Відкритий Суд - все про суди

23/09/2026

НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Крім того, про підозру у вчиненні злочину повідомлено ще двом особам — колишній підлеглій судді та її матері.

У період 2021–2022 років підозрюваний набув у власність активи на загальну суму близько 26 млн грн. Йдеться про будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки.

Аби приховати незаконне походження коштів та справжнього власника активів, він залучив до злочинної схеми свою підлеглу, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір, що дозволяло маскувати сліди злочину та легалізувати активи.

Докладніше: short.nabu.gov.ua/GnpcEW

22/09/2026

Суддя придбав у Львові чотири квартири на тещу, колишню дружину і доньку

Незаконне збагачення на 21 млн грн і недекларування.

Докладніше - у першому коментарі.

22/09/2026

22/09/2026

Велика Палата Верховного Суду визначила, на якому етапі суддя може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання його таким, що не відповідає займаній посаді. Коли ВККС ухвалює негативне рішення за результатами оцінювання судді на відповідність займаній посаді, то вона вносить до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади, яке здійснюється за рішенням останньої.

ВРП може погодитися з виявленою за результатами такого оцінювання невідповідністю судді займаній посаді або відмовити в задоволенні подання ВККС.

ВП ВС дійшла висновку, що таке рішення ВККС може бути оскаржене лише після того, як воно було предметом розгляду Вищої ради правосуддя за відповідним поданням Комісії, і лише разом із рішенням, ухваленим ВРП за результатами такого розгляду.

Це правило застосовується незалежно від підстав, на які посилається суддя: як у разі незгоди з мотивами та обґрунтованістю рішення ВККС, так і в разі тверджень про порушення Комісією процедури кваліфікаційного оцінювання. Велика Палата ВС зазначила, що ВРП уповноважена оцінювати такі доводи під час розгляду подання ВККС, а надалі вони можуть бути предметом оцінки суду під час оскарження рішення ВРП.

Відповідно до висновку ВП ВС такий підхід дає змогу уникнути фрагментації єдиної процедури кваліфікаційного оцінювання та паралельного розгляду пов’язаних питань ВРП і судом. Право судді на судовий захист у такому разі не буде втрачено, оскільки після завершення розгляду подання у ВРП суд може перевірити як остаточне рішення цієї Ради, так і доводи щодо порушень, допущених під час кваліфікаційного оцінювання у ВККС.

Водночас Велика Палата визначила винятки з цього правила. Окреме оскарження рішення ВККС є можливим, коли ВРП не має юридичної можливості розглянути подання ВККС по суті.

У справі № 990/77/25 суддя оскаржував рішення ВККС про невідповідність займаній посаді, посилаючись, зокрема, на порушення процедури оцінювання, порядок урахування висновків Громадської ради доброчесності, результати голосування Комісії та необґрунтованість оцінювання за окремими критеріями.

Оскільки на час розгляду справи Вища рада правосуддя ще не розглянула відповідне подання ВККС, Велика Палата ВС визнала звернення до суду на цьому етапі передчасним, скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та закрила провадження у справі.

Формулюючи цей висновок, Велика Палата ВС відступила від підходу, викладеного в постановах від 20 лютого 2025 року у справі № 990/62/24 та від 19 червня 2025 року у справі № 990/239/24, згідно з яким в окремих випадках допускалося самостійне оскарження рішення ВККС до розгляду відповідного подання ВРП, якщо доводи стосувалися процедурних порушень.

Із повним текстом постанови ВП ВС від 17 вересня 2026 року у справі № 990/77/25 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень згодом.

18/09/2026

Президент останнім часом почав підписувати укази про призначення суддів. Але є нюанс. Лише за останній місяць крісла безстроково отримали троє одіозних суддів Майдану: Тарас Заєць, Марина Лозинська та Олена Ізовітова-Вакім.

Усі вони тривалий час сиділи без повноважень через закінчення 5-річного строку та мали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Новий склад ВККС визнав Лозинську та Ізовітову-Вакім такими, що не відповідають займаній посаді. Проте після того, як Верховний Суд скасував ці рішення, суддів не відправили на повторне проходження пленарного складу — їх просто призначили безстроково за старими рекомендаціями. Щодо Ізовітової-Вакім указ з'явився навіть попри те, що справа ще розглядається Великою Палатою ВС. Заєць так і не пройшов обов'язкову пленарну співбесіду ВККС у межах кваліфоцінювання. Ба більше — він провалив конкурс до апеляційного адмінсуду, пішов оскаржувати цей результат, але поки тривають суди, отримав довічний указ на першу інстанцію.

👉 Трохи про суддів. Тарас Заєць зі Святошинського райсуду міста Києва в лютому 2014-го відправив під варту майданівця, потім приховуючи це в деклараціях. Питання до нього були й щодо статків: купівля Audi Q7 за $90 тис. за доходу у 277 тис. грн за 10 років, активи на батьках та десятки рішень, винесених під час перебування на навчанні чи за кордоном.

👉 Марина Лозинська із Соломʼянського райсуду Києва під час Революції Гідності кинула в СІЗО побитого активіста із черепно-мозковою травмою, а потім приховувала це в деклараціях. Також вона їздила до москви й окупованого Криму після 2014 року.

👉 Олена Ізовітова-Вакім із Харківського окружного адмінсуду — донька багаторічної очільниці НААУ Лідії Ізовітової. Саме за каденції матері у ВРЮ суддя отримала перше призначення, а вже за два роки стала заступницею голови суду. У листопаді 2013-го безстроково заборонила мирні зібрання у Харкові.

🤔 До чого тут плівки НАБУ та Ірина Мудра? Нам теж цікаво. Раптова реанімація саме цих старих подань викликає чимало запитань на тлі корупційного розслідування НАБУ та САП. Адже під час засідання у ВАКС озвучили факти торгівлі суддівськими кріслами за принципом особистої лояльності: «хто до неї добіг, того вона випустила, а хто не добіг – того тримає далі» та згадувався сформований «пул» із приблизно 30 суддів.

Судовий напрямок в Офісі Президента курувався вже колишньою заступницею Іриною Мудрою. Тому виникає логічні запитання: як вона з цим всім повʼязана, чому саме зараз із шухляд дістали старі подання на сумнівних суддів? І чому очищення судової влади знову провалилося перед старими персонажами в обхід встановлених процедур?

12/09/2026

Питання довіри до судової влади - питання саме до суддів. Інші фактори - другорядні.

🧑‍⚖️ 0 балів із 300: суддя Софілканич програла спробу повернутися до конкурсу через суд

Суддя Воловецького районного суду Оксана Софілканич отримала 0 балів із 300 можливих за критеріями доброчесності та професійної етики під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду.

Нагадаємо, саме Софілканич раніше ухвалила резонансний вирок у справі щодо злочину проти неповнолітньої дівчини у Верхніх Воротах, де фігурували троє хлопців. Їм призначили по п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням. Згодом апеляційний суд цей вирок скасував.

ВККС визнала Софілканич такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Суддя оскаржила рішення Комісії. Спочатку Касаційний адміністративний суд задовольнив її позов і зобов’язав ВККС провести повторне оцінювання.

Однак Велика Палата Верховного Суду скасувала це рішення та повністю відмовила Софілканич у позові. Постанова є остаточною.

⚖️ Таким чином, результат її участі в конкурсі залишився чинним, а повернутися до нього через суд не вдалося.

Посаду судді Закарпатського апеляційного суду за результатами цього конкурсу вона не отримає.