Асоціація Укрзовніштранс

19/06/2026

На Саміті з транспортних інвестицій у Салоніках друга панель була присвячена теме "Наступна хвиля зв'язку: нові інвестиційні можливості в регіонах. "
Дискусія зібрала міністрів, представників ЄС, бізнес-організацій та лідерів приватного сектору, щоб розглянути, як сильніший зв'язок може відкрити нові інвестиційні можливості на Західних Балка
💼 більше участі приватного сектору
🚆 сильніший регіональний та транскордонний зв'язок
📋 краще підготовлені та більш придатні для банків проекти
🤝 Тісніша співпраця між державними установами, фінансистами та бізнесом
🌍 більша конкурентоспроможність, стійкість та зростання по регіонах

18/06/2026

ПРООН в Україні запрошує українські компанії до навчальної програми з виходу на ринок Японії

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Торгово-промисловою палатою України та Японською організацією розвитку зовнішньої торгівлі JETRO оголошує набір українських компаній для участі у практичній навчальній програмі з виходу на японський ринок.

Навчання організоване в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні», що реалізується за фінансової підтримки уряду Японії.

Мета програми — допомогти українським малим і середнім підприємствам краще зрозуміти вимоги японського ринку, оцінити готовність свого продукту або послуги до експорту, підготувати комерційну пропозицію та визначити перші кроки для пошуку партнерів, імпортерів, дистриб’юторів і каналів продажу в Японії.

Головна Україна ПРООН В Україні Запрошує Українські Компанії До Навчальної Програми з Виходу На Ринок Японії ПРООН в Україні запрошує українські компанії до навч....

18/06/2026

18/06/2026

✅ 22 червня Україна переходить на застосування NCTS Фаза 6

У зв’язку з проведенням технічних налаштувань електронна транзитна система NCTS буде недоступна 22 червня з 10:00 до 14:00 як для компаній, так і для посадових осіб митниць.

Транзитні декларації, які не будуть оформлені 22 червня до 10:00, потрібно буде подати повторно до NCTS Фаза 6 після відновлення працездатності системи.

Як повідомлялось раніше, після переходу на NCTS Фаза 6 при перетині кордону з Польщею та Словаччиною за умови подання комбінованих транзитних декларацій з даними безпеки, подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 не потрібно.

Однак дана вимога зберігається при в’їзді на територію ЄС через Румунію або Угорщину: українським перевізникам, окрім стандартної транзитної декларації Т1, необхідно подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 відповідно до вимог європейського законодавства (орієнтовно за одну годину до прибуття транспортного засобу до пункту пропуску).

Також інформуємо, що Служба підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби (Helpdesk) буде працювати цілодобово у період з 22.06.2026 по 28.06.2026 у телефонному режимі за номерами телефонів:

+380 (95) 783-67-01 (Viber, What’s app)
+380 (97) 813-08-60 (Viber, What’s app).

У робочі дні з 08:00 до 20:00 запити також приймаються:

• за допомогою Модуля технічної підтримки користувачів програмних продуктів Держмитслужби, який розташований за посиланням https://helpdesk.customs.gov.ua ;
• засобами електронного зв’язку на електронну поштову скриньку Держмитслужби [email protected] .

18/06/2026

📄 Free Webinar - China's Updated Maritime Code: Impact on Freight Forwarders

China's Maritime Code has undergone its first comprehensive revision in over 30 years, introducing significant changes that will have a direct bearing on the freight forwarding industry. FIATA invites you to join this free webinar to understand what has changed, why it matters, and how it may affect your operations.

🔷 Mr Yuntao Yang, Chair of the FIATA Advisory Body on Legal Matters (ABLM), will share key amendments to the Maritime Code and their broader implications for freight forwarders.

🔷 Mr Lianjun Li, an experienced maritime lawyer practising in Mainland China and Hong Kong, will follow with practical insights into blocking measures in China, drawing on his hands-on legal experience in the field.

This webinar is particularly relevant for freight forwarders with operations in or exposure to China, and ample time will be set aside for questions and open discussion with the speakers.

🗓 Monday, 29 June 2026
🕐 13:00 CEST
👉 Register here: 3f4457ae-8d20-4786-8791-91d9ac58838a@4a3a8d65-4a3a-4c10-80d0-a35d11147825" rel="ugc" target="_blank">https://events.teams.microsoft.com/event/3f4457ae-8d20-4786-8791-91d9ac58838a@4a3a8d65-4a3a-4c10-80d0-a35d11147825

17/06/2026

На ринку перевезень — 77 нових ліцензіатів-перевізників

За минулий тиждень Укртрансбезпека видала 77 нових ліцензій перевізникам на здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень.

Лідери серед регіонів:
Львівська область та місто Київ — по 10 ліцензій,
Волинська область — 8 ліцензій,
Київська область — 7 ліцензій.

Основні напрямки діяльності нових перевізників:
▸міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів) — 39;
▸внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення — 31;
▸внутрішні перевезення на таксі — 11.

Загальна сума надходжень до місцевих бюджетів — 256 256 гривень.

🔗Детальніше https://dsbt.gov.ua/novyny/na-rynku-perevezen-77-novykh-litsenziativ-pereviznykiv-2

🔰Укртрансбезпека вітає нових ліцензіатів, та нагадує: дотримання правил та вимог транспортного законодавства обов'язок усіх перевізників.

Telegram https://t.me/ukrtransbezpeka
Сайт https://dsbt.gov.ua/uk
Чат-бот https://t.me/UkrTransBezpekaBot
WhatsApp http://surl.li/rxcahi
YouTube https://youtube.com/?si=NfXJVDdK0kGpSQbL

17/06/2026

КОНФЕРЕНЦІЯ «EUROPE–POLAND–UKRAINE: COOPERATE TOGETHER'26»

Асоціація УКРЗОВНІШТРАНС взяла участь у конференції «Europe–Poland–Ukraine: Cooperate Together'26»
Спільно із представниками органів державної влади, бізнесу, міжнародних організацій та дипломатичного корпусу України та Польщі обговорили питання відбудови України, її інтеграції до Європейського Союзу та перспективи розвитку українсько-польського економічного партнерства.
Сьогодні Україна проходить одночасно два історичні процеси — боротьбу за свободу та незалежність і шлях до повноправного членства в Європейському Союзі. Для українського бізнесу ці процеси нерозривно пов’язані між собою.
Саме тому питання інтеграції до єдиного ринку ЄС, залучення інвестицій, розвитку інфраструктури, енергетики та реалізації проєктів відбудови мають стратегічне значення. Головне завдання сьогодні — перетворити ці можливості на конкретні інвестиції, нові виробництва, робочі місця та довгострокові партнерства.
Польща залишається одним із найближчих економічних партнерів України та важливим провідником на шляху до європейського ринку. Польський досвід економічної трансформації та інтеграції до ЄС є надзвичайно цінним для української держави та бізнесу, особливо в умовах майбутньої відбудови та модернізації економіки.
Попри надзвичайно складні умови війни український бізнес продовжує працювати та інвестувати. Від початку повномасштабного вторгнення було зруйновано або значно пошкоджено близько 450 підприємств, ще майже тисяча компаній були змушені релокувати свої виробництва. Водночас українські компанії продовжують запускати нові виробництва та реалізовувати інвестиційні проєкти.
Під час конференції „Europe–Poland–Ukraine: Cooperate Together'26” Бартош Марчук, член Правління Інституту Собеського, виступив із вступним словом на тему «Інтеграція до ЄС як імпульс розвитку: досвід Польщі». Його виступ став відправною точкою для панельної дискусії « Україна на спільному ринку ЄС - можливості та бар'єри. Перспективи для бізнесу». На сайті Асоціації надаємо його презентацію.
Показово, що українсько-польське економічне партнерство вже має чимало успішних історій. Сотні українських компаній працюють і розвивають виробництво в Польщі. Серед них компанії — «Модерн-Експо», яка стала прикладом успішної українсько-польської промислової кооперації, а також компанія «Кобзаренко», яку сьогодні називають одним із провідних виробників сільськогосподарської техніки на польському ринку.
Водночас польський бізнес продовжує будувати та розширювати свої підприємства в Україні. Саме такі приклади доводять, що наше партнерство базується не лише на підтримці, а й на взаємних інвестиціях, спільному розвитку та довгостроковому баченні майбутнього.
Сьогодні перед Україною стоїть завдання не лише відновити зруйноване, а створити нову економіку — сучасну, конкурентоспроможну, енергоефективну та інтегровану до європейського ринку.
Значний потенціал українсько-польської співпраці у сферах промисловості, інфраструктури, логістики, енергетики, оборонних технологій та зеленої трансформації.
Ми поступово переходимо від етапу діалогу до етапу практичної співпраці — від обговорення можливостей до реалізації конкретних проєктів.
Важливу роль у цьому процесі відіграватиме інструмент Ukraine Facility, який відкриває нові можливості для модернізації економіки, розвитку виробництва та реалізації спільних інвестиційних проєктів. Український і польський бізнес мають усі передумови стати природними партнерами в цих процесах.
Попереду — Конференція з відновлення України (URC 2026) у Гданську, яка стане наступним важливим етапом розвитку українсько-польського економічного партнерства.
Щиро дякуємо польському уряду, бізнесу, дипломатичному корпусу та нашим партнерам за незмінну підтримку України та готовність розвивати взаємовигідне співробітництво.
Разом будуємо майбутнє України та Європи.

17/06/2026

НОВІ ШОВКОВІ ШЛЯХИ: ЧОМУ КОРИДОР ІНДІЯ-БЛИЗЬКИЙ СХІД-ЄВРОПА – ЦЕ ШЛЯХИ, НА ЯКІ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ
У залах засідань, портових адміністраціях та урядових міністерствах на трьох континентах точаться розмови. Йдеться про торговельний шлях, який ще повністю не існує, але вже змінює уявлення експедиторів про майбутнє. Коридор Індія-Близький Схід-Європа, відомий як IMEC, є одним із найамбітніших проектів логістичної інфраструктури нашого часу. Оголошений на саміті G20 у Нью-Делі у вересні 2023 року, його підписали Індія, Саудівська Аравія, ОАЕ, ЄС, Франція, Німеччина, Італія та Сполучені Штати. Бачення: мультимодальний коридор, що поєднує морські шляхи, залізничні мережі, енергопроводи та цифрову інфраструктуру, об'єднуючи три найдинамічніші економічні регіони світу в єдину інтегровану торговельну артерію. Для експедиторів, які уважно стежать за ситуацією, це не просто геополітична історія. Це бізнес-можливість, що формується.
Розуміння коридору Індія-Близький Схід-Європа
Щоб зрозуміти, чому IMEC набирає обертів, потрібно подивитися на те, що відбувається з маршрутами, від яких зараз залежить світова торгівля. Суецький канал, який десятиліттями був стандартним шляхом між Азією та Європою, став обузою. Блокування 2021 року було ганебним. Криза в Червоному морі, що послідувала за цим, була чимось серйознішим: структурним нагадуванням про те, що концентрація світових вантажних перевезень через єдиний вузький пункт — це ризик, який зростає з кожним роком. Перенаправлення через Мис Доброї Надії коштує часу та грошей, які вантажовідправники просто не хочуть постійно витрачати.
Тим часом, китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» витратила десятиліття на переформатування сполучення між Азією, Африкою та частинами Європи на умовах Пекіна, за фінансування Пекіна. IMEC, серед іншого, є прямою відповіддю на реальність. Як зазначила Атлантична рада у своєму детальному аналізі коридору, IMEC «надає альтернативу існуючим коридорам, де домінує один уряд» ( Atlantic Council, 2025 ). Час не випадковий. Прагнення до диверсифікації ланцюгів поставок, прискорене COVID, Червоним морем та загальною непередбачуваністю останніх п'яти років, створило політичну волю, якої раніше просто не існувало.
Як насправді виглядає коридор
IMEC працює у два напрямки. Східний коридор з'єднує західні порти Індії, Мундру та Нахава-Шеву (JNPT), з Перською затокою морем. Північний коридор потім забирає вантажі та перевозить їх суходолом залізницею через Саудівську Аравію до Йорданії та Ізраїлю, через порт Хайфи та через Середземне море до європейських пунктів в'їзду, включаючи Пірей у Греції та Трієст в Італії.
Це справді мультимодальна пропозиція: морські вантажні перевезення до логістичного центру Перської затоки, потім залізниця через Аравійський півострів, а потім знову океан до Європи. Проект залізниці Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC), ініціатива вартістю 250 мільярдів доларів, що має з'єднати всі шість держав Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, формує основу сухопутного сегмента. Як Саудівська Аравія, так і ОАЕ досягли найбільшого прогресу в розвитку своїх національних залізничних систем, а компанія Etihad Rail з ОАЕ нещодавно відкрила своє перше операційне сполучення на кордоні з Саудівською Аравією.
Більше того, прогнозоване підвищення ефективності є значним. Згідно з аналізом CSEP, очікується, що IMEC скоротить час та витрати на перевезення вантажів на маршрутах Індія-Європа на 40% та 30% відповідно. ( CSEP, 2026 ) Це не незначне покращення, це фундаментальний зсув в економіці перевезення товарів між Азією та Європою.
Чесно про виклики
Було б нечесно писати про IMEC, не визнаючи, що він зіткнувся з серйозними труднощами. Конфлікт у Газі завдав значного удару на початку. Початковий маршрут IMEC через Ізраїль став політично складним майже одразу після підписання Меморандуму про взаєморозуміння, і прогрес сповільнився. Фінансові проблеми, особливо для сегмента Йорданія-Ізраїль, які оцінюються приблизно в 5 мільярдів доларів, залишаються невирішеними. Геополітика коридору, який вимагає стабільних відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем, м'яко кажучи, складна.
Крім того, спостерігається відновлення дипломатичної взаємодії між Індією, країнами Перської затоки та Європою. Будівництво ключових компонентів інфраструктури розпочалося у квітні 2025 року. Індія та ОАЕ підписали Міжурядову рамкову угоду, що спеціально зосереджена на логістичних операціях IMEC. І зовсім нещодавно, у квітні 2026 року, повідомлення вказували на те, що Індія, ОАЕ та США активно шукають шляхи відновлення імпульсу. ( The Print, квітень 2026 р .) Коридор не призупинено. Він будується, лінія за лінією, угода за угодою, з розумінням того, що в інфраструктурі такого масштабу терпіння є частиною стратегії.
Що це означає для експедиторів вантажів на місцях сьогодні
Ось тут розмова переходить з геополітики на бізнес. Вам не потрібно чекати, поки IMEC повністю запрацює, щоб стати на його шляху. Торговельні потоки, які він має формалізувати та прискорити, вже рухаються, просто менш ефективно, менш інтегрованими маршрутами. Експедитори, які зараз будують відносини та можливості в ключових вузлах, будуть тими, хто матиме перевагу, коли інфраструктура їх наздожене.
Зростання експедирування вантажів у Індії вже є реальним і прискорюється, незалежно від IMEC. Виробнича база Індії швидко розширюється, оскільки компанії диверсифікуються, віддаляючись від Китаю. Торговельні угоди з ОАЕ, Великою Британією та ЄС генерують нові вантажопотоки. Питання для експедиторів полягає не в тому, чи зростатимуть обсяги перевезень між Індією та Європою, а в тому, чи є у них мережа, щоб їх охопити.
ОАЕ як логістичний центр Перської затоки – це постійний розвиток. Джебель-Алі вже є одним із найзавантаженіших портів світу, а інвестиції ОАЕ в залізницю, вільні зони та інфраструктуру цифрової торгівлі є навмисною підготовкою до ролі IMEC як коридору. Експедитори з усталеними партнерськими відносинами з ОАЕ знаходяться в центрі місця, де цей коридор сходиться.
Більше того, логістика Саудівської Аравії зазнає трансформації в рамках програми «Бачення 2030», яка виходить за рамки нафтової залежності. Вантажні залізничні перевезення, розвиток портів у Джидді та Даммамі, а також створення логістичних зон – все це інвестиції, які відповідають амбіціям IMEC щодо коридорів, а також створюють безпосередні можливості для експедиторів, що працюють на ринку країн Перської затоки.
Тому для незалежних експедиторів, мабуть, найпереконливіша можливість полягає в наступному: IMEC будується не лише для того, щоб приносити користь мегаперевізникам з великою кількістю активів. Мультимодальний та багатонаціональний характер коридору означає, що місцевий досвід має величезне значення.
Експедитор у Мумбаї, який розуміється на експортній документації для вантажів, що прямують до Перської затоки. Партнер у Дубаї, який знає процес передачі вантажів із залізниці до порту на Джебель-Алі. Колега в Піреї, який може ефективно оформлювати вантажі, що прибувають до Середземномор'я. Це саме та розподілена, надійна мережа, якої потребує коридор, і яку добре пов'язана глобальна вантажна мережа має унікальні можливості для забезпечення.
Ширша картина: Торговельні шляхи зміщуються
IMEC – це заголовок, але ширша історія полягає в тому, що повсюдно з'являються нові торговельні шляхи. Торговельні шляхи між Індією та Близьким Сходом демонструють зростання інвестицій та обсягів, яке здавалося б амбітним п'ять років тому. Більше того, порти Південно-Східної Азії активізуються на тлі зрушень у виробництві. Старі уявлення про те, які шляхи мають значення, а які ні, переглядаються в режимі реального часу. Ринки вантажних перевезень, що розвиваються, винагороджують експедиторів, які діють на ранніх етапах. Побудова відносин на ринку до того, як це стане очевидним, майже завжди цінніша, ніж прихід після всіх інших. Експедитори, які розвивали потенціал Індії десять років тому, мають хороші позиції сьогодні. Ті, хто розвиває мультимодальний досвід Перської затоки та Європи зараз, будуть мати хороші позиції і через десять років.
Геополітика створила клопоти експедиторам у Червоному морі. Але геополітика — у вигляді IMEC та нових Шовкових шляхів, які вона представляє, також відкриває деякі з найцікавіших шляхів, які галузь бачила за останнє покоління. Питання не в тому, чи мають значення ці коридори. Питання в тому, чи будете ви в вигідній позиції, коли вони відкриються.

https://blog.thecooperativelogisticsnetwork.com/

17/06/2026

ДОВГА ХВИЛЯ КОНФЛІКТУ В ІРАНІ ДОСЯГЛА ІТАЛІЇ, ЗІ СКОРОЧЕННЯМ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В ІТАЛІЙСЬКИХ ПОРТАХ НА 4,6%.

Перевантаження вантажів зупиняється, тоді як порти-ворота Центрального та Східного Середземномор'я страждають.
Нові дані Дослідницького центру щодо імпортно-експортних перевезень та переміщень у портах та аеропортах за перший квартал 2026 року були представлені під час публічних зборів з нагоди 80-річчя Fedespedi.
Компанія Fedespedi святкує 80 років співпраці з міжнародними судноплавними компаніями – сектором, який в Італії може похвалитися мережею з приблизно 1650 компаній із сукупним оборотом у 24,9 мільярда євро та понад 60 000 співробітників.
Відлуння конфлікту в Ірані починає досягати Італії. Про це свідчать нові дані, опубліковані Дослідницьким центром Fedespedi, Національною федерацією міжнародних експедиторів, на щорічних публічних зборах , що відбулися цього року в Генуї в Палаццо делла Борса, з нагоди вісімдесятої річниці Федерації. Захід зібрав лідерів галузі, установи та деяких ключових зацікавлених сторін у сфері логістики, щоб поміркувати над роллю міжнародних експедиторів у глибоко мінливому глобальному ландшафті. Цьогорічні публічні збори під назвою «80 років, нитка, що нас об'єднує» стали можливістю відзначити вісім десятиліть промислової історії, позначеної сімейним бізнесом, адаптивністю та міжнародним баченням.
Дані по секторах показують поточний розмір сектора міжнародного судноплавства в Італії: мережа з приблизно 1650 компаній із сукупним оборотом 24,9 мільярда євро та понад 60 000 співробітників : цифри, що описують значення стратегічного сектору для переміщення товарів та підтримки міжнародної торгівлі.
«Судноплавні компанії пропонують унікальну точку зору на розвиток міжнародної торгівлі», – сказав Алессандро Пітто, президент Fedespedi . «Дані, представлені сьогодні, демонструють вплив геополітичної напруженості на світову торгівлю, а також стійкість сектору, який звик працювати в умовах постійної зміни».
Під час публічних зборів були представлені нові дані Дослідницького центру Fedespedi щодо імпортно-експортних перевезень та перевезень у портах і аеропортах за перший квартал 2026 року. Аналізи висвітлюють початковий вплив міжнародної напруженості на потік товарів до Італії та окреслюють потенційний розвиток нових торговельних шляхів. У першому кварталі 2026 року контейнерні перевезення в італійських портах зменшилися на 4,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Уповільнення особливо зосереджене на Адріатичному узбережжі, де Трієст зафіксував значне скорочення (-23,6%) , а також торкнулося кількох Тірренських портів, від Савони (-14,1%) до Генуї (-4,9%) . Порт Неаполя також зафіксував незначне зниження (-3,5%). Натомість зростання було зафіксовано на терміналі LSCT у Ла-Спеції (+7,8%), Салерно (+7,8%) та Венеції (+5,8%) , тоді як Равенна залишалася практично стабільною (+0,1%).
Італійські дані слід розглядати в контексті динаміки, що спостерігається в Середземномор'ї, де загальний обсяг перевантажувальних вантажів зростає, наприклад, через Суецький канал у Порт-Саїді (+48,2%) та Альхесірас (+9,3%), тоді як іспанські порти в західному Середземномор'ї, найближчі до Гібралтару, — Барселона (-1,8%) та Валенсія (+1,3%), залишаються стабільними, тоді як порти центрального Середземномор'я, включаючи Пірей (-5,7%), переживають спад. Це компенсується зростанням турецьких портів, зокрема Мерсіна, зумовленим пошуком альтернатив закриттю Ормузької протоки, що перевозяться морем та дорогою.
Таким чином, скорочення обсягів контейнерних перевезень, схоже, є явищем, характерним для національної портової системи, в контексті того, що італійський експорт продовжує зростати , хоча й помірнішими темпами ( +1,3% у першому кварталі порівняно з +3,3%, зафіксованими у 2025 році).
Уповільнення також впливає на авіаперевезення вантажів . У першому кварталі 2026 року італійські аеропорти обробили приблизно 279,5 тисячі тонн вантажів, що на 2,4% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Скорочення торкнулося двох основних вантажних вузлів країни: Мальпенса (зниження на 4,5% ) та Ф'юмічіно ( зниження на 2,1%) . На результат одночасно вплинули міжнародна ситуація, труднощі з повітряним рухом у такому ключовому транзитному регіоні, як Близький Схід, та кілька регуляторних заходів, включаючи новий податок у розмірі двох євро на посилки, що надходять з Китаю.
Випадок Трієста заслуговує на особливу увагу. Щодо контейнерних перевезень, порт Юліан страждає від реорганізації альянсів судноплавних компаній, що призвело до зміни маршрутів та зменшення обсягів транзиту. Однак, що стосується рухомого складу, порт переживає протилежну тенденцію: у першому кварталі 2026 року рух ро-ро з Туреччини зріс на 6,4% – з 77 618 до 82 554 промислових транспортних засобів . Поки що передчасно встановлювати прямий зв'язок з конфліктом в Ірані; проте залишається правдоподібним, що частина цих потоків відображає спробу обійти Ормузьку протоку альтернативними сухопутними маршрутами, вздовж маршруту, який проходить через Туреччину та Ірак. У цьому контексті Трієст підтверджує свою центральну роль як стратегічних воріт до Північної Адріатики, точки перетину між Середземномор'ям, Центральною Європою та Балканами, а також привілейованого вузла для руху рухомого складу між Середземномор'ям та Центральною Європою.
На цьому тлі виникає можливість альтернативного торговельного маршруту, що відводить Туреччині зростаючу роль вузла між Азією та Європою, здатного перехоплювати потоки, що перенаправляються з кризових зон. « Туреччина зараз утверджується як дедалі важливіший партнер у Середземномор'ї », – сказав Алессандро Пітто, президент Fedespedi . « У сценарії, коли відкриваються нові маршрути та логістичний баланс постійно змінюється, необхідно зміцнювати дедалі міцніші торговельні відносини з цією країною та сприяти стратегічним альянсам, здатним полегшити потік товарів ».