Екодія

16/07/2026

Щороку серед містян точаться суперечки про доцільність косіння трави. Все більше людей помічають, що скошена під корінь трава просто висихає і не відростає знову, ґрунт нагрівається сильніше, через що літня спека у місті переживається важче. Ділянки без скошування або з посіяним різнотрав’ям зʼявляються у Києві та інших населених пунктах, але це все ще поодинокі приклади, а не загальна практика.

Щоб впровадити сучасні екологічні стандарти не лише на рівні столиці, а всієї країни, Яна Кошель створила петицію до Кабінету Міністрів України. Ця петиція закликає звернути увагу на чинні практики утримання зелених зон та газонів на національному рівні і зробити їх більш доцільними в умовах зміни клімату.

🌇За даними Європейської комісії, міста є особливо вразливими до ефекту "теплових островів", коли температура в забудованих районах може бути на декілька градусів вищою, ніж на прилеглих природних територіях. Збереження достатньої висоти трав'яного покриву є одним із найдоступніших способів природного охолодження міського середовища.

Дана петиція не пропонує скасувати косіння трави взагалі, а впровадити нові норми:

▪️регулярно скошувати траву лише вздовж доріжок, на дитячих майданчиках та в місцях активного користування;
▪️збільшити допустиму висоту рослинного покриву;
▪️створювати міські луки і ділянки різнотрав’я з місцевими видами для підтримки запилювачів;
▪️зменшити частоту косіння відповідно до сезону та погодних умов.

Такі підходи дозволяють містам залишатися зеленими навіть під час тривалих періодів спеки, покращують якість повітря, зменшують кількість пилу, підтримують біорізноманіття та водночас забезпечують охайний вигляд громадських просторів.

✍️Якщо ви підтримуєте впровадження нових норм – підпишіть петицію:
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/10156

15/07/2026

8-18 червня відбулась щорічна Міжсесійна кліматична конференція (SB64) у Бонні, проведена секретаріатом Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC). Традиційно ця подія слугує підготовчим майданчиком до наступної Конференції сторін (COP). Конференція мала стати першим тестом на готовність країн перейти від кліматичних обіцянок до їх реалізації. Екодія активно стежила за переговорами та долучалась до зустрічей, співпрацюючи з представниками української влади, а також виступила на прес-конференції на тему впливу війни на клімат та довкілля.

Попри конструктивний початок переговорів, сторонам не вдалося досягти політичного прогресу з низки ключових питань, зокрема щодо скорочення викидів, адаптації до зміни клімату та кліматичного фінансування. Натомість переговори вкотре засвідчили глибокі розбіжності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, а остаточне розв'язання багатьох питань було відкладено до COP31.

Однією з головних тем, щодо якої країни так і не змогли досягти прогресу в Бонні, стало скорочення викидів парникових газів (мітигація). Сторони не змогли досягти згоди, чи залишається обмеження потепління до 1,5°C реалістичною політичною метою. Також не сталось консенсусу між сторонами і щодо Глобальної цілі з адаптації (Global Goal on Adaptation, GGA).

На такому тлі переговори щодо справедливої трансформації (Just Transition) стали одним із небагатьох напрямків, де країнам вдалося досягти відносно конструктивного прогресу. У Бонні сторони домовилися розпочати роботу над окремим механізмом підтримки ініціатив зі справедливої трансформації — так званий BAM (Bel Belém-to-Antalya Mechanism). Втім невідомо, чи стане він дієвим механізмом, чи залишиться переважно майданчиком для обміну досвідом і діалогу.

🔗Розгорнуто про те, як пройшли кліматичні перемовини читайте у нас на сайті: https://ecoaction.org.ua/chy-zmozhut-krainy-vtiliuvaty-obitsianky-rezult-bonn26.html

Переговори в Бонні показали, що сам механізм UNFCCC досі значно краще пристосований до досягнення політичних домовленостей, ніж до підтримки їх реалізації. Після конференції лишився довгий список невирішених питань, які повернуться до переговорного столу вже в Анталії на Конференції сторін (COP31).

Для України важливо, що дедалі більше місця в міжнародних дискусіях займають питання стійкості, адаптації, енергетичної безпеки та справедливої трансформації. Саме ці теми безпосередньо перетинаються з викликами післявоєнного відновлення України і, ймовірно, залишатимуться в центрі уваги до COP31.

10/07/2026

Вже з 15 липня у Києві очікується підняття вартості проїзду у комунальному громадському транспорті з 8 грн аж до 30 грн. А безлімітний місячний проїзний вартуватиме майже 5 000 грн. Питання про нові тарифи у Києві згадувалось навіть на засіданні профільного Комітету ВР. Громадськість, зокрема й урбаністи, розкритикували це рішення КМДА.

У Києві не змінювали вартість у комунальному транспорті з 2018 року, в той час як приватні перевізники вже декілька разів покроково підвищували ціни за проїзд. Споживачі значно легше сприймають невелике підняття цін на 10-20%, аніж коли внаслідок популістичного затягування одного ранку вартість проїзду зростає майже на 300%. Таким чином комунальний транспорт програє маршруткам, які коштуватимуть дешевше. Тролейбусам, автобусам та трамваям залишаться лише пільгові категорії пасажирів.

За підрахунками організації ПроМобільність собівартість однієї поїздки комунальним громадським транспортом збільшиться: з ~25,1 грн до ~28 грн. Підвищення тарифу погіршує економіку підприємства на одиницю послуги.

КМДА ж стверджує, що собівартість проїзду у Києві становить 44—64 грн. ГО "Пасажири Києва" провели свої підрахунки і вважають, що разовий проїзд має коштувати дорожче, аніж одна поїздка за проїзним, але точно менше за тарифи від КМДА.

Громадський транспорт не повинен бути прибутковим! Він повинен бути доступним, вчасним та зручним і забезпечувати добробут містян. Такий громадський транспорт матиме переваги над приватними авто, розвантажить дороги та зменшить забруднення повітря.

Як працює громадський транспорт в Європі?
Завдяки Регламенту “Про суспільно важливі перевезення” (PSO) громадський транспорт в країнах ЄС не женеться за прибутковістю, а надає якісне обслуговування на маршрутах дотримуючись розкладу рейсів. Місто компенсує перевізникам витрати на перевезення пільговиків, а пасажири можуть бути впевнені, що їх транспорт приїде вчасно.

Чернігів вже їздить за європейським підходом. У місті об'єднали комунальних (тролейбуси, автобуси) та приватних (маршрутки) перевізників у цілісну систему, запустили диспетчеризацію, єдину систему оплати проїзду тощо. А також у Чернігові з точки зору перевізників не важливо, скільки людей транспорт перевіз, важливе дотримання розкладу та забезпечення інших умов якісного сервісу, а місто компенсує різницю витрат. Це також зменшило кількість конфліктів між водіями та пільговими категоріями населення.

Києву також необхідно змінити підхід до роботи транспорту та здійснити реформу суспільно важливих перевезень. Нам потрібна інтеграція маршруток в загальну систему громадського транспорту, впровадження єдиного квитка та можливості заплатити безготівково усюди. І, звісно, потрібен переогляд тарифів проїзду у Києві, де на перше місце ставиться не покриття собівартості для підприємств, а буде зважений компроміс, який забезпечить умови для стабільної щоденної мобільності містян.

08/07/2026

На полонині Руна відновилися масштабні будівельні роботи. ТОВ «Вітряний парк Турянський» продовжує споруджувати вітроелектростанцію на 30 вітряків: прокладає нові дороги, вирівнює бульдозерами гектари субальпійських полонин та заливає масивні фундаменти. Також днями громадськість зафіксувала початок монтажу перших вітротурбін.

Активізація будівництва стала можливою завдяки тому, що в лютому підприємство отримало позитивний висновок з ОВД від Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Цей висновок дозволяє будівництво ВЕС на Руні, але за умови дотримання низки природоохоронних обмежень. Зокрема, вимагається здійснювати моніторинг та забезпечувати збереження видів Червоної книги України на території реалізації проєкту.

На жаль, ці вимоги не дотримуються в повному обсязі - науковці фіксують факти знищення виявлених раніше локалітетів червонокнижних видів.

Боротьба за збереження Руни триває вже близько 2 років, супроводжується численними порушеннями природоохоронного законодавства з боку компанії-забудовника та систематичним тиском на активістів, які виступають за збереження високогірних екосистем.

Наприкінці квітня у відповідь на петицію про збереження природи та культурної спадщини Карпат, яка зібрала понад 26 тисяч підписів, Президент звернувся до Кабміну з дорученням щодо опрацювання порушених в питань та вжиття необхідних заходів. Однак, із того часу триває повна бездіяльність органів влади, зокрема Мінекономіки. За цей час відбулась вирубка гектарів старовікових лісів для створення просіки під будівництво ліній електропередач до Руни.

Екодія, разом з іншими природоохоронними громадськими організаціями, закликає Міністра економіки, захисту довкілля та сільського господарства Олексій Соболев до 17 липня організувати особисту зустріч з громадськістю та науковцями. Нам важливо почути, яких кроків Міністерство вживає для захисту Карпат від забудови, та узгодити шляхи для конструктивної співпраці над тим, щоб розвиток вітроенергетики відбувався із дотриманням законодавства, в тому числі природоохоронного.

06/07/2026

Щоб змінювати стан будинку на краще мало мати бажання і волю, потрібно ще багато грошей і зазвичай самотужки мешканцям зібрати необхідну суму просто нереально. Але існують державні програми, які підтримують ОСББ на шляху до підвищення енергоефективності будинку і можуть перекрити більшу частину витрат. Як шукати та подаватись на ці програми так, щоб отримати підтримку будемо розбирати на четвертому вебінарі ОСББ без міфів: крок за кроком Більше про спікерів вебінару на сторінці заходу.

Розглянемо програми допомоги від Фонду енергоефективності, а також можливості співфінансування з боку місцевої влади Києва; механізм револьверного фонду для ОСББ та програми банківського кредитування для підтримки енергоефективності.

Для участі у вебінарі обов’язково зареєструйтесь тут: https://ecoaction.org.ua/razomteplishe.html
До зустрічі у четвер!

30/06/2026

Нещодавно Кабмін після перегляду ухвалив фінальний текст Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року. План окреслює ключові кроки, які необхідно втілити у цих галузях за найближчі кілька років. Екодія подавала свої пропозиції до тексту, і багато з них були враховані.

Чинний план включає такі наші пропозиції:

▪️Оптимізація та раціональний розвиток громадського електротранспорту у містах

▪️Врахування викидів від відбудови та важливість скорочення таких викидів за рахунок низьковуглецевих технологій

▪️У довгостроковій перспективі (до 2050 року) - розширення справедливої трансформації на громади, залежні від промисловості, що шкодить клімату - на прикладі успішних проєктів у вугільних громадах

▪️Кошти, які відкладаються на майбутнє зняття з експлуатації ядерних установок, мають бути захищені від інфляції

▪️А сума необхідних на зняття з експлуатації коштів має регулярно переглядатися, аби ці заощадження могли реально покрити витрати

Кожен з цих пунктів – це великий крок уперед. Наприклад, розширення справедливої трансформації – рішення, якого громади самі неодноразово вимагали в центральної влади. І ми щасливі, що змогли допомогти їм відстояти це прагнення.

Раді, що уряд почув та врахував наші пропозиції. Головне – щоб усі заплановані кроки дійсно втілювалися в життя.

29/06/2026

Цього тижня ще збираємо заявки на Активістський табір «Знизу вверх 3.0» від Екодії!

Відчуваєте в собі сили підготувати і втілити власний проєкт для про кліматичну кризу в Україні і світі? Обов’язково заповнюйте заявку!

Нагадаємо, це буде безкоштовний 5-денний табір у Карпатах для активістів, блогерів та представників молодих ГО, де учасники дізнаються більше про кліматичні виклики, комунікацію, адвокацію та розроблять власні екологічні ініціативи до Українського кліматичного тижня.
Табір відбудеться 3–7 серпня 2026 року.

Всі деталі, з якими потрібно ознайомитись, та посилання на форму участі за посиланням: https://ecoaction.org.ua/znyzu-vverkh-3-0-doluchajtes.html

26/06/2026

Ми підтримуємо Ґданське спільне звернення (Gdańsk Common Message), яке було розроблене спільними зусиллями понад 200 організацій та представлене на першому в історії Форумі громадянського суспільства у Ґданську. Захід об’єднав понад 400 лідерів громадянського суспільства напередодні .

Це звернення відображає спільне бачення відновлення України: відбудова має бути людиноцентричною, ґрунтуватися на правах людини та реалізовуватися через справжнє партнерство. Громадянське суспільство повинне визнаватися не просто учасником процесу, а стратегічним партнером у формуванні відновлення країни.

Для нашої організації особливо важливим елементом цього звернення є чіткий заклик забезпечити дотримання екологічних стандартів та запобіжників в усіх секторах економіки. Ми переконані, що такий підхід є необхідним для захисту довкілля та добробуту людей.

Ми й надалі відстоюватимемо ці принципи та працюватимемо разом із партнерами, щоб відновлення України було сталим і відповідало європейським стандартам.

25/06/2026

У спекотний день у столиці асфальт може розігрітись до +80, уявляєте? А от галявина з різнотрав'ям нагріється до +24, утримуватиме вологу, ще й стане прихистком для комах. Місту потрібно ще більше ділянок без скошування та засіяних місцевими квітами узбіч.

Чому зелені галявини необхідні місту та як вони рятують від спеки в умовах зміни клімату розповідали у сюжеті Вікна-новини

Спека в Україні стає дедалі сильнішою, а літо — сухішим. У Києві шу...

25/06/2026

Сьогодні наші експерти Kostiantyn Krynytskyi та Тетяна Дерябкіна долучилися до Конференції з питань відновлення України 2026 ( ) у Гданську, Польща.

Ми переконані, що відновлення України має закладати основу для стійкого майбутнього громад і ґрунтуватися на їхніх потребах та баченні розвитку. Саме тому ми беремо участь у таких заходах — щоб до голосів громад дослухались.

Напередодні URC2026 15 промислових громад, з якими ми працюємо, представили спільну позицію. Вони закликають Уряд України та міжнародних партнерів враховувати голоси монопромислових громад під час підготовки рішень на URC, зокрема підтримати створення фінансових і політичних механізмів для відновлення таких громад.
Детальніше читайте у їхній спільній позиції:
https://en.ecoaction.org.ua/joint-position-ua-industrial-com-urc-2026.html

Протягом наступних двох днів ми стежитимемо за перебігом переговорів та просуватимемо бачення громад щодо їхнього зеленого відновлення.