https://www.facebook.com/662021763653040/

Академія стійкості, Kyiv (2026)

30/07/2026

♻️15 тез про Плани стійкості: практичний вимір

Практичні підходи до підготовки Планів стійкості, типові помилки та інструменти, які допомагають громадам зберігати безперервність критично важливих послуг у кризових умовах, обговорювали близько 100 учасників онлайн-семінару «Рекомендації щодо розробки та впровадження Планів стійкості територіальних громад: від напрацювань Академії до практичного застосування», який організували Асоціація міст України за підтримки GIZ.

«Стійкість громади – це не одноразовий проєкт, а постійний процес планування, співпраці та дієвих рішень», – зазначає Тетяна Татаріна, експертка Академії стійкості.

Нижче — 15 тез спікерки про рекомендації щодо розробки Планів стійкості, підготовлені учасниками «Академії стійкості» за результатами навчального модулю «Розробка та впровадження планів стійкості територіальних громад: від оцінки ризиків до практичних рішень» (11-13 травня 2026 року, м. Київ).

⁠✅ Стійкість громади — це не сума окремих заходів. Вона виникає лише тоді, коли всі критичні системи громади (енергетика, вода, медицина, зв'язок тощо) працюють як єдине ціле, оскільки криза в одному секторі каскадно руйнує інші.

✅ План стійкості – комплексний управлінський документ, який не замінює наявні галузеві плани чи програми цивільного захисту, а інтегрує й об'єднує їх у єдину систему. Він об'єднує оцінку ризиків, механізми координації, управління ресурсами, забезпечення безперервності функціонування, реагування та відновлення для забезпечення стійкого функціонування громади в умовах криз.

✅Головний виклик – відсутність єдиної системи та методичних рекомендацій щодо розробки Планів стійкості громад.

✅Найпоширеніша помилка — одразу писати документ. Першочергово потрібно сформувати координаційну команду, визначити чітку мету та зібрати достовірні вихідні дані про громаду.

✅Сформуйте профіль громади. Для ефективного реагування необхідна компактна інформаційна основа – точна демографія, ресурсна база (обсяги споживання + наявні), перелік об’єктів та операторів життєво важливих послуг.

✅Аналізуйте ризики та загрози – оцінюйте ризики не ізольовано, а взаємозалежності та вплив на громаду. Результат – не переліз загроз, а розуміння, які критичні функції громади можуть бути порушені та як забезпечити безперервність.

✅ Оцінка ризиків – основа Планів стійкості. Результат – перелік пріоритетних ризиків, що впливають на здатність громади забезпечувати критичні функції.

✅ Використовуйте сценарне планування. Як формувати сценарії: визначте фокус – оберіть 2-3 ключові невизначеності – сформуйте 3-4 різних, але правдоподібних сценаріїв – оцініть вплив кожного сценарію – визначте ключові дії та рішення на зараз та в перспективі.

✅Якісний сценарій не закінчується описом кризи, він має завершуватися чіткою моделлю дій — від локального порушення до каскадної кризи, із визначенням мінімально допустимого рівня надання послуг, відповідальних осіб, необхідних ресурсів та альтернативних рішень («План Б»).

✅Формуйте стратегічні цілі від потреб громади, а не від бажаних проєктів. До Плану не варто включати заходи «про всяк випадок» — кожен захід повинен бути безпосередньо пов'язаний із визначеним ризиком, спрямований на забезпечення безперервності критичних функцій громади та мати чітко визначений очікуваний результат.

✅Розподіл на заходи та портфель проєктів. План заходів відповідає на питання «що потрібно зробити» (організаційні, технічні чи навчальні кроки). Портфель проєктів чітко визначає «що необхідно профінансувати» для залучення міжнародних донорів чи бюджетних коштів.

✅Ефективність Плану стійкості визначається не лише якістю заходів, але й чіткою системою управління, координації та відповідальності.

✅Оптимальний портфель фінансування поєднує власні ресурси громади, держпідтримку, міжнародну допомогу та інвестиції партнерів. Ціль – зменшити фінансування від одного джерела.

✅Подбайте про залучення всіх стейкхолдерів та комунікацію між ними. Комунікація – не окремий підрозділ Плану, а механізм6 який забезпечує координацію дій, спільне прийняття рішень та довіру між учасниками.

✅ План стійкості — це живий документ і постійний управлінський цикл. План втрачає актуальність, якщо він статичний. Він має переглядатися не рідше 1 разу на рік, а також у разі суттєвих змін.

❗Бонус від експертки: щоб отримати «Чекліст готовності» та «10 рекомендацій щодо впровадження» Планів стійкості, напишіть в коментарях під публікацією «Хочу чекліст та рекомендації», і ми надішлемо їх у особисті повідомлення.

ℹ️Нагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецько ї допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

13/07/2026

⚡Запрошуємо на онлайн-семінар «Рекомендації щодо розробки та впровадження Планів стійкості територіальних громад: від напрацювань Академії до практичного застосування».

📅Дата: 21 липня 2026 (вівторок)
🕒Час: 15:00 – 17:00
💻Формат: онлайн, Webex
🎤Спікери: Тетяна Татаріна, експертка Академії стійкості, представники та представниці громад.
👤👤Учасники: представники та представниці органів місцевого самоврядування.

Під час семінару плануємо обговорити👇
✅рекомендації щодо розробки та впровадження Планів стійкості громад, підготовлені учасниками Академія стійкості за результатами навчального модулю «Розробка та впровадження планів стійкості територіальних громад: від оцінки ризиків до практичних рішень» (11-13 травня 2026 року, м. Київ);

✅підходи до розроблення та впровадження Планів стійкості територіальних громад, запропонованими у Рекомендаціях;

✅актуальні виклики, практичний досвід та підходи до підготовки Планів стійкості громад;

✅пропозиції та зауваження від представників територіальних громад, експертного середовища та інших заінтересованих сторін про зміст рекомендацій;

✅подальші кроки з доопрацювання, поширення та практичного застосування рекомендацій у діяльності ОМС.

💻Щоб приєднатися до семінару, зареєструйтеся за посиланням ➡ https://forms.gle/KbqTWMLdyq9ftLU47 Посилання на захід буде надіслано на електронну адресу, вказану в реєстраційній формі.

ℹНагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецько ї допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

16/06/2026

💧 Водопостачання у надзвичайних ситуаціях – питання безпеки та здоров’я людей, а також життєздатності громади, а не лише базова комунальна послуга.

Про це говорили під час онлайн-семінару «Практичні інструменти підвищення стійкості систем водопостачання та водовідведення в умовах надзвичайних ситуацій» від навчальної мережі Академія стійкості, що реалізується Асоціація міст України за підтримки GIZ.

Нижче – 10 практичних порад, які допоможуть громадам підвищити стійкість систем водопостачання та водовідведення під час блекаутів, пошкоджень інфраструктури та інших надзвичайних ситуацій (далі НП), від експерта з водопостачання та водовідведення Сергій Карелін.

✅ Аналізуйте ризики заздалегідь. Пошкодження мереж, відсутність електроенергії, нестача реагентів, кадровий дефіцит чи втрата джерела водопостачання можуть виникати одночасно. Саме тому громада має бути готовою до відокремлених та комбінованих кризових сценаріїв.

✅ Визначте пріоритети мінімально прийнятного рівня послуги. У НС пріоритетом має залишатися забезпечення питною водою населення, а також лікарень, укриттів та інших критично важливих об’єктів. Окремий пріоритет – пожежогасіння, а також технічна вода тощо.

✅Комплексні резерви. Йдеться не лише про запаси води, а й про резервні живлення, насоси, реагенти, паливо, запчастини та канали зв’язку, генератори тощо.

✅Альтернативні джерела води. Колодязі, свердловини, альтернативні системи очищення та знезараження води можуть стати резервом у разі втрати основного джерела водопостачання.

✅Ручні та автономні способи подачі води. Штангові та крильчаті насоси, насоси-колонки, поршневі насоси,пересувні дизельні насосні станції можуть стати критично важливими для забезпечення водою.

✅Автономні джерела живлення. Коректно обирайте генератори (дизельні або бензинові). Для безперервного безперебійного джерела живлення використовуйте дизельні моделі з рідинним охолодженням. Враховуйте коефіцієнт потужності генератора та коефіцієнти пускового струму.

✅ Розвиток генерації. Використовуйте переваги сонячної та вітрової генерації. Сонячні та вітрові установки можуть не лише знижувати витрати, а й забезпечувати роботу критичних об’єктів під час відключень. Найбільшу стійкість забезпечують гібридні рішення з накопичувачами енергії.

✅Енергоефективність – також елемент стійкості. Менші втрати води, сучасне обладнання та оптимізовані режими роботи дозволяють знизити залежність від зовнішніх ресурсів і підвищити готовність до криз.

✅Гідравлічна стійкість. Проаналізуйте сильні й слабкі сторони наявної конфігурації мереж водопостачання, передбачте зонування мережі, резервування магістральних трубопроводів та альтернативні маршрути подачі води. Окремо подбайте про системи управління – автоматику, диспетчеризацію та моніторинг від фізичних пошкоджень, збоїв живлення та кіберзагрози. Дотримуйтеся плановості ремонтів і технічного обслуговування, а також використовуйте більш стійкі до руйнувань матеріали трубопроводів (ВЧШГ).

✅Плани реагування на різні НС. Затвердіть Правила користування питною водою на період НС (природня потреба – 3 л + санітарія 20-25 л на людину з акцентом на «Раціональне споживання»), організуйте місця отримання питної води, створіть карти для аварійних бригад (критичні об’єкти, пункти роздачі, критичні засувки тощо), опрацюйте попередні договори постачання води автотранспортом від віддалених виробників, створіть реєстр джерел води від підприємств та населення, проводьте навчання співробітнків з реагування на НС з розподіленням обов’язків та взаємозамінністю тощо.

Як резюмував Сергій Карелін, стійкість систем водопостачання – здатність забезпечити людей водою не лише в нормальних умовах, а саме тоді, коли ця вода потрібна найбільше. «Наша задача – аби вода залишилась у людей не через випадковості, а завдяки правильним інженерним рішенням», – зазначив експерт.

ℹ Нагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України еалізується за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

03/06/2026

📣Запрошуємо на онлайн-семінар «Практичні інструменти підвищення стійкості систем водопостачання та водовідведення в умовах надзвичайних ситуацій»

📅Дата: 10 червня 2026 (середа)
🕒Час: 15:00 – 17:00
💻Формат: онлайн, Webex
🎤Спікери: Сергій Карелін, експерт з питань енергоефективного водопостачання та водовідведення, представники громад.
👤Модератори: Тетяна Татаріна, Руслан Голуб
👤👤Учасники: представники та представниці ОМС.

Під час семінару плануємо 👇
✅сформувати розуміння ролі водопостачання та водовідведення як критичної інфраструктури громади;

✅ознайомити учасників із методами оцінки вразливостей та ризиків систем водопостачання;

✅розглянути сценарії функціонування систем у випадку блекаутів, пошкодження мереж, дефіциту води та надзвичайних ситуацій;

✅представити підходи до резервування джерел води та електропостачання;

✅ознайомити учасників із практикою використання генераторів, сонячної генерації, резервуарів запасу води та мобільних насосних станцій;

✅показати можливості гідроенергетичного аналізу та моделювання для підвищення ефективності й стійкості систем;

✅надати рекомендації щодо інтеграції заходів з водопостачання та водовідведення до Планів стійкості громад.

Щоб долучитися до онлайн-семінару, будь ласка, зареєструйтеся за посиланням ➡️ https://forms.gle/d93y7EZCUErwS5R37 Лінк на захід буде надіслано кожному учаснику на електронну адресу, що вказана в реєстраційній формі.

ℹ Нагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

01/06/2026

❓Як прикордонним громадам зберегти економічну стійкість в умовах війни, постійних обстрілів та безпекових ризиків? Саме цій темі присвячувався семінар навчальної мережі Академія стійкості, яку реалізує Асоціація міст України за підтримки GIZ.

Власним практичним досвідом та прикладами стійкості ділилися представники Вознесенської та Сумської громад, зокрема, Вікторія Бальцер, секретарка Вознесенської міської ради, а також Богдан Мосунов, голова Ради підприємців при Сумській обласній військовій адміністрації.

Вознесенська громада представила практики, які вже довели свою ефективність. У громаді зосередилися на розвитку мобільних адміністративних та соціальних послуг, підтримці місцевих виробництв, втіленні програм перекваліфікації працівників, а також активному залученню міжнародних партнерств для реалізації проєктів відновлення. Також у громаді активно впроваджують рішення з відновлювальної енергетики для посилення стійкості обʼєктів критичної інфраструктури тощо.

Сумщина поділилася власним досвідом підтримки підприємців через грантові програми, компенсаційні механізми, допомогу з релокацією бізнесу та підтримкою локальних виробників. Богдан Мосунов розповів про простір «Крафтиця» для місцевих крафтових виробників, а також поділився програмами підтримки місцевого бізнесу, які стосуються внутрішньої релокації бізнесу, компенсації вартості енергообладнання, компенсації кредитних ставок для МСБ та збитків за пошкоджене майно для малого бізнесу, а також фінансової підтримки стартапів.

💬 «Ми зробили просту формулу економічної стійкості – бізнес + люди +бюджет + партнерства. Завдання ОМС – не замінити бізнес, а створити умови, щоб бізнес залишався економічним генератором громади. Для прикордонних громад головне не просто шукати нові податки, а не втратити тих платників, які залишилися», – підкреслив Мосунов.

👩‍💻Надія Питюкова, заступниця голови Охтирської МТГ, розповіла про досвід посилення економічної стійкості на прикладі своєї громади.

💬 «Ще з 2023 року ми звільняємо людей від земельного податку у разі пошкодженого майна. У 2024 ухвалили рішення, яке допомагає бізнесу швидше відновлюватися після руйнувань: якщо підприємець розпочав відбудову та відкрив будівельну декларацію, він може оформити земельну ділянку зі ставкою орендної плати лише 1%. Ми розуміємо, що це означає менші надходження до бюджету, але водночас це дає бізнесу реальну можливість відбудуватися. А в нинішніх умовах така підтримка є надзвичайно важливою», – повідомила вона.

Серед практичних висновків, які озвучувалися під час семінару та можуть бути корисними іншим громадам, – необхідність створювати постійні майданчики для діалогу з підприємцями, допомагати бізнесу залучати грантові кошти, інвестувати у підвищення перекваліфікації підприємців відповідно до потреб місцевого ринку праці тощо.

ℹ Нагадаємо, проєкт Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

21/05/2026

♻️Понад 90 представників та представниць органів місцевого самоврядування зі всієї України зібралися на онлайн-семінарі Академія стійкості від Асоціація міст України та GIZ, щоб обговорити особливості створення та діяльності кластерів в Україні.

Надія Карплюк, експертка Українського кластерного альянсу, розповіла про стан кластерного розвитку в країні та передумови створення кластерів, визначила проблеми та можливості кластерного розвитку на поточному етапі. Нижче – 10 тез про кластери від пані Надії.

❓Що таке кластер?
✅Це добровільне об'єднання взаємопов'язаних економічних суб'єктів, підприємств, установ та інституцій, які взаємодіють в рамках ланцюга створення доданої вартості з метою підвищення ефективності своєї діяльності та конкурентоспроможності продукції, її експорту та економічному розвитку регіону та/чи країни. Кластер може функціонувати як у межах окремої галузі, так і на мультигалузевому рівні, а також бути як територіально локальним, так і міжрегіональним.

❓На що впливають кластери?
✅Концентрують економічну діяльність, розширюють ринок, розвивають відносини між учасниками кластерів, сприяють зростанню конкурентних переваг, генерують нові ланцюги доданої вартості, створюють системні синергетичні ефекти та емерджентність.

❓Що є запорукою успішної роботи кластерів?
✅ Певна кількість учасників (оптимальна кількість від 100 до 300) + спільна стратегія на основі спільної цінності + кваліфікована управлінська/виконавча команда + працююча бізнес-модель з послугами з доданою вартістю + якірні (спільні) проекти/інновації.

❓Чим кластери відрізняються від інших організацій/об'єднань?
✅Кластери завжди створюється вздовж ланцюгів доданої вартості (ЛДВ), як і створюють нові ЛДВ. Серед характерних ознак – інноваційнійсть, наявність спільних продуктів, географічне розмежування та концентрація, підвищення конкурентоспроможності МСБ, спільний маркетинг. Обов’язкові стейкхолдери – освітяни та науковці.

❓Скільки кластерів працює в Україні?
✅На сьогодні працюють 60+ кластерів. Останні два роки розроблено регіональні програми розвитку кластерів для 6 регіонів, де ОДА затвердили ці програми із відповідними планами заходів.

❓Який життєвий цикл кластерів?
Ініціація (5-8 міс) – розвиток (1-3 роки) – зрілість (3+ роки) – трансформація (5+ років).

❓Як інтегруватися в кластер?
✅В кластері мають бути чітко прописані прозорі процедури та політики приєднання, однак варто уникати надмірного регулювання .

❓В яких формах можуть існувати кластери юридично?
✅Найчастіше громадські спілки, в назві присутнє слово кластер, рідше асоціації.

❓Звідки брати фінансування?
✅Членські внески, гранти та регіональні/державні програми підтримки. В Україні до поточного року таких держпрограм не існувало, але наразі з’явилися в 6 регіонах.

❓Яка задача ОМС?
✅На початковому етапі – вивчити економічний ландшафт, щоб зрозуміти його переваги та потенціал, а також згуртувати зацікавлених стейкхолдерів і потенційних учасників кластерів.

ℹНагадаємо, проєкт Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

19/05/2026

📣Запрошуємо на онлайн-семінар «Кейси (приклади) забезпечення економічної стійкості прикордонних територіальних громад»

🗓️Дата: 26 травня 2026 (вівторок)
🕑Час: 14:00 – 16:00
💻Формат: онлайн, Webex
🎤Спікери: Ія Дегтярьова експертка Академія стійкості Асоціація міст України, Богдан Мосунов, голова бізнес асоціації 4БІЗНЕС, голова ради підприємців при Сумській обласній військові адміністрації

👤Модератори: Тетяна Татаріна, Руслан Голуб

👥Учасники: представники та представниці ОМС з прикордонних регіонів України.

Під час семінару говоритимемо про⬇️
✅практичні рішення для громад, які працюють у прикордонних регіонах, де одночасно посилюються воєнні, економічні, демографічні, логістичні, інфраструктурні та інші виклики.
✅практичні кейси підтримки бізнесу, розвитку підприємництва, залучення інвестицій та грантових ресурсів в прикордонні громади;
✅ роль ОМС у створенні умов для економічної активності та збереження робочих місць;
✅ інструменти співпраці між громадами, бізнесом, державними та міжнародними партнерами;
✅ стратегічне планування економічної стійкості та інтеграції принципів відновлення у місцеві стратегії розвитку;
✅обміняємося досвідом між громадами щодо розвитку міжмуніципального і транскордонного партнерства, а також практичним крокам для посилення економічної стійкості громад у воєнний та післявоєнний період. Тож представники громад, які бажають презентувати власний досвід під час семінару, можуть звернутися до Ярослава Дзира

🔗Щоб долучитися до онлайн-семінару, зареєструйтеся за посиланням https://forms.gle/fkgq3SZR5nhTgHvv6 Лінк на захід буде надіслано кожному учаснику на електронну адресу, вказаній в реєстраційній формі.

ℹНагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

14/05/2026

Третій день офлайн-модуля Академія стійкості завжди найдинамічніший. Адже саме цього дня теорія переходить у практику, бо представники громад працюють у групах, дискутують, спільно формують рекомендації та рішення, і діляться найціннішим – власним досвідом.

Впродовж третього дня навчального модуля «Розробка та впровадження планів стійкості територіальних громад: від оцінки ризиків до практичних рішень» учасники й учасниці обговорювали орієнтовну структуру планів стійкості громад, дискутували щодо врахування сценаріїв, визначення цілей, пріоритетів та конкретного портфелю проєктів, які мають допомогти громадам посилювати власну стійкість. Разом із модераторами, зокрема, Тетяна Татаріна та Дмитром Іванішиним, окремої уваги приділили тому, як інтегрувати питання стійкості у щоденне управління громадою — від енергетики й критичної інфраструктури до комунікації та взаємодії з усіма секторами та підрозділами.

⚡ «Стійкість громади — це не окремий документ і не набір інструкцій «про всяк випадок». Це здатність всієї системи працювати та взаємодіяти як єдиний механізм – коли один сектор невіддільний від іншого, коли енергетика пов’язана з водопостачанням, а медицина з транспортом. Саме тому ми говоримо сьогодні про стійкість як про систему, де немає другорядних елементів. І громади сьогодні є центром цієї системи, адже вони найкраще знають про свої ризики, ресурси й потреби людей на місцях», – зазначила модераторка навчального модуля Тетяна Татаріна.

Загалом цього разу до офлайн модуля долучилися представники та представниці органів місцевого самоврядування з понад 30 громад, зокрема, Вінниці, Львова, Херсона, Дніпра, Чернівців, Кременчука, Миколаєва, Черкас, Житомира, Ніжина, Старокостянтинова та інших міст.

ℹ️Нагадаємо, навчальна мережа Академія стійкості реалізується Асоціація міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

#АМУ #Академіястійкості

13/05/2026

♻️Як посилити енергетичну складову планів стійкості та якою є роль теплопостачальних підприємств і НАК «Нафтогаз України» - обговорили на другому дні навчального офлайн модуля Академія стійкості.

Сергій Федоренко, комерційний директор НАК «Нафтогаз України», розповів про ризики та виклики роботи компанії в умовах повномасштабної війни. Він нагадав, що компанія двічі стикалася із суттєвим зниженням видобутку внаслідок масованих атак. Лише з початку 2026 року росія понад 100 разів атакувала об’єкти групи.

Під час модулю обговорили практичні аспекти взаємодії щодо закупівлі природного газу комунальними та приватними підприємствами, а також підходи до організації закупівель в умовах переходу ТКЕ до ринкових механізмів.

Окремо учасники наголосили на неприпустимості блокування рахунків підприємств ТКЕ та потребу в збалансованих рішеннях Уряду, які враховуватимуть інтереси всіх стейкхолдерів.

Як зазначалося, по ключовим проблемним питанням вдалося сформувати спільне бачення подальших кроків як у частині переходу до ринкових механізмів, так і щодо необхідних регуляторних змін. Тож наприкінці зустрічі домовилися про створення спільної робочої групи за участі представників НАК «Нафтогаз України», керівників ТКЕ, Асоціація міст України, ОМС та народних депутатів України. Її головним завданням стане напрацювання узгоджених рішень щодо функціонування ТКЕ в умовах переходу до ринку природного газу, врегулювання проблемних питань заборгованості та фінансової стабільності підприємств, а також формування практичних механізмів взаємодії з Нафтогазом.

Своєю чергою голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Євген Пивоваров поінформував про готовність Комітету долучитися до роботи цієї групи та запропонувати Комітет як основний майданчик для роботи такої групи.

#АМУ #Академіястійкості

12/05/2026

⚡Плани стійкості не мають стати «планами мрій» – навчальний модуль «Розробка та впровадження планів стійкості територіальних громад: від оцінки ризиків до практичних рішень» Академія стійкості

У фокусі першого дня – практичні підходи до формування та реалізації планів стійкості як частини підготовки громад до наступного опалювального сезону.

Як поінформував заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук, наразі прийняті рішення про держфінансування реалізації планів стійкості на понад 25 млрд грн. «Сьогодні головне — переходити до практичної реалізації проєктів у регіонах: контрактування обладнання, визначення джерел співфінансування, виконання робіт та дотримання строків. Водночас окремим важливим напрямком залишається фінансово-економічна стабільність підприємств теплопостачання, зокрема врегулювання питання різниці в тарифах і заборгованості підприємств галузі», – зазначив він.

Разом із учасниками визначили ключові уроки та акценти підготовки до наступного опалювального періоду. Із представниками Мінрозвитку та народними депутатами окремо обговорили тарифну політику, відновлення та розвиток об’єктів критичної інфраструктури, питання безперервності надання базових послуг у громадах.

«Плани стійкості не мають стати «планами мрій». Громади їх розробили на вимогу Уряду, а пізніше їх презентували та затвердили на РНБО, але без реального фінансування з боку держави їх втілення неможливе. Уряд повинен фінансово підкріпити ці ініціативи. Домовилися про наступне – на базі підкомітету з питань енергетичної безпеки, який я очолюю, ми беремо під контроль реалізацію планів стійкості. Громади оперативно формують чітке, колективне звернення з переліком найгостріших проблем. А наш підкомітет, зі свого боку, ініціює розгляд цих питань на найвищому урядовому рівні для розблокування підготовки до зими», – зазначила Вікторія Гриб, народна депутатка України.

Учасники наголосили на тому, що успішне проходження опалювального сезону є базовою умовою стійкості громад. Тож обговорення було максимально прикладним: усі учасники були сфокусовані на пошуку рішень від оперативних управлінських кроків на рівні громад до ініціювання змін на рівні державної політики.

Зокрема, йшлося про потребу формування узгоджених пропозицій до центральних органів влади щодо вдосконалення нормативно-правового поля та усунення системних бар’єрів. Серед ключових питань, які потребують вирішення, – розблокування рахунків підприємств ТКЕ, вартість природного газу, функціонування КГУ, а також необхідність внесення змін до постанови Уряду №1512 і врахування відповідних пропозицій ТКЕ у законопроєкті №14067, зокрема щодо відшкодування компенсації різниці у тарифах і розблокування фінансової діяльності підприємств.
У рамках обміну практичним досвідом представили громад презентували кейси реалізації планів стійкості Києва та Кривого Рогу.

Розбудова моделі розподіленої когенерації є одним з базових сегментів плану енергетичної стійкості міста Києва, тож столиця виконала будівництво об’єктів розподіленої когенерації потужністю 40 МВт, повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

"Ми йдемо шляхом будівництва електростанцій з виробництвом теплової енергії, які вводяться в експлуатацію вже з комплексом захисту другого рівня. Станом на зараз виконане будівництво близько 40 МВтВ активній фазі – низка проектів, що дозволять ще понад 130 МВт потужності", - повідомив він.

#АМУ #Академіястійкості

Академія стійкості

30/07/2026

13/07/2026

16/06/2026

03/06/2026

01/06/2026

21/05/2026

19/05/2026

14/05/2026

13/05/2026

12/05/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request