³;
- вода та тепло — без змін (залежно від регіону).

Але ця стабільність є тимчасовою. Система фактично працює в режимі стримування, і після зняття обмежень можливе суттєве зростання вартості комунальних послуг.

23/03/2026

ДВА РОКИ незаконного видобутку піску — і ніхто цього “не помічав”.

За інформацією Офісу Генпрокурора, за цей час без жодних дозвільних документів було видобуто близько 75 тисяч кубометрів піску. Збитки державі — понад 40 млн грн. 

І тут виникає головне питання: як це можливо у 2026 році?

Це не “один екскаватор на ніч”.
Це системна діяльність, яка тривала роками:
✅ техніка працювала;
✅ пісок вивозився;
✅ хтось купував;
✅ хтось закривав очі.

І тільки через два роки держава “раптово” це побачила.

❗️Це вже не поодинокий випадок — це тенденція.
На Київщині, наприклад, також фіксують подібні схеми зі збитками у десятки мільйонів гривень. 

І кожного разу сценарій один і той самий:
спочатку роками грабують надра, а потім героїчно “викривають”.

👉 Але правда в тому, що: якби працював контроль —
не було б ні 2 років видобутку, ні 40 мільйонів збитків.

Держава має працювати на випередження, а не постфактум.

Бо поки одні “не помічають”, інші спокійно заробляють на ресурсах, які належать всім нам.

І поки не буде:
🕵🏻‍♂️ реального моніторингу;
🪓 невідворотності покарання;
🦽 конфіскацій і жорстких санкцій — ця історія буде повторюватись знову і знову.

Надра — це не бездонний ресурс.
А безконтрольність — це вже не помилка. Це система.

23/03/2026

Надра — це не тільки про видобуток, кар’єри і тонни сировини.

Інколи це про красу, яку навіть складно уявити.
Біля Клевані, неподалік Луцька, є унікальні крейдяні гори — місце, де природа створила справжній «інстаграмний» ландшафт. Білосніжні схили, що сформувалися мільйони років тому на місці давнього моря, сьогодні виглядають як кадри з іншої планети.

Контраст білого каменю, зелених лісів і неба — це вже готова фотолокація без жодних фільтрів. Тут кожен пагорб має свою форму, а краєвиди відкриваються такі, що хочеться просто зупинитися і дивитися.

І що важливо — це приклад того, що надра можуть бути не лише ресурсом для економіки, а й точкою тяжіння для людей, туризму і навіть мистецтва.
Фотосесія, прогулянка, тиша і відчуття простору — все це поруч. І без зайвого ажіотажу.

Можливо, настав час почати дивитися на надра ширше:
не тільки як на те, що потрібно видобути, а й як на те, що варто зберегти і показати.

Бо інколи найцінніше — це не те, що під землею, а те, як це виглядає на поверхні.

22/03/2026

🤯 Новопілля на межі катастрофи? У громаді можуть зупинитися насосні станції, каналізація піде верхом, а мешканці лишаться без питної води.

Справа у тому, що ДТЕК погрожує відключити світло Широківському ЖКП. У підприємства утворилися чималі борги через несплату мешканцями за воду, а рахунки заарештували.

Широківське ЖКП зверталось по допомогу до голови громади Олександра Бондаренка – отримали відмову. Лише послухайте, що і як він каже працівниці.

Тим часом Новопільська сільська рада продовжує закуповувати автівки для поліції. Схоже, вільні кошти є, але не на допомогу громаді? Певно, відкупитися від кримінальних справ Олександру Бондаренку куди важливіше.

21/03/2026

10 метрів безкарності: як на Волині продовжують нищити надра під носом у держави.

На Волині знову зафіксували незаконний видобуток корисних копалин. Цього разу — у Любешівській громаді, за межами села Седлище. І це не просто черговий факт порушення. Це показовий кейс того, як в Україні роками працює одна й та сама схема — “копають, поки не зловлять”.

19 березня під час перевірки екологічні інспектори виявили незаконний видобуток піщаної суміші. Роботи проводилися з грубими порушеннями законодавства у сфері користування надрами та охорони довкілля.

Масштаб, який неможливо “не помітити”.

Йдеться не про “лопату і відро”. Зафіксована ділянка має площу понад 0,7 гектара, із периметром понад 340 метрів, а глибина видобутку сягає близько 10 метрів.

Це означає одне: роботи тривали не день і не два. Це системна діяльність із технікою, логістикою і, ймовірно, каналами збуту.

І тут виникає ключове питання — де були всі контролюючі органи раніше?

Реакція “по факту” замість роботи на випередження.

Як і в більшості подібних випадків, держава зреагувала вже після того, як надра фактично частково знищені. На місце викликали слідчо-оперативну групу, відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії.

Але це вже класичний сценарій:
☑️ спочатку роками триває незаконний видобуток;
☑️ потім його “виявляють”;
☑️ далі — затяжне розслідування;
☑️ в підсумку — мінімальна відповідальність або її відсутність.

Пісок як “тихий бізнес”.

Піщана суміш — один із найпопулярніших ресурсів для нелегального видобутку. Причина проста: стабільний попит у будівництві та відносно низький рівень контролю.

Так формується тіньовий ринок, де:
- ресурси належать державі;
- прибуток отримують приватні “схеми”;
- збитки несе громада і довкілля.

І Любешівська громада — лише одна з багатьох точок на цій карті.

Проблема глибша, ніж один кар’єр.

Цей випадок вкотре демонструє: питання не лише в порушниках, а в системі, яка дозволяє таким порушенням існувати.

Адже щоб викопати кар’єр глибиною 10 метрів:
⌚️ потрібен час;
🚚 потрібна техніка;
🙊🙉🙈 потрібна відсутність контролю або “мовчазна згода”.

І це вже не про екологію — це про управління.

Висновок❗️

Незаконний видобуток піску на Волині — це не випадковість. Це наслідок відсутності системної роботи на випередження.

Поки держава реагує лише після факту, надра продовжують зникати.
Поки відповідальність залишається формальністю — “чорні кар’єри” працюють.

І поки такі історії повторюються, Україна втрачає не лише ресурси — вона втрачає контроль.