26/05/2026
25 травня 1926 року в Парижі було вбито Симона Петлюру
Навздогін до вчорашньої памʼятної дати ми підготували для вас публікацію у рамках програми нашої постійної рубрики «Цей день в історії». Після поразки визвольних змагань 1917-1921 років уряд Української народної республіки був вимушений продовжити свою діяльність за кордоном. Голова Директорії УНР Симон Петлюра був змушений виїхати до Франції. У Парижі він провів останні півтора року свого життя.
Навесні 1925 року Петлюра оселився у готелі At Home, сьогодні – Hôtel du Collège de France (7, Rue Thénard, V округ). Наприкінці літа до нього з Варшави приїхали дружина Ольга й донька Леся. Обідати ходили в недорогі кафе, яких тут не бракувало – неподалік був розташований університет Сорбонна. Часто відвідували ресторан Bouillon Chartier (3, rue Racine, V округ). Саме з дверей цього ресторану, що на вулиці Расін в Латинському кварталі Симон Петлюра вийшов 25 травня 1926 року близько 14:00. До нього підійшов незнайомець та уважно роздивившись його лице зробив сім пострілів. Від першої кулі, що потрапила у праве плече, Петлюра втратив рівновагу і впав на тротуар. Випустивши сім куль, убивця вигукував: «Це тобі за погроми!».
Вбивцею виявився єврейський поет, публіцист, анархо-комуніст та ймовірний агент радянських репресивних органів Самуїл Шварцбард. Він визнав себе винним відразу після арешту і заявив, що діяв із «помсти за єврейські погроми в Україні». Ця версія стала основою судового захисту, попри її абсолютну бездоказовість. Суд тривав з жовтня 1927 року і завершився абсолютним абсурдом та наругою над правосуддям, Французьке журі присяжних, відірване від української реальності і підігріте адвокатським емоційним шоу — зробило вибір на користь образу «жертви, що помстилася» та виправдало вбивцю.
Жодного доказу, що Симон Петлюра організовував чи схвалював єврейські погроми, не існує. Ба більше, його політика була чітко антипогромною. Вже на початку 1919 року уряд Української Народної Республіки почав розслідування інцидентів, які мали місце у Житомирі та Бердичеві. Винних у вчиненні насильства розстріляли, а єврейській громаді виплатили компенсацію. Про абсурдність звинувачення головного отамана УНР у антисемітизмі та погромництві яскраво свідчить той факт, що На захист Петлюри виступив навіть Володимир Жаботинський — лідер сіоністського руху. У зверненні до війська Симон Петлюра заявляв: «Мирне єврейське населення, їхні діти і жінки, так само, як і ми, було поневолене. Тих, хто підбурює вас на погроми, — наказую викидати з війська і судити як зрадників вітчизни».
Проте, адвокату Шварцбарда, а за сумісництвом представнику радянського консула в Парижі Анрі Торесу вдалося переконати присяжних, що Петлюра — організатор масових убивств, а його клієнт — патріот Франції. Понад 200 документів, які свідчили про намагання Петлюри та його уряду зупинити погроми, не були взяті до уваги.
Пам’ятаємо історію! Творимо майбутнє!
